- •Цикл педагогіки та психології Курс: пенітенціарна політика і пеітенціарна система України
- •Для семінарського заняття №3 Змістовий модуль №2:“ Джерела та суб’єкти формування пенітенціарної політики та реформування пенітенціарної системи України ”
- •Семінарське заняття № 3
- •1. Мета семінарського заняття.
- •2. План проведення семінарського заняття:
- •3. План заняття (розрахунок навчального часу)
- •4. Організаційно-методичні вказівки:
- •5. Хід заняття Вступне слово викладача
- •Порядок проведення семінарського заняття
- •Перше навчальне питання (20 хв.) Джерела пенітенціарної політики в Україні.
- •Поняття норми та джерела кримінально-виконавчої політики.
- •Джерела пенітенціарної політики в Україні.
- •Характеристика державної і регіональної пенітенціарної програми, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів від 15.02.2002 року № 167.
- •Друге навчальне питання (20 хв.) Суб’єкти пенітенціарної політики в Україні та їх компетенція.
- •Загальна характеристика суб’єктів пенітенціарної політики в Україні.
- •Загальні завдання органів та установ виконання покарань як суб’єктів пенітенціарної політики в Україні.
- •Види та призначення органів та установ виконання покарань в Україні.
- •Третє навчальне питання (20 хв.) Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими державними та громадськими утвореннями.
- •Взаємодія із судовими органами.
- •Взаємодія із територіальними органами внутрішніх справ.
- •Взаємодія із громадськістю.
- •Заключне слово викладача
- •Рекомендована література для самостійної роботи курсантів
- •1. Законодавчі і інші нормативні акти України:
- •Навчальна література.
- •3. Допоміжна література.
- •Питання для самоконтролю:
- •Джерела пенітенціарної політики в Україні.
Види та призначення органів та установ виконання покарань в Україні.
Наближена відповідь: Перед органами і установами виконання покарань стоять чотири основні завдання: виконання вироку суду, забезпечення процесу виправлення та ресоціалізації засуджених; спеціальне і загальне попередження (превенція). Кожне із вказаних завдань має самостійне значення, а всі вони разом розкривають зміст процесу виконання кримінального покарання. Поряд із основними завданнями, органи і установи здійснюють різного роду допоміжні чи забезпечувальні функції.
В статті 11 КВК вказуються види органів і установ виконання покарань, що реалізують кримінальні покарання.
Органами виконання покарань є:
Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань;
територіальні органи управління;
кримінально-виконавча інспекція.
Установами виконання покарань є:
арештні доми;
кримінально-виконавчі установи:
кримінально-виконавчі установи відкритого типу - виправні центри;
кримінально-виконавчі установи закритого типу – виправні колонії:
мінімального рівня безпеки:
з загальними умовами тримання;
з полегшеними умовами тримання.
середнього рівня безпеки;
максимального рівня безпеки.
спеціальні виховні установи - виховні колонії.
Виконання кримінальних покарань також здійснюють:
Державна виконавча служба;
військові частини;
гауптвахти;
дисциплінарні батальйони.
Третє навчальне питання (20 хв.) Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими державними та громадськими утвореннями.
Для відповіді на кожне запитання викладач викликає одного-двох курсантів (студентів) за бажанням або по журналу, які відповідають з місця.
Після розгляду кожного навчального питання викладач або курсант (студент) за пропозицією викладача робить висновок.
Усне опитування курсантів (студентів) викладач здійснює за такими контрольними запитаннями.
Контрольні запитання:
Взаємодія із судовими органами.
Наближена відповідь: Взаємодія із судовими органами
Зокрема, стаття 154 КВК визначає порядок дострокового звільнення від відбування покарання.
1. Амністія застосовується до засуджених судами України, незалежно від місця відбування ними покарання.
2. Помилування за відповідним клопотанням подається у порядку, встановленому законодавством. Вирішує питання про помилування Президент України.
3. Умовно-дострокове звільнення (ст. 81, 82 КК) або заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду.
4. Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок психічної хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань.
5. Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.
6. У разі визнання інвалідом першої або другої групи особи, засудженої до громадських робіт або обмеження волі, орган чи установа виконання покарань надсилає подання до суду про його дострокове звільнення від відбування покарання.
