Ánders adv інáкше, по-íншому

Änderung f -, -en змíна; перемíна; перерóбка

ánderthalb num півторá

Ánerkennung f - визнáння

Ánfall m -(e)s, ..fälle 1. надходжен-ня; утвóрення; вихід (відхóдів або шкідливих продýктів); 2. напад

án|fallen (ie, a) 1. vi (s) 1) накопи-чуватися; випадáти; 2) надхóдити; виникáти (як супровідне явище); 2. vt 1) нападáти, кидáтися (на кого); 2) охóплювати (про почуття)

án|fetten vt змáзувати; змáщувати; промаслювати; прооліювати, проолії-ти

Ánforderung f -, -en 1. pl домаган-ня; претензії; 2. вимога; заявка (на що); hohe [große] ~ anstellen (an A.) пред’являти високі вимоги (до кого-н., до чого-н.)

Án|führen vt навóдити (приклад)

Ángabe f -, -n 1. вказíвка; повідóм-лення; 2. показáння (приладу) (тк. мн.); 3. задання (операції, послідóв-ності); 4. pl. дані; парáметри

án|geben (a, e) vt вкáзувати, давáти відóмості (про що)

án|gehören vi (D.) налéжати (до чого)

ángesehen part II від ánsehen adj повáжний, авторитéтний, шанóваний

án|greifen (i, i) vt 1. руйнувáти, роз’їдáти; 2. атакувáти; нападáти; 3. брáти; хапáти (що); торкáтися (чого); 4. брáтися (до чого)

Ángriff m -(e)s,-e 1. корóзія; bio-chemischer ~ біохімíчна корóзія; 2. руйнувáння; роз’їдання; interkristal-líner ~ міжкристалíчне руйнувáння; 3. вплив, дія; ~ durch Gáse вплив гáзів; 4. атáка; eletrophiler ~ електро-фільна атáка; 5. властивість [якість], яка відчувається на дóтик

Ángriffsfläche f -, -n реакційна повéрхня; повéрхня, на яку впливає корóзія

Ángriffsgrad m -es, -e ступінь агре-сивності (агресивного впливу)

Ángriffskraft f -, ..kräfte рухóма сила

Ánhaften n -s, - адгéзія; зчéплення; прилипáння; безперéрвне обтікáння

ánhaftend part I від ánhaften, adj 1. липкий; клейкий; який прилипає; 2. властивий, наявний

Anión n -s, -en аніон

án|kommen (a, o) vi (s) (auf A.) мáти знáчення, бýти важливим, відігравá-ти роль

Ánlage f -, -n 1. устанóвка; при-стрій; спорýда; систéма; 2. цех; 3. спорýдження; заклáдка; 4. здеб. sg. план, задум; 5. здеб. pl. сквер, зелені насáдження

Ánlagerung f -, -en 1. приєднання; 2. захóплення (нейтронів); 3. нарó-щування (кристалів); 4. нашарову-вання (гірськіх порід); 5. вікладання (гірськіх порід, що осідають)

án|legen vt 1. прикладáти; пристав-ляти; 2. підкладáти (дрова); 3. за-кладáти; заснóвувати

Ánlehnung f -, -en 1. прилягання; опора; 2. in ~ an (A.) … наслідуючи …, за зразком …

ánnehmbar adj 1. прийнятний, під-хóжий; 2. імовíрний, правдоподíбний

án|nehmen (a, o) 1. vt 1) приймáти; 2) засвóювати; 3) припускáти, вважá-ти; 2. sich ~ (G.) піклуватися (про кого, про що)

Anóde f -, -n анóд

án|ordnen vt розташóвувати (у пев-ному порядку); упорядкóвувати

Ánordnung f -, -en 1. розмíщення; розташувáння; розподíлення; 2. роз-порядження; інструкція

ánorganisch adj неорганічний

án|regen vt 1. збуджувати; 2. акти-вувати; стимулювати; 3. ініціювати

Ánregung f - 1. збудження; 2. активація; 3. ініціювання; 4. накачка; накачування

Ánregungsmittel n -s, - стимулятор

án|sammeln 1. vt накопичувати; зо-серéджувати; тех. аккумулювати; 2. sich ~ накопичуватися; збирáтися; зосерéджуватися; скýпчуватися; тех. акумулюватися

án|säuern vt підкислювати

ánschaulich adj наóчний

ánscheinend adj уявний

án|schließen (o, o) 1. vt 1) приєдну-вати, підключáти; 2) додавáти; 2. vi (s) 1) (an A.) примикáти (до чого); 2) облягáти (про одяг); 3. sich ~ 1) (D.) приєднуватися, прилучáтися (до кого, чого); 2) (an A.) примикáти, прилягати (до чого)

ánschließend adv услíд за …, пóтім, безпосерéдньо пíсля …

Ánschluss m -es, ..schlüsse 1. (an A.) приєднання; вступ; 2. тех. підклю-чення, зв’язок; 3. контакт; стик; місце приєднання [прилягання]; im ~ (an A.) услíд за …, по закíнченні …

án|schmelzen vt 1. (починати) пла-вити; 2. наплавлювати, оплавлювати

án|sehen (a, e) vt 1. (по)дивитися (на кого, що); оглядати, розглядати; 2. (für A., als A.) вважати (за кого, що)

án|setzen 1. vt 1) готувáти; розвóди-ти; змíшувати; складати (розчин); настóювати (розчин); 2) осáджувати; 3) замішувати, замісити (цементний розчин); 4) насáджувати; нарóщу-вати; 5) підхóдити до рішення задачі; складáти формулювáння; 6) стáвити; пристáвляти; 7) прикріпляти; 2. vi 1) (zu D.) починáти, прóбувати; 2) пере-хóдити (із одного режиму до іншо-го); 3) осідáти; відкладáтися; Rost ~ покривáтися іржéю; 4) бот. роз-пускáтися; 3. sich ~ 1) осідáти; 2) селитися, оселятися

an sich; für sich; an und für sich сам по собі; частіше українською не перекладається

Ánsicht f -, -en 1. (über A.) пóгляд (на що), дýмка; seine (eigene) ~ haben мати власну думку; ich bin der ~, dass … я вважаю, що …; 2. перé-гляд, ознайóмлення; 3. краєвид, ланд-шафт

Ánsprechen n -s спрацьóвування (механізму)

Ánspruch m -(e)s, ..sprüche (auf A.) претензія (на що); домагання (чого), вимóга; право вимагáти (чого); ~ haben (auf A.) мати право (на що); ~ erhében виставити претéнзію; ви-сунути вимогу; in ~ néhmen забирати час

Ánstoß m -es, ..stöße 1. удар, пóштовх; 2. зіткнення; співзітнення; 3. привід, стимул

Ánstoßatom n -(e)s, -e áтом, який вибито (з кристалічної ґратки)

án|streben vt прáгнути (до чого); добивáтися, домогáтися

án|streichen (i, i) vt 1. фарбувáти; крáсити; нанóсити покриття з лакової фарби; пофáрбувати; 2. підкрéслюва-ти

Ánstrichmittel n -s, - засіб для фарбувáння

Ánstrichstoff m -(e)s, -e лакофарбо-вий матеріал; фарба [суміш] для покриття; ~ für Außen лакофарбо-вий матеріал для зовнішних робіт

Ánteil m -(e)s, -e 1. частка, відсоток вмісту; ~ des Füllstoffes in der Mí-schung вміст наповнювача у суміші; 2. складова частина фракцій; 3. компонент; 4. участь; 5. тк. sg. співчуття; ~ nehmen (an D.) 1) брати участь (у чому); 2) проявляти ціка-вість (до кого, чого), виявляти спів-чуття (до кого), співчувати

Antimón n -s сурма, стибій, Sb

Antimónsäure f -, -en сурм’яниста кислота: 1. HSbO₃ мета- ; 2. H₃SbO₄ орто- ; 3. H₄SbO₇ пиро-

antioxydatív adj антиокисний

Antrazit m антрацит

án|treffen (a, o) vt 1. затавáти, зна-хóдити; 2. зустрічáти; 3. заст. стосу-вáтися (кого, чого)

án|treiben (ie, ie) 1. vt 1) підганяти, спонукáти, заохóчувати, примушува-ти; 2) привóдити в рух; 3) прибивáти (водою); 4) поганяти (тварину); 2. vi (s) припливати (за течією)

Ántriebsreaktor m -s, …tóren енер-гетичний реактор; ядерна енергетич-на установка; ядерна транспортна установка

ánweisen (ie, ie) vt 1. наставляти; навчáти; інструктувáти; 2. накáзува-ти, доручáти; 3. (j-m) призначáти, давáти; auf einen Umweg ~ призна-чити обхідний шлях

Ánweisung f -, -en інструкція, вказівка; розпорядження

ánwenden (a, a und wendete an, angewendet) vt застосóвувати, вживá-ти, використóвувати

Ánwendung f -, -en застосувáння, вживáння, використáння

Ánwesenheit f - присýтність; наявність; перебувáння

Ánzahl f - кількість, число

Ánzeige f -, -n 1. показáння (прила-ду); 2. індикáція

Ánziehen n -s, - поверхнева сушка; затягування (ступінь висихання лако-фарбуючих плівок)

Ánziehung f -, -en 1. притягáння; 2. привáбливість

Ánziehungskraft f -, ..kräfte сила притягáння

ánzünden vt запалювати; запалити

Apparát m -(e)s, -e 1. апарáт, прилад, механíзм; облáднання; 2. біол. апарáт, систéма [сукýпність] óрганів; 3. телефóн

Apparátebau m -es приладо-будувáння

äqumolekulár adj éквомолекуляр-ний

Árbeitsplatz m -es, …plätze робóче мíсце

Árbeitschutz m -es охорона праці

Árbeitsweise f принцип роботи; принцип дії

arm adj бідний

Aróma n -s аромáт; приємний зáпах

Arómastoff m -es, -e духмяна [ароматична] речовинá; ароматизáтор

aromátisch adj ароматичний; ароматичного ряду

Arsén n -s миш’як, As

Árt f -, -en 1. вид, рід; 2. спóсіб, манéра; auf diese ~ таким чином

Artíkel m -s, - 1. виріб; áufblas-barer ~ роздувний виріб (пластмáси); 2. стаття; 3. грам. артикль

Arýlen n -s, - арилен (двохвалент-ний ароматичний вуглеводневий залишок)

Arznéi f -, -en ліки, медикаменти

Arznéimittel n -s ліки, медикамент

Ásche f -, -n пóпіл, зóла; прах

áschenfrei adj беззóльний

áschenhaltig adj який містить золу

assoziíeren vt 1. асоціювáти (про молекули); 2. об’єднувати, сполучати

Äther m -s (простий) ефір, R-O-R'

Atmosphäre f -, -n 1. атмосфéра (повíтряна оболóнка планéти); 2. тех. (скор. at) (технічна) атмосфéра (одиниця тиску)

Átmung f -, -en 1. вивуск газів; 2. дихання

Atóm n -(e)s, -e áтом

atomár adj атомáрний; áтомний

Atómbau m -(e)s, ..tеn будóва атома

Átombindigkeit f - ковалентність

Átombindung f -, -en атомний [ковалентний, неполярний, гомео-полярний] зв’язок

Atómgewicht n -(e)s, -e атомна вага

Atómreaktor m -s, -en атомний реактор

Atómrumpf m -(e)s, ..rümpfe атом-ний центр, [óстов] (позбáвлений електрóнів атом)

Attribút n -(e)s, -e 1. властивість; ознака; атрибýт; 2. грам. ознáчення

ätzen vt 1. травити; витравляти, ви-вóдити (плями); протрáвлювати; ви-лугóвувати; техн. морити (при обрóбці деревини); 2. роз’їдати; 3. мед. припікáти (напр. рáну)

Ätzen n -s (структурне) трáвлення; протрáвлювання

Ätzreaktíon f -, -en реакція трáв-лення

Áufarbeitungsprozess m -es, -e процес переробки

Áufbau m -(e)s, ..tеn тк. sing. 1. побудóва; 2. констрýкція, структýра; 3. склад (суміші); 4. зростáння (напр. тиску); 5. синтез

Áufbaubestandteil m -es = Áufbau-element n -es структурний елемент

áuf|bauen vt будувáти; складáти (сýміш)

Áufbaustoff m -es, -e компонéнт

áufbewahren vt зберігáти

Áufbewahrung f - зберігáння; кáмера [місце] зберігáння

aufeinánder pron один на óдного; один за óдним

áuffallend, áuffällig adj разючий, незвичáйний, який впадáє в очі

Áuffangbehälter m -s приймач, приймальний ререзвуар

áuf|fangen (i, a) vt підхоплювати; зупиняти, затримувати; перехоплю-вати

Áufenthalt m -(e)s, -e перебувáння; мíсцеперебування; зупинка; затримка

Áufenthaltsráum m -(e)s, ..räume прóстір перебувáння

Áufenthaltswahrscheinlichkeit f -, -en імовíрність локалізáції

Áufenthaltszeit f -, -en час утриму-вання

áuf|füllen vt напóвнювати, запóв-нювати

Áufgabe f -, -en 1. завдáння; урóк; 2. мат. задáча; приклад; 3. подáча; хім., біол. живлення; 4. завантáження; за-сипáння; 5. (добровільна) відмóва; капітуляція

Áufgabeapparat m -(e)s, -e заван-тажуючий апарат; підживлювач

áuf|gehen (i, a) vi (s) 1. cхóдити, піднімáтися; 2. проростáти; 3. зарóд-жуватися; виникáти; 4. мат. ділитися без остáчі; 5. (in D.) розчинятися (у чому-н.); in (Rauch und) Flámmen ~ згоряти

áuf|heben (o, o) vt 1. піднімáти; 2. скасóвувати, відміняти; 3. зберігáти, ховáти, берегти

