Розділ 2. Експериментальна робота з визначення ступеню толерантності дітей та дорослих.

2.1. Логіка, зміст та мета експериментальної роботи

Порівняно з іншими соціальними інститутами сім’я має певні особливості, які істотно впливають на становлення особистості дитини. У старшому дошкільному віці, коли дитина найбільшою мірою сприймає виховні впливи, саме сім’я стає першою об’єднуючою ланкою між дитиною і суспільством, саме вона формує власний спосіб життя, мікрокультуру, основою якої є цінності й елементи культури суспільства.

Сучасна сім’я часто не має змоги повною мірою реалізувати власний виховний потенціал. Це пов’язано як з особливостями суспільного виховання, так і з негативними змінами в самій сім’ї: зниженням її інтегративності, конфліктними стосунками між подружжям, порушенням емоційних зв’язків між батьками і дитиною. Усе це заважає засвоєнню дитиною норм поведінки, моральних позицій, призводить до порушень в особистісному розвитку.

Емоційний потенціал сім’ї має великі можливості виховного впливу на дитину. В поєднанні з ідейними настановами батьків емоційні фактори виступають основною передумовою розвитку моральної гідності дитини. На основі позитивного оцінного ставлення батьків формується емоційно-ціннісне ставлення дитини до себе – ставлення до свого “Я”, потреба у повазі оточуючих.

Психологічний клімат сім’ї – це один із могутніх факторів емоційного впливу на дитину. Від атмосфери в сім’ї, морального обличчя батьків та толерантності великою мірою залежать спрямованість активності дитини, її позитивне або негативне самопочуття, характер особистісних очікувань підростаючої особистості щодо оточуючих людей.

Під впливом “теплого” сімейного клімату, що базується на особистісній формі спілкування дітей і дорослих, у дітей формується висока сприйнятливість до виховних впливів останніх. Діти, які виховуються в сім’ях із таким кліматом, добре контактують з однолітками, виявляють доброзичливе ставлення до них, правильно реагують на вимоги вихователів у дитячому садку. І навпаки, у поведінці дітей, які виховуються в так званих “неблагополучних” сім’ях, переважають негативні емоції, упереджене, здебільшого недоброзичливе ставлення до оточуючих. Такі діти схильні до афектів, що нерідко призводить до конфліктів з оточуючими.

Також сила виховного впливу сім’ї полягає в тому, що батьки можуть формувати духовні потреби дитини, починаючи з перших років її життя. Формування потреб здійснюється знову-таки через вплив на емоційну сферу дитини. Так, позитивне емоційне ставлення батьків до дитини, схвалення та заохочення її власної активності, в процесі якої максимально виявляються певні нахили та здібності, неухильно веде до підвищення рівня емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе. Підтримання самоповаги на рівні, який сформувався таким чином під впливом сім’ї, стає однією з провідних соціальних потреб дитини. У разі впливів оточуючого середовища, які можуть призвести до зниження самоповаги дитини, у неї виникають негативні емоції.

Саме для спроби вирішення таких проблем ми розробили спеціальну методику та провели експериментальну роботу.

Експериментальна робота з проблеми толерантності була проведена мною на базі ДНЗ №211 м. Одеси з метою підвищити рівень толерантної взаємодії, а також толерантної обізнаності батьків та дітей у родині. Експериментально-дослідницька робота проводилась протягом двох тижнів, у період проходження переддипломної педагогічної практики.

Мета: За допомогою тестування виявити ознайомленість досліджуваних с поняттям «толерантність» і їх розуміння цього терміну; зрозуміти їх поведінку та чим вона викликана; дати можливість досліджуваним відповісти на питання на які, можливо, вони й самі до цього не знали відповіді, дати їм можливість замислитись; зрозуміти відношення у родині.

Я пропоную заповнити анкету і тест «Чи толерантна я людина?» [Додаток 1] як дорослим так і їх дітям. Таким чином ми перевіримо їх знання про толерантність і розуміння цього терміну.

Наступним етапом тестування є Тест (К. Томаса) [Додаток 2]

Інструкція. Цей тест, в нашому випадку, проводиться тільки для батьків. Перед Вами ряд тверджень, які допоможуть визначити деякі особливості Вашої поведінки. Тут немає «правильних» чи «неправильних» відповідей. Тут кожен може висловити свою думку.

Є два варіанти відповідей з яких ви повинні обрати один, якій найбільше відповідає вашим поглядам і вашій думці про себе.

У бланку для відповідей поставте чітку позначку (хрестик) відповідно до номера запитання та одного з варіантів відповідей. Відповідати треба якомога швидше і якнайменше замислюючись про відповідь.

Мета. За допомогою цієї методики можна виявити, наскільки досліджуваний схильний до суперництва і співробітництва в різних групах, прагне до компромісів, уникає конфліктів чи, навпаки, намагаєть­ся загострити їх, а також оцінити міру його адаптації до спільної діяльності. Досліджуваний повинен підкреслити або записати на аркуші літери «А» чи «Б», що відповідають тому рішенню, яке він вважає правильним.

Обробка отриманих результатів.

Після того як батьки заповнять бланк відповідей, його можна розшифрувати за допомогою «ключа». В «ключі» кожна відповідь «А» чи «В» дає уявлення про кількісне вираження: змагання, співробітництво, ухилення та пристосування.

Цей тест допомагає в певній мірі виявити поведінку людини у конфліктних ситуаціях, що часто може траплятись у родинах. За допомогою цього тесту ми виявили як саме і в якій мірі це проявляється.