2.3. Вимоги до оформлення дипломної роботи

Оформлення дипломних робіт відповідно до Державного стандарту України є важливим етапом узгодження формальної сторони та змісту наукового дослідження. Наукову інформацію в дипломних роботах потрібно викладати у найповнішому вигляді, обов’язково розкриваючи хід та результати дослідження з детальним описом методики дослідження.

Обсяг дипломної роботи бакалавра повинен дорівнювати 50 – 60 сторінкам. Список використаних джерел – не менш за 25 найменувань. Обсяг дипломної роботи спеціаліста повинен дорівнювати 75 – 85 сторінкам. Список використаних джерел – не менш за 30 найменувань. Обсяг дипломної роботи магістра повинен дорівнювати 90-100 сторінкам. Список використаних джерел – не менш за 40 найменувань.

Весь текст повинен бути напечатаний, написання від руки або будь-які виправлення не дозволяються.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ» друкують 14 шрифтом заголовними літерами й вирівнюють по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкують із абзацного відступу маленькими літерами крім першої великої. Крапка наприкінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не дозволяються.

Розділи позначають порядковими номерами арабськими цифрами (1,2,3). Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи позначають номером розділу і підрозділу через крапку (1.1., 1.2. або 2.1., 2.2., 2.3. і т.д.), після останньої цифри ставиться крапка. Потім в тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Структурні частини й заголовки виділяються жирним шрифтом. Відстань між заголовками і текстом повинна дорівнювати одному пропущеному рядку.

Виклад тексту кожного розділу, а також вступу і висновків варто починати з нової сторінки.   Кожний абзац тексту починається з червоного рядка на відстані 15 мм від лівого краю тексту, що дорівнює 5 знакам. Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не припускаються.

Таблиці, формули, малюнки й підпункти нумеруються усередині кожного розділу. Наприклад, Рис. 1.1, Таблиця 2.3, формула 3.2 і т.д. При цьому слово «Таблиця» пишеться без скорочень, а слово «малюнок» скорочується «Рис.». Слово «Таблиця» пишеться праворуч угорі таблиці. Рядком нижче по центру пишеться її назва.  Ілюстрації й таблиці варто розміщувати нижче по тексту відразу після згадування або на наступній сторінці. Громіздкі таблиці й малюнки краще розміщувати в додатках. Приклад оформлення таблиці був наведений вище.

В оформленні дипломної роботи дозволяється (Таблиця 2.2):

Таблиця 2.2

Особливості використання різних форматів в дипломній роботі

Найменування формату	Місце використання	Вигляд	Помітка про заборону
Жирний шрифт	Титульний лист	Дипломна робота
	Структурні частини, назви заголовків та підзаголовків у тексті	ВСТУП, РОЗДІЛ 1,…, 1.1…., ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ
	У вступі	Актуальність дослідження, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, структура
	У складних таблицях з різним рівнем підгруп для виразності заголовків	Заголовок
Курсив, підкреслення			Заборонено
Шрифт менший за 14	У таблицях, рисунках, які розташовані як в тексті так і в додатках, якщо розмір не дозволяє використовувати 14 шрифт	Проте не менше 12 шрифту
Шрифт більший за 14	Титульний лист	Одеський національний університет імені І.І. Мечникова – 18 шрифт, Дипломна робота – 18 шрифт
Розподіл тексту з заповненням по ширині з абзацного відступу	Вся текстова частина, назви підзаголовків, назви рисунків
Вирівнювання тексту по центру	Назви розділів роботи, заголовки структурних частин роботи, назви таблиць, додатків, зміст таблиць
Вирівнювання тексту по правому краю	Найменування таблиць	Таблиця 1.1

Після кожної таблиці та малюнка ставиться помітка на джерело з абзацного відступу у такому вигляді:

Джерело: [2].

або, коли студент склав таблицю сам:

Джерело: складено автором на основі [2-6].

При написанні роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться у роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання у роботі. Посилання в тексті роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...» або «…[1, C. 15].». Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл.1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Забороняється робити посилання на джерело, а саме джерело наводити у виносках внизу сторінки. Всі джерела повинні бути перелічені в списку використаних джерел. Виноски використовують для уточнюючої інформації, яка пояснює певні поняття, проте не відноситься до суті проблеми роботи.