áuf|klären 1. vt 1) з’ясóвувати; по-яснювати; розбирáтися (в чому); 2) (j-n über A.) освíчувати; інформу-вáти (кого про що); 3. агітувáти; 2. sich ~ прояснюватися (здеб. про погоду); з’ясовуватися (про не-порозумíння)

Auflóckern n -s, - розпýшення, розпýшування

áuflösbar adj 1. розчинний; 2. той, який можна розв’язати

Áuflösbarkeit f - розчинність

Áuflösen n -s, - 1. розчинення; 2. рóзклад; розкладáння; 3. суспенду-вáння, утвóрення суспéнзії; 4. роз-в’язáння (задачі); 5. розкубування; 6. розпускáння (макулатури); 7. розбóр-ка (сировини)

áuf|lösen 1. vt 1) розчиняти; 2) роз-пускати, ліквідувати; розривати (уго-ду); 3) розв’язувати (задачу); 4) роз-в’язувати, розплýтувати, розплітати (коси); sich ~ розчинятися; розпада-тися

Áuflösung f -, -en 1. див. Áuflösen; 2. ступінь розділення (в хромотогра-фії); 3. роздільна здатність; роздільна сила

Áufnahme f -, -n 1. фіз., хім. поглинáння; приєднання; 2. тк. sg. приймáння; прийняття; прийóм; 3. тк. sg. сприйняття; сприйнятливість; засвóєння; magnétische ~ магнітна сприйнятливість; 4. тк. sg. зйóмка (фото); запис (на плівку); eine ~ von etw. (D.) máchen сфотографувати, зняти на плівку; 5. тк. sg. початок; понóвлення (процесу, роботи)

Áufnahmefähigkeit f - 1. поглинаю-ча здатність; 2. місткість (акумулято-ра в ампер-годинах)

áuf|nehmen (a, o) vt 1. піднімáти; 2. фіз. поглинáти; вбирáти; 3. хім. при-єднувати, захóплювати; 4. приймáти; 5. засвóювати; 6. знімáти (на плівку); 7. починáти, розпочинáти; понóвлю-вати (роботу)

Áufnehmer m -s, - 1. приймач; пароприймач; поглинач; 2. чутливий елемент

áuf|quellen 1. vi (s) (quoll auf, aufge-quollen) набухати, розбухáти; збíль-шуватися в об’ємі; 2. vt розмóчувати (що-н.); дати розбýхнути (чому-н.)

áufrecher|halten (ie, a) відокр. vt підримувати; зберігáти (в силі)

Áufsatz m -(e)s, -e 1. насáдка; Destillíer~ дистиляційна насáдка; 2. запрáвка ванни або рóзчину

Áufschlämmung f -, -en 1. суспéн-зія; зáвісь; емýльсія; пýльпа; 2. взмý-чування, перехід до звáженого стану; утвóрення пýльпи; 3. звáжений стан

Áufschluss m -es, ..schlüsse 1. вáрка; 2. перетвóрення (деревини) у волок-нисту масу варкою або розмелюван-ням; переведення в розчинну [зручну для переробки] форму; 2. розкладáн-ня; розчинення; 3. віддíлення волок-на від лубу

áuf|schütten vt 1. насипати; 2. за-сипати, завантáжити (вугіллям, зер-ном); залити (водою)

áuf|spalten vt розщéплювати

Áufspaltung f -, -en 1. розщéплення; 2. роздíлення (рацемічних сумішей); 3. розшарувáння; ~ der Bindung роз-рив [розщéплення] зв’язку; katalýti-sche ~ каталітичне розщéплення

áuf|stellen vt І 1. складáти, розроб-ляти; 2. стáвити, устанóвлювати; роз-ставляти; 3. висувáти; виставляти; ІІ sich ~ 1. розподілятися; 2. шикувáти; вишикóвувати

Áufstellung f -, -en 1. ствóрення, формувáння; розрóбка; 2. пóділ, роз-пóділ; роздíлення; 3. висувáння (напр. кандидатýри, гипóтези)

Áuftauen n -s фіз. відтавáння, роз-мерзáння; розморóжування; дефро-стáція

áuf|tragen (u, a) vt 1. (j-m) доручати (кому-н., що-н.); 2. наносити, на-кладати (фарбу)

Áuftragen n -s нанесення (покрит-тя, фарби)

áuf|treten (a, e) vi (s) 1. наступати; 2. виступати; 3. виникати; з’являти-ся; траплятися

Áufwallen n -s фіз. закипáння

Áufwand m -(e)s (надмíрні) витра-ти; марнотрáтство; затрáта

áuf|weisen (ie, ie) vt 1. виявляти; 2. покáзувати, пред’являти

áuf|wenden (a, a und wendete áuf, áufgewéndet) vt витрачáти; вживáти, використóвувати

áuf|wirbeln 1. vt здіймáти (куряву); крутити (вихором); 2. vi здіймáтися, крутитися вихором (про куряву, сніг)

áuf|zeichnen vt 1. записувати; 2. (на)креслити; (на)малювати

áuf|zeigen vt покáзувати; викри-вáти; виявляти; Fehler ~ виявляти [викривати] помилки, вказувати помилки

Áuge n -s, -n 1. óко; in die Áugen fállen (ie, a) упадáти в око; бути оче-видним; mit bloßem ~ неозбрóєним оком; 2. бот. вíчко, óчко

Áusbeute f - вихід; bráuchbare ~ корисний вихід; quantitatíve ~ кіль-кісний вихід; ~ an réinen Stoff вихід чистої речовини

Áusbeutung f -, -en 1. експлуатáція; 2. гірн. розрóбка

áus|bilden vt 1. навчáти (фаху); готувáти (до роботи за фахом); 2. розвивáти, удосконáлювати (здібнос-ті); 3. утвóрювати, формувáти; на-давáти закінченої форми

Áusbildung f -, -en 1. освíта; áll-gemeine theorétische Grúnd~ загаль-ні оснóви теоретичної освíти; 2. навчáння, підготóвка; 3. утвóрення, формувáння; bauliche ~ констрýкція; ~ von Bindungen; утворення зв’язків; 4. рóзвиток, удосконáлення

Áusblechen m -s, - 1. відбíлювання; біління; 2. знебáрвлення; вицвітáння; ~ in Abgasatmosphäre знебáрвлення в атмосфері димових газів

Áusdehnung f -, -en 1. розширення; 2. розтягування; розтягáння; видов-ження; витягування; 3. попереднє формування (шини, покришки); 4. поширення; політ. експансія; 5. рóзмір; мат. вимір

áus|drücken 1. vt 1) вичáвлювати; видáвлювати; 2) вислóвлювати; 2. sich ~ 1) проявлятися; 2) висловлюва-тися

Áusdrücken n -s 1. видáвлювання; витискáння; видýшування; вичáвлю-вання; шприцювáння; 2. виштóвху-вання; зштóвхування

áusdrücklich 1. adj ясний; вираз-ний; категоричний; 2. adv ясно; виразно; категорично

Auseinanderfliessen n -s розтікання (рідини)

Áusfall m -(e)s, ..fälle 1. випадáння в óсад; 2. відмóва; вихід із ладу; при-пинення роботи; зупинка; збій (налаштування); простій (в роботі); störungsbedingter ~ аварійна зупинка

áus|führen vt 1. вивозити; експорту-вáти; 2. викóнувати, здійснювати; 3. розвивати, розробляти (тему)

áusführlich adj доклáдний

áus|füllen vt 1. напóвнювати, запóв-нювати; 2. задовольняти

Áusfüttern n -s, - 1. футерування (дія), облицювання, обличкування; 2. футерівка (матеріал); облицювання (шар матеріалу); внутрішня обкладка

Áusgang m -(e)s, ..gänge 1. вихід; 2. кінéць, закíнчення; результáт

Áusgangsdaten pl. початкові [ви-хідні] дані

Áusgangsprodukt n -es, -e вихідний продукт

Áusgangsstruktur f -, -en основнá структýра

Áusgangswert m -(e)s, -e 1. вихідна величинá; вихідне знáчення; 2. початкова величинá; початкóве знáчення

áus|gehen (i, a) vi (s) 1. вихóдити (з дому); 2. (von D.) вихóдити (від кого, з чого); wir gehen von den Grundsatz aus … ми виходимо з принципу …; 3. кінчáтися; 4. линяти (про фарбу)

áusgehend part I виходячи з …

áusgerichtet part, adj оріентований (напр. про полімер)

áus|gleichen (i, i) 1. vt 1) вирíвню-вати; перен. рівняти, зрівновáжувати; компенсувáти; 2) перен. укладáти (суперéчку); 2. sich ~ вирíвнюватися; перен. зрівновáжуватися

Áusgleichsprozess m -es перехідний (неустáлений, хисткий, хиткий, не-стаціонáрний) процес

Áusgleichung f - 1. вирíвнювання; зрівновáжування; сбалансованість; 2. компенсація; відшкодування

Áusgleichwirkung f -, -en вирíвню-вання, вирівнююча дія

Ausguss m -es, -e залив; заливка; заливання

áus|halten (ie, a) 1. vt 1) витримува-ти; терпíти; 2. vi тримáтися, держá-тися (тж. перен.)

áus|hämmern vt відбивáти, відбити; вибивáти, вибити

áus|kleiden vt 1. роздягáти; 2. обли-цьóвувати; вистилáти (плиткою, дóшками); обкладáти; футерувáти; обклéювати (шпалéрами)

áus|kommen (a, o) vi (s) (mit D.) обхóдитися (чим-н.)

Áuskunft f -, ..künfte дóвідка, інформáція

Áuslage f - видержка, зберігання

Áuslass m -es, ..lässe 1. випуск, вихлоп (газу); 2. випускний óтвір

Áuslauf m -(e)s, ..läufe 1. випуск, вихід; витікання; стік; злив; дренаж; 2. стік; рух за інерцією до зупинення; 3. отвір для стоку; 4. кінець, зупинка; 5. злив, напускання (маси на сітку); 6. оглядовий ящик; оглядовий ліхтар

Áuslöschung f -, -en крист. по-гасáння; gerade ~ пряме погасання; schíefe ~ скісне [навкісне] погасáння; undulöse ~ хвилясте погасання

Áuslösung f -, -n 1. ініціювáння (реáкції); 2. розчинення (чого-н.)

Áusmaß n -es, -e рóзмір, óбсяг; pl. габарити

Áusnahme f -, -n виняток; mit ~ за винятком

Áusnutzug f -, -en використáння, експлуатáція

aus|prägen vt 1. карбувáти; Münzen ~ карбувати монету; Gold ~ карбува-ти монету із золота; 2. перен. виявляти; відбивати; передавати; підкреслити (чітко, виразно); 2. sich ~ відбивáтися; перен. виявлятися; передавáтися

áus|reichen vi 1. вистачáти; бýти достáтнім; 2. (mit D.) обхóдитися (чим-н.)

áusreichend adj достáтній; за-довíльний

Áusrührgefäß n -es, -e апарáт з мішáлкою

Áusrüstung f -, -en 1. оздóблення; 2. тк. sg устаткувáння, облáднання; за-безпéчення, постачáння; antistátische ~ надання антистатичних властивос-тей; technológische ~ технологíчне облáднання; технологічне оснащення

Áussage f -, -n 1. вислóвлювання; свíдчення; показáння; 2. вираження

áus|scheiden (ie, ie) 1. vt виділяти (тж. фізіол. і хім.); бракувáти; ви-ключати; 2. vi (s) 1) вибувати, ви-ходити (з організації); залишáти, по-кидáти (службу); бути виключеним; 2) виключáтися, відпадáти

Áusscheidung f -, -en 1. виділення; осáджування; 2. óсад; 3. випотівáння; виділення через пóри

áus|schließen (o, o) 1. vt 1) виключа-ти; вивóдити (з складу чого); 2) робити виняток (для кого); 2. sich ~ ухилятися, не брати участі (у чому)

áusschließlich 1. adj виключний; 2. adv виключно, тíльки; 3. präp. (G.) за винятком, крім

Áusschluss m -es, ..schlüsse ви-ключення; виведення (із складу)

Áusschneidung f -, -en 1. виділення; осáдження; 2. óсад

áus|sehen (a, e) vt мати вигляд; виглядáти

áus|senden (a, a) vt 1. відсилáти; 2. тк. слабка дієвідм. (e, e) випромíню-вати

Áußenelektron n -s, -en зóвнішній електрóн

äußer adj зовнішній

äußern 1. vt 1) виявляти, покáзува-ти; 2) виражáти, вислóвлювати; 2. sich ~ 1) виражáтися, виявлятися; 2) вислóвлюватися

áußerordentlich adj 1. надзвичáй-ний; понаднóрмовий; понадштатний; 2. виняткóвий, екстраординáрний

äußerst 1. adj 1) крáйній; гранич-ний; 2) надзвичáйний; 2. adv нáдто, кóнче; надзвичáйно

Äußerung f -, -en 1. вираз, вияв; 2. вислóвлювання; 3. дýмка, вíдгук

áus|setzen 1. vt 1) висаджувати (рослини); випускáти (мальків); etw. den Únbinden der Verwítterung ~ за-лишити що-н. під відкритим небом; 2) наражати (на небезпеку); 3) при-пиняти, переривáти; 2. vi 1) зупиня-тися; працювати з перебоями (про двигун); 2) (mit D.) припиняти, пере-ривати (що-н.); wir mussten vier Wochen mit der Arbeit ~ ми змушені припинити роботу на чотири тижні

Áussicht f -, -en 1. тк. sg. вид, краєвид; 2. перспектива, надія, шáнси

aussichtslos adj безперспективний

Áussieben n -s, -, Áussiebung f -, -en 1. відсіювання; просіювання; грохó-чення; сортування (сипких матеріа-лів); 2. ситовий аналіз

Áusspülung f -, -en промивáння; промивка; вимивáння; змивáння

Áusspülwasser n -s вода для промивання

áus|statten vt 1. (mit D.) забезпе-чувати; наділяти; обладнувати; 2. оставляти (лабораторію); оформлю-вати (виставку)

Áustausch m -es 1. óбмін; 2. ди-фýзія; 3. замíщення; метасоматóз; nukleophíler ~ нуклеофільне замі-щення

áus|tauschen vt 1. (gegen A.) об-мíнювати, мíняти; 2. замíщувати; 3. обмíнюватися

áus|treiben (ie, ie) 1. vt виганяти; 2. vi бот. пароститися, зеленíти

áus|treten (a, e) vi (s) 1. вихóдити; 2. виступáти (на поверхню)

áus|üben vt 1. викóнувати; займáти-ся (напр. ремеслом); eine Wirkung ~ впливáти; 2. користувáтися (права-ми); здíйснювати (контроль)

Áuswaschen n -s промивáння; ви-мивáння

áus|walzen vt 1. прокóчувати; роз-вальцóвувати (метал); 2. с.-г. молоти-ти; обмолóчувати

Áuswaschen n -s 1. вимивáння; змивáння; промивáння; 2. промивка; волóге очищення; 3. розмивáння (з серéдени)

áus|weisen (ie, ie) vt засвíдчити

Áuswertung f - 1. обчислювання, обчислення; обробка (даних); 2. оцінка; 3. росшифрóвка

Áuswirkung f -, -en дія; вплив

Áuswitterung f -, -en вицвіт (солей)

áus|zeichnen 1. vt 1) позначáти; карбувáти; 2) виділяти, вирізняти; 3) відзначáти, нагорóджувати; 2. sich ~ (durch A.) відзначáтися, вирізнятися (чим-н.)

