Híndernis n -ses, -se перешкóда; затримка

hín|deuten vi (auf A.) вкáзувати; натякáти

hinéin|gießen (o, o) vt вливати

Hínsicht f -, -en віднóшення, точка зóру; in ~ auf etw. (A.) беручи до уваги що-н., з огляду на що-н.; in dieser ~ у цьому відношенні, щодо цього; in vieler ~ в багатьох відно-шеннях; in verschiedener ~ з різних точок зору; in keiner ~ ні в якому разі

hinzú präp до; до цього

hinzúfügen vt додавáти; допóвню-вати

hinzú|kommen (a, o) vi (s) 1. під-хóдити; 2. додавáтися

Hítze f - 1. спека; 2. мед. жар (висока температура); 3. запал, завзяття

hítzebeständig adj вогнестійкий, вогнетривкий

hohl adj 1. пустий (тж. перен.) порожній, порожнистий; 2. угнýтий, запáлий

Hóchdruck m -(e)s, ..drücke 1. високий тиск

Hóchofen m -s доменна піч; домна

hóch|spülen vi спливати; спливти

Hólz n -es, Hölzer 1. дерево; 2. деревина

Hólzgeist m -es, -e деревний спирт (неочищений метиловий спирт)

Hólzkohle f -, -n деревнé вýгілля

horizontál adj горизонтальний

Hormón n -s, - фізіол. гормóн

Hülle f -, -n 1. оболóнка; 2. футляр; обшивка; кожух; чохол; покриття

Hüllenelektron n -s, -en позаядер-ний електрон

Hüttenaluminium n -s первинний алюміній

Hüttenproduktion f 1. металургійна продýкція; 2. металургійне ви-робництво

Hydratatíon f - гидратація

Hydratisíerung f - гідратація, гідратування

Hydrolýse f - гідроліз; enzymátische ~ ферментативний гідроліз; partiélle ~ частковий [неповний] гідроліз; re-duzierende ~ відновлюючий гідроліз; totale ~ повний гідроліз

hydrolysíeren vt гідралізувати

Ii

immobilisíeren vt іммобілізувати; зафіксувати в нерухомому стані [положенні]

Impfkristall m -s, -e затрáвочний кристал

Indikátor m -s, ..tóren індикатор

indém cj 1. тим часом як, тоді як; 2. вказує на спосіб дії

Index m -es i -, -e i Indizes 1. (скор. Ind.) індекс; позначка; 2. тк. pl. індекси; Brawaische ~ індекси Браве; Millersche ~ індекси Міллера 3. показник

Indígo m, n -s, -e індіго (барвник)

Indiz n -es, -i|en ознáка; прикмéта

induzíeren vt індуціювати

íneinander pron. один в одному

infólge präp. G. внаслідок; через

inkompatíbel adj несумісний; не-сполучний; взаємовиключний

insófern adv щодо цього, у цьому відношенні

ionisíeren vt фіз. iонізувати

Industríewasser n технічна вода

Injektiónssprítze f -, -n шприц для ін’єкції

Ínnenschale f -, -n внутрішня (електронна) оболонка

ínnerhalb präp 1. (G., von D.) усерé-дені; 2. (G., D.) прóтягом

ínstabil adj хиткий, нестабільний

instationär adj неусталений, не-стаціонарний; ~e Metalle перехідні метали

Instrumént n -(e)s, -e прилад; вимірювальний прилад

Intelligénz f -, -en інтелігенція

intensív adj інтенсивний, сильний, посилений; напружений; дієвий; різ-кий (напр. про світло, запах); ein ~es Rot насичений (яскравий) червоний

íntermolekular adj íнтермолекуляр-ний; мíжмолекулярний; ~ Dehydra-lisíerung міжмолекулярна дегідро-лізація

íntramolekular adj інрамолекуляр-ний; внутрішньомолекулярний

Ión n -s, -en іон

Iónenábstand m -(e)s, …abstände відстань між іонами

Iónenschwíngung f -, -n коливання іонів

Ionisatión f -, -en іонізація; дисоціа-ція; elektrolytische ~ електролітична іонізація, електролітична дисоціація

Ionisíerung f -, -en іонізація; ди-соціація

Ionisírungsenergíe f -, -n енергія іонізації

írgendéin pron. який-небудь

Infrarótspektrum n -s, ...ren і…ra = IR-Spektrum n s, ...ren і…ra інфра-червóний спектр

Instabilität f -, - нестійкість; не-стабільнсть

isothérm adv ізотермíчно

Isotóp n -s, -en ізотóп

Jj

Jáhrgang m випускники одного і того ж року

Jod n йод, І

jodométrisch adj йодометричний

justíeren vt тех. налагоджувати; настроювати; юстирувáти; регулюва-ти

Kk

Kábel n -s 1. кабель; 2. канат, трос; 3. джгут; джгутове волокнó

Käfigverbindung f -, -en клатратне [каркасне] з’єднання

Käfigéinschlussverbíndung f -, -en клатратне з’єднання вмикання, клат-рат

Káliumnitrat n -s, -en нітрат калію

Kalk m -(e)s, -e вапнó; gebránnter ~ палéне вапнó; gelöschter ~ гáшене вапнó; gebrannter ~ негáшене вапно

kálken vt вапнувáти

kálkhaltig adj вапнистий

Kálkmilch f -, - вапнисте молоко

Kálkmörtel m -s вапнистий рóзчин

Kálkstein m -(e)s вапняк

Kálkwasser n -s вапняна водá

kältebeständig adj морозостійкий; холодостійкий

Kältemittel -s, - холодильний агент; охолóджувач

Káltschmélzprozess m -es низко-температурний процес плавлення

Kalzium n -s кальцій, Ca

Kamín m -s, -e 1. димáр, димова трýба; 2. кóмин; 3. труба для виводу газів

Kammer f -, -n камера

Kaolinit m каолініт, H₄Al₂Si₂O₉

Kapazität f -, -en 1. мíсткість, ємкість; 2. тех. (виробнича) потýж-ність; 3. здáтність; 4. крупний фахівець [спеціаліст]

Karbolsäure f -, -n фенóл, гідро-ксибензóл, карбóлова кислотá, C₆H₅OH

Karbonat n -es карбонат, M₂CO₃ (сіль вуглецевої кислоти)

Kasein n -s казеїн (фотопротеїн)

Katalysátor m -s, ..tóren каталізатор

Katalysátorbett n -es, -en шар каталізатору

Katóde f -, - катод

Katolýt m -s, -e католіт

Kaule f -, -n 1. моток; 2. рулон

Kautschuk m -s, -e 1. каучук; 2. гума

kégelförmig adj конусоподібний; конічний

kénnen (a, a) vt знати (кого, що); бути знайомим (з ким, з чим)

kénnen lernen vt (по)знайóмитися (з ким, з чим); дізнáтися (про що-н.)

Kénngröße f -, -n 1. крітéрій тотóж-ності; 2. характеристична величинá, парáметр

Kénntnis f -, -se 1. тк. sg. відомість; von etw. ~ (D.) nehmen ознайóмитися з чим-н.; взяти до вíдома що-н.; 2. знання, ерудиція

Kénnwert m -(e)s, -e парáметр; характеристична величинá; показник

kénnzeichnen vt характеризувати; відзначати

Kénnzeichnung f -, -en 1. познáчен-ня; маркувáння; 2. характеристика; 3. пóзначка

Kern m -(e)s, -e 1. 1) ядро; зерно; кісточка; 2) активна зона реактору; 3) керн (для лиття); стрижень; 4) центр; середина; серцевина; 5) суть; das ist der ~ der Fráge у цьому суть питан-ня; 2. матриця; модель (в гальвано-пластиці)

Kérnladungszahl f - число заряду ядра

Kétte f -, -n 1. основа; überléimte ~ перешліхтóвана оснóва; 2. вíчковий стóвпчик; 3. ланцюг; flexible ~ гнуч-кий ланцюг; geschlóssene ~ зáмкне-ний ланцюг, замкнене кільцé; 4. низка, ряд

Kéttenáchse f -, -n основний лан-цюг (макромолекули); основний полімерний ланцюг

Kéttenáchsenreaktión f -, -en реáкція (полімерів), яка проходить за сприянням основного ланцюга

Kéttenreaktión f -, -en ланцюгóва реáкція

Kíefer f -, -n соснá

Kíefernharz n -es, -e соснóва смóла

Kíes m -es, -e 1. колчедáн (мінерал); 2. грáвій; щéбінь; gróber ~ гáлька

Kíesel m -s, - 1. кремíнь; 2. кремнé-ва гáлька

Kíeselsäure f -, -n кремнéва кисло-тá: 1. H₂SiO₃ мета-; 2. H₄SiO₄ орто-

klassifizíeren vt класифікувáти

Klassifizíerung f -, -en класифікація

Klínge f -, -n клинóк, лéзо

Klúmpen m -s, - 1. хім. грудка, згусток; зливок [злиток] (металу); ein ~ Gold золотий саморóдок; 2. тех. купа

knéten vt місити; м’яти; розминáти

Knéten n -s, - 1. розминáння; 2. пластикáція; мастикáція

Knétlegierung f -, -en пластифіко-ваний сплав

Knólle f -, -n; Knollen m -s, - 1. грудка; 2. біол. бульба; 3. ґуля, наріст; 4. геол. конкреція

Kóchsalz n -es, -e кухонна сіль, NaCl

Kohäsion f - фіз. коґезія, стягнення (однорідних молекул)

Kóhle f -, -n вýгілля

Kóhlenbecken n -s, - кам’яно-вугільний басейн

Kóhlendioxid n -(e)s, -e діоксид вуглецю, CO₂

Kóhlengrube f -, -n кам’яно-вугільна шахта

Kóhlenindustríe f -, ..rí|en вугільна промисловість

Kóhlensäure f -, -n вуглекислота, H₂SO₃

Kóhlenstoff m -(e)s, -e вуглець, карбон, C; dreibindiger ~ трьохва-лентний вуглець; elektrisch leitender ~ електропровідний графіт

Kóhlenstoffdioxid n див. Kóhlen-dioxid n

Kóhlenwasserstoff m -(e)s, -e вугле-вóдень

Koks m -es, -e кокс

Kollagen n -s колаген

Komparatiónsmethode f -, -n метод поріняння; порівняльний метод

Komparátor m компарáтор

kompatibel adj сумісний; змішний

Kompatibilität f -, -en сумісність; взаємна змішуваність

Kompensatión f - комперсáція

Kompensatiónschreiber m -s, - самописний компенсатор; пристрій, який сам записує помпенсацію

Kompléx m -es, -e комплекс

Kompléxbindung f -, -n кóмплекс-ний [координацíйний] зв’язóк

Kompléxverbindeng f -, -n ком-плексна сполýка

Komponénte f -, -n складова части-на, компонéнт

Kompressión f -, -en стискання, компресія

Kompréssor m компресор

kompriminíeren vt стискати; пресу-вати

Kondensátor m -s, ..tóren конденсá-тор

kondensíeren vt конденсувáти; за-гýщувати

Konfiguratíon f -, -en конфігурація

Königwasser n -s царська водка

konstánt adj постíйний; незмíнний; ~e Lösung рóзчин з постійною [стáлою] точкою (t°) кипіння

Kontákt m -(e)s, -e 1. контактна речовина, контакт, каталізатор (при гетерогенном каталізі; 2. контакт; стикання; зв’язок

Kontáktbólzen m -s, - контактна клéма

kontinuíerlich 1. adj 1) безперéрв-ний; ~ Rektifikation безперервна ректифікáція; 2) фіз. незатухаючий (про коливання); 2. adv безперéрвно

Konzentratíon f - 1. концентрація; 2. концентрáція, скýпчення

konzéntrisch adj концентричний

Koordinatíonzahl f -, -en коорди-наційне число

Kópf m -(e)s, Köpfe 1. головá; 2. голíвка (кристáлу, гриба, цвяха); верхня частина (чого-н.); 3. головнá частина; носовá частина; ніс (літака); ~ der Drúckkolonne верхня частина колони для перегонки під тиском

Kopffraktión f -, -en головнá [початкóва] фрáкція

Kopf-Kopf-Polimerisatión f - по-лімерізація за типом «голова до голови»

Kopfprodukt n головний продукт; продукт, який виходить з верху колони

Kopf-Schwanz-Additión f - при-єднання за типом «голова до хвоста»

Kópp(e)lung f -, -en 1. зв’язок; зв’язування; з’єднання; сопряження; 2. стикування; сполучання; 3. взаємо-дія; 4. грам. написання слова через дефіс

kóppeln vt 1. зв’язувати; з’єднува-ти; 2. здійснювати стикування; спо-лучатися; 3. взаємодіяти

Korrektúr f - 1. корекція; ком-пенсація; 2. коректування; 3. поправка

Korrelatión f - кореляція, спів-віднóшення

korrespondíerend adj відповідний

Korrosión f - корозія

Korn n -es, -e 1. зерно; гранула; частинка; фракція; мікрогель (у полі-мерів); 2. зерно; збіжжя

Körnchen n -s, - гранула, частинка

körnen vt дробити; гранулювáти

Körner n -s, - тех. 1. кернер; 2. заглибина [заглиблення] у центрі (виробу); нерухомий центр (у бабці)

körnig adj 1. зернистий; 2. дробле-ний

Körper m -s, - 1. капсула; 2. тіло; тулуб; корпус; організм; 3. в’язкість лакової основи; 4. корпус, заповню-юча здатність (лаку)

Körperflüssigkeit f -, -en біологічна рідинá

Korpuskel n -s, - корпускула, частинка

korrigíeren vt виправляти

Korrosión f -, -en корóзія

Korúnd m -(e)s, -e мін. корýнд

Kovalénz f -, -en атомний [ко-валентний, неполярний, гомеополяр-ний] зв’язок

Kráckbehandlung f - крекинг

Krácken n -s крекинг

Kráft f -, Kräfte 1. сила, міць; потужність; 2. тех. сила, енергія

Kráftbedarf m -(e)s потреба [витрачання] енергії; потужність, яка потрібна для споживання

