- •1. Необхідність страхового захисту,...
- •2. Страховий фонд суспільства, . Форми організації фондів страхового захисту
- •3. Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування
- •4. Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
- •4(1).Еволюція страхування в Україні.
- •5. Місце страхування в системі економічних категорій.
- •6. Функції страхування як економічної категорії.
- •7. Принципи страхування
- •9. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.
- •8. Роль страхування у вирішенні соціальних проблем суспільства.
- •10. Класифікація страхування за об`єктами. Поняття галузей страхування.
- •11. Види страхування
- •12. Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, с/г, транспортних, фінансово-кредитних та інш. Ризиків.
- •13. Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника: Обов’язкове страхування, Добровільне страхування
- •14. Класифікація страхування за статусом страхувальника: страхування юр осіб усіх форм власності та страхування громадян
- •15. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика: загальні види страхування, страхування життя, перестрахування
- •16. Поняття ризику, основні хар-ки ризику, рівень ризику, частота ризику та розмір шкоди
- •17. Управління ризиком: ризик-менеджмент, виключення ризику, активне й пасивне запобігання ризику.
- •18. Суб’єктивні та об’єктивні ризики, матеріальні і нематеріальні ризики, чисті і спекулятивні ризики, фундаментальні та часткові ризики.
- •19. Визначення страхового ризику, ознаки страхового ризику специфіка ризиків у …
- •20. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування, критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку нових тарифів
- •21. Поняття страхового ринку, об’єкти та суб’єкти страхового ринку
- •23. Страхові послуги як об’єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників
- •23. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
- •25.Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
- •26. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
- •27. Порядок утворення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •28. Ресурси страхової компанії.
- •29. Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
- •30. Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
- •31.Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
- •32.Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
- •33. Страхування пенсій (ренти).
- •34. Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
- •35.Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
- •36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
- •37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
- •38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
- •39. Страхування технічних ризиків.
- •40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
- •42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
- •43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •44. Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
- •45. Страхування відповідальності власників інших видів транспорту
- •46. Страхування відповідальності роботодавців.
- •47. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •48. Страхування професійної відповідальності.
- •49. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
- •51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
- •54. Співстрахування й механізм його застосування.
- •55. Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •56.Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги
- •57. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •58. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •59. Оподаткування страховиків.
- •60. Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
- •61.Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •62. Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
- •63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
- •64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
За методом передавання ризиків у перестрахування і за оформленням правових взаємовідносин сторін перестрахувальні операції поділяються на такі:
– факультативні;
– облігаторні (договірні);
– факультативно-облігаторні (змішані або договір відкритого покриття).
Факультативний метод перестрахування характеризується повною свободою сторін договору перестрахування. Перестрахувальник має право передавати ризики або лишати їх на власній відповідальності, а перестраховик має право прийняти ризики чи відмовитися від них. При факультативному перестрахуванні кожний ризик передається окремо. Головна особливість цього методу перестрахування полягає в можливості індивідуальної оцінки ризику.
Переваги факультативного методу полягають у:
• можливості вибору для компанії-цедента якомога сприятливіших умов перестрахування (розміщення ризику в кількох перестрахувальних компаніях, вибір найкращих пропозицій);
• використанні цедентом перестрахування в тих випадках, коли відповідальність справді може зашкодити фінансовій стійкості страховика або коли він має розширити свою діяльність у сфері несприятливих для нього страхувань.
Характерною особливістю факультативного перестрахування є можливість регулювання страховиком (цедентом) розміру власного утримання.
Попередньою умовою для укладання договору в перестрахуванні на факультативній основі є сліп. Сліп – це документ-пропозиція, що пересилається перестраховикам цедентом і містить основні характеристики ризику (найменування та адресу страхувальника; тип договору; об'єкт страхування; страхову суму; ставку премії; власне утримання і т. ін.).
Приймаючи пропозицію перестраховик вказує на сліпі частку, яку зможе нести на своїй відповідальності.
Недоліки факультативного перестрахування:
• без згоди перестраховика перестрахувальник не може змінити умови страхування;
• великі витрати з оформлення факультативного перестрахування;
• тривалість оформлення факультативного перестрахування впливає на можливість укладання договору або навіть відмови від нього;
• вивчення кожного ризику і часте проведення перестрахувань дає певну інформацію конкурентам про андеррайтерську політику компанії-цедента;
• неможливість автоматичного поновлення факультативного покриття.
Комісія у факультативному перестрахуванні встановлюється не регулярно, тантьєма здебільшого не виводиться.
Облігаторне перестрахування передбачає обов'язкове віддавання перестрахувальником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями, Перестраховик також обов'язково має приймати ці частини ризиків згідно з умовами договору.
У договорі облігаторного перестрахування обов'язково визначаються ліміти відповідальності, перестраховувальна премія, перестраховувальна комісія, обмеження щодо покриття. Перестрахування на облігаторній основі має універсальний характер.
Переваги облігаторного перестрахування полягають у :
• дозволяє збільшити обсяги страхових операцій;
• рівномірному розподілі ризиків (перестраховик упевнений в тому, що ризики як більш, так і менш сприятливі, будуть розподілені рівномірно);
• автоматичності приймання ризиків, що потребує значно менших витрат пов'язаних з обробкою ризиків.
В облігаторному перестрахуванні перестрахувальник має систематично висилати перестраховикові перелік ризиків, що потрапляють під перестрахування (бордеро); в такому разі відпадає необхідність надання додаткової інформації, що відбиває стан страхового портфеля цедента.
Недолік облігаторного перестрахування:
•коли ризик, що підлягає перестрахуванню, не підпадає під умови облігаторного договору або страхова сума за ризиком перевищує ліміт відповідальності за договором, тоді може виникнути потреба в додатковому договорі факультативного перестрахування.
В Україні більш поширеним є факультативне перестрахування, оскільки облігаторна форма технічно складніша.
При факультативно-облігаторпому перестрахувалні факультативність передбачається для страховика (цедента), а облігаторність – для перестраховика.
