Розкрийте порядок відображення на рахунку обліку операцій з надходження виробничих запасів.
На підприємство виробничі запаси можуть надходити від постачальників, підзвітних осіб, від ліквідації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів. Первинні документи: які надходять від постачальника:рахунок фактура; накладна, товарно-транспортна накладна;податкова накладна (з податку на додану вартість);платіжна вимога доручення; сертифікат якості, гарантійний талон тощо за необхідності; які заповнюються на підприємстві при отриманні запасів: акт про приймання матеріалів (форма № М-7);прибутковий ордер (форма № М-4); довіреність (форма № М-2, М-26, бланк суворої звітності) видається працівнику для отримання запасів у постачальника;товарно-транспортна накладна (при доставці автомобільним транспортом);акт про нестачі;комерційний акт (в разі нестачі на залізниці);платіжна вимога-доручення або платіжне доручення (для оплати вартості отриманих запасів). З партією товару постачальник передає товарно-супроводжувальні документи, податкову накладну та платіжний документ (платіжну вимогу-доручення). Оприбуткування запасів на склад оформлюють прибутковим ордером або актом про приймання. Якщо немає розбіжностей у кількості та якості отриманого товару з тим, що вказано в документах постачальника, на документах постачальника можна ставити штамп або робити напис "Оприбутковано в повному обсязі". Видані довіреності реєструють у журналі реєстрації довіреностей (форма № М-3); довіреність залишається у постачальника. Виробничі запаси обліковують на активному рахунку 20 "Виробничі запаси", за дебетом відображають надходження запасів, за кредитом — вибуття. При придбанні матеріальних активів (запасів, необоротних активів) та при оплаті робіт, послуг сторонніх організацій постачальникам сплачується, крім вартості цих активів чи послуг, податок на додану вартість (ПДВ). Цей податок встановлюється в розмірі 20 % до ціни реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг) Оприбуткування запасів здійснюється двома проведеннями. Оприбутковано запаси: Д-т 20, 22 К-т 631, Відображено ПДВ Д-т 641.ПДВ К-т 631, Регістри синтетичного обліку з обліку надходження виробничих запасів: — повна журнально-ордерна форма обліку — журнали-ордери 6, 7; — скорочена журнально-ордерна форма обліку — відомості 3.3,3.2;
— спрощена форма — відомості 2-м, 3-м (або В-5, В-7).
Назвіть і коротко охарактеризуйте методи вибуття запасів.
Облік вибуття запасів.
Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продаж або при іншому вибутті здійснюється одним із наступних методів:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу.
1. Запаси, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень та проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю. Даний метод може застосовуватись за умов наявності на підприємстві незначної номенклатури матеріалів чи товарів. Такий метод використовують на підприємствах, які працюють у сфері кораблебудування, при виконані індивідуальних замовлень або при торгівлі автомобілями та коштовностями.
2. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться о кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишків таких запасів на початок звітного місяця і вартості запасів, одержаних у звітному місяці на загальну кількість запасів на початок звітного періоду та одержаних у звітному місяці запасів.
3. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходять на підприємство, тобто запаси, що надійшли першими, першими відпускаються у виробництво чи продаж, а залишок запасів на кінець періоду оцінюється за цінами останніх надходжень.
4. Оцінка за нормативними витратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, трудових ресурсів, виробничих потужностей та діючих цін. Застосування методу нормативних затрат для оцінки запасів у бухгалтерському обліку та звітності допускається лише тоді, коли результат такої оцінки запасів приблизно дорівнює їх собівартості. Даний метод доцільно застосовувати лише у випадку наявності стабільних цін на запаси.
5. Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотку торгівельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, які мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торгівельної націнки на реалізовані товари. Сума торгівельної націнки визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торгівельної націнки.
Необхідно пам’ятати, що метод оцінки вибуття запасів впливає на величину прибутку, отриманого підприємством за завітний період. Зокрема, при зростанні цін на сировину , використання методу ФІФО у порівнянні з методом середньозваженої собівартості забезпечить більший розмір прибутку при однаковій кількості використаних одиниць запасів.