áus|ziehen (o, o) 1. vt 1) витягати; виривáти; висувáти; 2) вибирати, екстрагувати; 3) розтягáти (дріт); 4) скидáти (одяг); 5) робити виписки (з книжок); 6) мат. добувáти корінь; 2. vi (s) 1) вибирáтися (з квартири); ви-селятися; переселятися; 2) виряджá-тися, вирушáти; 3. sich ~ роздягатися

Áuszug m -(e)s, ..züge 1. екстрáт, витяжка; 2. витягáння; діставáння; виймáння; вибирáння; 3. виділений сигнáл; 4. вихід, виїзд, виступ; 5. витяг, виписка

Autokláv m -s, -en тех. автоклáв

axialsymmetrisch adj вісесиметрич-ний

azeotróp adj азеотрóпний

Bb

Bácken n -s, - 1. спікáння; коксу-вáння; випáлювання (цегли); 2. ви-пікáння (проведення реакціїї в твер-дій фазі при підвищеній температурі або в розплаві); 3. пічнé сушíння

Báckofen m -s, - сушильна камера, сушильна піч

Bád n -(e)s, Bäder 1. вáнна; електро-літ; електролізéр; розчин; 2. бáня; 3. бак; посýдина; чан

Bádbehälter m -s, - кóрпус вáнни, ванна

Bádbewégung f -, -en перемíшуван-ня електролíту

Bádflüssigkeit f -, -en рóзчин електролíту; електролíт

Bádfutter n -s, - футерóвка вáнни; обклáдка ванни

Bádspiegel m -s, - Bádspiegestand m -es, - поверхня [дзеркало ванни]; рівень ванни

Bádtemperatur f -, -en температýра вáнни

Bádzusámmensétzung f - 1. склад електролíту; 2. складання електро-літу; готування [виготовляння] електроліту

Bahn f -, -en 1. орбíта; траєктóрія; шлях; дорóга; 2. залізниця; залізнич-на кóлія; 3. полотнище; полотнó (паперóве)

bakteriéll adj бактеріáльний

Baktéri|e f -, -en у більш. pl. бактéрії

Baktérienwirkung f - бактеріальна атака

Bakteriologíe f - бактеріолóгія; мікробіолóгія

Balg m -(e)s, Bälge діафрагма (в вулканізаційному процесі)

Band n -(e)s, Bänder 1. стрíчка; смýга; 2. стрічковий конвéйєр; стріч-ковий транспортéр; 3. конвéйєрна стрíчка; 4. смýга (частóт); 5. браслéт (деталь каркаса шини); erlaubtes ~ дозвóлена óбласть (спéктру); verbo-tenes ~ заборóнена óбласть (спéктру)

Bande f -, -n смýга (спéктру)

Bándengruppe f -, -n сéрія смуг (спéктру)

Bándwaage f -, -n конвéйерні терези

Bankbürette f -, -n мікробюретка

Bárium n -s барій, Ba

Bárre f -, -n злиток, смýга (метале-ва); мет. болвáнка

Báse f -, -n 1. хім. оснóва; 2. оснóва, бáзіс; 3. зáлишок від перегóнки нафти

Básenaustausch m -es óбмін катіóнами

Básis f -, - 1. хім. оснóва; 2. оснóва, бáзіс; 3. бáза, оснóва

Básisfunktión f -, -en основнá функція

básisch adj оснóвний, лýжний

Batch m -es пóрція; завантáження; замíс

Báu m 1. -(e)s будóва; будівництво; побудóва; структýра; 2. -(e)s, -ten будíвля; спорýда

Báuart f -, -en 1. констрýкція, будóва; 2. оснóва (рóзчину)

Báueinheit f -, -en уніфікóваний вýзол; стандартний блок

Báufehler m -s, - структýрний дефéкт

Báumwolle f -, -n бавóвна

Báustein m -(e)s, -e 1. компонéнт; будівéльний [структýрний] елемéнт; уніфікóваний вýзол; стандáртна детáль; стандартний (типовий) блок, мóдуль; 2. елементáрна чáстка; елементáрна [будівна] ланка (мáкро-молéкули)

Báuteil n -(e)s, -e 1. детáль; 2. (стандáртний) блок; (структýрний) елемéнт; 3. елемéнт констрýкції; будівéльний [монтáжний] елемéнт

Bauxít m -(e)s, -e мін. боксид

Bauxítzement m -es глинозéмний цемéнт

beáchten vt помічáти; брáти до увáги, зважáти (на що-н.)

Beánspruchung f - 1. навантáження; 2. вплив, дія; alkálische ~ лýжний вплив

Bécken n -s, - 1. таз; чáша; котловина; 2. басéйн; 3. водóймище; резервуáр; 4. відстíйник; 5. анат. таз

Bedárf m -(e)s (an D.) потрéба (в чому); nach ~ у рáзі потрéби

bedíenen 1. vt прислугóвувати; обслугóвувати; 2. sich ~ (G.) кори-стувáтися

bedíngen vt обумóвлювати; зумóв-лювати

Bedíngung f -, -en умóва

bedürfen (u, u) vi (G.) потребувáти (чого-н.); мáти потрéбу (в чому-н.)

Bedürfnis n -ses, -se (nach D.) потрéба

beéinflussen vt (Akk.) впливáти (на кого-н., на що-н.)

beénden vt 1. кінчáти, припиняти; 2. закíнчувати; обривáти (зростáння ланцюгу молéкули)

befássen, sich (mit D.) займáтися

beféstigen vt змíцнювати, укрíп-лювати

befínden, sich (a, u) знахóдитися, бýти, перебувáти; мíститися, роз-ташóвуватися

befréien vt визволяти

Befúnd m -(e)s, -e результат(и) аналізу; покáзники [дані] стану (в процесі випробування)

Begéisterung f -, -en натхнéння; піднéсення

begégnen vi (s) (D.) 1. зустрічáти (кого-н., що-н.); траплятися (кому-н.); 2. натрапляти (на що-н.); 3. траплятися, ставáтися (з ким-н.)

begléiten vt супровóджувати

Begléitgestéin n -(e)s, -e супровíдна порóда

Begléitstoff m -(e)s, -e 1. дóмішка; забрýднення; 2. супровíдна [супро-вóджуюча] речовинá

begréifen (i, i) vt розумíти, збагнý-ти; in sich ~ мíстити

begrénzen vt обмéжувати

Begríff m -(e)s, -е тéрмін; поняття

behálten (ie, a) vt 1. залишáти в собі; зберігáти; 2. пам’ятати; im Auge ~ не випускати з увáги

Behälter m -s, - 1. бак; чан; 2. контéйнер; 3. резервуáр, посýдина; 4. схóвище

behándeln vt 1. повóдитися (з ким-н., з чим-н.); знáти підхíд (до кого-н., до чого-н.); 2. обробляти; 3. тех. обслугóвувати; доглядáти; 4. лікувá-ти; 5. викладáти, обговóрювати, роз-робляти (тему)

Behándlung f -, -en 1. обрóбка; anodische ~ mit анóдна обрóбка, анодувáння, анóдне оксидувáння; ~ mit Chlorwasserstoff гідрохлорувáн-ня; 2. очищення (стічних вод); 3. обслугóвування; дóгляд; експлуатá-ція; 4. повóдження; 5. лікувáння; 6. обговóрення, трактувáння (теми)

Beháuptung f -, -en твéрдження

behéizen vt опáлювати; розпáлюва-ти; нагрівáти

Béimischung f -, -en 1. дóмішка; 2. примíшування; додавáння дóмішки

beínhalten vt (вжив. тільки в inf і в 3 особі) мíстити (в собі), мáти (в собі); охóплювати

béizen vt 1. травити, протравлюва-ти; 2. байцювати, морити (деревину); 3. закріплювати (фарбник)

beláden (u, a) vt навантáжувати; нав’ючувати; обтяжувати

Belástung f -, -en 1. навантáження, тягáр; 2. навантáжування; 3. дóза опромíнення; 4. обтяження

belégen vt 1. вкривáти, вистилáти; 2. займáти (місце); закрíплювати; залишáти (за ким-н.); забезпéчувати; 3. накладати протектор; 4. обкладá-ти (подáтком); 5. підтвéрджувати; довóдити (документами, результáта-ми експеримéнту)

belíebig adj будь-який

benötigen vt потребувáти (чого-н.)

Benzól n -s, -e бензóл, C₆H₆

beóbachten vt спостерігáти, стéжи-ти

beráubt part II від beráuben adj 1. пограбóваний; 2. позбáвлений

beréchnen vt обчислювати, підра-хóвувати; оцíнювати

Beréich m -(e)s, -e діапазóн; гáлузь; інтервал; радіус дії; зона; anodischer ~ анодна зона; laminarer ~ ламінар-ний режим

Bérgbau m -(e)s гірський промисел

bergmännisch adj шахтарський; гірничий; гірничо-технічний

beríeseln vt зрóшувати

Beríeselung f -, -en 1. зрóшення, зрóшування; зволóження; оббризку-вання; 2. волóге очищення

Bérnstein m -es янтáр, бурштин

berücksichtigen vt брáти до увáги (що-н.), врахóвувати, зважáти (на що-н.)

berühen vi (auf D.) ґрунтувáтися (на чому-н.)

Berührung f -, -en торкáння; кон-тáкт; дóтик; прилягання; mit etw. D. in ~ kommen стикáтися; контактувá-ти (з чим-н.); вхóдити в контáкт

Berührungskorrosión f контáктна корóзія

Bescháffenheit f -, -en властивість; якість; стан (справ); геол. структура; die ~ des Körpers будóва тíла, статý-ра; die besóndere ~ dieses Fálles специфіка цього випадку

beschäftigen, sich (mit D.) зай-мáтися (чим-н.)

Beschíeßen n -s бомбардувáння (напр. електронами)

beschléunigen vt прискóрювати

beschmíeren vt забрýднювати; вимáщувати

beschränken vt 1. обмéжувати; 2. sich ~ (auf Akk.) обмéжуватися

beséitigen vt усувáти (що-н.); зни-щувати, ліквідувáти

Beséitigung f -, -en усунення; від-окремлення

besétzen vt 1. займáти (місце); 2. заміщáти, заступáти (посаду)

Besétzung f -, -en 1. заповнення; наповнення; 2. заселенність (енерге-тичного рівня)

Besítz m -es 1. володíння, посідáн-ня; 2. майнó; влáсність; 3. володіння, маєток

besítzen (a, e) vt володíти (чим-н.); мáти (що-н.)

besónder adj особливий; окремий

bespréchen (a, o) vt обговорювати

Bestánd m -(e)s, ..stände 1. стан; наявність; 2. фонд; запас; 3. стáлість; мíцність; тривалість

Bestándteil m -(e)s, -e компонéнт, складова частина; елемéнт

beständig 1. adj постíйний, незмíн-ний; стійкий; стабільний; 2. adv постíно; завжди

Beständigkeit f -, -en 1. постíйність; 2. незмíнність; стáлість; мíцність

bestätigen 1. vt 1) підтвéрджувати; 2) затвéрджувати (рішення); 2. sich ~ підтвéрджуватися

Bestéck n -(e)s, -e 1. прибор (столо-вий); 2. набір інструментів; готоваль-ня

bestéhen (a, a) 1. vt перебóрювати; витримувати; eine Prüfung ~ склáсти іспит; 2. vi (h, s) 1) існувáти; бýти; тривáти; сберігатися; 2) (auf D.) наполягáти (на чому-н.); 3. (aus D.) складáтися (з чого-н.); 4. (in D.) полягáти (в чому-н.)

bestímmt adv пéвний, визначений

Bestímmung f -, -en визначення

Bestráhlung f -, -en опромíнення, опромінювання; струминна обробка

bestrében, sich (zu + inf.) старáтися, прáгнути (що-н. зробити)

betéiligen 1. vt 1) (an, bei D.) наділя-ти (кого, чим); 2) (j-n an, bei D.) залучáти (кого до чого); 2. sich ~ брáти ýчасть (bei D. an D. у чому)

Betéiligung f -, -en ýчасть

Betón m -s бетон

betráchten vt дивитися (на кого, на що); розглядáти

Betrág m -(e)s, ..träge 1. знáчення; величинá; 2. рóзмір; óбсяг; кíлькість; 3. сýма; пíдсумок; вáртість

betrágen (u, a) vt становити, дорíв-нювати, складáти

betréffen (a, o) vt 1. стосувáтися торкáтися; 2. уражáти, спіткáти

betréffend 1. adj відповíдний; 2. adv віднóсно

Betréuer m -s, -, ~in f -, -nen 1. супроводжуючий (людина, яка на-дається для супроводження іншої особи); 2. керівник; wissenschaftli-cher ~ наукóвий керівник

Betríeb m -(e)s, -e 1. виробництво; підприємство; завод; цех; 2. робота; дія; функціонювáння; експлуатáція; режим; 3. устаткувáння; облáднання; 4. хід (процес); 5. збýдження, пожвá-влення; kontinuírlicher (stétiger) ~ безперéрвне виробництво, безперéрв-ний режим (роботи)

Betriebsáblauf m -(e)s, ..läufe ви-робничий процес

Betríebsstoff m -(e)s 1. виробнича сировинá; 2. пальнé; (моторне) пáливо

Betríebszustand m -(e)s, -e експлуа-таційний стан, режим роботи; поло-ження виробництва

Bett n -es, -en шар (каталізатору)

béugen 1. vt 1) згинáти; нахиляти; 2) грам. відмíнювати; 2. sich ~ (vor D.) гнýтися; принижуватися (перед ким-н.)

