Лабораторна робота № 2 плоскопаралельні кінцеві міри довжини та кутові міри

1. Загальні відомості

1. Мета роботи:

1. Ознайомитись з характеристикою й конструкцією плоскопаралельних кінцевих мір та кутових мір.

2. Засвоїти методику набирання блоків з кінцевих та ку­тових мір.

3. Засвоїти методику настроювання приладів за допомо­гою блоків кінцевих мір для проведення вимірювань відносним методом.

%

2. Матеріальне забезпечення:

Набір плоскопаралельних кінцевих мір довжини.

Набір кутових мір.

Важільна скоба або важільний мікрометр.

3. Література:

СТ РЕВ 144-75.

2. Вимірювання за допомогою кінцевих та кутових мір

1. Застосування кінцевих мір.

ІІлоскопаралельні кінцеві міри довжини складають основу су­часних лінійних вимірювань в машинобудуванні. Вони застосову­ються для зберігання одиниці довжини, передачі розміру від етало­ну одиниці довжини до виробу, перевірки точності та градуювання вимірювальних засобів, встановлення приладів на нуль при віднос­ному методі вимірювань тощо.

Найбільш широким слід вважати використання кінцевих мір при перевірці шкал вимірювальних інструментів та приладів, вста­новлення регульованих калібрів на розмір та на нуль шкал вимірю­вальних приладів.

Сферу застосування кінцевих мір можна значно розширити, застосовуючи різні стандартні пристосування, наприклад, державки в сполученні з боковичками для настройки приладів та розмітки.

Кінцеві міри довжини слід використовувати тільки у випадках, коли потрібна висока точність вимірювання та неможливе викори­стання звичайних вимірювальних приладів.

В аналогічних випадках слід використовувати і кутові міри. Во­ни виконуються у вигляді призм і призначені для зберігання й пе­редачі одиниці плоского кута, перевірки й градуювання кутомірних та кутових шаблонів, а також для контролю виробів.

2. Конструкція наборів кінцевих мір.

Для виконання даної лабораторної роботи використовують основний набір кінцевих мір, що складається із 87 шт., та набір кінцевих мір із 10 шт.

Найбільш розповсюджений основний набір із 87 шт. має такий склад кінцевих мір довжини, представлений в табл. Т.2.1.

Таблиця Т.2.1 Склад кінцевих мір довжини із 87 плиток

Номінальні розміри плитки, мм	Кількість плиток
1,005	1
1,01; 1,02; 1,03,.,.. 1,49 1,6;1,7;1,8;1,9	49 4
0,5; 1,0; 1,5: ...; 9,5	19
10; 20; ЗО; ...; 100	10
1; 1; 2	4

Цей набір дозволяє складати блоки з дискретністю 0,005 мм.

Набір мір із 10 плиток 0,991; ...; 0,999; 1,000 дозволяє складати блоки з дискретністю 0,001 мм.

Кінцеві міри довжини - це прямокутні плитки (рис. 2.1,а) із за­гартованої сталі або спеченого матеріалу (твердого сплаву).

Дві протилежні поверхні кожної плитки - вимірювальні, бо зав­дяки ретельній обробці й доводці плитки мають точно визначений розмір, наприклад: 1,05; 1,27; 2,50; 60 мм. Блоки слід складати притиранням. Кінцеві міри мають властивість зчіплюваності (притираємості) за рахунок ретельної обробки робочих поверхонь. З них можна складати блоки будь-яких розмірів (див., наприклад, рис 2.2,6). Притираємість та висока точність - головні якості кін­цевих мір, що визначають їх цінність як вимірювальних засобів. Зчеплення пластинок мір забезпечується силами молекулярного притягання найтонших мастильних плівок на їх поверхнях. Міри абсолютно обезжирені або з товстим шаром мастила не притирають­ся.

Рис. 2.1. Плоскопаралельні кінцеві міри довжини: а - міри; б - блок мір

б)

Для меншого зносу мір при складанні блоків з кінцевих мір слід прагнути, щоб вони складалися із можливо меншої кількості мір.

На кожній мірі гравірується її розмір: на мірах, менших за 5,5 мм, номінальний розмір наноситься на одній із вимірювальних по­верхонь; більших за 5,5 мм - на боковій неробочій поверхні.

Аналогічно кутові міри можуть використовуватися як окремо, так і блоками із декількох плиток. Блоки плиток кріплять спе­ціальними державками.

За точністю виготовлення кінцеві міри поділяються на 4 класи (0, 1, 2, 5) та 5 розрядів (1, 2, 3, 4, 5) - в порядку зменшення точ­ності.