39. Страхування технічних ризиків.
У сучасних умовах прискореного науково-технічного прогресу, розвитку капіталомістких галузей виробництва, зростання в міжнародному зовнішньоторговельному потоці частки машин і обладнання (включаючи постачання комплектних підприємств і виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на території країн-імпортерів) значного розвитку в усьому світі набуває страхування технічних ризиків, а також відповідальності перед третіми особами, пов’язаної з проведенням зазначених щойно робіт.
Нині страхування технічних ризиків в Україні здійснюється як страхування майнових інтересів під час виконання будівельно-монтажних робіт і охоплює розглянуті далі галузі страхування.
¨ Майнове страхування, яке поширюється на такі об’єкти страхування:
· продукцію будівельно-монтажних та інших робіт, прямо пов’язаних з будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом;
· продукцію пусконалагоджувальних робіт;
· будівельні машини, а також засоби та обладнання для виконання монтажу;
· обладнання будівельного майданчика;
· будови та споруди, які реконструюються або капітально ремонтуються.
¨ Страхування — відповідальності перед третіми особами.
У світовій практиці, коли йдеться про страхування технічних ризиків, розрізняють, як правило, види страхування, які надають покриття ризиків або виробника, або експлуатаційника:
· страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (CAR);
· страхування всіх монтажних ризиків (EAR);
· страхування машин;
· страхування електронних пристроїв.
Послідовність страхових операцій, які забезпечують страховий захист на період від перевезення обладнання та матеріалів на будівельний майданчик до здачі об’єкта та його експлуатації
Якщо під час будівництва об’єкта переважають (за обсягом та вартістю) будівельні ризики, то вибирають страхування будівельного підприємця від усіх ризиків. Якщо при технічному спорудженні, в якому використовуються попередньо виготовлені або готові пристрої, наприклад верстати, переважають монтажні ризики, то укладаються договори страхування всіх монтажних ризиків. Страхування машин, а також електронних пристроїв відбувається вже у процесі експлуатації об’єкта.
До страхових ризиків, як правило, належать:
пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використовувались для гасіння пожежі;
паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний землетрус;
бурі всіх видів;
землетрус, опускання ґрунту, зсув, обвал;
злом, крадіжка;
будь-який брак внаслідок халатності, необачності, необережності, злого наміру.
40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
Фінансово–кредитні ризики можна охарактеризувати як сукупність імовірних небажаних подій при здійснені фінансово – кредитних операцій, суть яких полягає в тому, що партнер підприємства чи банку не може виконати взятих на себе грошових забов’язань, а підприємство чи банк не може добитись їх виконання засобами, передбаченими договором.
Фінансові і кредитні ризики розмежовують за суб’єктом, у котрого вони виникають. Так фінансові ризики виникають у суб’єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери. Кредитні ризики виникають у комерційних банків при здійснені ними активних операцій ( у неповерненню позичальником отриманого кредиту і несплати відсотків за нього, тощо).
Фінансово–кредитні ризики мають тільки добровільну форму страхування.
До фінансових ризиків слід віднести наступні:
• Ризики неплатежу при продажі товарів в кредит та лізингових операціях;
• Неотримання прибутку при інвестиційних операціях;
• Втрати або зменшення прибутку внаслідок не передбачуваних ( фор мажорних) обставин.
Слід відмітити, що законом України „Про страхування” ст. 7 передбачено кілька видів страхування фінансових ризиків, а також страхування судових витрат, так як страхування зменшує витрати підприємства на судові процеси за рахунок прибутку.
За такими договорами страховим випадком є невиконання контрагентом страхувальника (як правило, покупцем) зобов'язань за відповідними договорами (поставки, купівлі-продажу тощо) або виникнення збитків у зв'язку з невиконанням цих договорів.
Страховим випадком є невиконання контрагентом страхувальника (як правило, покупцем) зобов'язань за договорами купівлі-продажу, поставки тощо
Страхова сума за розглядуваними договорами страхування визначається за домовленістю страхувальника і страховика на підставі грошової оцінки зобов'язань контрагента перед страхувальником (або страхувальника перед його контрагентом) відповідно до умов договору, укладеного між страхувальником і його контрагентом.
Таким чином, збитками страхувальника при порушенні контрагентом страхувальника зобов'язань, прийнятих на себе за договором зі страхувальником стосовно поставки оплачених товарів є вартість непоставлених (непереданих) товарів, а при порушенні контрагентом страхувальника зобов'язань, узятих на себе за договором зі страхувальником стосовно здійснення платежів за договором у визначені договором терміни – сума платежу, що не надійшла у встановлені терміни.
Організаційні схеми страхування фінансово – кредитних ризиків можуть бути двох – п’яти елементними. Так при страхуванні фінансових ризиків (неплатежу, інвестиційних операцій і втрат прибутку) схема двоелементна.
Термін укладання договорів страхування фінансово–кредитних ризиків від декілька днів до одного року. Так договори страхування ризиків неплатежу можуть укладатись на одну конкретну операцію (5 – 10 діб) або усі операції постачальника (квартал, рік). Договори страхування інвестиційних та кредитних ризиків укладаються на період дії інвестиційних операцій або кредитних угод.
Розміри страхових тарифів на фінансово – кредитне страхування встановлюються компаніями і залежать від виду і характеру операцій, надійності боржника чи контрагента, тощо. Так, тарифи за страхування фінансово - кредитних ризиків коливаються в наступних межах страхової суми:
• Неплатежів - від 3 до 5 -6 %;
• Інвестиційних ризиків – від 1 до 3-4%;
• Ризику втрати прибутку – від 0,3 до 0,8 %;
• Ризику непогашення кредиту – від 2 -3% до 10 - 15 %.