Béugung f -, -en дифрáкція

bevórzugen невідокр. vt (vor D.) давáти перевáгу (кому, чому); переважáти

bewährt part., adj надíйний

bewégen 1. vt 1) рýхати; 2) зворý-шувати; 2. sich ~ рýхатися, обертати-ся (навколо чого-н.)

Bewéglichkeit f -, -en рухóмість (іóнів)

Bewéis m -es, -e 1. (für A.) дóказ; дóвід; 2. прóяв, вираження; ознáка

bewéisen (ie, ie) vt 1. довóдити; 2. виявляти

bewírken vt 1. викликáти; спричи-нювати; 2. добивáтися, досягáти

bezéichnen vt 1. визначати; зазначá-ти; 2. (als A.) характеризувáти

Bezéichnung f -, -en (скор. Bez.) 1. нáзва; пóзначка; chemische ~en хімíч-ні терміни; geschützte ~ номенкла-тýрна назва; 2. маркувáння

bezíehen, sich (o, o) (auf A.) посилá-тися (на кого, на що); стосувáтися (кого, чого)

Bezíehung f -, -en 1. віднóшення; кореляція; співвіднóшення; зв’язок; 2. pl. віднóсини, стосýнки, зв’язки

Bezírk m -(e)s,-e 1. зóна; райóн; гáлузь; katódischer ~ катóдна зóна; 2. мéжі; інтервáл; діапазóн

Bezúg m -(e)s, …züge 1. віднó-шення; mit ~ auf etw. (A.) посилáю-чись на що-н.; auf etw. (A.) ~ néhmen посилáтися на що-н. 2. одéржання; достáвка; 3. покриття; фáрба; 4. покришка; чохóл

Bezúgsgröße f -, -n тех. початкóва (основнá або умóвна) величинá

bíegen (o, o) 1. vt гнýти, згинáти; нахиляти; 2. vi (s) гнýтися, обгинáти; 3. sich ~ гнýтися

bíegsam adj 1. гнучкий; 2. лáгідний, піддáтливий, постýпливий

Bíegung f -, -en 1. вигин; прогин; прогинáння; поворóт; заворóт; звиви-на; 2. грам. відмíна; відмінювання

Bíerbrauen n -s пивоварíння; пиво-вáрство

Bild n -(e)s, -er картина; зобрáжен-ня; відобрáження; малюнок; фото-графія

bílden vt 1. ствóрювати; утвóрюва-ти; складáти; становити; формувáти; заснóвувати; eine Bindung ~ утворю-вати зв’язок; 2. освíчувати; вихóвува-ти

bíldend adj освíтній; твóрчий; ~e Kunst образотвóрче мистéцтво

Bíldung f -, -en 1. ствóрення, формувáння; 2. офóрмлення, зóвніш-ній вигляд; 3. освíта; формувáння (характеру), виховáння; 4. утвóрення; виникнення; 5. осідáння (пилу); 6. геол. формáція

bíllig adj 1. дешéвий; ~ werden дешéвшати; 2. слýшний, справедли-вий

bínden (a, u) vt зв’язувати; (an A.) прив’язувати (до чого-н.)

Bíndigkeit f -, -en 1. валéнтність; maximále ~ максимáльна валéнт-ність; 2. ковалéнтність; здатність до утворення зв’язків; 3. зв’язуваність

Bíndung f -, -en зв’язок; зчеплення; креплення; axiale ~ аксіáльний зв’язок; dynamisch beánspruchte ~ креплення, яке витримує динамíчну напрýгу; eine ~ éingehen (i, a) зв’язувати; сполучáти; σ-Bindung сигма-зв’язок; π-Bindung пі-зв’язок

bipolár adj біполярний; двохполюс-ний

Bläschen n -s, - пузир; бýлька; бульбáшка

Bláse f -, -n 1. пузир; булька; бульбашка; 2. мед. пухир; мозóля; 3. мет., тех. пузир; рáковина; нерів-ність (на відливку при литті); offene ~ рáковина (дефект виробу); 4. тех. перегíнний куб, ретóрта, кóлба; 5. анат. (сечовий) міхур

Blásegas n -es, -e газ гарячого дуття

blásen (ie, a) vt 1. дути; тех. нагні-тáти (газ, повітря); Glas ~ видувати скло; 2. тех. дути; продувати; подавати дуття; 3. сурмити; трубити

Bláttalumínium n -(e)s листовий алюміній

Bláu n -(e)s 1. синій колір; 2. блакить, синява; 3. синька

Blech n -(e)s, -e 1. бляха; листовé залíзо; 2. лист, листовий метал; 3. піддóн

Bléi n -(e)s свинець, Pb

bléiben (ie, ie) vi (s) 1. залишáтися; 2. (in D.) перебувáти (у стані); 3. мат. дорíвнювати (при віднімáнні); ~lássen (ie, a) 1) залишáти, не чипáти; 2) припиняти

bléibend adj тривáлий; перен. мíцний; постíйний; стійкий

bleich adj блідий; безбáрвний

Bléiche f -, -n 1. блíдність; 2. білíн-ня, вибíлювання; 3. засіб для біління; речовина, яка відбíлює

bléihaltig adj той, що містить свинець

Blénde f -, -n 1. фото діафрáгма; кіно обтюрáтор; блéнда; 2. екрáн; прилад, що екранує; 3. заслóнка, мáска

Block m -(e)s, Blöcke 1. електрóд-ний [подовий] блок (алюмінієвого електролізера); 2. підвіска на кшталт рами (для гальванíчної вáнни)

bloß 1. adj 1) голий, непокритий; 2) сам (лише); 3) позбавлений; 2. adv тільки, лише

Blut n -(e)s кров

Blútdruck m -(e)s мед. кров’яний тиск

Bóden m -s, - i Böden 1. дно; 2. під (в печі); 3. тарілка (напр. ректифі-каційної колóни); 4. земля; ґрунт; оснóва (тж. перен.); belüfteter ~ на-сичений повітрям грунт; 5. фундá-мент; 6. дно; підлóга; 7. горище

Bódenabstand m -(e)s, ..abstände відстань між тарілками (колóни)

Bódenkörper m -s, - óсад

Bódenschätze pl. корисні копалини

Bógen m -s, - i Bögen 1. шар; лист; смуга; плівка; 2. дуга (тж. електрич-на); 3. крива; поворот; 4. кривізна, вигин; колíно (труби); 5. лук (зброя); 6. áрка, склепíння; 7. аркуш (паперу)

Bogen-Schmidt-Reaktion f реакція Богена-Шмідта

Bólzen m -s, - тех. болт (напр. затискний), прогóнич; гвинт; чекá, зáгвіздок

Bómbe f -, -n 1. балóн; 2. бóмба; 3. посýдина висóкого тиску; kalorimetri-sche ~ калориметрична бомба

Branntkalk m -(e)s, -e негáшене вапнó

bráuchen 1. vt потребувáти (чого-н.), мати потрéбу (в чому-н.); 2. у модальн. значенні (із запереченням + zu + inf) не потрíбно, не слíд (робити чого-н.); er bráucht nicht zu kommen йому не треба приходити

Bráunkohle f -, -n бýре вýгíлля

Bräunung f -, -en потемнíння і потéмнення

brausen vt розбризкувати; розпорó-шувати, розпиляти

Bréchbarkeit f - 1. подрíбненість; лáмкість, крихкість; 2. залáмленість

Bréchen n -s, - 1. подрíблення, роз-мéл; розмéлювання; 2. розрив; 3. розшарувáння (лáтексу); 4. освíтлен-ня рідин коагуляцією

bréchen (a, o) 1. vt 1) ламáти; роз-бивáти; 2) порýшувати; 3) залóмлю-вати (прóмені світла); 4) змíшувати (фарби); 2. vi (s) 1) ламáтися; роз-бивáтися (про скло); розтрíскуватися (про лід, шкіру); 2) (s) пробивáтися; 3) (s) переривáтися (про звук); 4) (h) мед. нýдити, млоїти; блювáти; 5): Milch bricht молоко зсíлося; 3. sich ~ 1) (an D.) розбивáтися (об що-н.); 2) фіз. залóмлюватися

Bréchung f -, -en 1. залóмлення; 2. див. Bréchen n

Bréchungswinkel m -s, - кут залóмлення

Bréi m -(e)s, -e 1. пýльпа; густа [кашкоподíбна] вóдна суспéнзія; мáгма; 2. кáша, мíсиво, пюрé

brénnbar adj горючий; займистий

brénnen (a, a) 1. vt 1) спáлювати; спалити; 2) випáлювати; мед. при-пікáти (рану); 2. vi 1) горíти; палáти; 2) згорáти; 3) завáрювати; запáрюва-ти (тканину); 4) переганяти (спирт); 5) травити деталі з міді (у суміші H₂SO₄+HNO₃); 3. sich ~ обпікáтися, обпéктися (тж. перен.)

Brénnkammer f 1. камера згоряння; [згорáння] 2. тóпка; топкова камера; камера для розжáрювання; пáливний об’єм (котлá)

Brénnstab m -(e)s, ..stäbe паливний стрижень

Brénnstoff m -es, -e пальнé; пáливо

Brennstoffníederschlag m -(e)s кон-денсат [óсад] паливної суміші

bringen (a, a) vt 1. принóсити, при-вóзити, постачáти (що-н. куди-н.); 2. привóдити, проводжáти, супровóд-жувати; 3. призвóдити (до якого-н. стану); etw. zum Ausdruck ~ вислóв-лювати що-н.; виражáти що-н.

Brónze f - бронза

Bruch m -(e)s, Brüche 1. залóм; руй-нáція; 2. трíщина; 3. розрив (зв’язку); ~ der C–C-Binding розрив C–C-зв’яз-ку; розтрíскування; 4. мед. перелом; 5. мат. дріб

Brücke f -, -n 1. міст; 2. містóк; міст (стрýму); 3. містóчковий (хімíчний) зв’язóк; містóк

Brückenbildung f -, -en утвóрення містків [містóчкових зв’язків] між макромолéкулами, поперéчне «зши-вáння» макромолéкул

Brückenbíndung f -, -en містóчко-вий зв’язок

Brückenmethode f -, -n метод утвóрення містóчкових зв’язків

Bürétte f -, -n бюретка

Butén n -s бутéн, бутилéн, C₄H₈

Cc

Cálziumcarbonat n -es карбонáт кáльцію, CaCO₃

Charákter [k-] m -s, ..tére 1. харак-тер; норов; 2. характер, властивість, особливість

Carbonát n -es див. Karbonát n -es карбонат, M₂CO₃ (сіль вуглецевої кислоти)

Chalkogen n халькоґен

Chemíe f хíмія;

~, allgemeine загальна хімія;

~, angewandte прикладна хімія;

~, analytische аналітична хімія;

~, anorganische неорганічна хімія;

~, forensiche судова хімія;

~ der Kohlenstoffvebindungen хімія вуглецевих сполук;

~, kosmetische косметична хімія;

~, heiße хімія гарячих атомів;

~, hochmolekulare хімія високомоле-кулярних сполук;

~, makromolekulare хімія високо-молекулярних сполук;

~, organische органічна хімія;

~, physikalische фізична хімія;

~, reine теоретична [дослідницька] хімія;

~, synthetische хімія синтетичних метеріалів

Chemikálien pl. хімікáти

Chémiker m -s, - хімік

Chinín n -(e)s хінíн

chiral adj хірáльний, áсиметричний

Chiralität f -, -en хіральність (оптична активність молекул)

Chlor n -s хлор, Cl

Chloríerung f - 1. хлорувáння; 2. знебáрвлення нафтопродуктів газува-тим хлором

Chlorwasser n -s, - хлорна вода

Claus-Prozess m -es, -e процес Клауса

Crack… див. Krack…

Chrom n -s хром, Cr

Chromatograpíe f - хроматграфія

Dd

dabei adv 1. при цьóму; 2. разóм з тим, до тóго ж, воднóчас

Dámpf m -(e)s, Dämpfe 1. пáра; 2. дим; чад; mit dem ~ behándeln про-пáрювати

Dámpferzéuger m парогенерáтор; паровий котел

dank präp завдяки

dár|legen vt викладáти; пояснювати, представляти (проект)

dár|stellen 1. vt 1) зображáти, пред-ставляти; 2) являти собою; 2. sich ~ уявлятися; видавáтися

