Методика вивчення фонетики, графіки та граматики

19. Методика вивчення основ фонетики і графіки у початкових класах. Види фонетичних вправ. Методика проведення фонетичного розбору в початкових класах.

20. Методика вивчення морфемної будови слова. Види словотворчих вправ. Методика проведення морфемного аналізу слова.

21. Методика вивчення частин мови. Система роботи над іменником, прикметником, дієсловом. Методика морфологічного аналізу.

22. Методика ознайомлення молодших школярів з прислівником, числівником, займенником, службовими словами.

23. Методика роботи над елементами синтаксису та пунктуації. Формування понять: речення, види речень за метою висловлювання і емоційним забарвленням, головні, другорядні, однорідні члени речення, звертання. Практичне ознайомлення із складним реченням. Методика синтаксичного розбору в початковій школі.

24. Значення вивчення орфографії. Методика опрацювання орфографічних правил та формування орфографічних умінь. Види орфографічних вправ. Методика проведення навчальних та контрольного диктантів.

25. Основні типи орфографічних помилок, способи їх попередження та виправлення. Методика перевірки письмових робіт, норми їх оцінювання. Проведення роботи над помилками.

Методика класного та позакласного читання

26. Освітньо-пізнавальне, виховне та розвиваюче значення читання. Короткий історико-критичний огляд методів класного читання в початкових класах.

27. Мета і завдання уроків читання в початкових класах. Характеристика принципів та змістових ліній побудови курсу читання в початкових класах.

28. Читання як вид мовленнєвої діяльності. Види, способи читання. Питання становлення “динамічного читання” в учнів початкових класів. Найновіші дослідження з методики читання.

29. Загальна характеристика повноцінного навику читання. Вимоги змістової лінії “Формування і розвиток навички читання” програми.

30. Свідомість читання. Критерії виявлення усвідомленості прочитаного. Прийоми забезпечення усвідомлення змісту прочитаного.

31. Правильність читання. Типові помилки, причини їх появи. Прийоми попередження і виправлення помилок.

32. Швидкість /темп/ читання. Програмні вимоги до темпу читання. Методика виміру швидкості читання. Вправи на розвиток “читацького поля”.

33. Виразність читання. Вимоги до техніки і логіки виразного читання. Прийоми формування та удосконалення виразного читання.

34. Три основні етапи процесу роботи над художнім твором, їх завдання. Види роботи на уроках читання.

35. Види літературного матеріалу для читання. Залежність методичних прийомів читання й аналізу твору від специфіки текстового матеріалу.

36. Методика роботи над художнім оповіданням. Значення оповідань для розвитку морально-етичних та естетичних уявлень і понять. Основні види, прийоми роботи на уроках читання оповідання.

37. Педагогічна цінність казок. Казка як жанр. Методика опрацювання народних та авторських казок.

38. Методика читання байки. Прийоми розкриття та усвідомлення алегорії, моралі, художніх образів байки.

39. Методика опрацювання віршів з урахуванням їх видових і змістовних особливостей. Прийоми заучування віршів на пам’ять.

40. Методика опрацювання науково-пізнавальної статті та нарису в початкових класах.

41. Особливості опрацювання легенд і міфів на уроках читання у початкових класах.

42. Особливості опрацювання творів усної народної творчості. Методика роботи над українською народною піснею, загадкою, прислів’ям, приказкою, скоромовкою.

43. Види наочності на уроці читання, методика її використання. Методика проведення узагальнюючих уроків читання.

44. Розвиток мовлення і мислення на уроках читання. Виконання завдань творчого характеру при опрацюванні художнього твору.

45. Значення і завдання організації позакласного читання.

46. Форми керівництва позакласним читанням в початкових класах.

47. Три етапи формування читацької самостійності школярів, завдання кожного з них.

48. Види уроків позакласного читання, їх структура та методика проведення на кожному з етапів.

49. Типи нестандартних уроків з позакласного читання. Методика їх проведення.

50. Особливості проведення бібліотечних уроків. Методика опрацювання дитячих газет і журналів на уроках позакласного читання.

Критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів на фаховому

вступному випробуванні

Основними критеріями оцінювання знань, умінь і навичок студентів на екзамені є:

 ступінь усвідомлення навчального матеріалу, розуміння того, про що повідомляється;

 повнота, правильність, точність, аргументованість відповіді;

 вміння довести інформацію до свідомості інших;

 вміння робити узагальнення та висновки;

 вміння застосовувати набуті знання на практиці;

 належне мовленнєве оформлення відповіді.

Оцінка „відмінно” (95–100 %) – виставляється при умові, якщо:

– теоретичний зміст курсу засвоєно повністю, сформовані необхідні практичні вміння і навички роботи із засвоєним матеріалом;

– усі запропоновані в білеті завдання виконані, якість їх виконання близька до максимальної;

– студент виявляє системні, повні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальної програми, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях;

– самостійно аналізує, оцінює, узагальнює матеріал, застосовує для вирішення нестандартних завдань; робить ґрунтовні висновки;

– самостійно добирає джерела інформації та свідомо і самостійно користується ними;

- при оформленні відповіді дотримувався норм культури писемного мовлення.

Оцінка „добре” (75–94 %) – виставляється, якщо студент:

– повністю засвоїв теоретичний зміст курсу;

– в нього майже повністю сформовані необхідні практичні вміння й навички роботи із засвоєним матеріалом;

– усі запропоновані в білеті завдання виконані, якісь більшості з них близька до максимальної;

– відповіді на запитання логічні, аргументовані, хоч і мають деякі неточності, які самостійно усуває;

– студент добре опанував навчальним матеріалом, застосовує знання у стандартних ситуаціях, самостійно аналізує й систематизує інформацію;

– дає ґрунтовну відповідь на поставлене запитання, володіє понятійним апаратом, допускає незначні неточності або не грубі фактичні помилки;

– деякі завдання виконує з помилками або окремими несуттєвими недоліками;

- оформлення відповіді відповідає вимогам культури писемного мовлення.

Оцінка „задовільно” (60–74 %) – виставляється при умові, якщо:

– теоретичний зміст курсу засвоєний частково;

– необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом сформовані , але деякі практичні вміння й навички роботи – не сформовані;

– більшість завдань виконано, але деякі з них мають певні недоліки, фактичні та змістовні помилки;

– виявляє поверхові знання й розуміння основних положень навчального матеріалу, часом відповідь недостатньо осмислена;

– застосовує знання для виконання завдань за зразком, але зазнає труднощів у використанні теоретичного матеріалу при вирішенні нестандартних завдань;

- писемне мовлення студента містить певні відхилення від норм культури писемного мовлення.

Оцінка „незадовільно” (до 59 %) – виставляється студенту, який:

– теоретичний зміст курсу засвоїв лише фрагментарно;

– необхідні практичні навички не сформовані;

– більшість передбачених завдань не виконано або якість їх виконання близька до мінімальної або в них наявні грубі помилки;

 у мовленні студент не дотримується літературних норм; допускає велику кількість орфографічних і пунктуаційних помилок.