- •Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст. 193 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Погроза знищення майна (ст. 195 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості ставлення потерпілого до змісту погрози.
- •Необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості наслідків та суб’єктивної сторони цього злочину.
- •Порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості змісту суб’єктивної сторони цього злочину.
- •Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Загальна характеристика та класифікація злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (розділ XVII Особливої частини кк).
- •Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуюча ознака злочину.
- •Визначення та загальна характеристика службової особи: її види.
- •Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Службове підроблення (ст. 366 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Характеристика кваліфікуючої ознаки злочину.
- •Службова недбалість (ст. 367 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Визначення та загальна характеристика неправомірної вигоди.
- •Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Незаконне збагачення (ст. 368-2 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Зловживання впливом (ст. 369-2 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Провокація підкупу (ст. 370 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості суб’єкту цього злочину. Кваліфікуюча ознака злочину.
Незаконне збагачення (ст. 368-2 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
Кваліфікуючі ознаки: незаконне збагачення,якщо предметом буда неправомірна вигода, незаконне збагачення,якщо предметом буда неправомірна вигодау великих розмірах
ОБ’ЄКТ суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується активною поведінкою - діями, які можуть бути вчинені у двох альтернативних формах: а) одержання неправомірної вигоди особисто службовою особою або б) передача нею такої вигоди близьким родичам
СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується виною у формі умислу
СУБ’ЄКТ службова особа
Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
Кваліфікуючі ознаки вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою
ОБ’ЄКТ суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується наданням неправомірної вигоди, пропонуванні такої вигоди,бездіяльністю з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду.
СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується виною у формі умислу
СУБ’ЄКТ службова особа
Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
ОБ’ЄКТ суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується наданням неправомірної вигоди, пропонуванні такої вигоди,бездіяльністю з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду
СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА прямий умисел та корисливий мотив
СУБ’ЄКТ службова особа
Умовами звільнення від кримінальної відповідальності необхідно визнавати сукупність, передбачених правовою підставою вимог, що пред’являються для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин.
Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного злочини, бо, вочевидь, звільнити від відповідальності можна лише у випадку, якщо є підстава для такої відповідальності (ст. 2). Так, відповідно до статей 45 та 46 передумовою звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості, а відповідно до статей 47 та 48 – вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості тощо. Отже, йдеться про вчинення злочину певної тяжкості, яка визначається відповідно до ст. 12 КК України.
Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею не тільки закінченого, а й незакінченого злочину, а так само вчинення такого злочину індивідуально чи у співучасті.
Прийняття судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності є актом, що свідчить про припинення кримінально-правового відношення між особою, яка вчинила злочин, і державою. Це означає також, що з цього моменту дана особа вже не несе обов’язку відповідати перед державою за вчинене, не може нести тягаря кримінальної відповідальності. Виходячи з цього, вчинене раніше нею діяння визнається юридично незначимим, віддається забуттю (вчинений раніше злочин не може враховуватися при визначенні повторності і сукупності злочинів, рецидиві, призначенні покарання за вчинення нового злочину тощо). Водночас, звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальна справа припиняється з нереабілітуючих для особи підстав.
Поняття звільнення від кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відстороненням від відповідальності у зв’язку з відсутністю в діях особи складу злочину чи за наявності обставин, які виключають злочинність діяння. Законом передбачається можливість або обов’язок звільнення від кримінальної відповідальності особи, в діях якої міститься певний склад злочину. Відсутність складу злочину в діях особи виключає можливість звільнення, бо не можна звільняти від кримінальної відповідальності того, хто злочину не вчинив.
Звільнення від кримінальної відповідальності не можна ототожнювати зі звільненням від покарання, зокрема у зв’язку зі змінами в законодавстві, що виключають кримінальну відповідальність за певні види злочину. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності полягає в тому, що діяння було злочинним на момент вчинення і залишається таким під час вирішення питання про звільнення. Тож закон (ст. 71 КПК) передбачає обов’язковий порядок роз’яснення обвинуваченому на досудовому слідстві сутності обвинувачення, підстави його звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття справи на цій підставі. У разі такого заперечення справа направляється з обвинувальним висновком до суду, який і вирішує питання щодо винності особи.