6. Інтерв’ю замовника та експертів прикладного домену.

Інтерв’ювання – усне опитування, що проводиться за певним планом при якому запис відповідей проводиться дослідником або за допомогою записуючих пристроїв. Використання інтерв’ю, представляє собою основний метод виявлення фактів і збору інформації.

Виділяють 2 основних типи інтерв’ю:

•  Структуроване (формальне) – готується, заздалегідь визначені питання

•  Неструктуроване (неформальне)

Мета неструктурованого інтерв’ю – спонукати замовника до того, щоб він поділився своїми думками і під час розмови підійшов до тих вимог, які аналітик не міг очікувати, встановити питання.

6. Анкетування. Спостереження.

Анкетування – ефективний спосіб збору інформації від багатьох замовників.

Зазвичай анкети використовуються на додаток до інтерв’ю, а не замість них. У загальному випадку анкетування менш продуктивне за інтерв’ю. Оскільки в питання або можливі відповіді не можна внести додаткову ясність. Анкета повинна бути розроблена таким чином, щоб по можливості полегшити відповіді на запитання. Форми питань

•  Багато альтернативні – одна або більше відповідей

•  Рейтингові питання –відповіді абсолютно згоден, згоден, не згоден

•  Питання з ранжуванням –привласнення відповідям послідовних номерів, процентних значень.

Спостереження. В деяких ситуаціях аналітику важко отримати повну інформацію за використанням інтерв’ю та анкетування, а у замовника з тих чи інших причин може бути відсутня можливість або вміння надати відповідну інформацію. В подібних випадках в якості метода виявлення вимог виступає спостереження.

Існують 2 види спостереження:

1. Пасивне – спостереження в ході якого аналітик спостерігає за різними видами трудової діяльності, без втручання або прямої участі в цій діяльності. В деяких випадках використовують відеокамери.

2. Активне – спостереження в ході якого аналітик бере участь у трудовій діяльності і фактично є частиною команди.

Спостереження повинно проводити протягом тривалого періоду часу, у рівні часові інтервали і при різному робочому навантаженні.

6. Вивчення документів та аналогічних систем.

Вивчення документів та аналогічних систем – є неоціненим методом виявлення, як вимог типу прецедентів так і вимог пов’язаних із вимог проблемних областів.

Вимоги, що формулюються  у вигляді прецедентів виявляються за допомогою вивчення існуючих організаційних документів та звітів. До організаційних документів , що підлягають вивченню відносяться: форми ділових документів, описи робочих процедур, посадові обов’язки, методичні рекомендації, бізнес плани, внутрішньо-офісна кореспонденція, протоколи нарад, облікові записи та інше. Вимоги, засновані на знаннях проблемної області, з’ясовуються за допомогою вивчення журналів та підручників, які відносяться до даної області.

16. Нарада. «Мозковий штурм».

Нарада - найефективніша форма колективного обговорення питань і прийняття рішень. Скликається для досягнення консенсусу в питаннях визначення вимог і швидкого прийняття рішення, про те в якому направлені працювати. В цьому виді спілкування поєднуються різні жанри: ораторський монолог (слово ведучого, виступи учасників, доповіді); діалог (обмін інформацією), мозковий штурм, дискусія.

Залежно від задач, які мають бути вирішені на нараді, можна виділити такі типи: інформаційна нарада (обмінятися інформацією, скоординувати дії); нарада-інструктаж; проблемна нарада або “мозковий штурм” (колективний пошук ідей, вирішення проблем); нарада – конференція (навчання, підвищення кваліфікації співробітників).

“Мозковий штурм” — це спільне розв’язання творчої проблеми, яке забезпечується особливими прийомами. Ця форма обговорення спрямована на активізацію творчої думки з використанням засобів, які знижують критичність і самокритичність людини, а отже, підвищують її впевненість у собі й готовність до творчого пошуку. Під час “мозкового штурму” на першому його етапі — генерації ідей — кожний учасник вільно висуває свої пропозиції щодо вирішення поставленого завдання. Ця форма обговорення базується цілковито на дотриманні учасниками загальноприйнятих етичних норм. На першому етапі обговорення критика повністю забороняється. А відтак усі учасники можуть спокійно висловлювати свої думки, знаючи, що їх не назвуть смішними або недоречними.

Після генерації ідей бажано вибрати серед них кращі, а не відкинути гірші. На авторстві ідей не слід наголошувати, бо найчастіше кращі ідеї є результатом колективної творчості. Після відбору кращої ідеї треба розділитися на дві групи — прибічників і противників. Вони спробують ще раз проаналізувати всі аргументи “за” й “проти” висловленої ідеї.

Під час “мозкового штурму” важливо виконувати й інші правила, що сприяють підвищенню ефективності роботи. По-перше, бажано, щоб на розгляд виносилася лише одна проблема. По-друге, у процесі обговорення мають брати участь щонайбільше 12 осіб. По-третє, варто розмістити учасників по колу, щоб вони бачили одне одного і були рівноправними. Необхідно також обмежити час обговорення до 30 хвилин. Дефіцит часу породжує стрес і стимулює діяльність мозку.

Звичайно, велику роль у досягненні результатів під час “мозкового штурму” відіграє її керівник. Саме він має зробити все для того, щоб створити відповідну моральну і психологічну атмосферу у групі. Від нього залежить, щоб не було втрачено жодної пропозиції, щоб навіть “дика” ідея була обговорена, щоб усі висловлювання перетворилися з оціночних на змістовні. Психологічний бар’єр у такій групі людей зникає швидше, якщо склад учасників більш-менш однорідний .