- •Перевірка статистичних гіпотез Принцип практичної впевненості
- •Статистична гіпотеза і загальна схема її перевірки
- •Перевірка гіпотез про рівність середніх двох сукупностей
- •Перевірка гіпотез про рівність дисперсій двох сукупностей
- •Перевірка гіпотез про числові значення параметрів
- •Побудова теоретичного закону розподілу за дослідними даними. Перевірка гіпотез про закон розподілу
- •-Критерій Пірсона
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Контрольні питання
- •Дисперсійний аналіз
- •Поняття про двофакторний дисперсійний аналіз
- •Лінійна парна регресія
- •Коефіцієнт кореляції
- •Основні властивості коефіцієнта кореляції:
- •Основні положення кореляційного аналізу. Двовимірна модель
- •Перевірка значущості та інтервальна оцінка параметрів зв’язку
- •Кореляційне відношення і індекс кореляції
- •Контрольні питання
Перевірка гіпотез про рівність середніх двох сукупностей
Нехай
є дві сукупності, що характеризуються
генеральними середніми
та
і відомими
дисперсіями
та
.
Необхідно перевірити гіпотезу Н0
про рівність генеральних середніх,
тобто Н0:
.
Для перевірки гіпотези Н0
із цих сукупностей взято дві незалежні
вибірки об’ємів
та
,
по яких знайдено середні арифметичні
та
і вибіркові дисперсії
та
.
При достатньо великих об’ємах вибірки
вибіркові середні
та
мають
наближено нормальний закон розподілу,
відповідно
і
.
У випадку вірності гіпотези Н0
різниця
-
має нормальний закон розподілу з
математичним сподіванням
і
дисперсією
.
Тому при виконанні гіпотези Н0
статистика
має стандартний нормальний розподіл
N(0;1).
У випадку конкуруючої гіпотези
(або
)
вибирають односторонню
критичну область і критичне значення
статистики знаходять із умови
(рис.
4.3);
а при конкуруючій гіпотезі
вибирають двосторонню
критичну область і критичне значення
статистики із умови
(рис. 4.4).
Рис. 4.3 Рис. 4.4
Якщо
значення статистики t, що фактично
спостерігається, більше за критичне
tкр,
визначеного на рівні значущості α
(за
абсолютною величиною), тобто
,
то гіпотеза Н0
відкидається.
Якщо
,
то робиться висновок, що нульова гіпотеза
Н0
не суперечить спостереженням.
◄ Приклад
4.2
Для перевірки ефективності нової
технології відібрано дві групи робітників:
у першій групі чисельністю
=50
чоловік, де використовувалася нова
технологія, вибірковий середній виробіток
становив
=85
(виробів), у другій групі чисельністю
=70
чоловік вибірковий середній —
=78
(виробів). Попередньо встановлено, що
дисперсії виробітку в групах дорівнюють
відповідно
=100
та
=74.
На рівні значущості α = 0,05 з’ясувати
вплив нової технології на середню
продуктивність.
Розв’язання. Гіпотеза, що перевіряється, Н0: , тобто середні виробітки робітників однакові по новій і старій технологіях. В якості конкуруючої гіпотези можна взяти .
Фактичне
значення статистики критерію
.
При конкуруючій гіпотезі Н1
критичне значення статистики знаходиться
із умови
,
тобто
,
звідки по таблиці
,
а при конкуруючій гіпотезі Н2
—
з умови
,
тобто
,
звідки по таблиці
.
Оскільки значення t
=
4,00, що фактично спостерігається, більше
за критичне значення tкр
(при
будь-якій із взятих конкуруючих гіпотез),
то гіпотеза Н0
відкидається,
тобто на 5%-вому рівні значущості можна
зробити висновок, що нова технологія
дозволяє підвищити середній виро
біток робітників.►
Будемо тепер вважати, що розподіл ознаки (випадкової величини) X та Y в кожній сукупності є нормальним. В цьому випадку, якщо дисперсії та відомі, то перевірка гіпотези проводиться так само, як описано вище, не тільки для великих, але й для малих по об’єму вибірок.
Якщо
ж дисперсії
та
невідомі,
але рівні,
тобто
,
то в якості невідомої величини можна
взяти їх оцінку — «виправлену» вибіркову
дисперсію
або
.
Проте
«кращою» оцінкою для
буде дисперсія «змішаної» сукупності
об’єму
,
тобто
,
а
оцінкою дисперсії різниці незалежних
вибіркових середніх
—
(звертаємо
увагу на те, що число степенів вільності
на 2 менше загального числа спостережень
,
оскільки дві степені «губляться» при
визначенні по вибіркових даних
та
).
Доведено, що у випадку вірності гіпотези
Н0
статистика
має
t-розподіл
Стьюдента з
степенями вільності. Тому критичне
значення статистики t
знаходиться
за формулами
і
в
залежності від типу критичної області,
в яких замість функції Лапласа Ф(t)
береться функція
для розподілу Стьюдента при числі
степенів вільності
,
тобто
або
.
Якщо
дисперсії
та
невідомі, і не вважається, що вони рівні,
то статистика
також
має t-розподіл
Стьюдента, проте число степенів вільності,
що йому відповідає, визначається
наближено і більш складним чином.
◄ Приклад 4.3 Проведено дві вибірки врожаю пшениці: під час своєчасного збору врожаю і збору з певним запізненням. В першому випадку при спостереженні 8 ділянок вибіркова середня врожайність склала 16,2 ц/га, а середнє квадратичне відхилення — 3,2 ц/га; у другому випадку при спостереженні 9 ділянок ті ж характеристики дорівнювали відповідно 13,9 ц/га і 2,1 ц/га. На рівні значущості α=0,05 визначити вплив своєчасності збору врожаю на середнє значення врожайності.
Розв’язання. Гіпотеза, що перевіряється, Н0: , тобто середнє значення врожайності під час своєчасного збору врожаю та з певним запізненням рівні. В якості конкуруючої гіпотези беремо гіпотезу , прийняття якої означає значний вплив на врожайність строків збору. Значення статистики критерію, що фактично спостерігається
Критичне значення статистики для односторонньої області визначається
при
числі степенів вільності
із умови
,
звідки по таблиці
.
Оскільки
,
то гіпотеза Н0
приймається.
Це означає, що вибіркові дані на 5%-вому
рівні значущості не дозволяють вважати,
що деяке запіз-
нення у строках збору суттєво впливають на розмір врожаю. ►