Dáten pl. 1. від Datum n дата, (календарне) число; 2. дані; цифрові дані; відомості; довідки; an Hand der ~ на основі [згідно] даних; 3. тех. параметри; характеристика; techni-sche ~ технічні характеристики

Dátenreduktión f - привéдення даних

Dáuer f - тривáлість; час; тéрмін; auf die ~ надóвго

dáuern vi тривати

dáuernd 1. adj тривáлий; постíй-ний; 2. adv надóвго; постíйно

Decke f -, -n 1. покришка (шини); 2. обкладка (гумова); 3. покриття; 4. захисний шар

décken vt 1. вкривáти; прикривáти; 2. крити (дах); облицьовувати; 3. укривáти; захищáти

definíeren vt визначáти

Definitión f -, -en визначення

déhnbar adj 1. розтяжний, еластич-ний; 2. тех. ковкий

Déhnbarkeit f -, -en 1. розтяжність; еластичність; 2. тягучість; дуктиль-ність; 3. здатність розширюватися

déhnen 1. vt розтягувати, розширю-вати, подóвжувати; 2. sich ~ 1) роз-тягуватися, розширюватися, подóв-жуватися; 2) простягáтися

Déhnung f -, -en 1. подóвження, здóвження; віднóсне видóвження; поздóвжена деформáція; розтягуван-ня; 2. витяжка (дія)

Delokalisíerung f -, -en делокаліза-ція (електронів)

démgegenüber adv всýпереч цьому

dénken (a, a) vt, vi 1. дýмати, мислити; 2. (an A.) дýмати (про кого-н., про що-н.); згáдувати (кого-н., що-н.); 3. уявляти (що-н.); 4. (з zu + inf.) мати нáмір; збирáтися

dérárt adv такого роду

Derivát [-v-] n -(e)s, -e i -a деріват, похіднé

Destillát n -(e)s, -e дисцилят; погóн

Destillatión f -, -en дистиляція; перегóнка; erneute ~ повторна дести-ляція; fraktioníerte ~ фракційна пере-гонка; ~ mit Zusatzstoff сумісна перегóнка; rektifizíerende ~ перегóн-ка з ректифікацією

Deutérium n -s дейтéрій, D

déutlich adj ясний, чіткий, вираз-ний

Díchte f -, -en 1. густинá; 2. щíль-ність; герметичність

Díchtemesseung f -, -en вимірюван-ня густини; berührungslose ~ безкон-тактний спосіб вимірювання густини

dick adj 1. густий, щíльний; 2. товстий

Dícke f -, -n 1. густинá, щíльність; 2. товщина

Differentialdetéktor m -s, -en дифе-ренційний детектор (газова хромато-грáфія)

Differénz f -, -n 1. різниця; 2. роз-бíжність

Diffusión f -, -en дифýзія; розсíяння

Dimensión f -, -n 1. рóзмір; парá-метри; 2. фіз. розмíрність; 3. мат. вимір

dimensionál 1. adj просторóвий; розмірний; 2. adv стосовно розміру

Dimensioníerung f -, en визнáчення (розрахýнок) парáметрів

dirékt 1. adj безпосерéдній; пря-мий; 2. adv безпосерéдньо; прямо

Dísauerstoff m -(e)s молекулярний кисень

diskontinuíerlich adj періодичний

Dissotiatión f -, -en дисоціяція

dissoziíeren vi (in A.) дисоціювати

Docht m -(e)s, -e ґніт

Dodecan, Dodekan n -s додекан, C₁₂H₂₆

Dóppelbildung f -, -en 1. подвійний зв’язок; 2. подвійне переплéтення

Dóppelpfeil m -(e)s, -e подвійна стрілка

Dóppelkontaktverfáhren n -s мéтод подвíйного контáкту

dóppeln vt 1. подвóювати; 2. нанó-сити другий шар

dörren vt 1. сушити; 2. в’ялити

Dósis f - доза

Draht m -(e)s, Drähte дріт

Dréháchse f -, -n вісь обертання

dréhen 1. vt вертíти, обертáти, крутити; éinen Film ~ знімáти фíльм; 2. sich ~ вертíтися, обертáтися

Dréhróhrófen m -s, - трýбчаста обертóва піч

Dréhung f -, -en 1. крутіння; кручення; 2. обертáння

Dréiergruppe f -, -en тріáда

Dreischichtenelektrolyse f -, -n трьохшаровий електоліз

Drúck m -(e)s, Drücke 1. тиск; ínnerer ~ внутрішній тиск; 2. натиск; 3. тиск, тиснення; 4. стиснення; на-качування (повітря); 5. друкування, друк; 6. шрифт

Duft m -(e)s, Düfte 1. зáпах; аромáт; пáхощі; 2. туман; 3. пáморозь, íній

duktíl adj в’язкий, пластичний

Düngemittel n - дóбриво

durchdríngen (a, u) 1. vt проникáти; пронизувати; 2. sich ~ перекривáтись

dúrch|dringlich adj 1. проникли-вий; 2. пронизливий

Dúrchfluss m -es, ..flüsse 1. витрата; витрачання (газу, рідини); 2. проті-кання; перебіг; плинність; спливан-ня (часу); 3. потік

Dúrchflusselektróde f -, -n проточний [рідкий] електрод

dúrch|führen vt 1. провóдити; 2. викóнувати (наказ); 3) провóзити (товари); 4. прокладáти (залізницю); 5. здíйснювати

Dúrchgang m -(e)s, ..gängе 1. про-хід; канáл; 2. прохóдження; прохíд; перéбіг

dúrch|lassen (ie, a) vt пропускáти

dúrchlässig adj прозорий, проник-ний; проникливий

Dúrchlässigkeit f -, -en проникність; прозóрість

Dúchlässigkeitsgrad m -(e)s, -e 1. коефіцієнт проникнення; 2. фільтруюча здатність

Dúrchmesser m -s, - діáметр

Dúrchmischung f -, -en перемíшу-вання, змíшування

dúrch|schlagen (u, a) 1. 1) vt про-бивáти; 2) пропускати; протирати (що-н. через/ крізь сито); проціджу-вати; 2. vi 1) проходити (наскрізь); проникати; протікати (про рідину); просочуватися (про сирість, фарби); просвíчувати, проступáти (напр. про текст на зворóтньому боці папéру); пробивáтися (про полум’я); 2) впливáти (на)

dúrch|setzen 1. vt провóдити в життя (закон); здíйснювати (що-н.); домагáтися (чого-н.); наполягáти (на чому-н.); 2. sich ~ перемогти (у боротьбі за існування); здобýти визнáння; мáти ýспіх

dúrch|strömen vi (s) текти, про-тікáти (по чому-н., через що-н.); проходити (де)

Düse f -, -n 1. сóпло; насáдка; на-сáдок; жиклер; розпилювач; форсýн-ка; мундштук; дифýзор; 2. фільєра і фільєр; вíчко, óчко; 3. фýрма

Ee

Ébene f -, -n 1. рівнина; 2. мат. площина; 3. гáлузь, сфéра; auf höch-ster ~ на вищому рівні

ébenfalls adv тáкóж, так сáмо

ébenso adv 1. так сáмо; таким же чином; такою ж мíрою; 2. такий же

Édelgas n -es, -e інертний газ

Édelmetall m -s, -e благорóдний метал

Edúkt m -en, -en едукт (екстракт речовини, яка виділилася)

Effékt m -(e)s, -e 1. ефéкт, нáслідок; дія; 2. тех. продуктивність

Éigelb n -(e)s жовток

éigen adj 1. влáсний; 2. властивий, характéрний; 3. своєрíдний, особли-вий; дивний

Éigenmasse f -, -n власна мáса

Éigenschaft f -, -en якість, власти-вість

Éigenspannung f -, -en внутрішня напруга

éignen, sich (zu D., für A.) годитися (на що-н.); бути придатним (до чого-н.)

Éinbau m -es, -te 1. вбудóва; 2. вбудóваний елемент; 3. устанóвка; монтáж; збирáння

Éinblasen n -s вдувáння; напóвнен-ня повітрям; продувáння; видимання; надувáння; накáчування повітрям

éin|betten vt 1. тех. забивати; за-кладати; замáщувати, замазувати; заливáти; запресóвувати; 2. про-клáдати (напр. кабель)

éinbettet part II від éinbetten adj закладений; замащений; устáвлений (в серéдину чого-н.)

Éinbettung f -, -en 1. запресóвка; заливка; замáщування; 2. зарóщуван-ня (часток в композиційному покрит-ті); 3. укладання (кабелю); 4. за-глиблення; запáдина; поділ

Éinblasen n -s вдувáння; запов-нення повітрям; наддування; про-дування; задування; дуття

Éindampfen n -s упáрювання; ви-пáрювання

éin|dicken 1. vt 1) ущíльнювати; згущáти; концентрувáти; 2) увáрюва-ти; 3) випáрювати; 2. vi (s) 1) ущíль-нитися; згущувáтися, згуститися; 2) випáрюватися; 3) увáритися

éindimensional adj одномíрний

éin|dringen (a, u) vi (s) 1. (in A.) проникáти; вторгáтися; 2. (in A.) вникáти (в питáння); 3. (auf A.) натискáти, напирáти (на кого)

Éinfáchbindung f -, -en простий [одинарний] зв’язок

Éinfluss m -es, ...flüsse 1. вплив; einen ~ auf Akk. haben/áusüben мати вплив (на кого-н., на що-н.); 2. впадíння (річки); 3. притóка (річки)

Éinführung f -, -en 1. запóвнення; упровáдження, укорíнення; 2. встýп; 3. ввéдення, запровáдження; 4. ввé-зення, íмпорт

éin|füllen vt напóвнювати; завантá-жувати; заправляти (горючим) наби-ратóи (пальне); заливáти; засипáти (зерном)

Éingang m -(e)s, ..gängе 1. вхід; 2. наджóдження (напр. даних); 3. усáдка; змéншення об’єму; 4. дóступ; 5. почáток, вступ (до статті)

Éingangsgemischdurchsatz m -es витрачáння вихіднї [початкової] сýміші

éin|gehen (i, a) 1. vi (s) 1) надхóдити (про дáні); 2) (auf A.) доклáдніше зупинятися (на чому); детально роз-глядáти (що); 3) змéншуватися в об’ємі, давати усáдку (про тканини, метал); 4) припиняти існувáння, гинути; 5) (auf A.) погоджуватия (з чим); задовільняти (прохáння); 2. vt (h, s) вступáти (в спілку, шлюб); einen Handel ~ укладáти угоду; einen Vergleich ~ провéсти порівняння

éingehend part I від éingehen adj 1. доклáдний; ретéльний; 2. який надхó-дить

Eingießen n -s, - налив; наливáння; вливáння

éingreifen (i, i) vi 1. втручáтися; вживáти зáходів; 2. тех. зачіплюва-тися; зачіплювати; зачіпляти; зчіплю-вати; зчепити; in den Prozess ~ вступáти в процес

Éinheit f -, -en 1. одиниця (виміру); 2. єдність; одностайність

éinheitlich adj однорíдний

Éinheitlichkeit f - гомоґéнність; монодисперсність

Éinheitsgröße f - 1. стандáртна величинá; 2. стандáртний рóзмір

Éinheitensystem n Internationales ~ Міжнарóдна систéма одиниц, СІ

éinher|gehen (i, a) vi (s) іти, ходити; крокувáти; виступáти

éin|klammern vt 1. скрíплювати скóбами; 2. брáти в дужки

éin|leiten vt 1. починáти; ввóдити; впускáти; 2. ініціювáти (реакцію); 3. порýшувати (справу)

Éinleitung f -, -en 1. встýп; перед-мóва; 2. почáток; ввéдення; впровáд-ження; впуск (пари, повітря); 3. інстрýкція; 3. ініціювáння (реакції); 4. вступний курс (розділ науки); посібник

éinleuchtend part I від éinleuchten part, adj очевидний, ясний; ~e Grün-de перекóнливі причини

Éinmischen n -s, - ввéдення (в суміш), змíшування

éin|nehmen (a, o) vt 1. займáти (місце); 2. одéржувати (гроші); 3. приймáти (ліки)

Éinrichtung f -, -en пристрій

éinsam adj 1. самíтний; відлюдний; 2. поодинóкий

Éinsatz m -(e)s, ..sätze 1. напóвню-вач; 2. проникнення; заглиблення; впровáдження; 3. застосувáння; вжи-вáння; використáння; 4. встáвка (пресформи); офóрмлююча вставка (матриці); 5. ввéдення до експлуа-тáції; 6. завантáження, засипка

Éinsatzbedingungen pl. умóви експлуатації

Éinsatzbereich m -(e)s, -e галузь застосування

éin|säuern vt 1. підкисляти; підкис-лювати; підкислити; 2. квасити; заквашувати (овочі)

Éinschluss m -es, ..schlüsse 1. вклю-чення; включáння; mit ~ (G., von D.) включаючи (що-н.); frémder ~ сто-роннє включення; glasártiger [glásiger] ~ склоподібне включенння; homogéner ~ гомогенне включенння; 2. додáток, дописка (у листі)

éin|setzen 1. vt 1) ввóдити в дію; 2) всталяти; поміщáти; вправляти; вши-вáти; 3) застосóвувати, вживáти; ви-користóвувати; 4) мет. завантажува-ти, засипати (шихту); 5) мет. це-ментувати (сталь); 2. vi починáтися; наставáти; 3. sich ~ 1) напрýжувати всі сили; 2) (für A.) вступáтися (за кого-н., що-н.)

