Друге навчальне питання (20 хв.) Суб’єкти пенітенціарної політики в Україні та їх компетенція.

Процес розгляду інших навчальних питань має більш персоналізований характер, оскільки викладач використовує метод фронтального опитування. Для відповіді на кожне запитання викладач викликає одного-двох курсантів (студентів) за бажанням або по журналу, які відповідають з місця.

Після розгляду кожного навчального питання викладач або курсант (студент) за пропозицією викладача робить висновок.

Усне опитування курсантів (студентів) викладач здійснює за такими контрольними запитаннями.

Контрольні запитання:

1. Загальна характеристика суб’єктів пенітенціарної політики в Україні.

Наближена відповідь: народ України - громадяни, суспільні організації і об’єднання, які на виборах, референдумах, через інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади, місцевого самоврядування виявляють та реалізують своє бачення і ставлення щодо пенітенціарної політики і діяльності, засобів і методів її здійснення, звертають увагу державних інститутів на небезпечні явища і процеси у різних сферах пенітенціарної діяльності, нарешті, захищають свої права та інтереси всіма законними засобами.

Іншими суб’єктами, безумовно є

• Верховна Рада;

• Президент України;

• Кабінет Міністрів;

• Конституційний Суд;

• суди загальної юрисдикції;

• Прокуратура;

• Міністерство внутрішніх справ;

• Міністерство Юстиції України;

• Міністерство соціальної політики України;

• Міністерство освіти

• Державна пенітенціарна служба України

• міністерства і відомства,

• органи державної влади та місцевого самоврядування, повноваження яких витікають з Конституції, законів та положень кримінально-виконавчого кодексу України.

2. Загальні завдання органів та установ виконання покарань як суб’єктів пенітенціарної політики в Україні.

Наближена відповідь: Загальні завдання органів і установ виконання покарань:

- виконання вироку суду із застосовуванням засобів впливу на засуджених (стаття 6 КВК - (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив);

- застосуван­ня примусових заходів медичного характеру (ст.21 про застосування до засуджених заходів медичного характеру, ст.117 про виконання примусового лікування), стягнення матеріальних збитків, заподіяних засудженими до позбавлення волі (ст.121 про відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі; ст. 137 про порядок стягнення матеріальних збитків, заподіяних засудженими до позбавлення волі);

- забезпечення процесу виправлення та ресоціалізації шляхом створення належних умов для відбування покарання в колоніях (ст. 107 про права і обов’язки засуджених, ст.108 про придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, ст. 109 про придбання літератури і письмового приладдя, ст. 110 про побачення засуджених, ст. 111 про короткочасні виїзди за межі колоній, ст. 112 про одержання посилок (передач) і бандеролей, ст. 113 про листування, ст. 114 про одержання і відправлення грошових переказів, ст. 115 про матеріально-побутове забезпечення, ст. 116 про медико-санітарне забезпечення, ст. 117 про примусове лікування, ст. 118 про залучення до суспільно-корисної праці, ст. 123 про соціально-виховну роботу, ст. 125 про загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, ст. 127 про самодіяльні організації, ст. 128 про богослужіння і релігійні обряди тощо).