Kráftstoff m -es пáливо; пальнé

Kráftwerk n -(e)s, -e гідроелектро-станція; Atom~ атомна електро-станція

Krankheitsherd m -(e)s, -e осерéдок захвóрювання

Kreis m -es, -e 1. круг; коло; 2. коло, сфера (діяльності)

Kréisbewegung f -, -en циркуляція

kréisen vi крутитися, обертатися

Kréislauf m -(e)s, ..läufe 1. циркуля-ція; цикл; 2. коловоріт; im ~ führen рециклювати; in den ~ zurüchführen повертати до повторного циклу

Kréisprozess m -es, -e циклічний процес; цикл; Born-Haberscher ~ циклічний процес Борна – Ґабера, цикл Борна – Ґабера

Kristáll m -s, -e кристал; flüssige ~ рідкí кристáли

Kristáll т -s криштáль

Kristállbaustein m -es, -e елемен-тарна комірка кристалічної будови

kristallín, kristallínisch adj кристалічний

kúbischflächenzentriert adj, part кубічногранецентрований

Kúgel f -, -n 1. сфера; шар; кулька; 2. пуля, ядро

Kúgelform f -, -en сферична [куляс-та, кулеподібна]форма

Kúgelpáckung f -, -n сферична упаковка

kugelsymmétrisch adj сферично-симетричний; просторóвосиметрич-ний

kühlen vt 1. охолóджувати; 2. віджигáти

Kühler т -s, - охолóджувач; холодильник; радіáтор; конденсáтор

Kühlwasser n -s охолоджувальна вода

künstlich adj штýчний, синтетич-ний

Kúnstseide f -, -n штучний шовк

Kúnststoff m -es, -e полімéр; пласт-маса, пластик

Küpenfarbstoff m -es, -e фабуючий пігмент

Kúpfer n мідь, Cu

Kúpferkíes m -es, -e мідний колче-дáн, халькопірид (мінерал), CuFeS₂

Kúpplung f -, -en 1. сполýчення; 2. проявлення; 3. мýфта; oxidative ~ окисне сполучення (проявлення)

Ll

Labór n -s, -s i -e лаборатóрія

Laboránt m -en, -en лаборáнт

Laboratórium n -s, Laboratórien лаборатóрія

Laboratóriumsgehilfe m лаборáнт, f лаборáнтка

Laboratóriumskittel m -s, - халат, спецóдяг

Lack m -(e)s, -e лак; mit ~ über-zíehen покривáти лáком; лакувáти

lackíeren vt 1. лакувáти, покривáти лаком, нанóсити лак [лáкове покрит-тя]; 2. просóчувати [імпрегнирувáти] смóлами

láden (u, a) vt 1. заряджáти; 2. вантáжити

Ládung f -, -en 1. заряд; 2. зарядка, заряд (акумулятору); 3. вантаж; 4. навантаження

Ládungswolke f -, -en des Elektrons електрóнна хмáра

Láge f -, - 1. полóження; місце-положення; 2. шар; 3. стан; in der ~ sein бути в змóзі, могти

Lágeenergíe f потенцíйна енéргія

lágern vt складáти; зберігáти на складі

Lágerung f -, -en 1. розташувáння; 2. зберігáння (на складі); 3. геол. залягáння

lähmen, lahm|legen vt паралізувáти

lähmend part I, adj паралізýючий

laméllenartig adj пластинчастий, пластинчатий

Länge f -, -n 1. довжинá; der ~ nach уздóвж; 2. тривáлість, auf die ~ на-довго; sich in die ~ zíehen затягувати-ся

Längeausgleicher m -s, - компенсá-тор лінíйного розширення

Längenerholung f - віднóвлення довжини

Langezeitversúch m -(e)s, -е довго тривале випробування; довготрива-лий експеримент

lánglebig adj довгоіснуючий; довго-вічний; живучий

länglich adj довгáстий; витягнутої фóрми; видовжений; подóвжений

lángwierig adj тривалий, затяжний

Lärche f -, -n модрина

Lärchenharz n -es, -e скипидáр

lássen (ie, a) 1. vt 1) залишáти; 2) припиняти, переставáти; 2. vi (von D.) відмовлятися (від чого-н.); розлучá-тися (з ким-н.); 3. (у модальному значенні) 1) велíти, примýшувати, до-ручáти; 2) дозволяти, давати можли-вість

Láubbaum m -(e)s модрина

Láuf m -(e)s, Läufe 1. хід, біг; 2. рух; 3. хід, перéбіг; im ~ прóтягом

laufen (ie, a) vi (s) 1. бíгати; 2. тех. функціонувáти; 3. минáти, бíгти (про час); 4) текти, протікáти

laufend part I від laufen, adj безперервний

Láuge f -, -n луг; лýжний рóзчин

Lében n -s, - 1. життя, існування; 2. життя, пожвавлення

Lebensdauer f -, -n 1. тривалість життя (напр. частинки); 2. строк служби

Lebensmittel pl. продукти харчу-вáння; харчí

Lébewesen n -s, - живá істóта; живий органíзм

Legíerung f -, -en сплав (металів)

Lehm m -(e)s, - (піщана) глина, суглинок

Leichtmetall n -s, -e лéгкий метал

Léim m -(e)s, -e клей

léiten vt 1. вести; 2. керувати; 3. фіз. провóдити; die Wärme ~ провóдити тепло

Léiter m -s, - фіз. провідник

Leitfähigkeit f -, -en 1. провíдність; елéктропровíдність; 2. питóма про-вíдність

leiten vt 1. вести; скеровувати; 2. керувати; 3. проводити; Wärme ~ проводити тепло

Léitung f -, -en 1. прóвід; провóдка; (електрична) лíнія; фідер; 2. електро-провідність; 3. трубопрóвід; водогін; 4. спрямóвуючий пристрій; 5. керів-ництво; 6. керівний орган

Léitvermögen n -s, - провіднá здáтність [спромóжність]

lénken vt 1. прáвити; керувáти управляти; 2. спрямовувати; направ-ляти; скеровувати

léuchten vi світити; світитися; сяяти

Léuchten n -s світíння; люмінесцéн-ція

Lícht n -(e)s 1. тк. sg. свíтло; освíтлення; вогонь; 2. -er pl. вóгники; 3. -(e)s, -er і -e свічка

Líchtbild n -(e)s, -er світлина, фото-графія

líchten 1. vt 1) розріджувати, очищати (ліс); 2) проясняти, розганя-ти (морок); 2. sich ~ 1) рідшати (про ліс); 2) прояснюватися (про небо)

líefern vt постачáти; випускáти

Líeferung f -, -en 1. виробництво (приладу); 2. подáча; 3. постачáння; 4. випуск, виробіток (продукції)

Ligánd m -en, -en лігáнд; зв’язаний атом, зв’язана група атомів; drei-zähniger ~ тридентатний ліганд; ein-zähniger ~ монодентатний ліганд

Loch n -es, Löcher діра, дірка, отвір

Lochbildung f - піттингоутворення

Lóckerung f -, -en 1. розпýшення, розпушування; 2. ослаблення; роз-хитування; 3. ослаблення (хімічного зв’язку; розпушення (орбіталі)

lockig adj звивистий, покрýчений; хвилястий

Lokalisatión f -, -en локалізація; визначення положення

lösbar adj 1. розчинний; 2. розщéп-люваний (про хімічний зв’язок); 3. розв’язуваний; 4. рознімний (про сполуки); який розщеплюється (про муфти)

Löschanlage f -, -n протипожéжна устанóвка

löschen vt 1. гасити (вапно); тушити (кокс); 2. гасити, тушити; 3. стирáти (інформацію); закрéслювати; 4. про-мокáти (написане)

Löschkalk m -(e)s, -e гáшене вапно

Löschkesselwagen m -s, - пожéжна автоцистéрна

Löschtrommel f -, -n гасильний барабáн

lóse adj 1. слáбкий (напр. зв’язок); 2. пухкий; розсипчастий; крихкий (про грунт); дірчастий (про деревину, камінь); 3. рідкий (про тканину); роз-ріджений (про повітря)

Lösen n -s, - 1. розчинення; 2. від-шарувáння; розшарувáння

lösen vt 1. 1) розчиняти; розпускá-ти; 2) розв’язувати (задачу); 3) роз-в’язувати (вузол); вирішувати (суперечки); ein Problem [eine Fra-ge] ~ вирішити [розв’язати] проблему [питання]; die Zweifel ~ розвіяти сумніви; 4) відміняти; скасовувати; знищувати; 2. sich ~ 1) розв’язатися; відділятися; розхитатися; розчипити-ся; розімкнутися; 2) розчинитися; 3) відшаруватися; розшаруватися

löslich adj розчинний; розчинюва-ний; leicht ~ легкорозчинний; schwer [wenig] ~ важко-, малорозчинний

Löslichkeitsprodukt n -(e)s, -e дóбуток розчинності

Lösung f -, -en 1. (скор. Lg., pl Lgn.) рóзчин; übersättigte ~ пересичений рóзчин; verdíckte ~ концентрóваний рóзчин; verdünnte ~ розвéдений [роз-бáвлений] рóзчин; volumetrische ~ титрóваний рóзчин; 2. розчинення; 3. відшарóвування; розшарóвування; 4. вирішення (питання); розв’язання (задачі); розв’язка; 5. розмикáння; розчéплення; послáблення; звíльнен-ня; відгвичування, відкрýчування

Lösungsmittel n -s, - розчинник

Lücke f -, -n 1. порóжнє місце; 2. прогáлина, відсýтність (знань); 3. прóпуск (у тексті); 4. óтвір, пролóм

Lúft f -, Lüfte 1. повíтря; атмо-сфéра; 2. зазóр; люфт

Lüften n -s 1. аерáція; 2. венти-лювáння

Lúftgas n -es, -e генераторний газ

Lúftoxіdatión f -, -en окислення киснем повітря

Lúftsauerstoff m -es, -e кисень повітря

Lumineszénzreaktion f - реáкція люмінесцéнції

Lüster m глянс, глянець; блиск

Mm

Magnésium n -s мáгній, Mg

Magnét m -(e)s, -en магніт

magnétisch adj магнітний

máhlen vt молóти; розмéлювати; товкти; подрíбнювати; дрібнити; здрíбнювати

Mangan n -s марганець, Mn

Mangángruppe f група мáрганцю

Mángel m -es, Mängel 1. недóлік, дефект; 2. нестáча, відсýтність, (an D.) брак (кого-н., чого-н.); ~ an Zeit брак часу; 3. бíдність, нестáток

mangeln vi (an D.) не вистачати, бракувати (чого-н.)

Maschíne f -, - машина

Maschíenenteil m -s, -е частина машини, деталь

Maß n -es, -e 1. мíра; in gleichem ~e тією самою мірою, так само, однако-вою мірою; in hohem ~e (або im höchsten ~e) найвищою мірою, над-звичайно; 2. мірка, мірило; 3. перен. мíра, межá; ступінь; in dem ~, wie … в міру того як …; 4. рóзмір; величинá; масштáб; im natürlichen ~e натурального розміру; Maß ist zu allen Dingen gut (тж. Maß und Ziel gibt das beste Spiel) присл. Усе любить міру; всуку справу міра красить

Máßanalyse f -, -n об’ємний анáліз

maßanalytisch adj 1. об’ємно-анáлітичний; 2. методом об’ємного аналізу

Másse f -, -n 1. маса; кількість; 2. велика кількість; 3. товща; 4. юрба, натовп

Másseeinheit f -, -en одиниця маси

Máßeinheit f -, -en фіз. одиниця виміру; міра

máßgeblich 1. adj авторитéтний; вирішáльний, визначáльний; 2. adv значнóю мíрою

mäßigen 1. vt зменшувати, стриму-вати; 2. sich ~ 1) стримуватися; 2) зменшуватися, пом’якшуватися

Máßstab m 1. масштáб; масштáбна лінíйка; шкала; 2. перен. вимір, критéрій

Materiál n -s, -í|en 1. матеріáл, сировинá; 2. текстильний матеріáл; 3. речовина; 4. матеріáли (докумéнти); (першо)джерéла

Materiálausbeute f - віхід (готової продукції, сировини) по сýті

Mechanísmus m -, Mechenismen механізм

Medizín f - медицина

Mehrstufenverdichter m -, - багато-ступеневий компресор

Méhrzahl f -, -en велика кількість

Ménge f -, -n 1. кíлькість; витрата; 2. велика кількість; мáса; 3. нáтовп, юрба; 4. мат. множинá

Mercaptán m -s, -en i Merkaptán m -s, -en меркаптáн

Mérkmal n -(e)s, -e ознáка

Mesomeríe f -, ..rí|en мезомерія

méssen (a, e) 1. vt 1) вимíрювати; 2) (an D., mit D.) порíвнювати; 2. vi мáти рóзмір

Mésser n -s, - ніж

Méßgerät n -(e)s, -e вимíрювальний прилад

Méssung f -, -en вимір; вимíрюван-ня

Metáll m -s, -e метал; instationäre ~ перехідні метали

Metallurgíe f - металургія

Metathése f -, -n метатезіс, реакція метатезісу, реакція обміну

Methode f -, -n мéтод; спóсіб

Mílchsaft m -(e)s, ..säfte біол. молóчний сік, лáтекс

Mílchsäure f -, -n молочна кислота, α-пропіонова кислота, CH₃∙CH(OH)∙COOH

Milchserum n -s молочна сироватка

míndest 1. adj мізéрний; мінімáль-ний; 2. adv мінімáльно, що-наймéнше

Minerál n -s, -e i -i|en 1. мінерал; 2. pl. корисні копáлини

Minerálölindusrie f -, ..rí|en нафтова промисловість

Míschelement n -(e)s, -e багато-ізотопний елемент

Míschen n -s, - 1. перемíшування; змíшування; 2. меланжувáння

míschen 1. vt перемíшувати; 2. sich ~ 1) змíшуватися; 2) (in A.) втручá-тися; sich in ein Gespräch ~ втручá-тися в розмóву

