8.4. Таблиці.

Цифровий матеріал, зазвичай, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад, «Таблиця 1.2 означає друга таблиця першого розділу».

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею під написом «Таблиця» і друкують симетрично (по центру) до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву друкують жирним шрифтом.

Заголовок таблиці повинен відповідати її змісту. Заголовки граф таблиці мають бути короткими та лаконічними. Слід уникати повторів заголовка таблиці в заголовках граф. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки ‒ з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Позначення одиниць виміру величин приєднуються до заголовка, вказуються через кому.

В таблиці не повинно бути незаповнених клітинок. Якщо цифрові або інші дані в рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Таблиця виконується шрифтом ‒ Times New Roman, розмір шрифту ‒ 14 (допускається 12 розмір шрифту), міжрядковий інтервал ‒ одинарний.

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Таблиці, які займають окрему повну сторінку роботи (формат А4), розміщують у додатках. Якщо у додатках таблиця займає більше, ніж одну повну сторінку (формат А4), то, при переносі частини таблиці на іншу сторінку, справа над продовженням таблиці вказують «Продовження таблиці» і зазначають номер таблиці. Наприклад, «Продовження таблиці А.1 означає продовження першої таблиці додатку А».

Кожна таблиця має містити посилання на джерело, на основі якого була створена. Посилання вказуються під таблицею.

Якщо таблиця наводиться без авторських змін, посилання вказується у квадратних дужках після слова «Джерело:». Наприклад, «Джерело: [2]». Якщо таблиця складена автором на основі використання кількох джерел, то посилання містить на це вказівку і включає перелік використаних джерел. Наприклад, «Джерело: складено автором на основі [2; 14; 25].

Слово «Джерело» друкується курсивом, решта тексту посилання подається звичайним шрифтом (Times New Roman, 12 кегель, з абзацним відступом, вирівнювання за шириною), між ними ставиться двокрапка.

Зразок оформлення таблиць наведено у додатку 8.

Усі таблиці, розміщені у роботі, повинні мати посилання на них у основному тексті. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті.

8.5. Формули.

Формули (якщо їх більше, ніж одна) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул вказують біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад, (3.1) означає перша формула третього розділу.

Пояснення позначень символів і коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і коефіцієнта треба подавати з нового рядка.

Наприклад,

, де

(3.1)

R ‒ узагальнююча рейтингова оцінка;

х_nj ‒ n-й оціночний показник j-го об’єкта.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками: вище і нижче кожної формули потрібно залишити один вільний рядок.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті, інші нумерувати не потрібно.