17. Власний капітал включає такі основні складові:

— статутний капітал –

— пайовий капітал;

— додатковий вкладений капітал;

— інший додатковий капітал;

— резервний капітал;

— нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

Для обліку статутного капіталу Планом рахунків передбачено пасивний рахунок 40 «Власний капітал», який призначений для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

Облік пайового капіталу здійснюється на рахунку 41 «Пайовий капітал». Цей рахунок застосовується тими підприємствами, у яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків (членів можливого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки, інвестиційних фондів тощо) і призначений для обліку і узагальнення інформації про суми пайових внесків.

За кредитом рахунка відображається збільшення пайового капіталу, за дебетом — зменшення.

Для обліку додаткового капіталу призначений у Плані рахунків пасивний рахунок 42 «Додатковий капітал», за кредитом якого відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом — зменшення.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки:

421 «Емісійний дохід»

422 «Інший вкладений капітал»

423 «Дооцінка активів»

424 «Безоплатно одержані необоротні активи»

425 «Інший додатковий капітал».

Для обліку резервного капіталу у Плані рахунків призначений пасивний рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом рахунка відображається створення резервів, за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунка кредитове і відображає залишок резервів на кінець звітного періоду.

19. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

У процесі здійснення підприємницької діяльності суб’єкт господарювання взаємодіє з іншими підприємствами, організаціями, які поставляють матеріальні цінності, включаючи виробничі запаси, обладнання, інші активи, надають послуги, виконують роботи, необхідні для забезпечення звичайної діяльності підприємства. У результаті виникає поточна кредиторська заборгованість перед вітчизняними та іноземними постачальниками та підрядниками.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками проводяться в готівковій, безготівковій формі або зарахуванням взаємних вимог на підставі первинних документів (накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податкових накладних, виписок банку).

Для обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками використовують рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Його призначено для ведення обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності (у тому числі отримані від учасників промислово-фінансових груп (ПФГ)), виконані роботи, надані послуги.

За кредитом даного рахунку відображають заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання.

Цей рахунок має такі субрахунки:

— 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

— 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”;

—633 “Розрахунки з учасниками ПФГ”.

Наприклад, розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані сировину та матеріали відображають так:

1) Дт 201 “Сировина і матеріали”Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” – на суму отриманих матеріалів без ПДВ;

2) Дт 641 “Розрахунки за податками”Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” – на суму податкового кредиту з ПДВ;

3) Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” – на суму оплати постачальнику за отримані матеріали (з ПДВ).

20. Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами".

По кредиту рахунка відображають нараховані платежі до бюджету, по дебету - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Перерахування податків та обов'язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень. Крім того, про сплату податків можуть свідчити виписки банку.

21. Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в, індивідуальному порядку чи бригадою). При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13). У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконанні робіт заробіток робітника визначається множенням кількості виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи. При бригадній формі організації праці заробітна плата і премії за виконану роботу нараховуються всій бригаді, а потім розподіляються між членами бригади пропорційно до відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням їх кваліфікації.

Для обліку розрахунків по ЗП призначений рахунок 66. По кредиту рахунку відобр. сума нарахованої ЗП, по дебету виплата ЗП, а також утримання. Н-д: нарахована ЗП працівникам осн.виробництва Д23 К661; Виплачено ЗП Д661 К30,31

22. При утриманні із з/п дебетують рах 661, а кредитують наступні рахунки

• податок з доходу фіз.осібКт 641; (15%)

• єдиного соціального внеску Кт 651 (3,6%)

• військовий збір К64 (1,5%)