Míschung f -, -en 1. змíшування; 2. сýміш; склад; композиція; ánge-brannte ~ підвулканізована суміш

míteinánder pron. один з óдним

Mítteilung f -, -en повідóмлення

mítteilen vt повідомляти

Míttel n -s, - 1. зáсіб, спóсіб; 2. (лікувальний) зáсіб, лíки; 3. мат. серéднє (числó); серéдня (величинá); 4. pl. кóшти; спромóжність; достáток;

5. фіз. середóвище

Míttelung f - усерéднення

míttels präp G., D. - якщо родовий відмінок нечітко виражений) за допомогою (чого-н.), через (що-н.), шляхом (чого-н.), а також без прий-менника

Míttelpunkt m -(e)s, -е центр

Möglichkeit f -, -en можливість

Molekel f -, -n österr. див. Molekül

Molekül n -s, -e молéкула

Molekülaggregát n -s, -e сукýпність молекул

molekulár adj молекулярний

Monosulfan n -s моносульфан, сульфід водню, H₂S

Mórphium n -s мóрфій

mühevoll adv важко, з великими зусиллями

Multiplétt n мультіплéт

Mútterlauge f -, -en мáточний рóзчин

Nn

Náchfolger m -s, - 1. послідóвник, ýчень; 2. спадкоємець, настýпник

Náchweis m -es, -e 1. підтвéрджен-ня; дóказ; den ~ líefern доказáти, довéсти; 2. відкриття; визначення; analytischer ~ визначення шляхом аналізу; аналітичне визначення

náchweisbar adj той, який можна довести; який, можна виявити

nách|weisen (ie, ie) vt довóдити, під-твéрджувати

Nachwirkung f - післядія, інерцій-ність

nah adj близький, недалекий

náhe|liegen (a, e) vi бути зрозумі-лим, бути природним (про думки)

nähern 1. vt (D.) наближáти (що-н. до чого-н.); 2. sich ~ (D.) наближа-тися (до кого-н., чого-н.); знайомити-ся ближче (з ким-н., з чим-н.)

Nährung f -, -en наближення, мат. фіз. апроксимація

náhezu adv майже

Náhrungsmittelindustrie f -, ..rí|en харчова промисловість

nass adj мóкрий, вóгкий, волóгий; дощовий

Nátrium n -s натрій, Na

Nátriumhydroxyd n -s, - гідроксид натрію, їдкий натрій

Natrón n -s харчóва [питна] сода, бікарбонáт нáтрію; двовуглекислий натрій, NaHCO₃

Natrónlauge f -, -n натровий луг (рóзчин їдкого натрію)

Natúr f -, -en 1. тк. sg. природа; 2. натура, вдача (людини); суть (речей, явищ); 3. натура (в живопису)

Natúrproduktion f - натурáльне [прирóдне] виробництво

Natúrstóff m -es, -e прирóдна сполýка; прирóдна речовинá

natúrwissenschaftlich adj природо-знавчий

Nébel m -s, - 1. тумáн; астр. тумáн-ність; 2. перен. неясність, невирáз-ність, тумáнність

Nébengruppe f -, -n побічна група

Nébenprodukt n -(e)s, -e побíчний продýкт

négativ adj негативний, заперéчний

Negativität f - негативність, заперечність

Néigung f -, -en 1. нáхил, схил; 2. відхилення; 3. (zu D.) схильність, тенденція, симпатія, пристрасть (до алкоголю)

neutrál adj нейтральний

Neutrón n -s, -en нейтрон

Netz n -es, -e 1. сíтка; павутиння; сплетíння; 2. мережá; (розгалужена) систéма

Nétzébene f -, -n площина криста-лічної решітки; двохмірна решітка

Níchtmetáll m -s, -e неметал

nicht ... sondern cj ні ... а

Níederschlag m -(e)s, ..schläge 1. óсад, осáдок; конденсáт; (гальванич-не) покриття; 2. відбиття, відобрá-ження; 3. pl. (атмосфéрні) óпади

níederschlagen (u, a) 1. vi бити; ударяти; 2. vt 1) звáлювати (на зем-лю); 2) заспокóювати; 3) конден-сувáти; 3. sich ~ 1) конденсувáтися; 2) відображатися; відбиватися

Níederschlagsform f -, -en матриця (в гальваноплáстиці)

Níederschlagskombination f -, -en додáток до електролíту, комбінáція додатків до гальванічної ванни

Níederschlagsstärke f -, -n товщинá гальванічного покриття

níedrig adj низький

Nirósta n -s нержавіюча сталь

Nitríersäure f -, -en нітруюча кислота, нитруюча суміш,

(HNO₃ +H₂SO₄)

Nitríerung f -, -en нітрування, азотування

Niveau фрац. [ni´vo:] n -s, -s 1. рíвень, горизóнт; 2. рíвень, площинá

Nobélpreis m -es, -e Нóбелевська премія

Nótfall m -es, ..fälle надзвичáйний [крáйній] випадок; im ~falle у випад-ку надзвичáйної небезпéки

Nótwendigkeit f -, -en необхíдність

Nukleóne n -s, -n нуклон

Nútzbarkeit f -, -en корисність; при-датність; можливість використання

nützlich adv корисний; потрíбний

nútzen 1. vi бути придáтним; 2. vt використóвувати

Oo

Óberläche f -, -n поверхня

óberhalb 1. adv вище; зверху; 2. präp (G.) зверху; понад; вище

Ófen m -s, - піч; грýба

óffensichtlich adv очевидно, явно

Öffnung f -, -en 1. óтвір; тех. прорíз; 2. фіз. апертýра 3. розкриття, розпýшування (волокна)

ohne weiteres adv лéгко, без зусил-ля; зразу, негáйно

ökonimisch adj 1. економічний; 2. економний, ощадливий

Öl n -(e)s, -e 1. олія; 2. нáфта; 3. рідкé пáливо

Ölechtheit f - маслостíйкість

Olefín n -s олефін; алкен; етилéно-вий вуглеводень, C_nH_2n

ölen vt змáзувати; мастити; про-мáслювати

Óleum n -s олеум, чаднá сірчáна кислотá

ölig adj олійний; оліїстий

Öllampe f -, -n керосинова [гáсова] лампа

Ópium n -s опіум, опій

Orbitál n -s, -e орбіталь

órdnen vt упорядкóвувати, систе-матизувáти

Órdnung f -, -en упорядкóваність (структури); порядок

Órdnungszahl f -, -en порядковий номер

orgánisch adj органічний

Orthoklas m -es ортоклас, KAlSi₃O₈, калійний польовий шпат

osmótisch adj осмотичний

Oxid n -(e)s, -e оксид; окисел

Oxydatión f -, -en = Oxidatión f окиснення; оксидування

Pp

Páar n -(e)s, -e пáра; Elektrónen~ електронна пара

Páarung f -, -en 1. поєднання пара-ми (по двоє); сполучання; 2. тех. зчéплення;

páarweise adv попáрно, пáрами

Partíkel f частинка, корпýскула

partikulár adj i partikulär adj часткóвий; партикулярний

Phänomén n -s, - філос. феномéн (тж. перен. про що-н. дивовижне, виключне)

Papíer n -s, -e папíр

Papíerabfälle pl. макулатýра

Páppe f -, -n картон

Paraffín n -s, -e 1. парафін (нафтопродукт, суміш високомолеку-лярних вуглеводів); 2. див. Alkan

Paraffinöl n -(e)s, -e 1. парфінова олія (дисцилятна олія із нафти пара-фінової або мішаної основи); рідкий парафін; 2. нафта парафінової основи

Passivität f - пасивність, пасивний стан

Pauli-Prinzip n прицип Паулі

Pech n -(e)s, -e 1. пек; смола; дьоготь; 2. розм. невдача

Péchblende f -, -n ураніт, настуран, уранова смóлка

Pentelídenkomplexe pl. комплекси елементів п’ятої групи

periódisch adj періодичний

Petríeschale f -, -n чашка Петрі

Petról m -s 1. гас; 2. бензин; 3. нáфта; 2. гас

Petróleum n -s 1. нафта; 2. гас, керосин

Petrolkoks m -es, -e нафтовий кокс

Pféil m -(e)s, -e 1. стріла; стрілка (вказівка напрямку)

Pflánze f -, -n рослина

Pflanzenschutzmittel n -s, - засіб для захисту рослин, пестицид

Pháse f -, -n фаза

Phósphor m -s 1. фóсфор, P; 2. люмінофóр

Physik f - фізика

Pipétte f -, -n піпéтка

pipettíeren vt піпетувáти (набирáти або випускáти рідинý піпéткою)

Planétensystem n -s, -e планетна система

Plast m -es, -e пластмаса, пластик; полімер

Plasterzeugnisse pl. вироби із пластмаси

Plátin n -s плáтина, Pt

Plátte f -, -n 1. плитá; 2. лист (напр. металу); 3. (фото)пластина

Pilz m -es, -e 1. гриб; 2. мед. грибок

pilzbeständig adj грибостійкий; стійкий до дії плісняви

polydispérsen adj полідиспéрсний (про скло, про систему)

Polymér n -s, -e, Polymére n -n, -n полімéр

Polymerisatión f -, -en полімери-зація

Polysacharíd n полісахарид

Póre f -, -en пóра

pórendicht adj непóристий; щіль-ний; густий

pórig adj пóристий, шпарувáтий; ніздрувáтий, дíрчастий

porös adj порувáтий

Porzellán n -s, -e 1. фáрфóр, порце-ляна; 2. порцеляновий пóсуд

Porzellánerde f -, -n див. Porzellán-ton

Porzellánton m -(e)s, - порцелянова глина

pósitiv adj позитивний

Potentíalfeld n -es, -er потенцíйне пóле

potentiéll adj потенційний, можли-вий

Poténz f -, -en 1. потенція; (наявна) сила, можливість, потýжність; 2. мат. стéпінь; in die zweite ~ erhében піднести до дрýгого стéпеня

prägen vt 1. карбувáти (штепмпе-лем); чекáнити (слюсарним інстру-ментом); Gold in Münzen ~ карбувá-ти золотí монéти; 2. штампувáти; 3. ствóрювати

Präparat n -es, -e 1. препарат; ліки; 2. експонат

Präparatión f -, -en 1. апретувáння; 2. препарувáння; обрóблення (волок-на) спеціальним склáдом рóзчину; 3. просóчувальна сýміш; сýміш для просочування; 4. приготувáння зраз-ків; 5. підготóвка

Präparationbedíngung f -, -en умови синтезу

präparativ adj препаративний

präzis(e) adj точний

prіmär adj первинний; найперший

prinzipiéll adj принциповий, принципіальний

Próbe f -, -n 1. прóба, випробувáн-ня; 2. прóба, зразóк

Próbekörper m -s, - прóба; випрóбуваний [дослíджений] зразóк

Próbenahme f -, -en відбíр [відби-рáння] проб; випрóбування зразкá

Prodúkt n -(e)s, -e 1. продýкт; 2. дóбуток; Löslichkeits~ дóбуток роз-чинності

Produktión f -, -en 1. виробництво; 2. продýкція

progressív adj прогресивний, пере-довий

Promotión f -, -en 1. надання (здобуття) вчéного стýпеня (дóктора, кандидáта); 2. захист (дóкторської, кандидáтської) дисертáції; 3. про-сувáння [перехід] (електрона на інший рівень)

Promótor m -s, -en промотор; активатор

Propanál n -s пропіоновий альде-гід, пропаналь, CH₃CH₂CHO

Propanól-1 n -s пропанол-1, н-пропіловий спирт, CH₃CH₂ CH₂OH

Propanól-2 n -s пропанол-2, ізопро-піловий спирт, CH₃CH(OH)CH₃

Propanon n -s ацетон, диметілке-тон, CH₃COCH₃

Propansäure f малонова [метанди-карбонова] кислота, CH₂(COOH)₂

Proportión f -, -en пропóрція; arithmétische ~ арифметична про-пóрція; співвідношення; das Gesetz der konstánten ~en закон сталого складу

Prótium n -s протій, ¹H

Próton n -s, -..tónen протóн

Protoníerung f - протонювання

Prozess m -es, -e процес (хід розвитку)

prüfen vt 1. перевіряти; випробóву-вати; 2. екзаменувати

Prüfung f -, -en 1. випрóбування; перевíрка; контроль; 2. проба; ~ auf Formaldehyd визначення формальде-гіду; 3. тест; 4. експертиза; 5. ви-мірювання; 6. дослідження; 7. іспит, екзамен

Púlver n -s, - 1. порошок; 2. порох

Púlverfarbe f -, -n суха фарба; фарба у вигляді порошку

Púmpe f -, -n насóс, пóмпа

púmpen vt качáти (насóсом); пере-кáчувати; викачувати; виганяти; наганяти; нагнати

pyrotéchnisch adj піротехнічний

Qq

Qualität f -, -en 1. якість; 2. ґатунок; сорт; 3. гумова суміш; 4. тип (гумо-во-технічного виробу)

Qualm m -(e)s (густий) дим, чад

Quant n -s, -en квант

Quantität f -, -n кількість

quantitatív adj кількісний

Quarz [kva:rtz] m -es, -e мін. кварц

Quécksilber n -s, - ртуть, Hg

Quélle f -, -n 1. джерелó; струмóк; 2. перен. джерелó, першоджерелó

quéllen (quoll [quölle], gequollen) vi 1. бити ключéм, литися, текти; 2. набухáти, набрякáти

quéllähig adj здатний до набухання [набрякання]

Quérschnitt m -s, -e 1. поперéчний розрíз; 2. тех. профіль, розрíз, поперéчний перéріз; 3. óгляд

Quérschnittstechnologie f -, -n оглядова технологія

Quotiént m -en, -en мат. чáстка (результат розділення)

Rr

Radioaktivität f радіоактивність

Rádium n -s хім. радій, Ra

Rádiumtherapíe f радіотерапія

Radius m -, ...di|en радіус

Raffinát n -s рафінад; очищений [рафінований] продукт; продукт очищення [рафінування]

Raffinatión f -, -en 1. рафінувáння; рафінáція (олій); 2. очищення (нафтопродуктів); перерóбка (нафти)

Raffineríe f -, -n 1. нафтоперероб-ний завод; 2. цукрорафінадний завод, цукрорафінадний цех

ráuch adj шершавий; шорсткий; нерівний (про поверхню); грубий

Ráuch m -(e)s дим; киптява

Ráuchabzug m -(e)s, ..züge димохід

ráuchen 1. vi димити; чадити; 2. vt курити; палити

räumlich 1. adj просторóвий; об’ємний; 2. adv у просторóвому від-нóшенні

Reagénzglas n -es, …gläser пробірка

Reagénzüberschuss m -es, -e (an D.) надлишок реагенту

reagíeren vi 1. реагувати; встувати в реакцію; ~ mit (D.) … zu вступати в реакцію з (чим-н.) … з утворенням (чого-н.); 2. реагувати; ~ auf etw. (A.) реагувати (на що-н.); звертати увагу (на що-н.); відкликатися (на що-н.)

