8. Центри витрат. Витрати за місцем їх формування.

Місцем виникнення затрат називається місце, де вони фактично утворились.  До місць виникнення затрат відносять структурні підрозділи (цехи, бригади, відділи, дільниці), які являють собою об'єкти нормування, планування і обліку затрат виробництва з метою контролю і управління витратами виробничих ресурсів.  Місця виникнення затрат є об'єктами аналітичного обліку затрат на виробництво за елементами затрат і статтями калькуляції.  Щодо процесу виробництва місця виникнення затрат можна класифікувати на виробничі і обслуговуючі. До виробничих належать цехи, дільниці, бригади, а до обслуговування - відділи і служби управління, склади і лабораторії тощо.  На виробничих підприємствах місце виникнення затрат - це сфера відповідальності, яка пов'язана з певними видами витрат при виготовленні продукції або обслуговуванням виробництва і його управлінням. Отже, в першу чергу, до них слід віднести окремі види виробництв (основні, допоміжні, підсобні, обслуговуванні) і такі структурні підрозділи, як цехи, самостійні дільниці, майстерні.  При більшій деталізації це може стосуватися діяльності бригад, окремих служб, бюро, лабораторій - за необхідності і можливістю виділення затрат, пов'язаних з обсягом виконуваних ними робіт або безпосередньо залежних від їх діяльності.  Ступінь деталізації витрат за місцями їх виникнення для кожного підприємства індивідуальна.  Групування затрат виробництва в розрізі виробничих підрозділів дозволяє усунути безконтрольність затрат і закріпити відповідальність за їх величину за конкретними виконавцями і керівниками.  Обліку за місцями виникнення затрат надається особливо важливе значення, так як впливати на собівартість і рівень економічності виробництва можливо лише на даному етапі. На етапі калькулювання можна лише більш-менш приблизно розподілити витрати виробництва між виробами, абсолютно не впливаючи на загальний рівень та характер цих витрат.  За своєю природою кожне робоче місце - це центр затрат. Проте в обліку до такої деталізації, як правило, не вдаються. 

Центри затрат - це первинні виробничі і обслуговуванні одиниці, що характеризуються одноманітністю функцій і виробничих операцій, приблизним рівнем технічної оснащеності та організації, направленістю (спрямуванням) затрат. їх виділяють в якості об'єкта планування і обліку затрат з метою деталізації затрат, посилення контролю і підвищення точності калькулювання.  Центр затрат може спів падати з організаційною одиницею (цехом, відділенням, дільницею) або бути підрозділом, що входить До складу цієї одиниці. Основою виділення центрів затрат є спільність устаткування, що використовується, виконуваних операцій чи функцій.  Групування витрат за центрами затрат пов'язане з додатковими облікова - розрахунковими роботами. Тому доцільність їх введення необхідно оцінити з точки зору корисності додаткової інформації щодо затрат виробництва.  Центри затрат, як і місця виникнення затрат, класифікують за відношенням до процесу виробництва на виробничі, обслуговуванні і умовні.  До виробничих належать виробництва (виробничі комплекси), цехи, дільниці, бригади.  До обслуговуваних належать відділи (служби) управління та обслуговування виробництва.  До умовних належать статті собівартості, субстатті по комплексних витратах, економічні елементи.  Центри затрат відрізняються від місць виникнення затрат тим, що являють собою групування затрат в аналітичному обліку за окремими роботами, операціями, функціями всередині виробничих підрозділів. Це виділення визначається бажанням мати додаткові точки контролю затрат у підрозділі, а головне - забезпечити більш точний розподіл непрямих витрат за об'єктами калькулювання.