- •Міністерство освіти і науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
- •Мета практики
- •Розділ і. Розроблення проектів VisualBasic
- •Знайомство з середовищем розроблення проектів VisualBasic
- •Загальні рекомендації:
- •1.2 Проектування розв'язків лінійних задач засобами vb
- •Приклад розв'язання задачі
- •Функції перетворення muniв
- •1.3 Проектування додатка, що реалізує обчислювальний розгалужений процес
- •Dim Ім'я_змінної [As Тип_даних]
- •Приклад розв'язання задачі
- •1.4 Проектування додатка на базі циклу з лічильником
- •Загальні рекомендації
- •Приклад розв'язання задачі
- •Розділ іі. Виконання практичних робіт з “Excel”
- •2.1 Знайомство з “Excel”. Основні правила заповнення таблиць
- •1. Запуск Microsoft Excel
- •2. Вікно програми Microsoft Excel містить:
- •5. Основні правила заповнення таблиць
- •5.1. Введення тексту
- •5.2. Введення чисел
- •5.3. Введення формул
- •6.1. Зміна ширини стовпців та висоти рядків
- •6.2. Редагування вмісту комірки
- •6.3. Операції з рядками, стовпцями, блоками
- •6.4. Переміщення
- •6.5. Копіювання
- •6.6. Заповнення
- •6.7. Функція автозаповнення
- •6.8. Додавання рядків та стовпчиків
- •6.9. Вилучення та очищення
- •2.2 Створення текстових документів в середовищі “Exсel”
- •Теоретична частина
- •Завдання
- •2.3 Робота формулами, масивами та функціями в табличному процесі Excel
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.4 Робота з діаграмами в середовищі Excel
- •Завершене завдання
- •Знаходження коренів нелінійного рівняння
- •Короткі теоретичні вiдoмocmi
- •Завдання.
- •2.6 Робота з базами даних в табличному процесорі Excel
- •1. Основні положення
- •2.7 Розробка статистичних звітів в середині Excel
- •Порядок виконання роботи
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.2 Проектування розв'язків лінійних задач засобами vb
Мета: набути уміння і навички створення додатків для розв'язання лінійних задач.
Призначення: навчитися створювати проекти розв'язання найпростіших задач засобами VB. Набуті навички послідовного виконання всіх етапів розроблення проекту знадобляться при створенні більш складних проектів.
Розв'язання задач засобами візуальних мов програмування складається з наступних етапів:
постановка задачі (фізична, технічна, економічна, наукова);
побудова математичної моделі;
побудова алгоритму,
розроблення інтерфейсу програми з користувачем;
складання коду програми;
реалізація проекту у візуальному середовищі;
тестування;
аналіз отриманих результатів.
Лінійні алгоритми, як правило, зводяться до введення вхідних даних, обчислень за однією чи кількома формулами і виведення отриманих результатів, не вимагаючи окремого запам'ятовування проміжних результатів (отже, і використання додаткових змінних). Для розв'язання задач, що описуються такими алгоритмами, досить знати засоби побудови інтерфейсу з користувачем.
У коді програми можуть бути імена елементів керування. Ім'я слід утворювати з одного чи кількох префіксів і базового імені, тобто воно має вигляд: <Префікс><Базове ім’я>
Префікс використовується для вказування типу об'єкта, а базове ім'я для його призначення.
Загальноприйняті префікси для імен основних елементів керування подано в табл. 2.1.
Ім'я об'єкта керування не повинно мати більше 40 символів. Якщо базове ім'я утворюється з кількох слів, то кожне з них можна починати з великої букви чи розділяти символом підкреслення. Символ пропуску в імені неприпустимий.
Текст створюваної процедури у вікні коду вводиться з клавіатури. Можна також копіювати окремі фрагменти тексту з інших процедур. Для цього потрібно виділити фрагмент, скопіювати його в буфер обміну, а потім вставити у потрібному місці. Для виконання таких операцій найчастіше використовуються наступні комбінації клавіш:
<Shift + клавішу керування курсором > - виділення фрагмента;
копіювання фрагмента в буфер обміну;
видалення фрагмента і пересилання його в буфер обміну;
вставка вмісту буфера обміну в потрібному місці коду;
видалення в буфер обміну рядка, у якому знаходиться курсор;
При введенні імені описаного об'єкта рекомендується користуватися підказкою. Для цього вводяться перші символи імені, а потім натискається комбінація клавіш <Ctrl+J>. В цьому разі з'являється список імен усіх відомих у даній формі об'єктів, що починаються з уведених символі Якщо потрібний об'єкт виявляється в списку, то досить виділити його і натиснути клавішу <Таb>, щоб ім'я скопіювалося у текст процедури.
Коли в списку потрібного об'єкта немає, то це означає, що при введенні початкових символів була зроблена помилка.
Приклад розв'язання задачі
Постановка задачі №5
5. Відомі залишки товару на складі на початку місяця Z, надходження N і відпуск протягом місяця V, а також ціна одиниці товару C. Визначити залишок товару одного виду у гривнях С1 в кінці місяця за формулою:
C1 = (Z+N-V)*C
Математична модель
Залишок одного товару визначається за формулою:
C1 = (Z+N-V)*C
С1
= (CDbl(Z)+CDbl(N)-V)*C
Рис. 3
У процедурі, що обробляє подію Клацанням на кнопку “Розрахувати” виконуються наступні оператори:
Код програми:
PrivateSubCommand1_Click()
C1 = (CDbl(Z) + CDbl(N) - V) * C
EndSub
Запуск програми
Рис. 4
