Text 4. The Lawyer

Advocate, in law, is a person who is professionally qualified to plead the cause of another in a court of law. As a technical term, advocate is used mainly in those legal systems that derived from the Roman law. In Scotland the word refers particularly to a member of the bar of Scotland, the Faculty of Advocates. In France avocats were formerly an organized body of pleaders. In Germany, until the distinction between counsellor and pleader was abolished in 1879, the Advokat was the adviser rather than the pleader. The term has traditionally been applied to pleaders in courts of canon law, and thus in England those who practiced before the courts of civil and canon law were called advocates. In the United States the term advocate has no special significance, being used interchangeably with such terms as attorney, counsel, or lawyer.

A lawyer is trained and licensed to prepare, manage, and either prosecute or defend a court action as an agent for another and who also gives advice on legal matters that may or may not require court action.

A lawyer applies the law to specific cases. He investigates the facts and the evidence by conferring with his client and reviewing documents, and he prepares and files the pleadings in court. At the trial he introduces evidence, interrogates witnesses, and argues questions of law and fact. If he does not win the case, he may seek a new trial or relief in an appellate court.

In many instances, a lawyer can bring about the settlement of a case without trial through negotiation, reconciliation, and compromise. In addition, the law gives individuals the power to arrange and determine their legal rights in many matters and in various ways, as through wills, contracts, or corporate bylaws, and the lawyer aids in many of these arrangements.

A lawyer has several loyalties in his work. They include that to his client, to the administration of justice, to the community, to his associates in practice, and to himself. When these loyalties conflict, the standards of the profession are intended to effect reconciliation.

Legal practice varies from country to country. In England lawyers are divided into barristers, who plead in the higher courts, and solicitors, who do office work and plead in the lower courts. In the United States attorneys often specialize in limited areas of law such as criminal, divorce, corporate, probate, or personal injury, though many are involved in general practice.

In Ukraine, the advocates act to ensure the right to a defense against accusation and to provide legal assistance in deciding cases in courts and other state bodies.

In addition to these professional groups there are nonprofessional legal counsellors who give advice on various legal problems and are often employed by business firms. In almost all civil-law countries there are notaries, who have exclusive rights to deal with such office work as marriage settlements and wills.

In Germany the chief distinction is between lawyers and notaries. The German attorney, however, plays an even smaller courtroom role than the French avocat. Attorneys are often restricted to practice before courts in specific territories. There are further restrictions in that certain attorneys practice only before appeals courts, often necessitating a new attorney for each level of litigation. In Germany lawyers are employed in the administration of government to a greater extent than in common-law countries.

In France numerous types of professionals and even non-professionals handle various aspects of legal work. The most prestigious is the avocat, who is equal in rank to a magistrate or law professor. Roughly comparable to the English barrister, the avocat’s main function is to plead in court.

Текст 4. Адвокат

Адвокат, у законі, є людина, яка професійно кваліфіковані, щоб просити причину іншого в суді. В якості технічного терміна, адвокат, в основному, використовується в тих правових системах, які, отриманих з римського права. У Шотландії слово належить, зокрема члена барі Шотландії, факультет адвокатів. У Франції AVOCATS були раніше організоване тіло pleaders. У Німеччині, поки розходження між консультантом і адвокат не була скасована в 1879 році, Адвокат був радником, а не адвокат. Термін традиційно застосовується для pleaders в судах канонічного права, і, таким чином, в Англії тих, хто практикував в судах цивільного і канонічного права були названі прихильників. У Сполучених Штатах термін адвокат не має особливого значення, використовується нарівні з такими термінами, як адвокат, адвокат, юрист або.

Адвокат підготовку та ліцензію на підготовку, управління і або переслідувати або захищати в суд в якості агента для іншого, і хто також дає поради з правових питань, які можуть або не можуть знадобитися в суд.

Адвокат застосовує закон до конкретних випадків. Він досліджує факти і докази, наділивши його клієнта та розгляду документів, і він готує та подає на благання в суді. На суді він вводить докази, опитує свідків, і стверджує, питання права і факту. Якщо він не виграє справу, він може шукати новий судовий розгляд або звільнення в суді апеляційної інстанції.

У багатьох випадках, адвокат може призвести до врегулювання справи без суду шляхом переговорів, примирення і компромісу. Крім того, закон дає людям влада, щоб організувати і визначити свої законні права в багатьох питаннях і різними способами, а через заповітів, договорів, корпоративних або підзаконних актів, і адвокат коштів у багатьох з цих угод.

Адвокат має кілька лояльність у своїй роботі. Вони включають в себе, що його клієнта, відправлення правосуддя, в співтоваристві, його соратників на практиці, і до самого себе. Коли ці прихильності конфлікт, стандарти професії призначені для здійснення примирення.

Юридична практика варіюється від країни до країни. В Англії юристи діляться на адвокатів, які судитися в судах вищої інстанції, і адвокати, які роблять в офісі і судитися в судах нижчої інстанції. У адвокатів США часто спеціалізуються в обмежених областях права, як кримінальне, розлучення, корпоративного, заповіти, або травми, хоча багато з них беруть участь у загальній практиці.

В Україні, прихильники діяти, щоб забезпечити право на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

На додаток до цих професійними групами є непрофесійні юридичні консультанти, які дають консультації з різних правових проблем і часто використовувані бізнес-фірм. Майже у всіх країнах цивільно-правових є нотаріуси, які мають ексклюзивні права для боротьби з такою офісної роботи, як шлюб поселень і заповітів.

У Німеччині головний відмінність між адвокатами і нотаріусами. Німецький адвокат, однак, грає ще меншу роль, ніж в залі суду французького Avocat. Адвокати часто обмежуються на практиці в судах в конкретних територій. Є додаткові обмеження в тому, що деякі адвокати практикують тільки до апеляційних судів, часто вимагаючи нового адвоката для кожного рівня судового розгляду. У Німеччині працюють юристи в адміністрації уряду більшою мірою, ніж у країнах загального права.

У Франції численні типи професіоналів і навіть непрофесіоналів обробляти різні аспекти правової роботи. Найбільш престижним вважається Avocat, які одно в ранзі до магістрату чи професора права. Грубо порівнянно з англійської адвоката, основна функція Avocat є судитися в суді.