- •Лабораторна робота №1 контроль деталі універсальним вимірювальним інструментом
- •Загальні відомості
- •Вимірювання за допомогою штангенінструментів
- •Види штангенінструментів.
- •Методика відліку розміру.
- •Методика вимірювання штангенциркулем.
- •Вимірювання за допомогою мікрометричних інструментів
- •Внутрішні розміри деталі слід вимірювати за допомогою мікрометричних нутромірів. В них відсутні скоба та трещітка, а вимірювальні кінцевики виконані сферичними.
- •Методика відліку розміру.
- •Лабораторна робота № 2 плоскопаралельні кінцеві міри довжини та кутові міри
- •Вимірювання за допомогою кінцевих та кутових мір
- •Методика складання блоків
- •Прийоми складання блоків.
- •Методика розрахунку кінцевих мір блоку
- •Лабораторна робота № з контроль форм та розташування поверхонь індикаторним інструментом
- •Загальні відомості
- •Мета роботи:
- •Матеріальне забезпечення:
- •Література:
- •Види відхилень форми циліндричних поверхонь
- •Вимірювання за допомогою індикаторних інструментів
- •Конструкція індикаторних інструментів.
Методика вимірювання штангенциркулем.
Серед штангенінструментів найбільш розповсюджені штангенциркулі, що зумовлене універсальністю останніх.
ГОСТ 166-73 передбачає виготовлення трьох типів штангенциркулів:
ШЦ-1 - з двобічним розташуванням губок й глибиноміром, ціною поділки 0,1 мм та межами вимірювання 0...125 мм. Він є найуніверсальнішим, але має невисоку точність;
ШЦ-2 - має, двобічне розташування губок й вузол мікроподачі ноніусу, ціну поділки 0,05 та 0,02 мм і межі вимірювання 0...200 та 0..320 мм;
ШЦ-3 - застосовують для вимірювання великих розмірів; має однобічні губки, ціну поділки 0,1 та 0,05 мм і межі вимірювання
0..500, 250...710, 320. .1000; 500...1400; 800...2000 мм.
Таблиця Т.1.1
Деякі параметри штангенінструментів
Тип інструменту |
Границі вимірювань, мм |
Відлік по ноніусу, мм |
ШЦ-1, ШЦТ-1 ШЦ-1І, ЇІЩ-111
Штангенглибиноміри
Штангенрейсмуси |
0...125 0...160, 0...200, 0...250 0...400, 250...630,320…1000, 500...1600,800...2000,1800...3000,2000...4000 0...160, 0...200, 0...250 0...315, 0...400 0...400, 0...500 0...250, 40.. 400, 60...630 .630, 100...1000,600…1600, 1500...2500 |
0,1 0,05 та 0,1 0,1
0,05
0,1 0,05 0,1 |
Деякі параметри штангенінструментів представлені в табл. Т.1.1.
1.2.4. Порядок вимірювання.
1.Перевірити "нульову" установку штангенциркуля, щільно зсунувши його губки. Якщо інструмент справний, то:
пересувна рамка разом із рамкою мікрометричної подачі пересувається легко без заїдання;
просвіт між губками у початковому положенні відсутній; "мертвий” хід мікрогвинта не перевищує 1/4 обороту;
співпадають нульові штрихи ноніусу та штанги; обов'язкова наявність пружини та кріпильних гвинтів.
Вимірювання деталі належить провести по D3, D4, D5, L1, L2,L3
2.Для визначення розміру деталь щільно зажимається між вимірювальними поверхнями губок (див. довідникову карту на робочому місці). При цьому штангенциркуль належить держати правою рукою за штангу, а рамку пересувати великим пальцем руки за виступ. Зажимати губку належить так, щоб інструмент міг вільно ковзати по деталі і в той же час не мав можливості хитатися на ній. Губки штангенциркуля мають прилягати до вимірювальної поверхні по всій довжині і не перекошуватись. Після установки інструмента треба застопорити рамку зажимом й провести відлік. При відліку розміра слід дивитися на шкалу під прямим кутом. В іншому разі неминучі помилки від паралаксу. Ескіз деталі подається на рис.1.2.
Результати вимірювань записують у таблицю звіту Т.1.2.
3.За даними креслення й таблицями СТ РЕВ 144-75 слід встановити граничні розміри відповідних поверхонь контрольованих деталей та занести їх до таблиці звіту.
4.Порівнюючи дійсні розміри з граничним, зробити висновок про придатність деталі по кожному із контрольованих розмірів.