Éinsetzen n -s 1. ввéдення в дію; упровáдження (в практику); застосу-вáння; вживáння, експлуатáція; 2. встáвка; 3. мет. завантáження, за- сипáння (шихти); завáлювання (печі); 4. встанóвлення; замíна; 5. почáток; утвóрення

éin|stellen vt 1. устанóвлювати; на-стрóювати; настрóїти; 2. стандарти-зувáти (хімікалії); sáuer ~ підкислю-вати

éin|tauchen 1. vt занýрювати; 2. vi (s) занýрюватися

éin|tauschen vt (gegen A.) обміню-вати; міняти

éin|teilen vt (in Akk.) розподіляти, класифікувáти (на що-н.)

Éinteilung f -, -en розпóділ; класифікáція

éin|wirken vi (auf A.) впливати (на)

Éinwirkung f -, -en дія; вплив, chemische ~ хімíчна реáкція; durch ~ завдяки дії (впливу); außer ~ пóза дíєю

Éinzelgruppe f -, -en окрéма грýпа

Eis n -es 1. лíд, крига; 2. морóзиво

Éisen n -s, - залізо, Fe

éisenartig adj 1. хім. залíзистий; 2. біол. залóзистий; ~e Zelle залóзиста клітина

Éisenbléchwánne f -, -n вáнна з металéвою обшивкою

Éisenerz n -es, -e залíзна рудá

Éisenerzeugung f - 1. виробництво чавуну; 2. чóрна металургія

Éisenerzförderung f - видобування залізної руди

Éisenhüttenwerk n -(e)s, -e металургійний завод

Éisenlegierung f -, -en сплав заліза

Éisenkíes m пірит, залíзний колче-дан, сірчáний колчедáн, FeS₂

Éisenmetall m -s, -e чорний метал

Éisensulfit n сульфіт залíза, FeSO₃

Éisenvitriól n залíзний купорóс, семивóдний сульфáт двохвалéнтного залíза, FeSO₄·7H₂O

éisern adj залізний

Éiweiß n -es, - 1. білóк, протеíн; 2. альбумíн; яєчний білóк

Éiweißstoff m -es, -e білóк; білкóва речовинá

eléktrisch adj електричний

Elektrizität f - елéктрика

Elektróde f -, -n електрод; zweilagige ~ двохшаровий електрод

Elektródenfläche f - робоча поверхя електрода

Elektrolýse f -, -n електоліз, роз-кладáння електричним струмом

Elektrolýt m -es, - електролíт

Elektrón n -s, -en електрон

elektophíl adj електрофільний

Elemént n -(e)s, -e 1. (хімíчний) елемéнт; 2. елемéнт; детáль; лáнка; 3. (складóва) частина; сéкція; комíрка

Eleménte n pl. елемéнти

eliminíeren vt 1. хім. відщéплювати; виділяти; вивóдити; 2. виключáти, елімінувáти; виробляти елімінацію (тж. мат. - невідомого)

Eliminíerung f -, -en елімінувáння, відщéплення

eluíeren vi елюювáти, вимивáти із адсорбенту

Elutión f -, -en 1. елюювáння; вимивáння (із адсорбенту); 2. про-явлення елююванням (в газовій хро-матографії)

Elutiónmittel n -s, - елюент; елюю-чий зáсіб; розчинник для вимивання

Emissión f -, -en фіз. висилання, емíсія; викиди (в атмосферу); випро-мíнювання

Emissiónіanteil m -(e)s, -e емíсійна частка

Empfíndlichkeit f -, чутливість (хімічних сполук); ~ gegenüber inter-kristallíner Korrosión чутливість стосовно міжкристалітної корозії; spektrale ~ спектральна світлочутли-вість

Empfíndung f -, -en почуття, від-чуття, сприйняття

empór adv вгóру, догори

Emulgátor m -s, -en емульгатор

Emulsión f -, -en емульсія; eine ~ bréchen деемульгувати; eine ~ entmí-schen відшарувати емульсію; eine ~ spalten розшарувати емульсію

Enántioméres n енантіомéр; оптич-ний [дзеркáльний] ізомéр

Enántioselektivität f - енантіо-селективність

Énde n -s, -n кінéць, закíнчення; ein ~ máchen закíнчувати; zu ~ sein за-кíнчуватися; ~ néhmen закíнчувати-ся; zu ~ bringen довóдити до кінця

éndgültig adj остатóчний

éndlich 1. adj кінцéвий, остáнній (про результат); остатóчний (про рішення); 2. adv нарéшті, кінéць кінцем

Éndpunktbestimmung f - визначен-ня кінцевої точки (титрування)

Energíe f -, ..gí|en енéргія

Energíeaufwand f -, ..wände витрати енергії, енергетичні збитки

Energíeeinhalt m -(e)s кількість енергії; запас енергії

Energíeerháltungssatz m -(e)s закон зберéження енéргії; = der Satz von der Erháltung der Energíe

Energíekapazität f - енергоємкість, енергомісткість

Energíeprinzip n закон зберéження енéргії

Energíesatz m -(e)s закон зберéжен-ня енéргії

entárten vi (s) вирóджуватися; пе-рерóджуватися, дегенерувáти; псувá-тися (про смак, нóров)

Entártung f -, -en вирóдження; перерóдження, дегенерáція; псувáння (смаку)

Entáschung f -, -en знезóлювання

entdécken vt відкривáти

Entdéckung f -, -en відкриття

Entférnung f - 1. виведення (плями і т.і.); 2. тех. (ви)добування; ви-дóбуток; 3. вíдстань; віддáлення

Entféttung f - знежирювання

Entflámmen n -s спалáхування; займáння

Entflámmunspunkt m -(e)s, -e точка (t°) займáння [спалáхування]

entgégengesetzt part. протилéжний, зворóтний

entgégen|strömen vi (s) линути [ринути] в протилежному (зворот-ньому) напрямку

Enthalpíe f ентальпія

enthálten (ie, a) vt мíстити

Entkópplung f -, -en розрив зв’язку; розв’язка

entláden (u, a) 1. vt 1) розряджáти; 2) розвантáжувати; 2. sich ~ 1) роз-рядитися; 2) вдáрити (про блискавку)

Entládung f -, -en 1. розрядження; розряд (акумулятору); 2. розвантá-жування; розвантаження деталей із ванни); 3. (електричний) розряд

entlócken vt визнати, дізнáтися (про що-н.); j-m das Geheimnis ~ визнати таємницю (у кого-н.)

Entmíschung f -, -en 1. відшаруван-ня; розшарування; 2. фіз. ліквація; 3. хім. деемульгування

entnéhmen (a, o) vt 1. (D.) брáти, вибирáти, запозичувати (з чого); 2. (D. aus D) робити висновок (з чого)

entréißen (i, i) 1. vt (D.) виривáти, вихóплювати, віднімáти; 2. sich ~ (D. aus D.) вирватися

Entropíe f - ентропія

Entropíeprinzip n, Entropíesatz m другий закон термодинáміки, закон зростання ентропії

Entsäuerung f -, -en зниження кислотності, нейтралізація

entschéiden (ie, ie) 1. vt, vi (in D., über A.) вирíшувати, розв’язувати (питання, проблему); 2. sich ~ 1) вирíшуватися (про долю); 2) (für A.) звáжуватися (на що-н.)

Entschwéfelung f -, -en видалення сíрки; ~ mit Wasserstoff видалення сірки за допомогою вóдню; trockene ~ сухе видалення сірки

Entspánnung f -, -en 1. релаксáція; зняття внутрішньої напрýги; 2. знят-тя напрýги; змéншення напрýги; 3. розширення; дроселювáння; 4. змен-шення тиску (напр. пáри)

entspréchen (a, o) vt відповідáти (вимогам)

Entspréchen n -s відповідність; кореляція; спорідненість

entspréchend 1. adj відповíдний; 2. prp (D.) відповíдно; seinem Vor-schlag ~ згíдно з його пропозицією

entstéhen (a, a) vi (s) виникáти; походити; утвóрюватись

entweder ... oder cj або ... або, чи ... чи

entwéichen (i, i) vi (s) звíтрюватися; витікати (про гази); втрачати (струм)

Entwéichen n -s звíтрювання; витік; втрáта (струму)

entwérfen (a, o) vt проектувáти; кpéслити; einen Plan ~ розробити план

Entwícklung f -, -en 1. рóзвиток; 2. виділення (газу); unter ~ з виділен-ням (газу); 3. проявлення (хрома-тограми); 4. розрóбка; 5. обрóбка (фотоматеріалу)

Entwúrf m -(e)s, ..würfe нáчерк, ескíз; план; проéкт

entzíehen (o, o) 1. vt (D.) 1) позбав-ляти (чого-н.); віднімати (що-н. у кого-н.); 2) видаляти; знімати (по-криття); sich ~ ухилятися (від чого-н.); уникати (чого-н.)

Entzug f -, -en m -(e)s (G.) 1. позбавлення; позбавлення; відніман-ня; 2. добування; витягування (чого)

Entzündung f -, -en спалáхування; займáння

Eprouvette [epru'vεt(ə)] f -, -n австр. пробíрка

Érdalkalímetall n -s, -e земельно-лужний метал

Érde f -, -n 1. земля, грунт; 2. Земля (планета)

Érdgas n -es, -e природний газ

Érdöl n -(e)s нафта; ~ auf gemísch-tes Básis нафта змішаної оснóви

Érdölderivate pl. нафтопродукти

Érdölleiting f -, -en нафтопровід

Érdölraffineríe f - нафтоочисна установка; нафтопереробний (нафто-перегонний) завод

Érdölrückstand m -(e)s, ..stände мазут (нафтовий залишок)

Érdölverarbeitung f -, -en перероб-ка нафти

Érdpech n -es асфáльт

Érdreich n -(e)s 1. світ; 2. земля; ґрунт

Érdrinde f - земнá корá

erfáhren (u, a) vt дізнаватись про щось

Erfáhrung f -, -en дóсвід

Erfáhrungsformel f -, -n емпірична фóрмула

Erfáhrungswerte m pl. дáні дóсліду, експериментáльні дані; емпірíчні знáчення

erfássen vt 1. хапáти(ся); 2. розумí-ти; 3. охóплювати; включáти; 4. за-чепити, збити; наїхати (на кого)

Erfólg m -s, -e ýспіх, результáт; досягнення; mit ~ успíшно

erfólgen vt (s) 1. бути (після чого-н.); відбувáтися; 2. відбувáтися, ставáтися

erfólglos adj невдáлий

erfórderlich adj необхíдний, по-трíбний

erfórdern vt вимагáти

erfórschen vt дослíджувати

Erfórschung f -, -en дослíдження, випрóбування

erfüllen 1. vt 1) напóвнювати; 2) викóнувати; 2. sich ~ здíйснюватися, спрáвджуватися

ergében (a, e) 1. vt 1) виявляти; свíдчити; 2) становити; 2. sich ~ 1) виявлятися, бути ясним; 2) (in A.) скорятися; 3) здаватися; капітулю-вáти

Ergébnis n -ses, -se висновок; результáт; пíдсумок; нáслідок

erhálten (ie, a) vt отримувати, одéржувати

Erhaltungsgesetz n -es, -e закон збереження (напр. енергії)

Erhaltungsatz m -es див. Erhaltungsgesetz n

erhéblich adj 1. значний; чимáлий; ~e Zeit чимáлий час; 2. визначний; важливий

Erhítzung f - нагрівáння; про-грівáння; (ро)зігрівáння

erhöhen 1. vt 1) підвищувати, збíль-шувати; 2) нарощувати; звеличувати; 2. sich ~ підвищуватися, збíльшува-тися

Erhólung f - 1. фіз. віднóвлювання, регенерáція (первинних властивостей в матеріалі); прýжне [еластичне] від-нóвлення (первинного об’єму або форми); 2. відпочинок; одýжання

Erkáltung f -, -en охолодження; охолóджування

erkénnbar adj 1. видимий, поміт-ний; 2. пізнаванний, доступний для пізнання

Erkénnung f - розпізнавання (напр. óбразів)

Erkénnungsmittel n -s індикатор

erklären 1. vt 1) пояснювати; 2) за-являти, оголóшувати; проголóшува-ти; 2. sich ~ 1) вислóвлювати; по-яснювати; 2) з’ясóвуватися, ставáти зрозумілим

erléiden (erlitt, erlitten) vt зазнавáти (чого-н.)

Erlenmeyr-Kolbe f -, -n колба Ерленмейера, конусна колба

ermítteln vt 1. визначáти; встанóв-лювати; виявляти; 2. дізнавáтися (про що-н.); з’ясóвувати (що-н.)

