Приклад оформлення висновків до дипломної роботи

ВИСНОВКИ (Дуже стислий опис актуальності обраної для дослідження проблеми)… Проведене в роботі дослідження дозволяє зробити наступні висновки: 1.ххххх 2.хххх (Абзац про визначення перспектив подальшої розробки обраної проблематики).

Спільний обсяг загальних висновків – 2 – 3 сторінки.

Потім оформлюється список використаних джерел. Його слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи [4]. Приклад оформлення списку джерел наводиться у додатку Д. Слід пам’ятати, що незалежно від того, берете ви надруковане джерело або електронне обов’язково необхідно вказувати автора, назву публікації, дату публікації, назву джерела, сторінки або повну адресу електронного ресурсу.

І завершується робота додатками. Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. У будь якому випадку на окремому листі пишеться по центру листа слово ДОДАТКИ. Далі кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Посередині першого рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.

2.2. Вимоги до методології аналізу в дипломній роботі

В написанні дипломної роботи важливу роль відіграє власний внесок студента, який проявляється в аналізі економічного явища по обраній проблемі.

До основних видів економічного аналізу, які використовуються студентами спеціальності «Міжнародні економічні відносини» є:

• теоретичний або якісний аналіз, який оснований на прийомах абстракції. Як правило, це аналіз дії економічних законів, правильності формулювання економічних категорій, визначень, понять;

• кількісний економічний аналіз, що супроводжується використанням конкретних розрахунків, формул, залежностей, моделей.

Основні принципи методу економічного аналізу зводяться до наступного [2]:

• єдність аналізу (розчленування вивчаємого явища на складові частини) та синтезу (поєднання проаналізованих елементі в єдине ціле;

• комплексний підхід до вивчення проблеми, що має на меті всебічне вивчення економічних явищ під впливом різних факторів та аналіз взаємозв’язку та взаємовпливу економічних показників один на одного;

• розгляд економічних явищ та показників у розвитку, що передбачає використання такого аналітичного засобу, як порівняння. При цьому в залежності від поставлених задач передбачається не тільки просте кількісне порівняння у динаміці (наприклад, абсолютна зміна показника обсягу припливу прямих закордонних інвестицій), але і якісне порівняння (відносна зміна припливу прямих закордонних інвестицій при зростанні валютного курсу, або зменшенні податку на прибуток підприємств із закордонними інвестиціями).

Для проведення економічного аналізу використовуються абсолютні показники (наприклад, обсяг прямих іноземних інвестицій, обсяг імпорту, експорту), відносні (динаміка та структура показника у відсотках або індексах, коефіцієнтах, наприклад: частка припливу прямих іноземних інвестицій з Ізраїлю до України в загальному обсязі припливу прямих іноземних інвестицій до України) та середні величини (середня ціна, середній курс валют).

До традиційних прийомів та способів економічного аналізу відносять порівняння, групування, спосіб ланцюгових підстановок, балансовий метод, методи простих та складних відсотків, дисконтування та ін..

Взаємозв’язок між показниками при їх порівнянні може бути предметом таких видів аналізу, як:

• горизонтального - просте порівняння показників у динаміці;

• вертикального - визначення структури показників для оцінки впливу кожної складової частини на результативність в цілому (наприклад, вертикальний аналіз торговельного балансу, аналіз структури товарообігу);

• трендового - порівняння кожного звітного показника з показником попередніх періодів і виявлення головної тенденції зміни показників в часі, без урахування індивідуальних особливостей окремих періодів та випадкового впливу. За допомогою тренду прогнозуються можливі значення показника в майбутньому;

• аналізу відносних показників (коефіцієнтів);

• порівняльного (просторового) – порівняння показників діяльності окремих країн між собою та зі світовими показниками.

Метод групування – це розподілення сукупності об’єктів дослідження для проведення аналізу на однорідні групи по відповідним ознакам. На відміну від статистики, де групування використовуються для узагальнення та типізації явищ, в економічному аналізі вони дозволяють вивчати явища і показники у взаємозв’язку і взаємозалежності, виявити закономірності і тенденції поведінки. В якості інформаційної основи групування можуть використовуватись як генеральна сукупність показників, так і вибіркова. Групи можуть створюватись за ознакою типології, структури або причини і наслідку.

Більш складними з формалізованих методів аналізу є:

• математико-статистичні методи вивчення взаємозв’язку: кореляційний, регресійний, дисперсійний, факторний, метод головних компонент та ін.;

• економетричні методи: матричні, гармонійний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу та ін.;

• методи економічної кібернетики та оптимального програмування: методи системного аналізу, лінійне та нелінійне програмування, динамічне програмування та ін.;

• методи дослідження операцій і теорії прийнять рішень: методи теорії графів, теорії ігор, методи мережевого планування й управління та ін.

Використання будь-яких з вищенаведених методів у другому та/або третьому розділі дипломної роботи є обов’язковим за умови бажання студентом отримання відмінної оцінки на захисті і доведення його високих аналітичних здібностей.