- •Розділ 1. Основна ідея теорії справедливості
- •Д. Ролз - засновник теорії справедливості.
- •Основні принципи теорії справедливості.
- •1.3. Інститути і механізми соціальної справедливості.
- •Розділ 2. Співвідношення справедливості і толерантності.
- •2.1. Особливості справедливості у судовій діяльності
- •Розділ 3. Справедливість, як поняття моральної свідомості і категорія етики.
- •Список використаних джерел
- •3.1. Справедливість у діяльності адвоката.
- •Висновок
1.3. Інститути і механізми соціальної справедливості.
Будь-яка теоретична схема аналізу представляє інтерес тільки тоді, коли на її базі можна системно пояснити явища і процеси, спрогнозувати їх динаміку, спланувати ефективний вплив на їх перебіг. Ось чому, на наш погляд, ключовою в теорії справедливості є та її частина, яка має справу з соціальними інститутами та механізмами. Соціальна система повинна бути організована таким чином, щоб підсумковий розподіл був справедливим, не залежно від того, як складаються справи в суспільстві. Щоб досягти цього, необхідно помістити соціальний і економічний процеси в рамки відповідних політичних і правових інститутів. Без належної системи цих рамкових інститутів результат процесу розподілу не буде справедливим, так як бракує чесності оточення.
Ролз справедливо вважає, що перш за все базисна структура регулюється справедливою конституцією, чия головна мета - гарантувати свободи рівного громадянства.
Чесна, на відміну від формальної, рівність можливостей передбачає прагнення уряду забезпечити рівні шанси на освіту та культуру для людей з подібними даруваннями і мотивацією або за допомогою субсидування приватних шкіл, або шляхом створення системи громадських шкіл.
Найбільший інтерес при розгляді соціальних механізмів втілення в життя принципів справедливості являє виділення Ролзом чотирьох гілок встановлюваних урядом соціальних інститутів. Кожна гілка відповідає певній стадії оформлення та стабілізації суспільства соціальної справедливості. Згідно з Ролзом, "кожна гілка повинна складатися з різних органів або відповідних видів діяльності, функція яких - збереження певних соціальних та економічних умов. Ці підрозділи не перетинаються із звичайною структурою уряду "[1, С. 246].
Перша гілка - видільна (allocative). Вона повинна підтримувати цінову систему в конкурентному стані і запобігати нерозумній владі ринку.
Друга гілка - стабілізаційна - прагне забезпечити розумно повну зайнятість, при якій ті, хто хочуть, можуть знайти роботу. Ці дві гілки спільно повинні забезпечувати ефективність ринкової економіки в цілому.
Третя гілка - соціальний мінімум (transfer) - це сфера безоплатних соціальних виплат.
Четверта гілка - розподільча - збереження відносної справедливості в пайовому розподілі за допомогою оподаткування та необхідних змін в правах власності. Серед аспектів цієї галузі:
a) податки на спадщину, на дари, обмеження на право спадкування. Основна їх мета - не поповнення скарбниці, але поступове і неухильне коректування розподілу багатства і запобігання концентрації влади;
б) система оподаткування з урахуванням принципів справедливості. Соціальні ресурси повинні бути передані уряду, щоб він міг забезпечити виробництво колективних благ і здійснювати безоплатні соціальні виплати, необхідні для задоволення принципу відмінності. Теорія справедливості являє собою спробу найбільш далекоглядних і чесних західних інтелектуалів, щиро прихильних традиційним ліберальним цінностям, знайти в нових умовах такі ідеологічні орієнтири і такі соціальні механізми, які дозволяють сучасному капіталістичному суспільству досягти і підтримати оптимальний рівень ідейної консолідації та соціального миру, забезпечити найбільш ефективне використання наявних ресурсів, насамперед ресурсів соціальних, людських, стабілізувати соціальні відносини в сучасному світі.