Ermittlung f -, -en 1. визнáчення; виявлення; устанóвлення; знахóд-ження; 2. обчислювання; розрахунок; 3. мед. розслíдування (інфекційного захворювання)

ermöglichen vt робити можливим (що-н.); сприяти (чому-н.); дати можливість

Ernährung f -, -en 1. годування; вигодовування; 2. харчування, їжа; 3. живлення

Ernéuerung f -, -en віднóвлювання, віднóвлення, регенерáція

Eröffnung f -, -en відкриття; почáток

Errégung f -, -en 1. збýдження; 2. хвилювання

erréichen vt діставати; досягатися (до чого-н.); досягати; доганяти

Ersátz m -es 1. замінник; сурогáт; 2. замíна; 3. компенсáція

erschéinen (ie, ie) vi (s) 1. з’являти-ся; 2. здавтися; 3. виходити (з друку)

Erschéinung f -, -en 1. явище, 2. поява, з’явлення; 3. зóвнішність

erschwéren vt усклáднювати; утрýднювати

erséhen (a, e) vt вбачáти; daraus ist zu ~ … з цього видно …

ersétzen vt 1. заміщáти; 2. від-шкодóвувати, компенсувáти (втрати)

ersíchtlich adj явний, очевидний; daraus ist ~ звідси зрозумíло (видно)

Érstárren n -s, - i Erstarrung f -, -en 1. твердíння, твéрднення; (при ви-сихáнні) тужавíння; 2. застигáння

erstárren vi (s) 1. затвердíти; тужавіти; 2. застигати; заціпенíти

erstéllen vt 1. виготовляти, вироб-ляти, приготовляти; 2. встановлюва-ти (норми); складати, розробляти (плани)

Ertrág m -(e)s, ..träge 1. прибýток; додáток; 2. вихід продукту; продук-тивність

erträglich adj терпимий; стерпний

erwärmen vt нагрівáти; зігрівáти

Erwärmung f -, -en нагрів; нагрівання

Erwéichung f -, -en розм’якшення; розм’якшування

Erweiterungsverhältnis n -ses, -se коефіцієнт розширення (сопла)

erwéisen, sich (ie, ie) (als A.) виявлятися (чим-н., ким.-н)

erwéitern vt 1. розширювати, збíль-шувати; 2. sich ~ розширюватися, збільшуватися

Érz n -es, -e 1. руда; метал; 2. бронза; мідь

erzéugen vt виробляти, випускати, створювати

Erzéugnis n -ses, -se виріб, продукт

Erzéugung f -, -en 1. виробництво, випуск; ствóрення; 2. продýкція, про-дукт, виріб; eletrolytische ~ електро-виділення, виділяння речовини на електроді

Érzförderung f - видобуток руди

Érzgrube f -, -n рудник

Érzhütte f -, -n металургійний завод

ESR [Elekronenspinresonanz] f електронний парамагнітний резонанс

ЕПР, електронно-спіновий резонанс

essentiéll adj 1. незамінний (напр. про амінокислоту); 2. суттєвий

Éssig m -s, -e оцет

Éssigsäure f -, -n оцтова кислота, CH₃COOH

Éssigsäurebildung f - ацетифікація; окислення етилового спирту в оцтову кислоту

Ester m -s, - складний ефір

Etáge f -, -n поверх; ярус; під (про піч); полиця; склепіння (пічки)

Etágenófen m -s ярусна піч (з багатьох подів)

Etágenkontaktófen m -s ярусна піч з багатьма полицями, на яких зна-ходиться контактна речовина

Etágenreáktor m -s, …tóren багато-секційний [секційний, з багатьох шарів, з багатьох полиц (на яких знаходиться каталізатор)] реактор

eventuéll [-v-] (скор. evtl.) 1. 1) adj можливий (за відомих обставин), евентуальний; 2) випадкóвий; 2. adv на випадок, коли; дивлячись на обставини; мабуть

exergónisch adv з поглинáнням

Existénz f - існувáння

existíeren vi існувáти, бýти; жити

Experimént n -(e)s, -e експеримéнт, дóслід

experimentéll adj експерименталь-ний

Explosión f -, -en вибух

extrahíeren vt 1. витягувати; 2. мед. вилучати, діставати; 3. екстрагувати, витягати, виймати

Extrákt m -(e)s, -e екстракт, витяж-ка, екстрактивність, вміст екстраго-ваних (витягнених) речовин

Extraktión f -, -en 1. екстракція; екстрагування; витягання; виймання

Ff

Fabrikatión f -, -en виробництво; виготовлення; фабрікáція

Fách m -(e)s, Fächer предмéт, фах, спеціáльність

Fáden m -s, Fäden 1. нитка; 2. ниткоподíбний кристáл, вýсик

Fähigkeit f -, -en (zu D.) 1. здáтність (до чого-н.); 2. здíбність, умíння; обдарóваність

Fáhrzeugbau m -s машинобудувáн-ня; будівництво трáнспортних зáсо-бів

Fáktor m -s, …tóren 1. фáктор; обстáвина; 2. коефіцієнт; innerer ~ внýтрішній фактор; van’t Hoffscher ~ коефіцієнт Вант Гоффа

Fall m -(e)s, Fälle випадок, подíя

Fällbehälter m -s, - відстíйник

Fállen n -s, - 1. падíння; 2. спадáн-ня; змéншення; змéншування

fállen (ie, a) vi (s) 1. пáдати; 2. пá-дати; змéншуватися; спадáти; 3. заги-нути (в бою)

Fállflüssigkeit f -, -en осáджувач, осáджувальна рідина

falls cj якщо; на випадок, якщо ...

falsch adj фальшивий; помилковий

Fällung f -, -en 1. осáджування; седиментація; 2. вісаджування; 3. коагуляція; 4. виділення; 5. óсад

Fárbe f -, -n 1. кóлір; 2. фáрба; 3. кольоровість; 4. пігмент (іноді)

fárblos adj безбáрвний; блідий

Fárbstoff m -es, -e фарбник; пігмент

Fáser f -, -n волокнó

fáulen vi гнити; тýхнути; псувáтися

fáulig adj підгнилий, тýхлий

Fäulnis f - тлíння; псувáння; гниття

fäulnisfest adj стійки до гниття

Féder f -, -n 1. перó (птаха); пух; 2. перó (для писання); 3. пружина; ресó-ра; 4. рапíра

Féhler m -s, - 1. пóмилка; похибка; 2. вáда; дефéкт

Fehlerabschätzung f -, -en оцінка помилок; визначення дефектів

féhlerhaft adj 1. помилкóвий; 2. не-доброякісний

Féhlórdnung f - неупорядкованість; дефектність (кристалічної решітки)

fein 1. adj 1) тонкий; 2) дрібний; 3) тóчний; ein ~es Instrument тóчний інструмент; 4) чуткий; 5) витонче-ний; чудóвий; 6) хитрий, розумний; 2. adv 1) тóнко; 2) чудово

Féinpapier n -s, -e високоякісний папíр

Feld n -(e)s, -er пóле; elektrisches ~ електричне пóле

Féldspat m мін. польовий шпат

Ferrát n -es феррат, M₂FeO₄

Férrum n -s залізо, Fe

Fértigprodukt n -es, -e кінцéвий продýкт

fest adj 1. твердий; 2. міцний, трив-кий

Féstigkeit f -, -en тривкість, ста-лість; міцність; нерухливість

féstlegen vt призначáти; визначáти

féststellen vt 1. визначáти; констату-вáти, фіксувáти; 2. запирáти; зупиня-ти

Féststoff т -(e)s, -e 1. тверда речовинá; твердий матеріал; тверда фáза; 2. тверде (ракéтне) пáливо

Fétt n -(e)s, -e жир; сáло; жирова речовинá; natúrliches ~ прирóдний жир; pflánliches ~ рослинний жир, tíerisches ~ тваринний жир; ~ áb-stoßen віддаляти [усувáти] жир

Fettlöser m -s, - 1. розчинник жирів; 2. речовина, яка розчиняє жир

Fettpolster n -s, - розм. жирові відклáдення [подушки]; опáсистість

Fettsäure f -, -n кислотá жирного ряду; кислотá, яка одéржана розщéп-ленням жиру

Fettspaltung f - розщéплення жирів, ліполіз

féucht adj волóгий, сирий, вогкий

Féuchte f - волóгість

Féuchtlagerung f - 1. зберігáння у вологій атмосфері; 2. експозиція на вологому повітрі

Féuer n -s, - 1. вогóнь, полум’я; 2. смолоскип, фáкел, яскрáвість (за-бáрвлення, кóльору); 3. пожéжа; 4. лáкова повéрхня з особливо сильним блиском та яскрáвістю, яка подібна глазýрі; 5. стрільбá

féuerfest adj 1. вогнетривкий; 2. жаростíйкий; тугоплавкий

Féuerlöscher m -s, - вогнегáсник

Fíchte f -, -n 1. ялина; 2. ялиця

fiktiv adj фіктивний; удáваний, уявний; гіпотетичний

Fílter n -s, - фільтр

Fíltergestell n -s, - підставка для фільтру

Filterlauge f -відфільтрована рідина

Filtrát т -(e)s, -e фільтрáт

Filtríerkolbe f -, -n кóлба для фільтрувáння

finden (a, u) 1. vt 1) знахóдити; від-шýкувати; Anerkennung ~ дістáти визнáння; 2) знахóдити, заставáти; 3) вважáти; визнавáти; 2. sich ~ 1) знахóдитися, знайтися; 2) трапляти-ся; виявлятися; 3) (in A.) пристосó-вуватися (до чого-н.); примиритися (з чим-н.)

Fläche f -, -n 1. площинá; плóща; повéрхня; пóле; теритóрія; 2. рівнина

Flächendichte f -, -en поверхнева густинá

Flächenkeim т -(e)s, -e двовимір-ний зародок (кристалу)

Flámme f -, -n 1. полум’я, вогонь; 2. вогонь, запал, завзяття

flámmen 1. vi палáти; 2. vt 1) запá-лювати; 2) підпáлювати

Flámm(en)ófen m -s, - полуменéва піч; піч, яка відбиває полум’я

flammsicher adj який не спалахує

Fleck т -(e)s, -e 1. пляма; 2. місце, точка

flexíbel adj 1. гнучкий; прýжний; еластичний; 2. грам. змíнний

Fliehkraftabschneider m -s, - від-центрований сепаратор

Fliehkraftsichter m -s, - див. Flieh-kraftabschneider

Fließband n -(e)s, -e конвéєр

Fließbarkeit f - плинність

flíeßen (o, o) vi (s) 1. текти, литися; струмувáти; ins Meer ~ впадáти в море; 2. спливáти, збігáти (про час); die Zeit ~ час іде; 3. тáнути, розтóп-люватися; 4. текти; пропускáти вóду

flócken 1. vi пáдати [летíти] пла-стівцями; хім. утворювати пластівці, коагулювати; 2. vt смикати, вибирáти (нитки, волóкна)

Flócken n -s хім. коаґулювáння; коаґуляція

flóckig adj пухнáстий; пластíвчас-тий; ~er Schnée лапáстий сніг

flüchtig 1. adj 1) хім. леткий; звí-трений; Äther ist leicht ~ ефір швидко звітрюється; ~ Öle ефірні олíї; 2) поверхнéвий, неглибóкий; das ist eine ~e Arbeit це поверхнева (пóспіхом виконана) робота; 2. adv 1) мимохíдь, побíжно; 2) неувáжно, пóспіхом

Flüchtigkeit f - лéткість; фугатив-ність

Flugzeugbau m -s літáкобудувáння

Fluoreszénz f -, -en флюоресценція

Fluss m -sses, Flüsse 1. рíчка; 2. перéбіг, хід, плин; 3. текýчість; 4. потік; 5. мет. флюс; плавень; die Massen (des Metalls) sind [geráten] in ~ метал починає плавитися

Flüssdiagramm n -es, -e графічне зобрáження (робóчого процéсу)

flüssig adj рідкий

Flüssiggas n -es, -e рідкий [скрапле-ний] газ

Flüssigkeit f -, -en 1. рідинá; brénn-bare ~ горюча рідинá; féuergefähr-liche ~ вогненебезпéчна рідинá; film-bildende ~ плівкоутвóрююча рідинá; kristalline ~ рідкí кристáли; 2. тех. рідкоплинність (напр. розплáвленого метáлу)

Flüssigkristáll m -s, -e рідкий кристал

Flússrate f -, -n норма текучості

Flußsäure f -, -n плавикова кислота [фтористовóднева] кислота, HF

Fólge f -, -n 1. нáслідок, результáт; 2. висновок; 3. послідóвність, чергó-вість

fólgen vi (s) 1. (D., auf D.) іти (за ким-н. за чим-н.); 2. (aus D.) вихóди-ти, випливáти (з чого-н.)

fólgendermaßen adv настýпним чином

Fólgerung f -, -en висновок; aus etw. ~ ziehen робити висновки з чого

fólglich cj óтже

Fólie f -, -n 1. (полімерна) плівка; átmende ~ плівка, яка дихає; dünne ~ тонка плівка; 2. лист (заліза); ge-présste ~ пресóваний лист; 3. (металéва) фольгá; 4. фон

Fórmel f -, -n фóрмула

Fórschung f -, -en дослідження

fórt|setzen vt продóвжувати

fossíl adj окам’янілий; скам’янілий

Fraktión f -, -en 1. фрáкція; клас (крупності); 2. фрáкція, погóн

Farktioníerung f -, -en фракціону-вáння, розпóділ на фракції; фракцíй-на [фракціонóвана, дрóбна] перегóн-ка; diskontinuírliche ~ періодична перегóнка; kontinuírliche ~ без-перéрвна перегóнка

fréisetzen vt 1. виділяти, вивільняти (газ); 2. звільняти

Fréisetzung f -, -en вивільнення; виділення (газу); звíльнення

fréiwerden (u, o) vi звільнятися [ви-вільнятися] (про газ); виділятися (про тепло)

fréiwillig adj добровíльний

Frémdasche f -, -n зóвнішня зóла; зóвнішня зóльність

Frémdelektróde f -, -n 1. додаткó-вий електрóд; 2. невитрачений електрóд

Fremdelektrolyt m -es, - фóновий електролíт

Frémdgas n -es, -e сторóнній газ; побíчний газ

Frequénz f - фіз. частотá (напр. коливань); 2. відвíдуваність

Frequenzunschärfe f - ширинá лíнії випромíнювання квáнтового перехó-ду

Fritíeren n кул. смаження у кипля-чій олії

Fugazität f - фугітивність; лéткість

Fühler m -s, - щуп; зонд; датчик; пробник; індикатор; чутливий елемент

führend adv провідний

Führung f -, -en 1. вéдення, режим (роботи); 2. нáпрям, оріентáція; 3. центрувáння; 4. слідкування; 5. про-клáдка, прокладання (напр. труб); 6. перемíщення; 7. мат., тех. напрям-нá; спрямовуюча, скеровуюча