Reaktión f -, -en реáкція; Hín~ пряма реакція; Rück~ зворотна реакція

Reaktiónsfréudigkeit f -, -en реак-ційна здатність

reaktiónsträge adj хімічно пасив-ний, інéртний, реакційно пасивний

Reaktiónstúrm m -(e)s, ..türme колонний реактор

Reáktor m -s, …tóren 1. хім. реак-тор (посудина, в якій відбувається реакція); 2. (ядерний) реактор

réchtfertigen 1. vt виправдóвувати; 2. sich ~ (vor j-m) виправдовуватися

Reduktión f -, -en 1. віднóвлення; розкиснення; 2. редýкція; змéншен-ня; скорóчення; зниження; 3. при-ведення, відóмість (тж. мат.)

reduzíeren vt 1. віднóвлювати; розкиснювати; розкиснити; 2. скорó-чувати; знижувати; змéншувати

Régel f -, -n прáвило; закономíр-ність; закон; in der ~ як прáвило

Régelung f -, -n регулювáння

Regioselektivität f - регіоселектив-ність

réiben (ie, ie) vt 1. терти; натирати; 2. терти; розтирати (на порошóк в ступі); протирати (терткою)

Réibung f -, -n тертя; innere ~ внýтрішнє тертя, в’язкість

Réihe f -, -en 1. ряд; 2. серія; 3. порядок; послідóвність

Réihenfolge f -, -n послідóвність; чергóвість

réin adj 1. чистий; 2. без дóмішок

Réinheitsgrad m -(e)s, -e ступінь очищення

Réinigung f -, -en 1. очищення; чистка; 2. фільтрáція; 3. мийка; про-мивáння; 4. зачищення

Réinigungsmittel n -s, - чистячий засіб

réißen (i, i) 1. vt рвáти; зривáти; висмикувати; 2. vi рвáтися; розривá-тися; 3. sich ~ порáнитися; порíзатися

Rektifikatión f -, -en ректифікація

Relatíon f -, -en віднóшення, спів-віднóшення; взаємозв’язок

Relativitätstheorie f -, ..ri|en теорія відносності

Rest m -(e)s, -e 1. зáлишок, рéшта; 2. група; 3. радікал; 4. мат. остáча; різниця

Resultát n -(e)s, -e 1. результáт; нáслідок; пíдсумок; 2. ýспіх, досяг-нення

resultíeren vi слíдувати, вихóдити; бути ясним; daraus resultiert, dass … з цього виходить, що …

Resümée n -s, -s резюме, стислі висновки

resümíeren vt робити стислі висновки; узагáльнювати

reversíbel adj оборóтний

richten 1. vt 1) скеровувати, спря-мовувати; 2) регулювати, улáгод-жувати; 2. sich ~ 1) (nach D.) керувá-тися (чим); 2) (an A., auf A.) звертá-тися (до кого, чого); 3) (auf A.) готувáтися (до чого); настроюватися (на що)

richtig adj 1. прáвильний; 2. спрáвжній

Ríchtung f -, -en 1. нáпрямок; 2. нáпрям; течія (в мистецтві)

ríechen (o [röche], o) 1. vt нюхати; 2. vi пáхнути; gut ~ приємно пáхнути; übel ~ смердíти; stéchend ~ їдко пахнути

ríeseln vi 1. текти цівками [дзюріти, струмити]; 2. зрóшувати

Ríeselung f -, -en 1. стікáння (ріди-ни) цівкáми; 2. зрóшення поверхнé-вим спóсобом, полив, поливáння

ríesig adj величéзний, гігáнтський

Rínde f -, -n корá

Ring m -(e)s, -e 1. кільце, коло; цикл; ядро; 2. каблучка, обручка, перстень

Ringbildung f - утворення циклу

ríngförmig adj у формі кільця; циклічний

Ringschluss m -es, ..schlüsse циклізáція, утвóрення [замикáння] циклу

rínnen (a, o) vi 1. (s) текти, струму-вáти; 2. (h) текти, протікáти; давати тéчу; мати пробоїну; 3. (h) крáпати

Rínneneisen n 1. залізо для жóлобу; 2. рідкий чавун із вагранки

roh adj 1. сирий, неварéний; 2. не-обрóблений, чорновий

Róheisen n -s (доменний) чавун

Róhhütte f -, -n металургíйний завóд

Róhöl n -(e)s, -e 1. сировá нáфта; нáфта; 2. неочищена олія; неочище-ний дисцилят; 3. харч. сирова [сира] олія

Róhprodukt n -es, -e сировина, ви-хідний продукт

Róhr n -(e)s, -e труба, трубка

Róhre f -, -n 1. труба, трубка; 2. лампа (електронна, іонна); електрон-но-променева) трубка; радіолампа; 3. духóвка

Róhstoff m -es, -e сировина

Rolle f -, - роль; eine ~ spielen грати роль

römisch adj римський

Róst m -es, -e 1. хім. вол. плавильна решíтка; 2. решíтка; тех. колосникó-ва решітка; 3. колосниковий гýркіт (грюкіт); 4. тк. sg. іржá; ~ ánsetzen покриватися іржею, заіржáвіти, за-ржавíти

Róstbildung f - утворення іржі

rósten vi (s, h) іржáвіти

rot adj червоний; рудий

Rotatión f -, -en 1. обертáння; ротáція; 2. рóтор, вихор (вéкторного пóлю)

Rotatíonsánregung f -, -en збýджен-ня рівня обертáння

rotationsymmétrisch adj сферично- симетричний

Rückbildung f -, -en регенерáція; віднóвлення

Rückfluss m -es, ..flüsse 1. флегма; 2. зворотний потік, рефлюкс; auf dem Wasserbad unter ~ на водяній бані зворотним холодильником

Rückgrat n -(e)s, -e оснóва, кістяк; als ~ gelten вважáтися оснóвою

Rücklauf m -(e)s, ..läufe 1. флегма; 2. рециркуляція; 3. зворóт; хід назáд; зворóтний рух; зворотна течія; вихід; 4. зворотна лінія (мережі гарячого водопостачання); 5. відновлення форми зразка (після зняття дефор-муючого навантаження) 6. «зворóт»; звороній продукт (напр. зворотній спирт)

Rückstand m -(e)s, ..stände 1. óсад; зáлишок; fester ~ твердий óсад; цуп-кий óсад; teeriger ~ смолистий óсад; 2. фрáкція; langer ~ широка залишко-ва фракція; 3. pl. вижимки

Rühren n -s, - розмíшування; пере-мíшування

rühren 1. vt 1) рухати, ворушити; мішáти; розмішувати; 2) зворушува-ти; 2. vi (an A.) доторкатися; 3. sich ~ рухатися, ворушитися

Rührgefäß n -es, -e апарат з мішал-кою

Ss

Saatkristall m -s, -e запалювальний кристал

Sägespäne pl. тех. тирса

Salpétersäure f -, -n азóтна кислотá, HNO₃

Salz n -es, -e сіль

Salzáblagerung f -, -en відклáдення солей

Sálzlagerstätte f -, -n солянé родóвище

sálzhaltig adj який містить сіль

Sálzlösung f -, -en 1. рóзчин сóлі; 2. рóзсíл

Salzsäure f -, -n соляна кислота, хлоровóднева кислота, HCl

Sáme m -ns, -n і Sámen m -s, - 1. бот. сім’я, насінина; зарóдок; 2. фізіол. сім’я, спéрма; 3. перен. нащáдки

sámmeln 1. vt 1) збирáти; 2) на-копичувати; 2. sich ~ 1) збирáтися, накопичуватися; 2) збирáтися з думкáми; зосерéджуватися

Sand m -(e)s, -e пісок

Sättigung f -, -en 1. насичення; elektrolytische ~ електролітичне на-сичення (металу); 2. просочування (чим-н.)

Satz m -es, Sätze 1. грам. рéчення; 2. тéза, полóження, твéрдження; der ~ von der Erháltung der Energíe закон зберéження енéргії; 3. хім. óсад; 4. прийом [спосіб] (спостереження, ви-мíрювання); 5. відстій; 6. шихта; 7. агрегат; комплект; набір; серія; партія; порція; асортимент; 8. склад; 9. стрибок; in einem ~ одним махом

Sáuerstoff m -(e)s кисень, O, окси-ґен

Sáuerstoffempfindlichkeit f - здатність до окислення

Säuerung f - 1. підкислення; кислотувáння; 2. підвищення кислóт-ності; 3. квáшення; квасíння, скисáн-ня, прокисáння

Sáugeflasche f -, -n колба для від-смоктування, колба Бунзена

Sáugetier n -(e)s, -e ссавéць

sáugen (o, o) vt, vi 1. смоктáти; 2. відсмоктувати; 3. всмоктувати

Sáugfähigkeit f -, -en 1. абсорбційна здатність; 2. вбираність; всмóктува-ність

Säule f -, -n 1. тех. колóна, колонка; стовп; перен. підпóра; 2. стовпчик, стовп (рідини, газу); 3. стовпчастий кристал; 4. циліндричний заряд твер-дого (ракетного) палива; chromato-gráphische ~ хроматографічна колон-ка

Säulenboden m -s, - i Böden тарілка (ректифікаційної колони)

Säure f -, -n кислотá

Schädigung f -, -en пошкóдження, псування; korrosíve ~ корозийне пошкодження

schädlich adj шкідливий

scháffen 1. (u, a) vt 1) творити, ство-рювати; 2) організовувати; 2. vt слабк. дієвідм. працювати; 3. vi слабк. дієвідм. 1) зробити (що); упóратися (з чим); навести порядок; 2) доставляти (куди); 3) забирати; усувати; 4) встигати

Scháffen n -s, - 1. твóрчість; 2. праці, твори

Schále f -, -n 1. 1) оболóнка; шкíрка; шкарлупá; 2) пáнцир; 2. чáша; чáшка; миска; Petríe~ чашка Петрі

schálten vt вмикáти

Schamótteausmauerung f шамóтна обмурóвка; запóвнення стінок шамó-том [вогнетривкою глиною]

Schamóttestein m -(e)s, -e шамотна цегла

Scheibe f -, -n диск

scheibchenförmig adj у формі видовженого циліндру

Schéidung f -, -en 1. розділення; 2. відділення; сепарація; 3. сортування; 4. дефекація

Schére f -, -n нóжиці

Schícht f -, -en 1. шар; пласт; плівка; покриття; anodische ~ анод-ний шар; анодна плівка; äquivalente ~ еквівалентна товщина шару; dünne ~ тонкий шар, наліт, плівка; elektro-lytische ~ електролітичне [гальваніч-не] покриття; filtrierende ~ фільтру-ючий шар; 2. шихта, садка; 3. емульсія, емульсійний шар; 4. (робоча) зміна

Schíefer m -s, - сланець; шифер

Schíffbau m -s кораблебудувáння

Schímmel m -s, - тк. sg. пліснява

Schirm m -(e)s, -e 1. екрáн; 2. перен. зáхист; 3. парасóля; 4. ширма

schírmen vt 1. екранувáти; 2. захищáти; 3. заслоняти, закривáти

Schlácke f -, -n 1. тех. шлак; жужіль; жужелиця; 2. pl. шлако-подібні уламки лáви; 3. pl. пóриста [гýбчаста] лáва

Schlamm m -(e)s, -e 1. мул; шлам; 2. óсад; відстíй; 3. пýльпа; 4. нáкип; 5. слиз, фуз; 6. суспéнзія, зáвісь

Schláuchpumpe f -, -n рукавний насóс; пóмпа із шлангом

schlíeßen (o, o) 1. vt 1) закривáти; 2) зачиняти, замикáти; 3) закíнчувати; 4) укладáти (договір); 5) робити висновок; 2. vi 1) зачинятися; 2) за-кінчуватися; 3. sich ~ 1) зачинятися; 2) (an A.) приєднуватися (до чого-н.)

