- •Методичні матеріали для самостійної позааудиторної роботи студентів
- •Тема 6. "Екстрена медична допомога при ураженнях отруйними речовинами"
- •Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги гострі отруєння
- •1.1. Діагноз: Гострі отруєння
- •1.8. Епідеміологія гострих отруєнь
- •2. Надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі здійснюється:
- •3.1. Для закладів охорони здоров’я, що надають екстрену та первинну медичну допомогу
- •3.1.2. Для бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
- •3.1.4. Надання екстреної медичної допомоги
- •1. Оцінка стану життєво важливих функцій
- •3.1.3. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
- •2. Видалення токсичної речовини з місць її надходження до організму постраждалого (дерма, слизові оболонки, шлунково-кишковий тракт та ін.):
- •3. Детоксикаційна терапія:
- •3.1.5. Госпіталізація Показання до госпіталізації Увага!
- •Алгоритм надання медичної допомоги при гострому отруєнні
- •Токсиндроми
- •Речовини, що використовуються для інактивації речовини на місцях її контакту
- •Показання та протипоказання для очищення шкк
- •Обсяги рідини, що застосовуються для промивання шлунку
- •Обсяги рідини, що застосовуються для очищення кишечника
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Отруєння аміаком
- •Отруєння хлором
- •Отруєння фосфор органічними сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Отруєння етиленгліколем
- •Отруєння тетраетилсвинцем
Отруєння етиленгліколем
Етиленгліколь являє собою безбарвну рідину без певного запаху, солодку на смак. Він входить до складу різних антифризів і гальмівних рідин. При прийомі 50 – 100 мл етиленгліколю розвивається картина гострого отруєння. Під впливом алкогольдегідрогенази, як і етанол, але значно повільніше, етиленгліколь трансформується у велику кількість високотоксичних сполук: глікольальдегід, гліоксал та інші, які в свою чергу перетворюються в щавлеву (оксалову) кислоту. Ці речовини зумовлюють розвиток метаболічного ацидозу.
Для отруєння етиленгліколем характерна періодичність з певною для кожного періоду симптоматикою.
В 1-й період, який триває до 12 – 14 год, розвивається стан, схожий на алкогольне сп’яніння: нудота, блювання, біль в животі, порушення, хиткість ходи, прогресуюче порушення свідомості аж до коми, судоми. Розвиваються симптоми набряку мозку і гіпокальціємії, метаболічний ацидоз, можливий летальний результат.
У 2-й період, який триває 1 – 3 діб, приєднуються явища, що виникають при ураженні серцево-судинної і дихальної систем. Вони поглиблюються наростаючим методичним ацидозом. Відзначаються тахікардія, помірна гіпертензія, задишка, тотальний ціаноз, у важких випадках – стра серцево-судинна недостатність та набряк легенів.
У 3-й період на перший план виступають явища гострої ниркової або нирково-печінкової недостатності: олігурія або анурія, наростала азотемія, збільшуються печінкові показники.
Невідкладна допомога
1.Необхідна корекція порушень з боку дихальної та серцево-судинної систем, ЦНС.
2.Промивають шлунок, вводять активоване вугілля та проносне. 3.Специфічний антидот – спирт етиловий, який є конкурентним антагоністом по відношенню до ферменту алкогольдегідрогенази.. Дози і спосіб застосування такі ж, як при отруєнні метанолом.
4.Для корекції метаболічного ацидозу вводять натрію гідрокарбонат.
5.З метою ліквідації явищ гіпокальціємії призначають препарати кальцію: кальцію хлорид або глюконат (по 10 – 20 мл 10% розчину), при необхідності проводять повторне їх введення.
6.Прискорюють метаболізм токсичних продуктів розпаду етиленгліколю фолієва кислота по 50 – 100 мг 4 – 6 разів на добу, піридоксину гідрохлорид – по 50 – 100 мг 4 рази на добу, тіаміну хлорид – по 100 мг 4 рази на добу (не одночасно з піридоксином). Доцільно призначати нікотинамід 2 – З мл 2,5% розчину.
7.Надалі при необхідності застосовують екстракорпоральні методи детоксикації.
Отруєння тетраетилсвинцем
Тетраетилсвинець (ТЕС) - органічна сполука свинцю, яке використовується для приготування етилової рідини. Суміш останньої з бензином - етилований, або свинцевий, бензин використовується в авіа-і автотранспорті як засіб, що сприяє антидетонаціі.
