2.7 Перелік інструменту, приладів, які використовувались

Під час ремонту газорозподільного механізму використовується велика кількість інструментів, приладів та приспособлень.

Для того щоб розібрати та зібрати газорозподільний механізм потрібно мати:

- набір ключів і головок;

викрутка;

- динамометричний ключ;

- зйомник пружин клапана (Мал. 13)

Мал. 13 - Зйомник пружин клапана

Для проведення контрольних замірів та обмірів використовують:

штанген-циркуль;

індикаторний нутромір;

мікрометр (мал. 14);

Мал. 14 - Мікрометр для вимірювання зносів кулачків та опірних шийок розпредвалу

Для перевірки деталей на концентричність використовують:

- пристрій для перевірки клапана (мал. 15);

- пристрій для перевірки концентричності сідла та направляючої втулки клапана (мал. 16);

Мал. 15 - Пристрій для перевірки клапана на концентричність робочої фаски головки і стержня: 1-плита; 2-призма; 3-держатель; 4- шарик; 5-стойка; 6, 7-індикатори

Мал. 16 - Пристрій для перевірки концентричності фаски сідла клапана і осі направляючої втулки: 1-шариковая головка; 2-вращающая муфта; 3-держатель; 4- оправка; 5- індикаторна головка

Після запресування сідло необхідно зачеканити по контуру оправкою (див. мал. 17).

Мал. 17 - Оправка для зачеканювання сідла клапана: 1-корпус; 2- штифт; 3- вставка; 4- підставка

Для шліфування фаски сідла клапана застосовують шліфувальну машинку з електричним приводом (мал. 18).

Мал. 18 - Шліфовка фаски сідла клапана

Притирання клапана до сідла клапана проводять спеціальним пристроєм (див. мал. 19).

Мал. 19 - Пристрій для притирки клапанів: 1 - зажим; 2 - оправка; 3 - клапан.

Напресування шестерні розподільчого вала проводять за допомогою оправки (див. мал. 20).

Мал. 20 - Оправка для напресування шестерні розподільчого вала: 1 - розподільчий вал; 2 - фланець розподільчого вала; 3 - шестерня розподільчого вала; 4 - оправка

Щоб відрегулювати правильну роботу механізму газорозподілення необхідно правильно виставити тепловий просвіт. Для виконання такої операції необхідно мати набір щупів.

2.8 Після ремонтна діагностика, перевірка, обкатка

Відремонтований та відрегульований газорозподільний механізм підлягає перевірці, діагностиці та обкатці для довшої працездатності. Технічний стан при цьому визначається зовнішнім оглядом, за шумами та вібраціями і герметичністю над поршневого простору.

Методи діагностики механізмів двигуна базуються на зміні діагностичних параметрів, які допомагають його роботі і тісно пов’язані зі структурними параметрами його основних елементів. Знаючи заміряні нормативні значення діагностичних параметрів, можна визначити без розбирання технічний стан двигуна.

Діагностування газорозподільного механізму за шумами та вібраціями дозволяє визначити чи є зазор між клапанами і штовхачами, клапанами і направляючими втулками, у підшипниках розподільчого вала та неправильне встановлення теплового зазору.

Діагностика по герметичності над поршневого простору циліндрів двигуна виконується по виміру компресії, прориву газів у картер двигуна, розрідженню у впускному колекторі, та по втраті компресії.

Втрату компресії через клапани двигуна, що вказує на їх несправність, визначають прослуховуванням за допомогою фонендоскопа або візуально по коливанням пушинок в індикаторі, встановленим у свічних отворах, сусідніх з перевіряючим циліндром. Втрату компресії через прокладку головки циліндрів визначають за допомогою кульок повітря, які появляються в горловині радіатора або на стику.

При автоматизованому діагностуванні заключні заміряні величини амплітуд і їх зміщений зрівнюють з еталонними, збереженими в блоці ЕВМ.

Довговічність роботи двигуна та безпосередньо механізму газорозподілу залежить від режиму експлуатації в початковий період після його ремонту, для чого після ремонту двигун потрібно обкатати. Під час обкатки проходить припрацювання деталей, осідання прокладок. Тому обкатку двигуна потрібно проводити на невеликих його навантаженнях, протягом 3000 км пробігу.