10)Артеріальний пульс, його походження та властивості

Артеріальний пульс - це механічні коливання стінки артеріальних судин, що зумовлені вигнанням крові із шлуночків. Пульсові коливання відображають як стан судинної стінки артеріальних судин (передусім) так і насосну функцію серця. Пульс пов'язаний з рухом судинної стінки, а не крові в судині. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. До основних властивостей пульсу відносяться ритм пульсу, частота пульсу, напруження пульсу, наповнення пульсу, величина пульсу, швидкість, або форма, пульсу

Ритм пульсу оцінюють за регулярністю пульсових хвиль, які виникають одна за одною.

Частота пульсу - це кількість пульсових хвиль за 1 хв.

Напруження пульсу визначають силою, яку застосовують при натиску на стінку артерії, щоб припинити її пульсацію.

Наповненням пульсу називають ступінь наповнення кров'ю артерії під час систоли серця.

13)Зовнішнє дихання. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка.

Основними методами дослідження показників зовнішнього дихання є спірометрія та спірографія.

Спірографія - метод графічної реєстрації дихальних рухів (в умовах спокійного та форсованого дихання). Спірограма має такий вигляд:

І. Об'єми:

1. Дихальний об'єм (ДО) – кількість повітря, що надходить у легені за один спокійний вдих

2. Резервний об'єм вдиху (РОвд) – максимальна кількість повітря, яку людина може вдихнути після нормального вдиху

3. Резервний об'єм видиху (РОвид) – максимальна кількість повітря, яку людина може видихнути після спокійного вдиху

4. Життєва ємкість легенів (ЖЄЛ) – найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимально глибокого вдиху. Цей сумарний показник легко визначити, знаючи попередні величини

5. Після максимально глибокого видиху в легенях залишається повітря, яке називається залишковим об'ємом

6. Загальна ємкість легенів (ЗЄЛ) – кількість повітря, яке міститься в легенях на висоті максимуму вдиху

7. Об'єм дихальних шляхів ("мертвий простір" (МП) дорівнює в середньому 140-150 мл.

8. Функціональна залишкова ємкість (ФЗЄ) – кількість повітря, яка залишається в легенях у кінці видиху:

 

14) Основний обмін - мінімальна кількість енергії, необхідне для забезпечення нормальної життєдіяльності в умовах відносного фізичного і психічного спокою. Ця енергія витрачається на процеси клітинного метаболізму, кровообіг, дихання, виділення, підтримання температури тіла, функціонування життєво важливих нервових центрів мозку, постійну секрецію ендокринних залоз.

• Печінка споживає 27% енергії основного обміну;

• Мозок - 19%;• М'язи - 18%;• Нирки - 10%;• Серце - 7%;• Інші органи і тканини - 19%.

Основний обмін визначають в строго контрольованих, штучно створюваних умовах:

• вранці, натщесерце (через 12-14 годин після останнього прийому їжі);

• в положенні лежачи на спині, при повному розслабленні м'язів, в стані спокійного бодствованія;

• в умовах температурного комфорту (18-20 ° С);

• за 3 доби до дослідження з організму виключають білкову їжу;

Основний обмін виражається кількістю енерговитрат з розрахунку 1 ккал на 1 кг маси тіла на годину [1 ккал / (кг × год)]

Фактори що впливають на величину основного обміну:

• вік;

• зростання;

• маса тіла;

• стать людини.

Найінтенсивніший основний обмін відзначається у дітей (у новонароджених - 53 ккал / кг на добу, у дітей першого року життя - 42 ккал / кг на добу).

Середні величини основного обміну у дорослих здорових чоловіків становлять 1300-1600 ккал / добу, у жінок ці величини на 10% нижче. Це пов'язано з тим, що у жінок менше маса і поверхня тіла.

З віком величина основного обміну неухильно знижується. Середня величина основного обміну у здорової людини приблизно 1 ккал / (кг × год).