2. Вибір та затвердження теми курсової роботи

Підготовку до написання курсової роботи починають з вибору теми. Кафедра щорічно переглядає тематику курсових робіт, пов’язує їх з основними напрямами наукових досліджень окремих викладачів і погоджує на засіданні кафедри.

Студентам надається право вибору теми курсової роботи з переліку тем, запропонованих кафедрою (додаток 1). При виборі теми студент може одержати кваліфіковану консультацію у викладачів кафедр.

В окремих випадках студентам, які виявили схильність до науково-дослідницької роботи, надається право запропоновувати свою тему курсової роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки і наданням попереднього плану її написання. Перевага надається темам, які продовжують попередні наукові дослідження студента або безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності. Запропонована студентом тема має бути погоджена з науковим керівником і завідувачем кафедри.

Назва курсової роботи повинна бути відносно короткою, відповідати обраній спеціальності, відображати сутність наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв курсової роботи, що починаються зі слів «Аналіз…», «Оцінка…», «Напрями розвитку…», «Проблеми…», «Сутність…», «Характеристика», «Шляхи…», «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів…», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...» тощо, оскільки подібні назви не відповідають логічній структурі роботи і не забезпечують її комплексність та завершеність.

Для затвердження теми курсової роботи студент звертається на кафедру із заявою, де вказує тему роботи і наукового керівника. Зразок заяви наведено у додатку 2. Не дозволяється кільком студентам виконувати курсову роботу за однією темою на базі одного об’єкту дослідження.

Кафедра затверджує теми і призначає кожному студенту наукового керівника зі складу викладачів кафедри. Теми курсових робіт і наукові керівники від кафедри закріплюються рішенням засідання кафедри.

Після затвердження теми курсової роботи студент, за погодженням з науковим керівником, складає план роботи.

Науковий керівник надає рекомендації щодо збору та аналізу статистичного матеріалу та необхідної літератури, консультує студента, здійснює контроль за ходом виконання курсової роботи, доповідає на засіданні кафедри про рівень готовності роботи, готує відзив на роботу, має право бути присутнім на захисті курсової роботи.

3. Підбір і вивчення літературних джерел

Успішне написання курсової роботи суттєво залежить від якості проведення підготовчої роботи. Обравши тему, студент повинен чітко визначити предмет, об’єкт, мету, завдання, логічну структуру дослідження, підібрати відповідну літературу та статистичний матеріал. При цьому, він може одержати кваліфіковану допомогу наукового керівника, викладачів кафедри, завідувача кафедри, працівників бібліотеки.

Слід починати роботу з опрацювання відповідних Кодексів, Законів України, постанов Кабінету Міністрів, Указів Президента України.

Такі матеріали регулярно публікуються в газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр»; щотижневих виданнях «Бізнес», «Галицькі контракти», «Баланс», «Все про бухгалтерський облік», «Бюлетень фінансово-податкового законодавства і практики його застосування» та інших; а також розміщені в інформаційних системах «Ліга», «Бізнес», «Відомості Верховної Ради» тощо, на інформаційних сайтах (в першу чергу, на офіційному сайті Верховної Ради України www.rada.gov.ua). При цьому необхідно обов’язково звернути увагу чи у останній редакції подається нормативно-правовий акт, і чи не втратив від чинність.

Крім того, студент повинен докладно вивчити матеріали підручників і навчальних посібників, ознайомитись з додатковою літературою та періодичними виданнями за обраною темою: монографіями, статтями за останні роки в журналах «Фінанси України», «Финансы», «Финансы и кредит», «Деньги и кредит», «Економіка України», «Вісник Національного Банку України», «Облік і фінанси», «Світ фінансів», «Финансы, учет, банки» та інших. При цьому необхідно обов’язково використовувати публікації викладачів Університету, а також іноземні джерела.

Для пошуку необхідного матеріалу студенту доцільно скористатися картотекою бібліотеки університету та предметно-тематичними каталогами публічних бібліотек.

При вивченні літератури студент повинен використовувати публікації останніх років, в першу чергу, надруковані у періодичних виданнях, в тому числі статті. Необхідно здійснювати цілеспрямований пошук за темою дослідження, вести робочі записи. Записи можна здійснювати як у формі стислого викладу (реферату), так і у вигляді окремих цитат. Усі записи незалежно від їх характеру (основні положення тексту, таблиці, статистичні матеріали, цитати) повинні бути підтверджені посиланням на джерела. Якщо виписка зроблена з книги або брошури, то вказується: прізвище та ініціали автора, назва книги, місце і рік її видання та зазначається номер сторінки звідки береться інформація. В посиланнях на журнали (газети) необхідно зазначати рік видання, номер, сторінки.

Статистичні та звітні дані повинні відображати сутність та динаміку питань і явищ, що досліджуються в роботі. Процес збору статистичного матеріалу дуже складний і трудомісткий, що потребує певного досвіду. З метою економії часу, забезпечення своєчасності і високої якості виконання курсової роботи необхідно скласти програму його збору. Допомогу у розробці цієї програми і у визначенні об’єкта дослідження студенти одержують у наукових керівників.

Джерелами для одержання статистичного матеріалу можуть бути: статистичні збірники; опубліковані наукові роботи; звітні дані підприємств і організацій; акти ревізійних перевірок; висновки фінансових, податкових, контрольно-ревізійних органів з питань господарської діяльності бюджетних установ. Найбільш популярними статистичними збірниками є: офіційні видання Держкомстату України «Статистичний щорічник за ___ рік» та «Україна в цифрах»; «Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету за ___ рік»; «Основні показники виробничо-фінансової діяльності підприємств та організацій за ___ рік»; «Бюлетень систематизованого законодавства України. Сер. 3. Податки. Фінанси. Цінні папери»; «Макрофіскальний огляд: макроекономічна ситуація і бюджетні показники»; «Бюлетень фінансової статистики: показники і тенденції»; «Фінансовий ринок України: інформаційно-аналітичний бюлетень». Також в якості джерел статистичної інформації можна використовувати офіційні сайти таких установ як Верховна рада України (www.rada.gov.ua), Національний банк України (www.bank.gov.ua), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (www.me.gov.ua), Міністерство фінансів України (http://minfin.gov.ua/), Державна фіскальна служба України (http://sfs.gov.ua), Державна служба статистики України (www.ukrstat.gov.ua), Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (www.nssmc.gov.ua), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (www.nfp.gov.ua), Державна установа «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (http://smida.gov.ua) та інші.

Аналіз зібраного статистичного матеріалу здійснюється шляхом використання економіко-математичних і статистичних методів, подається у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків. На основі результатів такого аналізу в роботі, відповідно до предмету дослідження, визначаються основні закономірності і тенденції, обґрунтовуються висновки, визначаються напрями удосконалення фінансових відносин.

Усі опрацьовані літературні джерела включаються до списку використаних джерел.

Потрібно мати на увазі, що вивчення літературних джерел, збір та аналіз статистичного матеріалу відбувається не лише в підготовчий період. Поглиблене вивчення спеціальної літератури, додатковий збір деяких статистичних даних здійснюється протягом всього періоду написання роботи, включаючи її завершальний етап.