Schlüssel m -s, - 1. ключ; 2. ключ, код, шифр

Schmelze f -, -n рóзплав (металу)

schmélzen (o, o) 1. vi (s) тáнути, плáвитися; розплáвлюватися; 2. vt плáвити, топити; витоплювати; вари-ти (скло)

Schmélzflusselektrolyse f - електро-ліз рóзплавів

Schmélzgut n -es рóзплав

Schmélzpunkt m -(e)s, -e точка (t°) плáвлення

Schmertzempfíndung f - відчуття болю

Schmíede f -, -n кузня; ковальський цех

Schmíedeeisen n -s, - ковкé [горнó-ве] залізо

schmíeden vt кувáти

schmíeren vt 1. змáзувати, мастити, змáщувати; 2. техн. жирувáти

Schmíerstoff m -(e)s, -e мастило; мастильна речовина

Schmírgel m -s наждáк

Schnitt m -(e)s, -e 1. рíзання; краяння; розрізання; 2. зріз, розріз

Schrítt m -(e)s, -e 1. крок; етап; 2. посилáння струму, імпульс

schríttweise 1. adj поступóвий; 2. adv крок за крóком, поступóво; ~ Erweiterung постадійне розширення

Schrott m -(e)s, -e 1. (металевий) скрап, лам; 2. відходи виробництва

Schúlter f -, -n плече

Schúßgewicht n -(e)s, -e нáвáжка; насипнá мáса

Schúßmasse f -, -en нáвáжка; насипнá мáса; вага порції, яка вприскується

schütteln vt 1. збовтувати; 2. тряс-ти; трусити; хитáти (головою)

schützen vt 1. (vor D., gegen A.) захищáти (від кого-н., чого-н.); 2. запопігáти

Schútzüberzug m -(e)s, ..züge захис-не покриття

schwärzen vt чорнíти

Schwärzung f -, -en 1. почорніння, потемніння; 2. оптична щільність

Schwébe f -, -en 1. фіз. завислий стан; 2. висяче положення, зависан-ня, зависнення; in der ~ в зависнено-му стані

schwében vi 1. ширяти, висіти в повітрі; 2. витáти

Schwéfel m -(e)s сірка, S

Schwéfelkohlenstoff m -(e)s сірко-вуглець, CS₂

Schwéfelsäure f - сірчана кислота, H₂SO₄; rauchende ~ чаднá сірчáна кислотá, óлеум

Schwéfelwasserstoff m -(e)s сульфід диводню, сірковóдень, H₂S

Schwérmetall n -s, -e важкий метал

schwímmen (a, o) vi (h, s) плáвати; пливти, плисти

Schwíngung f -, -en 1. коливáння; вібрáція; 2 гойдáння; розкáчування

Sedimentatión f -, -en седиментація; осáджування

Séide f -, -n 1. шовк; 2. кóмплексна нитка; 3. мóнонитка

Seife f -, -n мило

sekundär adj 1. вторинний; 2. другорядний

sénken vt 1. 1) опускáти; 2) занýрю-вати; 3) знижувати; 4) віднóвлювати; 5) редукувáти; 2. sich ~ 1) опускá-тися; 2) осідáти; 3) знижувати; 4) редукувáтися; 5) віднóвлюватися

sénkrecht adj вертикáльний, прямо-висний

Síedepunkt m -(e)s, -e точка (t°) кипіння

Síedesalz n -es, -e кухóнна сіль

Síegellack m -(e)s, -e сургуч

Síegelwachs n -es штемпельний [сургучевий, сургучний] віск

Sikkatív n -s, - сикатив (осýшник, осýшуюча речовинá)

sikkativíert adj сикативýючий (який осýшує)

Sílber n -s срібло, Ag

Sílbernitratlösung f - розчин нітра-ту срібла, AgNO₃

simultán adj одночáсний

Simultánkomparationsmethode f – мéтод одночáсного порівняння

Simultánreaktion f -, -en реáкція, яка прохóдить одночáсно [паралéль-на реáкція]

sínken (a, u) vi (s) 1. пáдати, опускáтися; 2. спускáтися, спадáти; 3. тонýти, занýрюватися; 4. перен. опускáтися (морально); занепадáти; 5. змéншуватися, слáбшати

Sínn m -(e)s, -e 1. відчуття; 2. зміст; значення; сенс; 3. pl. орган чуттів; 4. свідóмість, рóзум, помисли; 5. ро-зуміння (чого-н.) смак (до чого-н.)

sínnfällig adj очевидний, ясний

sínngemäß 1. adj змістóвий, логíч-ний; 2. adv за змістом, логічно

sinnvoll adj осмислений, розýмний

sinterfähig adj здатний зпекатися

Sinterprodukt n -(e)s агломерат

Skíttze f -, -n 1. ескíз; 2. нáрис

Sóda f - сода, вуглекислий натрій, Na₂CO₃

Sóle f -, -n 1. розсíл; 2. солянé джерело

Solvatatión f -, -en сольватáція

Solvént n -es, -e розчинник

Solvéntextraktion f -, -en екстракція розчинниками

Sórgfalt f -, - старáнність, дбайли-вість, пильність, акурáтність

sórgfältig adj дбайливий; старан-ний; ретельний; акурáтний; сумлін-ний

Spáltung f -, -en 1. розщéплення, розклад (хімічних сполук); 2. розрив (хімічних зв’язків); 3. пóділ [роз-пóділ] рацемáтів; 4. поділ [рóзпад] ядер атомів; Kern~ ядерний рóзпад

Spánnung f -, -en 1. напрýга; на-тягання; натягування; 2. (електрична) напрýга; 3. пружність; тиск (пáри)

Spáß m -es, Späße жарт; розвáга; ~ machen давати радість [задовóлення]

spéichern vt 1. складáти; зберігáти (на склáді); 2. накопичувати; 3. ел. акумулювáти

Spéiseöl n -(e)s, -e харчова [рослин-на] олія

Spektrálanalyse f -, -n спектрáльний аналіз

Spéktrum [sp- i p] n -s, ..ren i ..ra спектр

Spezies pl. (спеціальні) властивості; тактико-технічні характаристики

Sphäre f - сфéра, оболóнка (атому)

Spíegel m -s, - 1. дзéркало; 2. рíвень, дзеркало (електроліту)

Spíegelbild n -es, -er відзеркáлення

Spíegelung f -, -en відбиття, відобрáження

Spin m -(e)s, -e ядерн. спін

Spinkópplung f -, -n зв’язування [з’єднáння] спину

Spinmomént n -es, -e спіновий момент

Spitzdüse f -, -n 1. сóпло; насáдка; насáдок; жиклер; розпилювач; фор-сýнка; мундштук; дифýзор; 2. фільєра і фільєр; вíчко, óчко; 3. фýрма

Spítze f -, -n 1. вíстря, кíнчик; 2. вершина, верхíвка; 3. мáксимум; пік; вістря; 4. виступ, нáріст (на катод-ному осаді); 5. голова (колони)

Splitt m -(e)s, -e 1. щéбінь; щебíнка; 2. тріски (дерев’яні); буд. дрáнка

Sprítze f -, -n 1. бризкалка; 2. пожежний насос; 3. шприц; 4. мед. укол

Sprítzen n -s, - 1. напилення, напилювання; розпилення; металізу-вання (розпорошенням); 2. лиття під тиском

spülen vt промивáти, промити; мити; полоскáти

Spur f -, -en слід

spröde adj ламкий, крихкий

Stab m -(e)s, Stäbe 1. ціпóк, кий; паличка; пáлиця; 2. тех., мет. прутóк, дрóтик; штáнга; стрижень; брус

Stahl m -(e)s, Stähle сталь

Stamm m -(e)s, Stämme 1. стóвбур; колóда; 2. штам (мікроорганíзму); 3. вихіднá структýра; 4. плем’я; рід; сім’я; 5. оснóва (слова)

Stámmbaum m -(e)s 1. технологíч-на схéма; 2. дéрево похідних

Stámmverbindung f -, -en основнá [бáзова] сполýка

Stampfen n -s, - товктíння

stark adj сильний

Stärke f -, -n 1. сила, міць; інтен-сивність; 2. діáметр; товщинá (шару, покриття); 3. чисéльність; 4. концен-трáція; 5. крохмáль; крохмáльна шихта; 6. потýжність (вихору, вих-ру); енéргія (стрýміня)

Stärkegrad m -(e)s, -e градус міцності

Stärkeglanz m блиск, [люстр] крохмáлю

starr adj 1. нерухóмий; 2. твердий; непохитний; 3. закляклий; задубíлий

stationär adj стаціонарний; постій-ний

státtfinden (a, u) vi відбувáтися, мáти мíсце

Stáub m -(e)s пил, пóрох

stáubig adj запилений; запорóше-ний

stéchend part I від stéchen колкий; ein ~er Blick пронизливий [колкий] пóгляд; ein ~er Gerúch їдкий зáпах

stéigen (ie, ie) vi (s) 1. піднімáтися, збíльшуватися; 2. зростáти

Stéin m -(e)s, -e 1. кáмінь; 2. кíсточ-ка (плода); ~ der Wéisen філософсь-кий камінь

Stéinkohle f - кам’яне вугíлля

Stéinsalz n -es, -e кам’яна сіль

Stéllung f -, -en 1. місце, полóжен-ня; 2. позиція

stérben (а, о) vi (s) помирáти

stets adv зáвжди; постíйно

Stéuerelement n -(e)s елемент [ланка, орган] управління

stéuern 1. vt керувáти, управляти; вести (машину); 2. тех. скерóвувати; регулювáти; 3. розподіляти (газ, пáру); модолювáти; 4. vi (s) 1) пряму-вáти; 2) (h) (D.) перешкóджати; протидíяти

stimmen vt відповідати дійсності

Stíckstoff m -(e)s азот, N

Stóff m -es, -e 1. філос. матéрія; 2. хім. речовинá; 3. тканина; 4. матеріáл

Stóffwechsel m -s фізіол. óбмін речовин

Stóffwechselhaushalt m -es див. Stóffwechsel m -s

stören vt заважáти

Störung f -, -en 1. порýшення; неспрáвність; ушкóдження; авáрія; 2. збýрення; перешкóда; викривляння; 3. розлáднення; 4. паразитуючі явища

stóßen (ie, o) 1. vt 1) (auf A.) штовхáти, бити, ударяти; 2) товтки; 3) лущити; 4) гнати; виганяти; 2. vi 1) (s) (an A.) наштовхуватися, стукати-ся; 2) кипіти із поштовхами; 3) (h) (zu D.) приєднуватися; 4) (s) (an A.) при-микати, прилягати; 3. sich ~ 1) штовхатися; 2) (an D.) ударятися

Strahl m -(e)s, -en 1. промінь; 2. струмінь

stráhlen vi випромíнювати, сяяти

Stráhlung f -, -en випромінювання

Stréckfrequenz f - частотá валент-ного коливáння

Stréckgrenze f - границя текýчості, границя плинності

Stréckmittel n -s напóвнювач (полімéру)

Stréichen n -s 1. нанéсення по-кривного шáру на папíр; 2. покриття (фарбою); 3. (по)фарбувáння пéнзлем [щíткою]

Stréifen m -s, - 1. смýга; стрíчка; ein ~ Papíer смýжка пепéру; 2. штáбка (металу); 3. геол. борознá [подряпи-на] на порóдах; 4. фільм, (кіно)плівка

Stréifenbildung f - порожнисте утвóрення на óсаді

Stréifung f -, -en смужкувáта структýра

stréuen vt сипати; розсипáти; роз-кидáти; розпорóшувати; Sand ~ по-сипати піском

Stréusalz n -es сіль для посипання

Strich m -(e)s, -e риска, штрих; смуга; дефіс

Strom m -(e)s, Ströme 1. ел. струм; 2. течія; потíк; 3. рíка

Stromspannungskennlinie f -, -n вольт-амперна характеристика; крива напруга – сила струму

strömen vi (h, s) 1. прямувáти; 2. текти; струменíти

Strómschíene f -, -n 1. з.-дор. контактна [третя] рéйка; 2. ел. збірна шина

Struktúr f -, -en будова, структура

Stück n -(e)s, -e 1. шматок; частина; 2. штука; екземпляр; примірник; 3. п’єса; 4. уривок

Stúfe f -, -n 1. стýпíнь, щабéль, рíвень; 2. стáдія, перíод; erste ~ початкóва стáдія; 3. стýпінь; устýп; ярус; 4. відтíнок, нюáнс (про колір)

stúfenweise adv поступóво, по-слідóвно

stumpf adj 1. тупий (ніж); 2. мато-вий, без блиску; матóваний; тьмяний; 3. ~er Kegel мат. зрíзаний кóнус

Sublimatíon f -, -en сублімація; возгóнка

Substánz f -, -en матеріал, речовинá

Substituént [-st-] m -en, -en хім. замісник

Súmme f -, -n сýма; пíдсумок

Sumpf m -(e)s, Sümpfe 1. болóто; 2. тех. відстíйник; зумпф; куб (ректи-фікаційної колони)

Súmpfprodukt n -(e)s, -e продýкт, який виходить з низу колони; кубо-вий продукт

Suspensión f -, -en суспéнзія; зáвісь

Synthése f -, -n синтез; groß-technische ~n великотонáжні синтези

Systematisíerung f -, -en системати-зація

Tt

tabellíeren vt заносити (записувати) в таблицю

Tafel f -, -n пластина; шар; плівка

Tafelsalz n -es, -e кухонна сіль

Tágung f -, -en 1. конференція; з’їзд; 2. засідання; сесія

Tal n -(e)s, Täler 1. заглиблення, заглибина (мікронерівність поверх-ні); 2. долина

tätig adj діяльний; ~ sein vi (s) бути зайнятим, працювати

tatsächlich 1. adj фактичний, дійсний; 2. adv фактично, дійсно

Téil m -(e)s, -e 1. частина, частка; 2. розділ (книжки)

Téil n -(e)s, -e tech. деталь; елемент

Téilchen n -s, - частинка, партикула

téil|haben (a, a) vi (an D.) брати участь (у чому-н.), бути учасником

téil|nehmen (а, о) vi (an D.) брати участь (у чому-н.)

téilweise adv часткóво

temporär adj тимчасóвий

Terpene n pl терпéни, терпéнові вуглевóдні

Tetrabromid n -es тетрабромід (четирьохбриміста сполука)

Tetráeder n -s тетрáедр

textíl adj текстильний

Textílindustríe f - текстильна промисловість

Thóriumatóm n -(e)s, -e хім. атом торію

tíef 1. adj 1) глибокий; 2) низький; ~e Temperatúren низьки температу-ри; 3) глибокий; начичений; густий; 2. adv глибоко

