82. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не за­раховується. 1. Відповідно до коментованої статті перебіг позовної давності переривається вчинен­ням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Дана норма є більш вдалою порівняно з нормою, яка містилась у ст. 79 ЦК 1963 року, оскільки строк позовної давності в разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання боргу, був підставою для переривання перебігу позовної давності в спорах, по яких однією або обома сторонами був громадянин, тобто лише фізична особа. Позовна давність переривається і у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Саме цим пере­ривання перебігу позовної давності відрізняється від зупинення перебігу позовної давності.

Перебіг_позовної_давності_зупиняється: якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за да­них умов подія (непереборна_сила); у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встанов­лених_законом; у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регу­лює_відповідні_відносини; якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені_на_во­єнний_стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, пере­біг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позов­ної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. 1. Зупинення перебігу позовної давності означає, що перебіг не відбувається протягом часу, коли через передбачені законом обставини захист порушених прав здійснити немож­ливо. Цивільний кодекс 1963 року в ст. 78 передбачав такі випадки зупинення перебігу строку позовної давності: якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); в силу встановленої законодавством відстрочки виконання зобов'язань (мораторій); якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних Сил, переведених на воєнний стан. Коментована стаття дублює положення ЦК 1963 року, але містить і нове положення щодо зупинення перебігу позовної давності, а саме: у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини. Встановлений ст. 263 ЦК перелік обставин, що є підставою для зупинення перебігу по­зовної давності, є вичерпним. ЦК вже не містить передбачених ст. 78 ЦК 1963 року положень про те, що перебіг стро­ку позовної давності зупиняється, якщо зазначені в цій статті обставини виникли або про­довжували існувати в останні шість місяців строку давності, а якщо цей строк менший шести місяців — протягом строку давності. Отже, із зазначеного положення можна дійти висновку про те, що обставини, які виникли і припинились до настання останніх шести місяців строку позовної давності, взагалі не впливали на перебіг позовної давності. Відповідно до коментованої статті у разі виникнення обставин, встановлених части­ною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.