5. Класифікація методичних прийомів та способів економічного аналізу

В економічному аналізі використовується велика кількість методичних прийомів (нараховують близько ста). Багато з них запозичені з суміжних наук: математики, математичної статистики, бухгалтерського обліку, психології, менеджменту тощо, що є наслідком взаємопроникнення різних наук на певних етапах їх розвитку та особливістю економічного аналізу, що сформувався та розвивався на їх перетині.

Усі методичні прийоми економічного аналізу можна поділити на три групи: логічні, математичні та евристичні.

Логічні прийоми включають основні та спеціальні прийоми.

Основні є базовими й обов'язковими для будь-яких аналітичних досліджень, оскільки дають характеристику зміни чи розвитку економічних явищ і процесів (порівняння, деталізація, абстрагування, синтез та ін.). Спеціальні прийоми використовуються для визначення ступеня залежності та впливу окремих факторів при дослідженні причинно-наслідкових зв'язків (елімінування, групування, балансове узагальнення та ін.).

Математичні прийоми. Посилення впливу ринкових факторів, збільшення ризику прийняття неоптимального рішення вимагають від керівника використання в аналізі більш витончених способів і прийомів, сучасного математичного апарату. Для їх кваліфікованого застосування необхідно представити господарський об'єкт у вигляді математичної моделі, імітувати його поведінку при зміні ситуації.

До математичних відносять прийоми: 1) елементарної математики; 2) математичного аналізу, включаючи варіаційне обчислення; 3) прикладної математичної статистики й економетрії; 4) дослідження операцій, включаючи математичне програмування та теорії ігор, управління запасами, масового обслуговування, навчання.

Евристичні прийоми пов'язані з експертними оцінками господарських ситуацій на підставі творчого мислення, набутого досвіду тощо. В практиці економічного аналізу використовують наступні прийоми: аналогія, інверсія, "мозковий штурм", синектика, контрольні питання, колективний блокнот тощо.

При проведенні економічного аналізу на різних його стадіях застосовуються різноманітні прийоми. Прийоми економічного аналізу безперервно вдосконалюються. Ті з них, що були запозичені з математики, математичної статистики та бухгалтерського обліку, розвиваються в межах цих наук. Економічний аналіз вносить в них необхідні зміни, пристосовуючи їх до вивчення свого предмету.

6. Методичний прийом порівняння в аналітичних дослідженнях

Порівняння - один зі способів, за допомогою якого людина почала розпізнавати навколишнє середовище. Порівняння є найбільш універсальним методом пізнання економічних явищ і процесів, дослідження їх зміни та розвитку - початковий етап реалізації, аналізом своєї цільової функції.

Важлива умова, якої потрібно дотримуватися при застосуванні прийому порівняння - забезпечення порівняння показників між собою за всіма параметрами.

При цьому слід враховувати наступні вимоги:

1) єдність методики обчислення показників і їх складу.

Наприклад, існують різні підходи щодо розрахунку показників фондовіддачі, фондомісткості, продуктивності праці, коефіцієнтів, Показники, що порівнюються, повинні бути однорідними за складом, обсягом включених у розрахунок складових. Неправомірно, наприклад, порівнювати валовий і чистий прибуток підприємств;

2) єдність вартісних, якісних, структурних факторів і факторів обсягу. На розмір вартісних показників впливає зростання цін у зв'язку з інфляцією, для нейтралізації показники, що порівнюють, обчислюють в одних і тих же цінах. Крім того, для забезпечення порівнюваності необхідно нейтралізувати вплив фактору обсягу шляхом перерахунку даних за попередній (базисний) період на фактичний обсяг звітного періоду. Вплив якісного фактору (жирність, міцність, сортність тощо) нейтралізують шляхом доведення (приведення) обсягу продукції до стандартного рівня якості, а вплив структурного фактору - шляхом перерахунку фактичного обсягу виробництва продукції на структуру базового періоду;

3) єдність періодів або моментів часу, за які було обчислено показники, що порівнюються. Не можна порівнювати, наприклад, обсяг виробництва продукції за місяць з обсягом виробництва за квартал;

4)співставність вихідних умов діяльності (природних, кліматичних тощо). Нелогічним є порівняння показників діяльності підприємств різних форм організації виробництва та праці, у різних фазах економічного зростання, у різних умовах економічної самостійності. Крім того, необхідно враховувати й вплив сезонного фактору.

В окремих випадках для забезпечення співставності показників використовуються поправочні коефіцієнти, відносна величина: витрати на 1 гри. товарної продукції; питома вага робітників в загальній чисельності працівників, співвідношення темпів зростання продуктивності праці та темпів зростання середньої заробітної плати тощо.

Порівняння економічних показників можна здійснювати за різними напрямами.

- порівняння фактичних показників з плановими (прогнозними) дає можливість визначити ступінь виконання плану (прогнозу) за період часу, що досліджується (день, декаду, місяць, квартал, рік); перевірити обґрунтованість планових (прогнозних) показників (порівнюючи дані за декілька минулих періодів з даними плану (прогнозу) поточного періоду), виявити резерви господарювання.

- порівнюючи фактичні показники звітного періоду з аналогічними показниками минулих, оцінюють результати діяльності в динаміці, виявляють тенденції розвитку економічних процесів підприємства, визначають напрями подальшого поглиблення аналізу;

- порівняння показників господарюючого суб'єкта, що аналізується, з середніми аналогічними показниками

- порівняння фактичних показників з нормативними, нормами витрачання дозволяє здійснити контроль за використанням всіх видів ресурсів, виявляють їх економію або перевитрачання, ефективність використання, резерви збільшення обсягів виробництва та зменшення собівартості продукції (робіт, послуг). Даний напрям аналізу сприяє впровадженню ресурсозберігаючих технологій;

- зіставлення паралельних і динамічних рядів проводять для вивчення взаємозв'язків показників, що досліджуються. Наприклад, аналізуючи одночасно динаміку зміни обсягу виробництва валової продукції, чисельності робітників і продуктивності праці, можна обґрунтувати взаємозв'язок між цими показниками.

- порівняння різних показників господарської діяльності. Наприклад, для об'єктивної оцінки отриманих результатів діяльності, темпів зростання продуктивності праці промислово-виробничого персоналу з темпами зростання середньорічної заробітної плати;

- порівняння результатів діяльності до та після проведення того чи іншого заходу (зміни того або Іншого фактору) проводять для визначення кількісного впливу фактору та підрахунку резервів.

В економічному аналізі розрізняють такі види порівняльного аналізу: горизонтальний, вертикальний, трендовий, а також одновимірний і багатовимірний.

Застосовуючи прийом порівняння, можна отримати наступні кількісні - аналітичні результати: - абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів; - відносне відхилення значень порівнюваних параметрів;

- еластичність зміни.

Приклад: Абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів визначається як різниця значення порівнюваної характеристики та її базової величини. ( наприклад: 100-80=20 )

Відносне відхилення - не відносна динаміка зміни порівнюваних параметрів, яка характеризується темпом зростання значень

Темпом їх приросту. ( 100:80 х 100%= 125%; темпи зростання 25%)

Еластичність зміни визначається відношенням коеф.при зіставленні динаміки зміни різних параметрів. Коеф. еластичності показує на скільки пунктів зміниться значення одного параметра, якщо значення іншого зміниться на один пункт. (Продукція зросте на 10%, продуктивність на 7%, коеф. еластичності 10:7=1.4 Одже продукція зросте 1.4%, якщо чисельність зросте 1%)