Fülle f - 1. достáток, багáтство; in Hülle und ~ у великій кíлькості; 2. повнотá; огрядність; 3. фáрш, нáчин-ка

Füllgewicht n -(e)s, -e нáвáжка; насипнá мáса

Füllkörperrost m -es, -e колосни-кóва опóрна решíтка під насадку

Füllkörperschicht f -, -en шар [пласт] насáдки

Füllkörperturm m -(e)s, ..türme насáдна [насáдкова] колона

Fútter n -s, - 1. футерíвка; фýтер; обклáдка; облицювання; 2. підклáдка (одягу); 3. тк. sg. корм (для худóби); фураж

Gg

Gabe f -, -n дóза; größte ~ макси-мальна дóза

gábeln, sich роздвóюватися, роз-галýжуватися

Gábelpunkt m -es, -e 1. точка раз-галýження; 2. точка біфуркáції

Galle f - жовч

Gang m -(e)s, Gänge 1. хід; перéбіг; цикл; операція; пропускання; випус-кання; etw. in ~ bringen (або setzen) 1) надати руху чому-н., привести в дію що-н., налагодити що-н.; 2) розпочати, відкрити (кампанію, тощо); etw. in ~ halten (тж. etw. im ~ erhalten) не давати зупинитися чому-н.; підтримувати що-н. (роз-мову, процес); 2. хід; швидкість; передача; 3. хід; крок; обертáння (ґвинта)

Gangart f -, -en геол. жильна порода

garantíeren vt гарантувáти, забезпé-чувати (що); бути запорýкою (чому)

Gas n -es, -e газ

gásförmig adj газоподíбний, газува-тий

Gásgemísch n -es, -e гáзова сýміш

Gasöl n -(e)s, -e газóйль

Gebíet n -(e)s, -e 1. óбласть, теритó-рія; im ~ в області, на теріторії; 2. перен. сфéра, гáлузь; auf dem ~ в галузі (напр. наýки); das schlägt nicht in mein ~ розм. це не мій фах; це не входить у мою компéтенцію

Gebílde n -s, - 1. структýра, будóва; 2. твір, зобрáження; 3. утвóрення, формáція

gebógen part II від bíegen adj увíгнутий

Gebráuch m -(e)s, ..bräuche 1. вжи-вáння, використáння; 2. звичай; звич-ка; etw. in ~ haben користувáтися чим-н.; von etw. (D.) ~ machen вживáти; використóвувати (що-н.)

gebráuchen vt вживати (що-н.), користувáтися (чим-н.)

gebräuchlich adj вживаний; звичáй-ний; nicht mehr ~ невживаний

Gebráuchsdosis f дозувáння

Gebráuchseigenschaften f pl. експлуатацíйні властивості

Gedánke m -ns, -n (an A.) дýмка, ідéя

Gedúld f -, - терпíння

gefállen (ie, а) vi подóбатися, бути до смаку

Gefäß n -es, -e 1. посýдина; резер-вуáр; kommunizíerende ~e сполýчені посудини; 2. анат. судина; 3. гірн. скип

Gefríerpunkt m -es, -e точка (t°) замерзáння

Gefüge n -s, - структýра, будóва; kristallínisches ~ кристалічна струк-тура; laméllenartiges ~ пластинчаста структура

Gégenfluss m -es, …flüsse зустріч-ний потік

Gégenreaktion f -, -en зворóтна реáкція

Gégensatz m -(e)s 1. (скор. Ggs.) протилéжність; контрáст; einen ~ zu etw. (D.) bilden контрастувáти з чим-н., бути протилéжністю чому-н.; in [im] ~ zu j-m, zu etw. (D.) на про-тилéжність кому-н., чому-н.; 2. суперéчність, на відміну від чого-н.; etw. in ~ bringen протистáвити що-н.; im ~ zu j-m stehen мати протилежну думку, бути в опозиції до кого-н.; im ~ zu etw. stehen протирíчити чому-н.

gégenseitig adj взаємний

Gégenstand m -(e)s, ..stände 1. предмéт, річ; 2. об’єкт, тема; ~ der Untersúchung предмет дослíдження

Gégenstromprinzíp n -s принцип зустрічної течії [потоку]

Gégenströmung f -, -en зустрíчна течія

Gegenteil n -s протилéжність; im ~ навпаки

Gehált m -(e)s, -e 1. вміст (напр. металу в руді); прóба (металу); der ~ der Náhrung мед. склад їжі; auf ~ prüfen аналізувáти; 2. мíсткість; 3. зміст (напр. літературного твору); змістóвність

geheizt part II від heizen adj 1. нагрітий; 2. який нагрівається [роз-жарюється, розпікається]

gehen (i, a) vi (s) 1. іти, ходити; 2. йти, минáти; 3. працювáти, функціо-нувáти; 4. прохóдити; vor sich ~ прохóдити, протікáти (про реакцію)

gekóppelt part II, від kóppeln adj 1. спряжений; ~e Reaktion спряжена реакція; 2. спáрений; зв’язаний; зчéп-лений

gekörnt part II, від körnen adj зéрнений; гранульóваний

Gel n -s, - гель; драглí

gélartig adj гéлеподібний; дрáгле-подібний

Gelatíne фр. f - (скор. Gel) желатин

gelíngen (a, u) vi (s) удавáтися

Gelóse f - біол. агар-агар

gélten (a, o) 1. vt 1) кóштувати, цінитися; 2) мáти авторитéт; 2. vi 1) бýти дíйсним; годитися; 2) (D.) стосувáтися (кого-н.); 3) (als N. für A.) вважáтися (ким-н., чим-н.)

gemäß präp (D.) згíдно, відповíдно; доцільно

geméinhin adv звичайно; взагалі, загалом

geméinsam adv спíльно, рáзом

Gemenge n -s, - 1. сýміш; мішани-на; 2. шихта; 3. штовханина, сум’яття

geméssen adj 1. розмірений; статеч-ний; поважний; 2. точний; визначе-ний

Gemísch n -es, -e сýміш

gemíttelt adj усерéднений

Genáuigkeit f -, -en тóчність

Generatión f -, -en 1. генерáція; 2. поколíння; von ~ zu ~ із покоління в покоління; 3. стýпінь ланцюгóвої реáкції

Generátor m -es, ..tóren 1. генера-тор; 2. газогенератор; 3. генеруюче співвідношення (в планах експери-менту)

Geometriesübergang m -(e)s, ..gängе конфірмаційний перехід

geprésst adj 1. пресований; 2. формованиий

gepúffert adj буферний

Geráde f -, -n мат. прямá

geráde adj пáрний, прямий

Gerät n -(e)s, -e 1. прилад; апарат; 2. механізм; пристрій; 3. інструмент; 4. машина, агрегат

geréckt adj витягнений; витягнутий

geríchtet part II від ríchten; спрямóваний; скерóваний; напрáвле-ний; напрямлений; ~ sein бути спрямóваним (направленим)

geríng adj малий, незначний; низький

geríngwertig adj низькоякісний; низькосортний; малоцінний

Geruch m -(e)s, Gerüche 1. запах; béisender ~ їдкий запах; 2. тк. sg. нюх, чуття; 3. слава, репутація

Gerüst n -es, -e 1. структурна сітка; каркас, скелет (молекули); 2. буд. станина, рама; 3. риштувáння (будівельне), каркас (будівлі)

gesámt adj цілий, весь

Gesamtreaktión f -, -en загáльна [сумарна] реáкція

gesättigt adj part II насичений

geschéhen (a, e) vi (s) відбуватися, траплятися

Geschóss n -es, -e 1. снаряд; куля; 2. бомбардування; обстріл; 3. фіз. бом-бардувальна частинка; 4. поверх, ярус

geschlóssen adj, part II від schlíeßen 1. закритий; зáмкнений; 2. згуртó-ваний; єдиний

Geschmáck m -(e)s, Geschmäcke смак; присмак

Geschwíndigkeit f -, -en швидкість

Gesétz n -es, -e закон; ~ ánwenden застосувати закон; Coulombsches ~ закон Кулóна; ~ der konstánten Pro-portiónen закон сталого складу; Massenwirkungs~ закон діючих мас

Gesetzmäßigkeit f - закономíрність

Gesíchtspunkt m -(e)s, -e точка зóру; unter diesem ~ з цієї точки зору

Gestált f -, -en 1. вид, габітус (напр. мінералу); 2. форма

gestálten 1. vt надавáти вигляду; оформляти; оформлювати; 2. sich ~ формуватися; складатися

Gestéin n -(e)s, -e 1. гірська порóда; 2. камíння

gewährleisten vt гарантувáти; забез-пéчувати (що); ручатися (за кого)

Gewährleistung f -, -en порýка, гарáнтія; ~ der Sícherheit гарáнтія безпéки; ~ geben гарантувáти

Gewässer n -s, - 1. вода; вóди; водóйма; 2. вóдний потíк

Gewébe n -s, - 1. тканина; gummíer-tes ~ прогумóвувана тканина; vor-impägníertes ~ попередньо просочу-вана тканина; 2. павутина

Gewícht n -(e)s, -e 1. вагá; тягáр; spezéfisches ~ питóма вагá; 2. гиря; важок, гирка; analytisches ~ аналі-тичні важки

Gewíchtsanalyse f -, -en ваговий анáліз, гравімéтрія

gewínnen (a, o) vt 1. добувáти; ви-добувáти (корисні копáлини); 2. діставáти, набувáти; 3. (von D.) ви-гравáти (у кого-н.); 4. одéржувати; осáджувати (продукти реакції)

Gewínnung f -, -en 1. добувáння; 2. одéржання; осáдження (продуктів реакції); 3. виділення (з природних продуктів)

gíeßen (o, o) vt 1. лити, наливáти; 2. тех. лити, відливáти; 3. одéржувати (плівку) мéтодом поливáння

Gift n -(e)s, -e отрýта, токсин

Giftgas n -es, -e отрýйний газ; отрýйна речовинá

giftig adj отруйний; мед. токсичний

Gips m -s, -e гіпс

Gítter n -s, - 1. біол., хім. ґрáтка, решíтка; 2. сíтка; 3. насáдка, на-сáдочна решíтка (рéгенератора); 4. (кристалічна) решíтка; flächenzen-tríertes ~ гранецентрóвана решітка; kúbisches ~ кубíчна решітка; 5. тех. ґрати; 6. мат. ґрáтка

Gítterenergíe f - енергія (криста-лічної) решíтки [ґратки]

Gíttereinlágerung f -, -en проник-нення [заглиблення, проникання, впровáдження] до (кристалічної) решíтки

Gítterrost m -es колосникова решіт-ка; (нерухомий) колосниковий гуркіт

Gítterstörung f -, -en дефект кристалічної решітки [ґратки]

Gítterstruktur f структура решітки

Glánz m -es, -e 1. блиск, глянець, глянц; 2. яскравість, сяйво (фарб, пігментів, оздоблення)

Glánzeinbuße f -, -n втрата блиску

glänzen 1. vi блищáти, сяяти; 2. vt полірувáти; глянсувáти

glänzend adj блискучий; глянсовий, глянцевий

glánzlos adj мáтовий, тьмяний

Glás n -es, Gläser 1. скло; 2. склянка (хімічна)

Glásfabrik f -, -en скляна фабрика, завод по виробництву скла

Glásflocken f pl. 1. скляні лусочки; 2. склянá вáта

Glásplatte f -, -en скляна пластинка

glatt adj 1. гладкий, спокійний (про хід рефкції); рівний; 2. ламінарний (про потік)

gleich adj рівний, однаковий

gleichartig adj гомогенний, одно-рідний

Gléichung f -, -en рівняння

gleichgeláden part, adj однаково-заряджений

Gléichgewicht n -(e)s рівновáга; урівновáженість

Gléichvertéilung f -, -en рівновáж-ний [рівномíрний] розпóділ

gléichzeitig 1. adj одночáсний; син-хрóнний; 2. adv одночáсно; разом

Glétscher m -s, - льодовик

Glímmer m -s, - 1. слюда; 2. слабке свíтло, мерехтíння

glühen 1. vt розжáрювати, розпікá-ти; прокáлювати; 2. vi розжáрювати-ся, розпікáтися; прокáлюватися;

Gold n -(e)s, -e золото, Au

Grad m -(e)s, -e 1. градус; 2. міра; 3. ступінь; чин

Granit [-n:t i -nit] m -(e)s, -e гранíт

Gravimetríe f - гравімéтрія; гравіметричний [ваговий] аналіз

Grenze f -, -n 1. межа; 2. кордон, рубіж

grénzen vi (an A.) межувати, грани-чити; прилягати; примикати

Grieß m -(e)s, -e 1. дрібний гравій; крупний пісок; 2. крихта вугілля [руди, металу]

Größe f -, -n величинá, рóзмір

Grúbengas n -es, -e рудникóвий газ

Grúnd m -(e)s, Gründe 1. основа, фундамент; 2. тк. sing. земля, ґрунт; 3. дно; 4. підстава, причина; aus diesem ~ з цієї причини

gründen 1. vt засновувати, установ-лювати; 2. sich ~ (auf A.) ґрунтува-тися (на чому-н.)

Grúndlage f -, -en основа, база, фундамент

Grúndsatz m -(e)s, ..sätze основнé полóження; прáвило; принцип

Grúndstoff m -(e)s, -е 1. вихідний матеріáл; компонéнт; 2. з’вязýюче; 3. основний діючий початок (хімічного зáсобу); 4. оснóвна речовинá

Grúndwasser n -s, ..wässer грунтóва водá; грунтові вóди

Grúndzug m -es, ..züge основна риса, основнé полóження

Gúmmi m -s, - і -s 1. вулканізóва-ний каучýк; 2. гýма; 3. гýмова сýміш; 4. гýмка

günstig adj сприятливий