- •1. Підприємство як основна ланка національної економіки.
- •2. Підприємництво як форма господарювання, особливості його становлення в Україні
- •3.Виробнича структура підприємства та основні шляхи її вдосконалення.
- •4. Організаційна структура підприємства: характеристика та взаємозв’язок з типом виробництва.
- •5. Кадрова політика підприємства, проблеми її формування та шляхи вирішення проблем.
- •6. Роль персоналу у діяльності підприємства. Підходи до оцінки персоналу.
- •7. Планування чисельності персоналу на підприємстві.
- •8. Продуктивність праці та її характеристика.
- •9. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •10. Фактори та резерви зростання продуктивності праці.
- •11. Сутність основних засобів та основні напрями поліпшення їх використання
- •12. Роль та значення основних засобів у діяльності підприємства.
- •13.Охарактеризувати переваги та недоліки методів амортизації
- •1. Прямолінійний метод.
- •2.Метод зменшення залишкової вартості
- •3.Метод прискореного зменшення залишкової вартості.
- •4.Кумулятивний метод
- •5.Виробничий метод
- •14.Виробничі потужності підприємства та їх характеристика.
- •15. Ремонт основних засобів та його значення для діяльності підприємства.
- •16. Сутність оборотних фондів та елементи їх формування.
- •17. Поняття, склад та джерела формування оборотних коштів
- •18.Нормування оборотних коштів
- •19. Показники та шляхи ефективного використання оборотних коштів
- •20.Нематеріальні ресурси та нематеріальні активи: взаємозв’язок та відмінності
- •21. Значення нематеріальних ресурсів для сучасної системи господарювання і підвищення ефективності виробництва.
- •22. Сутнісна характеристика і структура інвестицій.
- •23. Сутність інновацій та їх класифікація.
- •24. Інноваційна політика підприємства: сутність та види.
- •25. Система планів діяльності підприємства за сучасних умов господарювання.
- •26.Організація внутрішньофірмового планування.
- •27. Співвідношення понять “оперативне”, “тактичне”, “довгострокове” і “стратегічне” планування.
- •28. Бізнес-планування як необхідна складова практики господарювання.
- •29.Основні форми і системи оплати праці.
- •30. Фонд заробітної плати та його види
- •31.Якість продукції, показники та методи її оцінки
- •32. Стандартизація як засіб управління якістю продукції
- •33. Сертифікація продукції як елемент системи управління якістю
- •34. Сутність витрат підприємства та їх основні види
- •35. Собівартість продукції та характеристика її видів
- •36. Кошторис витрат на виробництво. Класифікація витрат за економічним елементом
- •37.Калькуляція продукції. Класифікація витрат за статтями
- •38. Структура собівартості продукції та чинники, що її формують
- •39.Структура ціни та характеристика її складових
- •40.Цінова політика підприємства
- •41.Формування і використання прибутку на підприємстві
- •42.Рентабельність підприємства. Види рентабельності та їх розрахунок
- •43.Фінансові показники діяльності підприємства
- •44. Класифікація видів і форм прояву ефективності
- •45. Методи визначення ефективності.
- •46. Формування виробничого процесу та його структура.
- •47. Принципи організації виробничих процесів.
- •48. Виробничий цикл та його характеристика.
- •49.Типи виробництва та їх характеристика.
- •50. Методи організації виробничих процесів.
- •51. Санація підприємства: сутність, форми, джерела фінансування.
- •52. Банкрутство підприємства: поняття, суб»єкти, наслідки.
6. Роль персоналу у діяльності підприємства. Підходи до оцінки персоналу.
Персонал підприємства (кадри, трудовий колектив) - це сукупність працівників, що входять до його облікового складу. Персонал є найважливішою складовою діяльності будь-якого підприємства. Саме персонал підприємства, будучи невичерпним резервом підвищення ефективності діяльності його діяльності підприємства, є основою стратегічного потенціалу підприємства, впливає на його конкурентоспроможність, визначає напрями подальшого розвитку.
Оцінювання персоналу передбачає порівняння певних характеристик людини (ділових та особистісних якостей, трудової поведінки та результатів роботи) з відповідними еталонами, вимогами, параметрами. Воно охоплює дві сфери діяльності працівників – поточну та перспективну. Під час аналізу поточної діяльності визначається, якою мірою кожний працівник досягає очікуваних результатів праці й відповідає тим вимогам, які випливають з його посадових обов’язків. Під час планування перспективної діяльності визначаються потреби в розвитку якостей персоналу, підвищенні еластичності його потенціалу, необхідних для вирішення майбутніх завдань.
Виокремлюють три групи підходів до оцінки персоналу.
Перша група підходів є достатньо простою в застосуванні і може використовуватися будь-яким підприємством. Вона включає такі підходи до оцінки персоналу підприємства:
Процесний - оцінка персоналу розглядається як елемент процесу, що являє собою підготовчий етап до атестації; - зовсім не простежується взаємозв’язок з іншими елементами системи управління персоналом.
Системний: - один із основних елементів системи управління персоналом підприємством; - підхід передбачає дослідження оцінки персоналу з її зв’язками (суб’єкти, об’єкти, методи та процедури), закономірностями та залежностями.
Друга група підходів до оцінки персоналу більше орієнтована на теоретичні знання у галузі менеджменту персоналу, але недостатньо орієнтована на практичний досвід. Вона містить такі підходи:
Традиційний (вітчизняний і закордонний):- передбачає оцінку персоналу, орієнтовану на результат виконаної роботи
Сучасний:- передбачає оцінку персоналу заради розвитку організації; - дозволяє здійснювати оцінку персоналу не тільки за минулий період, а і орієнтувати процес оцінки на майбутнє.
Третю групу підходів можна вважати найбільш прогресивною та придатною для задоволення сучасних вимог господарювання. До неї входять:
Оцінка для характеристики та порівняння:- пов’язує оцінку персоналу виключно з роботою, а також необхідними навичками та можливостями для її ефективного виконання; - зумовлює оцінку навичок та здібностей, що необхідні для освіти, розвитку.
Оцінка для розвитку компанії та мотивації - ключові характеристики підходу: об’єктивність, мотиваційний потенціал, високий рівень участі, орієнтація на результат; - широке використання обмежене; - не дає змогу повністю аналізувати навички та здібності працівників або потребу в розвитку.
Також існує комбінований підхід, який поєднує в собі елементи інших.