Tíer n -(e)s, -e тварина, звір

tíerisch adj тваринний; звіриний

Tintométer n колориметр

Titratión f - титрувáння

Titratiónslösung f -, -en титрáнт; титрувáльний рóзчин

Titríeranalyse f -, -n об’ємний [титрометрíчний] анáліз

toleríeren vt 1. терпíти; допускáти, припускáти; 2. тех. встанóвлювати [визначáти] дóпуск

Ton m -(e)s, -e 1. тон, звук; 2. відтíнок; 3. глина

Tónerde f -, -n глина, глинозéм

Tonmérgel m -(e)s, - мергельна глина

Tópf m -(e)s, Töpfe 1. котéл; бак; резервуар; тігель; 2. прядильна кружка

Träger m -s, - 1. носíй, 2. представ-ник

transportíeren vt перевóзити; пере-нóсити; транспортувáти

tréffen (a, o) 1. vt 1) влучáти (у кого, у що); 2) зустрíти; застáти (вдома); спіткáти (кого, що); ihn traf ein Únglück його спіткáло нещáстя; 4) схопити (схожість); угадати; вдало сформулувати; 5) означає дію, на характер якої вказує іменник: ein Ábkommen ~ дійти згóди, домó-витися, уклáсти угóду; Ánordnungen ~ вживáти зáходів; Vórbereitungen ~ (für A.) готувáтися (до чого); éine Wahl ~ зробити вибір; 2. vi (auf A.) натрáпити (на кого, на що); зустрíти (кого); 3. 1) зустрічáтися; 2) трапля-тися; вихóдити; es traf sich so, dass … трáпилося так, що …

tréiben (ie, ie) 1. vt 1) гнати, виганя-ти; 2) спонукати; 3) тех. надавати руху; 4) займатися; Sport ~ займати-ся спортом; 2. vi 1) рухатися; дрей-фувати; 2) розширюватися; розбуха-ти

Tréibgas n -es, -e горючий [пáлив-ний] газ

Tréibkraft f -, ..kräfte рушійна сила, сила тяги; штовхальна сила

Tréibstoff m -(e)s пáливо; пальнé

trénnbar adj відокрéмлюваний; подíльний

trénnen 1. vt 1) відокрéмлювати; відділяти; 2) розшарóвувати; 3) роз-діляти; роз’єднувати; розлучáти; 4) диференціювáти; 2. sich ~ (von D.) розлучатися; розшаруватися

Trennkolonne f -, -n ректифікацíйна колóна

Tríchter m -s, - 1. лійка; 2. розтруб; 3. вирва; воронка; кратер

Tritium n -s тритій, T, ³H

Trivialname m -ns, -en тривіáльна нáзва; звичáйна [побутова] назва

trócken adj сухий, висохлий

Tróckenmittel n -s, - 1. сушильний агент, осушувач; 2. сикатив

Trócknen n -s, - 1. висушування; просушка; сушка; 2. висихання

trócknen 1. vt сушити, осýшувати; 2. vi (s) сóхнути, просихáти; сушити-ся

Trómmel f -, -n барабáн

Trómmelfílter n -s, - барабáнний фільтр

trópfeln 1. vi (h, рідко s) крáпати; 2. vt кáпати, наливáти по краплині; 3. vimp накрáпати (про дощ)

trópfen 1. vi (h, s) крáпати; 2. vt наливáти по краплині

Trópfen m -s, - крапля

trópfenweise adv по крáплі

trotz präp. G. незважáючи на

Trübung f -, -en 1. помутнíння; ска-ламутнíння; каламýть; 2. хім. óсад; 3. глýшення (скла); 4. затьмáрення

Turm m -(e)s, Türme вéжа, бáшта, колóна

Uu

übereinánder pron. один над óдним

überéin|stimmen vi (mit D.) 1. від-повідáти (чому-н.); 2. узгоджуватися (з ким-н., з чим-н.); 3. збігáтися (напр. про думки)

ǘberflüssig adj зáйвий, непотрíбний

überführen невідокр. vt перевóди-ти; передавáти

Übergang m -(e)s, ..gänge перехíд; перетвóрення

Übergangselement n -(e)s, -e пере-хідний елемéнт

übergehen I (i, a) vi (s) 1. (in A.) перехóдити (із одного стану в іншій); перетвóрюватися; 2. (in A. zu D.) роз-починáти (що) 3. перехóдити; переїзджáти; переправлятися

übergéhen II (i, a) vt 1. прохóдити (повз кого, чого); не помічáти; про-пускáти (що); 2. обділяти; обминáти (кого); 3. обхóдити, порýшувати (напр. закон)

Überlagerung f -, -en напластування

Überlappung f -, -en перекривáння (електронних хмар)

überlegen невідокр. vt І. (über A.) класти (що-н. поверх чого-н.);

überlégen vt ІІ. обдýмувати; обміркóвувати

überlégen adj (D. an D.) який перевéршує (кого-н., чим-н.); пере-важáючий; j-m an Kraft ~ sein пере-вершувати кого-н. силою

überprüfen невідокр. vt перепро-віряти; додатково досліджувати; контрольно випробовувати

Überraschung f -, -en 1. несподíва-ність; раптóвість; 2. сюрприз

übersättigen 1. vt; 2. sich ~ (mit D., an A.) переситися (чим-н.)

übersättigt adj, part II перена-сичений

überschätzen vt переоцíнювати

überschreiten (i, i) vt 1. перехóдити; 2. перевищувати

überschritten part II, adj пере-вищений

Überschuss m -(e)s, ..schüsse 1. нáдлишок; зáлишок; 2. збíльшення (у порівнянні з чим-н.)

überstéigen (ie, ie) vt 1. переходити (через що); 2. перевищувати

übertrágen (u, a) 1. vt 1) перенó-сити; 2) передавáти, оголошувати (по радіо), транслювáти; 2. sich ~ (auf A.) поширюватися; перекидáтися

Übertrágung f -, -en 1. перенéсення, перемíщення; 2. передáча, трансля-ція; 3. тех. передáча, трансмíсія

übertreiben (ie, ie) vt 1. перебіль-шувати; 2. переганяти (що-н. через що-н.)

Übertreiben n -s 1. перегонка; пере-ганяння; 2. перепуск (лугу)

Überwáchung f -, -en 1. спостерé-ження; нáгляд; контрóль; інспéкція; ärztliche ~ лíкарське спостерéження; hygiénische ~ санітарний нáгляд; 2. дóгляд (за ким-н., за чим-н.)

überwínden (a, u) vt перебóрювати, долáти

Überwindung f -, -en 1. пере-бóрення; подолáння; 2. зусилля

Überzéugung f -, -en переконáння

Überzug m -(e)s, ..züge покриття

üblicherweise adv звичáйно

übrig 1. adj решта; 2. adv: im ~ а втім, зрéштою

Úmfang m -(e)s, ..fänge 1. мат. периметр; коло; 2. обсяг; розмір; in vollem ~ повною мірою, цілком

umgében (a, e) vt отóчувати

Umgébung f -, -en 1. отóчення; середовище; 2. середовище (реакції)

úmgehen І (i, a) vi (s) 1) никати; тинятися; блукати; 2) вертітися; обертатися; 3) минати (про час); 4. (mit D.) повóдитися, обхóдитися (з ким, з чим); 5. (mit D.) спілкуватися (з ким)

úmgehen ІІ (i, a) vt 1) обходити; 2) уникати (чого); die Schwíerigkeiten ~ уникати труднощів

úmgekehrt 1. adj зворóтний, проти-лéжний; ~ proportionál adj обернено-пропорційний; 2. adv навпаки

úmhüllen vt 1. (mit D.) закривáти оболонкою; обволікáти; завíшувати (чим); 2. обгортáти; пов’язувати (що навколо чого-н.)

Úmhüllung f -, -en 1. оболóнка; обшивка; обмурування, обмурок; 2. покриття; (ізоляційний) шар; 3. ізоля-ція [покриття] (кабелю); 4. футляр; кожух; чохол; оболонка (циліндру); 5. упаковка

úmkreisen vt 1. оточувати; 2. круж-лятися (навколо чого-н.); обертатися

Úmlagerung f -, -en 1. хім. перегру-пувáнння; переміщення; ізомерізація; 2. отóчення; блокувáння; облóга

Úmlauf m -(e)s, ..läufe 1. циркуля-ція; 2. обертання; повернення, обер-нення; 3. цикл, оберт

úmrühren vt мішати; перемішувати

Úmsatz m -es, ..sätzе 1. хім. конвер-сія; перетвóрення; 2. фіз. перетвóрен-ня; 3. ступінь перетворення; глибина полімерізáції; 4. хім., фізіол. óбмін; реакція óбміну; 5. екон. товароóбіг

úmschmelzen (o, o) vt переплавля-ти; рафінувáти (метал)

úmsetzen vt 1. хім. перетвóрювати; 2. переміщáти; переставляти; перевó-дити; 3. мат. здійснити перестанов-ку; 4. пересáджувати (рослини)

Úmstand m -(e)s, ..stände 1. обстá-вина; die näheren Umstände подрó-биці; 2. pl. умови (життя); 3. pl. цере-мóнії, турботи; Umstände machen церемонитися

úmwandeln vt перетвóрювати; sich ~ перетвóрюватись

Úmwandlung f -, -en перетвóрення

Úmweg m -es обхідний (об’їзний) шлях; обхідна дорóга

Úmweltschutz m -es охорóна нав-кóлишнього середóвища

úndurchdriglich adj непроникний, непронизливий

und zwár (u.zw.) а сáме

únermüdlich adj невтóмно

únerwünscht adj небáжаний

Únfall m -(e)s, ..fälle авáрія; не-щáсний випадок

úngepaart adj непáрний; неспáре-ний

úngiftig adj нетоксичний

úngleichartig adj гетерогенний

úngünstig adj несприятливий

Union f für reine und angewandte Chemie, Internationale Міжнародний союз Чистої та Прикладної Хімії, ІЮПАК (IUPAC)

Únschärfe f -, - нечíткість, не-тóчність

Únsicherheit f -, -en 1. ненадійність; 2. невизначеність; похибка

Únstetigkeit f -, -en 1. переривáння; дискрéтність; розривáння; 2. неста-бíльність; нестійкість; розрив

únteilbar adj неподíльний

unterbléiben (ie, ie) vi (s) не від-бувáтися

unterbréchen (a, a) vt переривáти, перебивати

untereinánder pron один під óдним

únterhalb adv внизу, знизу; präp нижче, під

Unterkühlung f -, -en переохолóд-ження

unternéhmen (a, o) vt починати (що), братися (до чого)

Únterschale f -, -n нижня оболóнка

unterschéiden (ie, ie) vt 1. роз-різняти; 2. sich ~ (durch A., in D., von D.) відрізнятися (чим, у чому, від кого, від чого)

Unterschíed m -(e)s, -е різниця, відмíнність; zum ~ zu (D.) на відміну щодо …

unterschíedlich adj рíзний, неоднá-ковий

untersúchen vt 1. дослíджувати; ви-пробóвувати; 2. оглядати (хвóрого)

untertéilen vt (in A.) розподіляти на; розділяти; ділити на частини

unterwérfen (a, o) 1. vt 1) (D.) під-давáти (випробувáнню); 2) підкоря-ти, поневóлювати; 2. sich ~ (D.) під-корятися; коритися (кому, чому)

únumgesetzt part II, adj неперетвó-рений

únveränderlich adj незмíнний

únverzichtbar adj неодмíнний, обов’язкóвий

Úrsache f -, -en 1. причина; під-става; привід; aus welcher ~ на якій підставі?, з якого приводу?

Úrsprung m -(e)s, ..sprünge почáток, похóдження

úrsprünglich adj 1. початкóвий; пéрвісний; 2. споконвíчний; самобýт-ній

Vv

váge adj невизначений, неясний; невирáзний

Vákuumfilter n -s, - вáкуумний фільтр

Valénz f -, -en валéнтність

Valénzelektron n -s, -en валéнтний електрóн

Verállgemeinerung f -, -en узагáль-нення

verändern vt змíнювати

Verbíndung f -, -en 1. сполýка, зв’я-зок; з’єднання; 2. сполучення

Verbíndungswärme f - теплота утворення

verbléiben (ie, ie) vi (s) перебувáти; залишáтися

Verbráuch m -(e)s 1. споживáння; 2. мед. виснаження

verbráuchen vt 1. споживáти; ви-трачáти; амортизувáти; 2. витратити (до кінця); виснажити

verbrénnen (a, a) 1. vt 1) спáлювати; 2) обпáлювати, обпікáти; 2. vi (s) зго-ряти; 3. sich ~ (an D.) обпікáтися

Verbrénnung f -, -en 1. горíння; згоряння; згорання; 2. спáлювання; кремáція; 3. óпік; 4. вижиг; випален-ня; випáлювання (домішок)

Verbrénnungslúft f - повíтря, яке подається до зони горіння [до спалювальної камери]; повітря для (підтримки) горіння

Verbrénnungsófen m -s, …öfen пíч для спáлювання; піч для елементар-ного аналізу спалюванням

verdámpfen 1. vt випарóвувати; перетвóрювати в пару; 2. vi (s) ви-парóвуватися; перетвóрюватися в пару

Verdrängung f -, -en витіснення; замíщення

verdünnen vt розвóдити, розрíджу-вати

Verdünnung f -, -en 1. розбáвлення; розвéдення; 2. витóнчення; 3. роз-рíдження

verdúnsten vi (s) випарóвуватися; звíтрюватися

verdünsten vt випарóвувати

veréinbar adj сумíсний

veréinfachen vt спрóщувати

Veréinigung f -, -en 1. сполука; зрощування; об’єднання; 2. з’єднання злиття; 3. спілка, товариство; федерá-ція; асоціáція; корпорáція

veréisen І. 1. vt заморóжувати; кон-сервувáти заморóжуванням (фрукти і т.і.); 2. vi (s) перетворитися на лід; обмерзáти, обледенíти; покривáтися льóдом; замéрзнути; ІІ vt мет. залізнити

Verfáhren n -s, - 1. мéтод, спóсіб; процес; систéма (робóти), прийóм; analýtisches ~ аналітичний мéтод, метод анáлізу, метод аналітичної хімії; massenanalytisches ~ ваговий [гравиметричний] метод; 2. дія; акт; поведíнка

verfáhren (u, a) vi (h, s) 1. робити, дíяти; 2. (mit D.) повóдитися, обхóди-тися (з ким-н. як)

Verfáhrenstéchnik f - тк. sg. техно-лóгія; техника виробництва

Verfáhrensweise f -, -en мéтод; спóсіб; die ~ auf die Konferenz порядок роботи конференції;

verflüssigen vt 1. зріджувати; скрап-лювати; 2. розріджувати; 4. розплав-ляти (напр. метал)

Verflüssigen n 1. скраплення (газів); 2. конденсація

verfólgen vt 1. переслíдувати; 2. мати на метí; 3. спостерігáти; стежи-ти (за чим-н.)

verfügen vi (über A.) мати в своєму розпорядженні (що-н.), розпоряджá-тися (чим-н.)