У розвитку клінічної картини гострого отруєння (при випадковому ковтанні етильованого бензину, при випадковому попаданні його на велику поверхню шкіри) виділяють 3 стадії - початкову, предкульмінаційну і кульмінаційну. У початковій стадії відзначаються виражені вегетативні розлади: гіпотермія, артеріальна гіпотензія та брадикардія, гіперсалівація на тлі порушення сну, страху смерті ночами, тривожного, пригніченого настрою, головного болю, загальної слабкості (вегетативно-астенічний синдром ). У цьому періоді спостерігаються своєрідні парестезії у вигляді відчуття клубка волосся або ниток в роті. У предкульмінаційній стадії проявляються різко виражені психічні порушення: страх смерті, з'являються слухові, зорові, тактильні галюцинації страхітливого характеру, марення переслідування. Під впливом марення розвивається психомоторне збудження; хворі стають агресивними; нерідкі випадки, коли, намагаючись врятувати своє життя від нібито переслідують їх осіб, хворі викидалися з вікон. У клінічній картині виявляються ознаки органічного ураження головного мозку: атаксія, інтенційний тремор, ністагм, анізорефлексія, дизартрія, ейфорія. У кульмінаційній стадії психомоторне збудження досягає максимальної напруги. Свідомість у хворих сплутана. Можуть розвиватися епілептичні припадки.На висоті психомоторного збудження гіпотермія змінюється гіпертермією (до 40 ° С), артеріальна гіпотензія-гіпертензією, брадикардія - тахікардією. Різко виражена дистонія вегетативних центрів може призвести до розвитку колапсу, який закінчується смертю.
Невідкладна допомога
1. Промивають шлунок, вводять активоване вугілля та проносне.
2. Для нормалізації кірково-підкіркових взаємозв'язків рекомендуються снодійні (барбітурати), гексенал, аміназин, наркотики (крім морфіну, який дає парадоксальний ефект, посилюючи збудження).
3. Призначаються також внутрішньовенно 5 % глюкоза з вітамінами групи В і аскорбінової кислотою.
4. Необхідна корекція порушень з боку дихальної та серцево-судинної систем, ЦНС.
ОТРУЄННЯ ОПІАТАМИ Опіати (настоянка опію, морфін, кодеїну фосфат, фентаніл, омнопон, промедол, героїн тощо). Шляхи надходження наркотиків в організм: в / в, в / м, п / к, пероральний та інгаляційний. При потраплянні в кров морфін частково виділяється з жовчю в просвіт кишечника з подальшим повторним всмоктуванням, а також виводиться з калом, сечею слиною і потом. При прийомі через рот опіати швидко всмоктуються в шлунку і продовжують всмоктуватися в кишечнику. Вони викликають спазм пілоричного сфінктера, що призводить до їх тривалого перебування в шлунку. На перший план виступають ознаки пригнічення функції ЦНС і ШКТ. АТ знижений. Розвивається судомний синдром, токсична кома, ОДН (бронхоспазм, підвищення секреції бронхів, набряк легенів, порушення дихання аж до апное) і гостра серцево-судинна недостатність. У початкових стадіях отруєння спостерігається ейфорія, яка змінюється сонливістю. Відзначається шум у вухах, запаморочення, сухість у роті, нудота, блювота. Потім сопор і кома. Характерно різке звуження зіниць до розмірів шпилькової головки (міоз) з відсутністю реакції на світло. При важкій гіпоксичної комі зіниці розширюються. Може бути затримка сечовиділення і дефекації. АТ знижений, брадикардія, порушення серцевого ритму, відзначається порушення больової чутливості. При отруєннях важкої і вкрай важкого ступеня, розвивається глибока або позамежна кома (термінальна), міоз, брадіпное 4-8 в 1 хв. Відзначаються патологічні типи дихання. Отсутствуеют реакція зіниць на світло, корнеальна, глотковий рефлекси, а також реакція на болюче подразнення. Температура тіла знижена. Невідкладна допомога 1.Обов'язково повторне промивання шлунка навіть за умови парентерального введення препарату. 2. Активоване вугілля, сольові проносні. 3. Зігрівання пацієнта. 4. Антагоністи морфіну – 0,8 2,0 мг розчину налоксону - п / к або в / в. 5.Оксигенотерапія, за показаннями – ШВЛ. 6.Форсований діурез.
