73.Зміни функцій органів і систем при гарячці.

74.Гарячка і гіпертермія їх порівняння.

	Гарячка	Гіпертермія
Етіологія	Пірогени	Підвищена температура і вологість зовнішнього середовища
Патогенез	Тимчасова перебудова центру терморегуляції на новий, більш високий рівень функціонування	«Полом» центру терморегуляції
Стадії	Ст. підвищення температури, ст. стояння температури, ст. зниження температури	Ст. компенсації, ст. декомпенсації
Наслідки для організму	Створюється самим організмом; має захисно-пристосувальне значення з елементами пошкодження	Виникає всупереч організму; має патологічне значення
Лікування	Жарознижувальні засоби, фізичне охолодження неефективне	Фізичне охолодження, жарознижувальні засоби неефективні

75.Значення гарячки для організму

Гарячка, як і більшість інших типових патологічних процесів, поєднує у своєму розвитку і проявах як позитивні, захисно-пристосувальні чинники для хворого організму, так і викликає низку негативних змін і наслідків, що приносять додаткові страждання хворому і збільшують ймовірність смерті. Це закономірний результат еволюційного розвитку і становлення гомойотермності, формування як неспецифічних так і специфічних механізмів резистентності високо розвинутих біологічних видів. Часто гарячка є короткочасною і минає самостійно, тобто з еволюційної точки зору, така універсальна відповідь на подразнення має значення для виживання організму.

Позитивне

Негативне

Бактеріостатична і бактерицидна дія Посилення імунної відповіді Зростання неспецифічної резистентності організму Стимуляція обмінних і регенеративних процесів Підвищення бар’єрної та антитоксичної функції печінки Посилення діурезу і виведення з організму токсичних речовин Розвиток загального адаптаційного синдрому Забезпечення хворому фізіологічного спокою Універсальна відповідь на пошкодження

Біль: головний, м’язевий, суглобовий Тепловий дискомфорт Голодування і виснаження Додаткове навантаження на серцево-судинну систему з загрозою розвитку колапсу Додаткове навантаження на систему дихання - зміни кислотно-лужної рівноваги Посилений діурез, потовиділення – порушення водно-сольового балансу, зневоднення організму Пригнічення діяльності ЦНС, інтоксикація, галюцинації, судоми Збільшує імовірність смерті

76.Поняття про гіпотермію

77.Гіпоксія.Визначення.Типи Механізми їх розвитку.

Гіпоксія (кисневе голодування) – типовий патофізіологічний процес, який виникає внаслідок недостатнього постачання тканин киснем або порушення використання його тканинами

Залежно від причин розрізняють гіпоксію, яка викликана зменшенням парціального тиску кисню у повітрі, яке вдихається, і гіпоксію, яка зумовлена патологічними процесами в організмі.

Гіпоксія, викликана зменшенням парціального тиску кисню у повітрі, яке вдихається, називається гіпоксичною, або екзогенною. Вона може виникати при стратосферних польотах у негерметизованій кабіні і при відсутності (або пошкодженні) кисневого живлення, при прориві рудникого газу в штрек шахти і витісненні ним повітря; при порушенні подання кисню в скафандр водолаза; при потраплянні неадаптованої людини на високогор’я та в деяких інших подібних ситуаціях.

Виділяють дві нозологічні форми екзогенної гіпоксії: висотну і гірську хвороби (див 2.5).

Гіпоксія, зумовлена патологічними процесами в організмі, поділяється на дихальну, кров’яну, циркуляторну, тканинну, змішану.

Дихальна, або респіраторна, гіпоксія виникає при захворюваннях легень внаслідок порушення зовнішнього дихання, при якому страждає оксигенація артеріальної крові, при порушеннях функції дихального центру – при деяких отруєнях, інфекційних процесах – при зниженні альвеолярної вентиляції, кровопостачання легенів або дифузії газів.

Кров’яну, або гемічну, гіпоксію викликають гострі та хронічні кровотечі, анемії, отруєння окисом вуглецю і нітритами. Гемічна гіпоксія поділяється на анемічну і гіпоксію внаслідок інактивації гемоглобіну.

Циркуляторна гіпоксія виникає при захворюванні серця і кров’яних судин і зумовлена, в основному, зменшенням хвилинного об’єму серця і сповільненням течії крові. При судинній недостатності (шок, колапс) причиною недостатнього доступу кисню до тканин є зменшення об’єму циркулюючої крові. Це відбувається при застійній ішемії, а при ішемічній – порушення периферійного кровообігу в органі або тканині.

Тканинна, або гістотоксична, гіпоксія – це порушення в системі утилізації кисню, викликане деякими отрутами, авітамінозами і деякими видами гормональної недостатності. При цьому виді гіпоксії страждає біологічне окиснення на тлі достатнього постачання тканинам кисню.