Verfügung f -, -en розпорядження; j-m zur ~ stehen бути (у кого-н.) в розпорядженні

vergíften vt отрýювати

Vergléich m -(e)s, -e порівняння; im ~ mit [zu] D. у порівнянні (з ким.-н., з чим-н.)

Vergléichanalýse f -, -n порівняль-ний аналіз

vergléichen (i, i) 1. vt 1) (mit D.) по-рівнювати (з ким-н., з чим-н.); 2) звіряти (з чим-н.); 3) мирити, при-миряти (ворогýючи стóрони); улад-нáти (суперечку); 2. sich ~ 1) рівня-тися, порíвнювати себе (з ким-н.); 2) миритися, дохóдити згóди (з ким-н.)

vergrößern 1. vt збíльшувати, мнó-жити; розширювати (підприємство, зв’язки); підвищувати (продуктив-ність); 2. sich ~ збíльшуватися, роз-ростáтися; розширюватися

Vergrößerung f -, -en збíльшення; розширення, зростáння

Vergrößerungsglas n -es, ..gläser збíльшувальне скло; лýпа

verhálten (ie, a) vt 1. стримувати; 2. sich ~ повóдитися; хім. реагувáти

Verhálten n -s, - 1. поведінка, дії; 2. властивості; характеристика; пара-метри; режим; elástisches ~ пружні властивості; еластичність; 3. ставлен-ня (gegenüber D. zu D. - до кого-н., до чого-н.)

Verhältnis n -ses, -se 1. співвіднó-шення; віднóшення; пропóрція; коефіцієнт; im ~ zu etw. (D.) у порівнянні (з чим); 2. (zu D.) ставлення (до кого, до чого); зв’язок (з ким, з чим); 3. pl. умови, обставини

verhältnismäßig adj віднóсний; порівняльний; відповíдний

verhältnisweise adv пропорцíйно; віднóсно

verhíndern vt запобігáти; пе-решкоджáти

verhüten vt запобігáти; охороняти

Verkéhr m -(e)s 1. рух (вýличний, дорóжний); трáнспорт; 2. зв’язок, вид (засіб) зв’язку; сполýчення; комуні-кáція; 3. рух, сполýчення, курсувáн-ня; 4. (грошовий) óбіг; 5. віднóсини, стосýнки; спілкувáння

Verkéttung f -, -en спряження; утвóрення ланцюга (макромолéкули)

verkléinern vt 1. змéншувати; 2. не-дооцíнювати

verknüpfen vt 1. зв’язувати (вузлом); скрíплювати (частини); 2. перен. зв’язувати; об’єднувати

Verkürzung f -, -en скорóчення

verlágern 1. vt 1) змíщувати; зміщá-ти; переміщáти; зсувáти; 2) (auf A.) перевóдити (розмову на кого-н., на що-н.); перенóсити (переговори) перекладáти (відповідáльність на кого-н.); 2. sich ~ змíщуватися; змі-щáтися; переміщáтися; зсувáтися; перебазувáтися

verlássen (ie, a) 1. vt залишáти; покидáти; 2. sich ~ (auf A.) покладá-тися (на кого, на що)

Verláuf m -(e)s, …läufe 1. хід, перебіг; 2. епюра; діагрáма; 3. фóрма; характер; вид (напр. кривóї); характе-ристика; 4. лінія; нáпрям (напр. розмежування)

verláufen (ie, a) 1. vi (s) 1) протікáти, прохóдити, відбувáтися (про реáкцію); 2) (in A.) перехóдити (в інший кóлір); розпливáтися; 3) минáти, прохóдити (про час); 4) про-хóдити, пролягáти (напр. про кор-дóн); 5) (in D.) кінчáтися, губитися (де-н.); 2. vt: j-m den Weg ~ перебíг-ти кому-н. дорóгу (тж. перен.); 3. sich ~ 1) заблукáти; 2) знижуватися, спадáти (про рівень води, перен. тж. про ентузіáзм; 3) розхóдитися, роз-сíюватися

Verláufsmittel n -s зáсіб, який сприяє розливу [розпливáнню] (фар-би)

verlíeren (o, o) 1. vt, vi 1) губити; втрачáти; позбувáтися (чого-н.); 2) програвáти (війну, процес, гру); за-знавáти збитків; an Témpo ~ знизити темп; 2 sich ~ 1) загубитися; 2) забýтися, замрíятися; захопитися

verloren: ~ geh(e)n vi (s) пропадáти

Verlúst m -es, -e втрáта, пропáжа; збиток

Verméidung f -, -en уникнення (чого-н.); zur ~ щоб уникнути (чого-н.), уникаюючи (чого-н.), запобігаю-чи (чому-н.)

verméngen vt змíшувати (тж. перен.), готувати суміш

Verméssung f -, -en 1. вимíрювання; обмíрювання; межувáння; 2. пóмілка у вимíрюванні; 3. розмíтка

Verminderung f -, -en зниження, зменшення, скорочення

vermíschen vt 1. змíшувати; готува-ти сýміш; перемíшувати; 2. с.г. схрéщувати

vermítteln vt 1. бути посерéдником; 2. сприяти (чому); 3. повідомляти; передавáти (дóсвід, знання)

Vermögen n -s, - 1. здáтність, спромóжність; 2. майно, добро

vermúten vt припускати, гадати

vernachlässigen vt 1. зневажáти, 2. гордувáти, погóрджувати; грéбувати (ким, чим); стáвитися недбайливо (до чого)

vernétzt adj зшитий; структурóва-ний; отвердíлий (про полімéр); вул-канізóваний (про гýму)

Vernétzung f -, -en зшивáння; утвóрення поперéчних зв’язків; твéрднення; структурувáння; вулка-нізáція (гýми); ~ durch Brückenbil-dung зшивáння [твéрднення] з утворенням разгалуженої структури, структурувáння; ~ durch Strahlung радиаційне твéрднення; ~ über C-C-Verknüpfung утворення вуглеводних поперéчних зв’язків

veröffentlichen vt опублікóвувати

verríngern vt змéншувати, скорóчу-вати, знижувати

versámmeln vt збирáти; скликати; sich ~ збирáтися

Versámmlung f -, -en збóри

verschíeden adj рíзний

Verschwéndung f -, -en марно-трáтство

verséhen (a, e) 1. vt 1) (mit D.) за-безпéчувати, споряджáти; постачáти; 2) викóнувати (обов’язки); 3) рел. соборувáти; причащáти; 2. sich ~ (mit D.) запасáтися (продуктами); (bei D.) помилятися

versíckern vi (s) просóчуватися; вичéрпуватися (тж. перен.)

versínken (a, u) vi (s) 1. тонýти; за-нýрюватися; 2. (in A.) перен. заглиб-люватися (напр. в роботу) віддавá-тися (чому); зануритися, поринути (куди, в що)

verspínnen (a, o) vt 1. витратити під час прядіння; 2. проводити за прядін-ням (який-н. час), прясти

versprítzen vt розбризкувати

Verständnis n розумíння

verstärken vt підсилувати, змíцню-вати

Verstéifung f -, -en 1. нерухóмість; заціпенíння (тж. мед); 2. тех., буд. збíльшення [надання] жóрсткості [цýпкості]; 3. тех. жорсткé [цупке, твердé] крíплення; 4. тех. жорсткий елемéнт; елемéнт цýпкості

Versúch m -(e)s, -е 1. спрóба; einen ~ machen спрóбувати; 2. дóслід, експеримéнт; випробувáння

vertéilen 1. vt розподіляти; 2. sich ~ розподілятися

Vertéilung f -, -en 1. розподíлення; 2. диспергувáння; 3. диспéрсія; 4. розподíльний пристрій

vertíefen 1. vt поглиблювати (тж. перен.); 2. sich ~ заглиблюватися (тж. перен.)

Vertréter m -s, - 1. представник; 2. заступник; 3. агент (фірми)

verúnreinigen vt 1. забрýднювати; 2. опагáнювати; заплямóвувати

verúrsachen vt бути причиною; спричиняти

vervóllkommnen 1. vt удосконáлю-вати; 2. sich ~ 1) удосконáлюватися; 2) підвищувати свою кваліфікацію

vervóllständigen vt 1. попóвнювати (колекцію); 2. допóвнювати (список); 3. удосконáлювати

Verwándlung f -, -en перетвóрення

verwándt part. спорíднений

Verwándschaft f -, -en спорíдне-ність

verwénden (verwandte, verwand und verwendete, verwendet) vt вживáти, застосóвувати, використóвувати

Verwéndung f -, -en вживáння, застосувáння, використáння

verwíckeln 1. vt 1) заплýтувати; 2) (in A.) уплýтувати (кого в що); 2. sich ~ 1) плýтатися (про пряжу, нитки); 2) плýтатися, говорити плýтано

verwírklichen vt здійснювати

Verwítterungsprodukt n -(e)s, -e продукт вивітрювання

verzérren vt викривляти; перекру-чувати

víelfältig adj різноманíтний; багато-грáнний; різносторóнній

víelseitig adj різноманíтний, різно-сторóнній

Víelzahl f - мáса, велика кíлькість, бéзліч

violétt adj фіолéтовий

vollénden vt завéршувати, закíнчу-вати

vollentsálzt adj, part II дисцільова-ний; ~es Wasser (скор. VE-Wasser) дисцільована вода

völlig adj цілковитий, остатóчний

vollkómmen 1. adj повний, цілко-витий; 2. adv пóвністю, цілкóм, остатóчно

vollständig 1. adj остатóчний; ціл-ковитий; 2. adv цілкóм; зовсім

Volúmen [v-] n -s, - і ...mina 1. фіз. об’єм ; 2) том, книжка

Volumetríe f -, -n об’ємний анáліз; волюмомéтрія

vóneinánder pron. один від óдного

vorán|gehen (i, a) vi (s) 1. іти по-пéреду, іти на чолí; 2. (D.) передувá-ти (чому); 3. перен. просувáтися; mit gutem Beispiel ~ покáзувати гарний приклад

vorángehend adj вищезгáданий; im ~en як бýло скáзано вище

voráussagen vt пророкувáти, перед-бачáти, прогнозувáти

Voráussetzung f -, -en 1. припýщен-ня, гіпóтеза; 2. передумóва; умова; unter der ~, dass за умови, що …

Vórgang m -(e)s, ..gängе 1. процес; 2. прецедент; зразок, приклад

vórgemischt part, adj попередньо-змішаний

vórhanden adj наявний, існуючий; ~ sein бути в наявності, існувати

vorhér|gehen (i, a) vi (s) передувáти (чому-н.); ~d adj, part I поперéдній

vorhérsagen vt передбачáти, про-рокувáти

vórherrschen vi переважáти, пану-вáти, займати панівне становище; мати перевагу (над ким, над чим)

vórkommen (a, o) vi (s) 1. вихóдити вперéд; 2. відбувáтися; траплятися; мáти мíсце; 3. попадáтися [зустріча-тися]; 4. (bei D.) заходити (до кого); 5. (D.) здаватися (кому); es kommt mir vor… мені здається…

Vórkommen n -s, - 1. нахóдження; місцезнахóдження; 2. родóвище; 3. існувáння, наявність; факт

Vórlage f -, -n 1. приймач; збірник; ліхтар; конденсатор (перегінного апарату); 2. оригінал; фототрафарет

Vórlagepipette f -, -n приймальна піпéтка

Vórlesung f -, -en лекція; eine ~ halten читати лекцію

vórletzt adj передостáнній

vórliegen (a, e) vi бути наявним, існувáти

vórnehmen (a, o) vt 1. займатися (чим-н.); проводити (роботу, дослід); 2. надівати (фартух, маску); 3.: sich (D.) etw. ~ узятися (до чого, за що); почати, затіяти (що-н.); sich zu (D.) ~ (zu+inf.) мати нáмір, збирáтися (робити що-н.)

Vórnehmen n -s, - намір, задум, план

Vórrat m -(e)s, ..räte запас

Vórrichtung f -, -en 1. пристрій, прилад; 2. підготовка

vórschlagen (u, a) vt пропонувати

vórstellen 1. vt 1) ставити спéреду; 2) перевóдити вперед (стрілку годин-ника); 3) (j-m) відрекомендувáти (кого кому); 4) являти (собою), становити; 5) зображáти, становити; 6) зображати, грати роль; 2. sich (D.) etw. ~ уявляти (собі що-н.); 3. sich ~ (j-m) відрекомендувáтися, назвáти себé (кому-н.)

Vórstellung f -, -en 1. рекоменду-вання; знайомство; 2. уявлення (про що-н.; також психол.)

