- •1)Еритроцити, їх функції. Регуляція еритропоезу.
- •2)Види гемоглобіну та його сполук, їх фізіологічна роль.
- •3)Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози.
- •4)Тромбоцити, їх фізіологічна роль.
- •5)Фізіологічна характеристика системи аво крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові.
- •1) Аглютиногенів в оболонці еритроцитів;
- •2) Аглютинінів в плазмі крові;
- •8)Характеристика тонів серця
- •13)Зовнішнє дихання. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка.
- •10)Артеріальний пульс, його походження та властивості
- •15) Механизмы теплоотдачи
- •17) Состав и свойства желудочного сока
- •19) Состав и свойства поджелудочного сока Підшлунко́вий сік — безбарвна рідина лужної реакції (pH 8,4) завдяки великому вмісту бікарбонатів.
- •20)Регуляція секрец. Підшл. Залози
- •21) Сечоутворення
- •22)Реабсорбція і секреція в нефроні
15) Механизмы теплоотдачи
Теплопровідність - це спосіб віддачі тепла тілу, яке безпосередньо контактує з тілом людини. Чим нижче температура цього тіла тим вище швидкість втрати тепла за рахунок цього механізму.
Тепловипромінювання - віддача тепла з ділянок шкіри, не прикритих одягом. Відбувається шляхом довгохвильового інфрачервоного випромінювання, тому такий вид тепловіддачі ще називають радіаційної тепловіддачею. В умовах температурного комфорту за рахунок цього механізму віддається до 60% тепла. Конвекція. Повітря, яке контактує зі шкірою, нагрівається і піднімається, його місце займає «холодна» порція повітря. Таким чинов оно забирає частину тепла
На частку кистей рук припадає невелика частина поверхні тіла - всього 6%, але їх шкірою віддається до 60% тепла за допомогою механізму сухий тепловіддачі (тепловипромінювання, конвекція).
Випаровування поту.
Перспірація-випар води з легень, слиз. об, шкіри, яка завжди волога
16) Слина- це змішаний секрет усіх слинних залоз, Слина має pH від 5,6 до 7,6. На 98,5% і більше складається з води, містить солі різних кислот, мікроелементи і катіони деяких лужних металів, муцин (формує і склеює харчової клубок), лізоцим (бактерицидний агент), ферменти амілазу і мальтазу, що розщеплюють вуглеводи до оліго-і моносахаридів , а також інші ферменти, деякі вітаміни. Також склад секрету слинних залоз змінюється залежно від характеру подразника
Центри слиновиділення розташовуються в довгастому мозку.
Буферна ємність слини - це здатність нейтралізувати кислоти і луги.
17) Состав и свойства желудочного сока
в течение суток образуется и выделяется около 2-2,5 л желудочного сока. Желудочный сок имеет кислую реакцию (рН 1,5- 1,8). В его состав входят вода - 99% и сухой остаток - 1%. Сухой остаток представлен органическими и неорганическими веществами.
Функции соляной кислоты: 1) способствует денатурации и набуханию белков в желудке, что облегчает их последующее расщепление пепсинами;
2) активирует пепсиногены и превращает их в пепсины;
3) создает кислую среду, необходимую для действия ферментов желудочного сока;
4) обеспечивает антибактериальное действие желудочного сока;
5) способствует нормальной эвакуации пищи из желудка: открытию пилорического сфинктера со стороны желудка и закрытию со стороны 12-перстной кишки;
6)возбуждаетпанкреатическуюсекрецию. в желудочном соке содержатся следующие неорганические вещества: хлориды, бикарбонаты, сульфаты, фосфаты, натрий, калий, кальций, магний и др. В состав органических веществ входят протеолитические ферменты, главную роль среди которых играют пепсины. Под влиянием соляной кислоты они активируются. В состав органических веществ входит лизоцим, обеспечивающий бактерицидные свойства желудочного сока. Желудочная слизь, содержащая муцин, защищает слизистую оболочку желудка от механических и химических раздражении и от самопереваривания. В желудке вырабатывается гастромукопротеид, или внутренний фактор Касла. Только при наличии внутреннего фактора возможно образование комплекса с витамином В12, участвующего в эритропоэзе. В желудочном соке содержатся также аминокислоты, мочевина, мочевая кислота.
18) Фазы желудочной секреции.Фа́зи шлунко́вої секре́ції — це фази активації утворення виділення шлункового соку, які зумовлені різними нервові гуморальними регуляторними механізмами. У мозкову (складно-рефлекторну) фазу відбувається активація шлункового соковиділення на вигляд, запах, підготовку їжі для споживання через рецептори зору, слуху, (умовнорефлекторне збудження) та при надходженні їжі ротову порожнину і збудженні тим самим рецепторів роту, язика, піднебіння, глотки (безумовнорефлекторна секреція шлункова (нервово-гуморальна) фаза відбувається при механічному і хімічному подразненні рецепторів слизової шлунка їжею, а також під впливом гуморальних факторів (гістаміну, гастрину тощо); кишкова фаза настає при надходження до кишківника шлункового вмісту, що викликає виділення ендокриноцитамислизової оболонки кишківника гормонів, зокрема ентерогастрину (головний найпотужніший гуморальний фактор), які через кров стимулюють виділена шлункового соку.
