Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_vopr2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
158 Кб
Скачать
☆

32. Публічна адміністрація: поняття, ознаки, види.

Публічна адміністрація - це система органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у випадку делегування ним органами виконавчої влади та місцевого самоврядування частини своїх пов-новажень та будь-які інші суб'єкти, що здійснюють публічно-управлінські функції, сукупність організаційних дій та заходів, які виконуються ними у певних рамках, визначених законом, з метою задоволення публічного ін-тересу та надійного забезпечення прав й свобод людини і громадянина.

Ознаки адміністративних актів органів публічної адміністрації: 1. індивідуальність адміністративних актів органів публічної адміністрації. Такі акти стосуються конкретних осіб та їх відносин, їх головною рисою є конкретність, зокрема: а) чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти;

б) розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління;

в) чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; г) виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами [17, с. 151].

По-друге, це акт адміністративного органу, тобто суб'єкта, уповноваженого на здійснення адміністративної влади. Третьою ознакою адміністративних актів є прямий вплив на приватних осіб, тобто зовнішня дія адміністративного акта.

Адміністративні акти органів публічної адміністрації прийняті у межах Конституції України та законів України, є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами - органами, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами в межах території, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу. Адміністративні акти, прийняті органами публічної адміністрації, створюють юридичну основу для виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин, або є юридичним фактом, що безпосередньо створює умови для виникнення, зміни або припинення певних правових відносин.

33. Система, ознаки, структура, принципи організації та види органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади є організаційно самостійним елементом державного апарату (механізму держави), який наділений чітко окресленим обсягом повноважень (компетенцією) відповідно до покладених на нього завдань і функцій, складається зі структурних підрозділів і посад, що обіймають державні службовці, і віднесений Конституцією і законами України до системи органів виконавчої влади.

Для кожного органу виконавчої влади характерна насамперед організаційна відокремленість від інших елементів апарату державного управління. Водночас другою найважливішою характеристикою є функціональна відокремленість, котра характеризує різні аспекти компетенції та фактичної діяльності цих органів.

Види органів виконавчої влади:

1)  вищий орган у системі органів виконавчої влади — Кабінет Міністрів України;

2)  центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) — міністерства та інші органи;

3)  місцеві органи виконавчої влади — обласні (Київська і Севастопольська міські), районні державні адміністрації.

Основні засади структурної побудови системи органів виконавчої влади

Базовою засадою виступає ієрархічна організація системи органів, яка зумовлює необхідність існування так званої управлінської вертикалі.

Ієрархічну вертикаль виконавчої влади утворюють органи вже згадуваних раніше трьох організаційно-правових рівнів. Кожний з цих рівнів представлений наступними органами:

1)  рівень вищого органу в системі органів виконавчої влади — Кабінетом Міністрів України (урядом);

2) рівень центральних органів виконавчої влади — міністерствами, державними комітетами, центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом;

3) рівень місцевих органів виконавчої влади — а) місцевими органами загальної компетенції: Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські, районні державні адміністрації; б) місцевими органами спеціальної (галузевої, функціональної, змішаної) компетенції, котрі як безпосередньо підпорядковані відповідним центральним органам виконавчої влади, так і перебувають у підпорядкуванні місцевим державним адміністраціям.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]