Vórteil m -(e)s, -e 1. кóристь, зиск, прибýток; 2. перевáга

vórteilhaft adj 1. вигідний, корис-ний; 2. сприятливий

Vórtrag m -(e)s, ..träge 1. доповідь; лекція; einen ~ hálten робити доповідь; 2. воконання (ролі, пісні і т. ін.); 3. дикція

Vórzeichen n -s, - мат. знак (плюс, мінус)

Vórzug m -(e)s, ..züge перевáга, позитивна якість

vulkúnisch adj вулканічний

Ww

Wáage f -, -n терези

wáagerecht adj горизонтальний

Wachs n -es, -e 1. віск; 2. парафíн; твердий парафíн; amórphes ~ мікро-кристалічний віск; minerálisches ~ озокерит, гірський віск; Siegel~ сургучевий [штемпельний] віск

wáchsen (u, a) vi (s) 1. рости; ви-ростáти; 2. рости, розвивáтися, зро-стáти

Wáffe f -, -n збрóя, озбрóєння; nukleáre (thermonukleáre) ~n ядерна (термоядерна) зброя

Wägeglas n -es, ..gläser склянка для зважування, бюкс

wägen vt звáжувати

Wägung f -, -en звáжування

Wahl f -, -en 1. відбíр, вибір; 2. сорт, якість; 3. перев. pl. вибори, обрання

wählen vt 1. вибирáти; 2. обирáти, голосувáти (за кого-н.); 3. набирáти (номер телефону)

wálzen vt 1. тех. прокáтувати; вальцювáти; 2. подрíбнювати, роз-мéлювати

Wand f -, Wände стінка, екран, бар’єр, поріг

Wánderung f -, -en 1. перемíщення; мігрáція; 2. збýдження; 3. прогулян-ка; екскурсія, мандрівка (пішки)

Wándlung f -, -en змíна; перетвó-рення

Wánne f -, -n 1. вáнна (тж. тех.); 2. чан, бак; електролізер; 3. геол. мýльда, улогóвина, заглиблення

Wärme f - теплó, теплотá

Wärmeábgabe f -, -n виділення тепла; тепловіддáча; теплоóбмін; передача тепла

wärmeábgebend adj екзотермічний

Wärmeaustausch m -es теплоóбмін

Wärmeaustauscher m -s тепло-óбмінник

Wärmehaushalt m -(e)s 1. фіз. тепловий балáнс; 2. фізіол. тепло-óбмін

Wärmeleitfähigkeit f -, -en тепло-провíдність; коефіцієнт теплопровíд-ності

Wärmeleitung f -, -en теплопро-вíдність

Wärmeleitvermögen n -s, - тепло-провідність; spezifisches ~ питомий коефіцієнт теплопровідності

wärmeverbrauchend adj ендо-термічний

Wärmezufuhr f подача тепла

wáschen (u, a) vt мити; прати

Wáschmittel n -s, - миючий [праль-ний] засіб; миючий агент; детергент

Wáschturm m -(e)s, ..türme промив-на бáшта, скрубер

Wásser n -s, - і Wässer вода; vollentsalztes ~ дисцільована вода, (скор. VE-Wasser); König~ царська водка; Trink~ питна вода

Wásserabstoßung f - відштовхуван-ня води, гидрофобність

Wasserdampf m -(e)s, ..dämpfe 1. водна пáра

wásserdicht adj водонепроникний

Wásserentzug m -(e)s збезвóднення; зневóднення; збезвóднювання

wásserfrei adj зневóднений

Wásserstoff m -(e)s вóдень, гідро-ген, H

Wasserwäscher m -s, - пристрій [устанóвка] для промивання водою

wässrig adj вóдний

Wéchsel m -s, - 1. перемíна, змíнення; 2. змíна; чергувáння; kon-figurativer ~ інвéрсія [обéрнення] конфігурáції; 3. рóзмін, óбмін

Wéchselwirkung f - , -en взаємодія; ~ ausüben виявляти взаємодію; Coulombsche ~ кулонівська взаємо-дія; van-der-Waalsche ~ взаємодія Ван-дер-Ваальса

Wéchselwirkungsenergie f -, -en енергія взаємодії

weder ... noch cj ні ..., ні

Weg m -(e)s, -e 1. хід (реакції); 2. напрям (реакції); 3. відстань, дистан-ція; перебіг; 3. дорога, шлях; in den ~ stellen поставити на шляху

weichen vt 1. зм’якшувати; пом’як-шувати; 2. вимóчувати; розмóчувати

Wéise f -, -en спóсіб, манéра; auf diese ~ таким чином

Wélle f -, -en 1. хвиля (тж. перен.); водяний вал; 2. тех. вал

Wéllenbild n -es, -er осцилограма

Wéllenmechanik f - квантова [хвильова] механіка

wénig adv мало

Werk n -(e)s, -e 1. справа; праця, робота; am ~e sein працювати (над чим); бути в дії (про якісь сили); ans ~ gehen, sich ans ~ machen братися за справу (роботу); 2. твір; (наукова) праця; видання; 3. завод, фабрика, підприємство; 4. споруда, укріплення

Wérkstoff m -es, -e тех. матеріал; заготовка; feuerfester ~ вогнетривкий матеріал; halbleitenter ~ напівпровід-никовий матеріал

Wert m -(e)s, -e 1. хім. знáчення; величина; 2. вáртість; цíнність; ціна; 3. мат. pl. дáні

Wértigkeit f -, -en валéнтність

Wértung f -, -en оцінка

wértvoll adj (дуже) цінний, коштóв-ний; дорогоцíнний

Wésen n -(e)s 1. суть, сýтність; 2. істóта; створіння; 3. вдача, характер; поведінка; 4. існувáння, буття

wésentlich adj суттєвий; істóтний; важливий; im ~en по сýті

wíder|spréchen (a, o) vi (D.) заперé-чувати; суперéчити (чому-н.)

Widerspruch m -(e)s, ..sprüche 1. суперéчність; розбíжність; розход-ження; антагонізм; in ~ mit D. stehen (sein) суперéчити (з чим-н.) 2. заперéчення, протест

wíderspruchsvoll adj суперечливий

Wíderstand m -(e)s, ..stände 1. óпір; elektrischer ~ електричний опір; ~ gegen Rißbildung стійкість до роз-тріскування (гуми, пластмаси); ohmi-scher ~ омічний опір; 2. реостат; 3. непокóра

Wíderstandfähigkeit f - опíрність, здатність до óпіру

Wíedergabe f - відтворення, репродукція

wíeder|geben (a, e) vt 1. відтвóрю-вати; репродукувáти; копіювáти; 2. повертати (борг); 3. передавáти, перекáзувати (зміст); викóнувати (твір); перекладати (іншою мовою)

Wíedergewinnung f - рéгенерація; рéкуперація; повтóрне видобувáння [добувáння]

widerwärtig adj противний; не-приємний; огидний; бридкий; від-разливий

wíegen (o, o) 1. vt звáжувати; 2. vi вáжити

willkürlich adj 1. довíльний; ~e Konstante довíлна констáнта; 2. самовíльний; свавíльний

Wínkel m -s, - кут; rechter ~ прямий кут; spitzer ~ гострий кут

Wírbelschicht f -, -en псевдозрíдже-ний [киплячий] шар

wírksam adj дійовий, ефективний; діючий

Wírksamkeit f - активність, ефективність; systemische ~ системна дія (пестицидів)

Wírkstoff m -es, -e 1. (біологічно) активна речовинá, біокаталізáтор; активний агент; 2. діюче начало; 3. присадка

Wírkung f -, -en 1. дія, вплив; ~ áusüben впливати; anregende ~ збуд-жуюча дія; gerichtete ~ спрямована дія; 2. нáслідок, ефект (результат)

wírken 1. vi 1) діяти; впливати; 2) працювати; 2. vt робити, творити

Wírkstoff m -(e)s, -e 1. фізіол. гормон, фермент; 2. біол. агент, дію-чий фактор; pl. ~stoffe біологічно активні речовини; біокаталізатори; 3. діючий початок (напр., ядохіміката) 4. текст. трикотаж; трикотажне полотно

Wírtschaft f -, -en господáрство; еконóміка

wírtschaftlich adj 1. економíчний; господáрський; 2. рентáбельний; еконóмний

Wíssenschaft f -, -en наука

Witterung f - старіння (полімерів в природних умовах); атмосферні, [погодні, кліматичні] умови

Wohl n -(e)s блáго, добрó, добрóбут

Wólle f -, -n шерсть, вóвна

Xx

Xenon n ксенон, Xe

X-Strahlen ['iks-] pl. рентгéнівське проміння

Yy

Yperit n іприт, гірчичний газ

Zz

zäh adj 1. жорсткий, твердий; 2. в’язкий; тягучий; клейкий; 3. стій-кий, витривалий; чипкій

Zähigkeit f -, -en 1. в’язкість; густотá; гýстість; 2. текучість; 3. кóвкість

Zähfestigkeit f -, -en див. Zähigkeit

Zahl f -, -en число, кількість, цифра; Háuptquanten~ головне квантове число

zählen 1. vt 1) лічити; рахувáти; 2) (zu D., unter A.) вважáти (кого ким, що чим); 3. нарахóвувати; дорíвню-вати (чому); die Stadt zählt eine Million Einwohner місто налíчує мільйон жителів; 2. vi 1) рахувáти; лічити; 2) рахувáтися, брати до увáги; 3) (auf A.) розрахóвувати (на кого-н., на що-н.); 4) (zu D., unter A.) вважáтися (ким, чим), налéжати (до кого, до чого); 5) (nach D.) нарахó-вувати; містити (в собі); дорíвнювати (чому)

Zähler m -s, - 1. тех. лічильник; 2. мат. чисéльник

záhllos adj незлічéний

záhlreich adj численний

Zahlrohr n -(e)s, -e лічильна труб-ка, лічильник; Geiger-Müllersches ~ лічильник Гейгера-Мюллера

Zählung підрахунок f -, -en

Zéichen n -s, - знак; символ; chemische ~ хімічні знаки

Zéichensprache f -, -n мова знаків

zéichnen vt відзначáти, підкрéслю-вати

zéigen 1. vt покáзувати; 2. sich ~ виявлятися

Zélle f - , -n 1. біол. клітина; 2. гальванічний елемент, акумулятор; 3. комірка; 4. комірка електролізера; електролізер; 5. елемент структури; 6. одноклітинне [елементарне] волок-но (в структурі)

Zéllglas n -es див. Zellophán

Zellophán n -es целофан

Zerfáll m -(e)s рóзпад; дисоціáція

zerfállen vi (s) 1. (in A.) ропадатися, розкладатися; дисоціювати; 2. діли-тися (на частини)

zerkléinern vt подрібнювати, по-дрібнити; дрібнити; дробити; по-різати; порубати (напр. м’ясо)

zerlégen vt розкладáти

Zersétzung f -, -en 1. розкладáння; рóзпад; дестрýкція; дисоціáція; 2. до-віднóвлення; віднóвлення (ксантоге-нату до гидратцелюльози); bakteriel-le ~ бактеріальне розкладáння; ~ durch Licht фотоліз; graphitische ~ графітизація, спонтоз, корозія типу графітизації; thermische ~ термічне розкладання, термоліз, термічна де-стрýкція

zerstäuben vt розпорóшувати, роз-сíювати

zerstóßen (ie, o) vt 1. розтовкти; роздрíбнювати; 2. (an D.) розбивáти (об що-н.)

zíehen (o, o) 1. vt 1) тягти, тягáти; in die Höhe ~ піднімати; 2) витягáти, виймáти; 3) витягувати (скло); 4) знімáти (капелюха); 5) залучáти, при-тягáти; die Áufmerksamkeit auf sich (A.) ~ привертати до себу увагу; 6) (aus D.) добувáти, одéржувати (що із чого); die Wúrzel ~ мат. добувáти корінь; die Fólgen aus etw. (D.) ~ зробити висновки (з чого-н.); 7): in Betrácht ~ брати до уваги; 2. vi (s) 1. тягтися, (повільно) рухатися; 2) переїздити; 3) тягти, протягати; es zieht hier тут тягне; 3. sich ~ 1) проникáти; 2) розтягуватися; 3) деформувáтися

Zíel n -(e)s, -e 1. ціль; das ~ tréffen влучáти в ціль; 2. метá; sein ~ er-réichen досягти своєї мети; sich (D.) ein ~ sétzen поставити перед собою мету; 3. фініш

Zink n -s цінк, Zn

zirka adv = ca. близько, приблизно

zögern vi вагáтися, зволікáти; mit der Antwort ~ зволікáти з вíдповіддю

Zúbereiten n -s, - 1. готування, при-готування (напр. ліків, препаратів); 2. тех. підготовка; попередня обробка

Zúcker m -s цýкор; klárer ~ цýкор-пісóк

Zúfügen n -s додавáння

zú|führen vt (D.) 1. тех. подавáти, подвóдити; насичувати (чим-н.); 2. підвóзити (кого до кого); постачáти

Zúgang m -es, ..gänge 1. доступ; 2. вхід, підхід

zúgänglich adj достýпний, пристýп-ний

zú|geben (a, e) vt 1. додавáти; давáти на додáчу; 2. погджуватися (з чим); das kann ich nicht ~ з цим я не можу погóдитися; 3. зізнавáтися (в чому)

zúlässig adj допустимий; дозвóле-ний

zú|leiten vt 1. підвóдити (напр. воду); 2. направляти (давати напрям), скерóвувати; передавáти (напр. лист)

zulétzt adv наприкінцí; врéшті-решт, зрéштою; востáннє

zú|kommen vi (a, о) (s) (D.) бути наявним, властивим чому-н.

zuméist adv здебíльшого, перевáж-но

zunächst adv перш за все; спочáтку

Zúnahme f -, -n приріст, збíльшен-ня

zú|nehmen vi (a, о) збíльшуватися, посилюватися; зростáти

zurück adv назáд; позáду

zurück|bleiben (ie, ie) vi (s) 1. відставáти; 2. залишáтися

zurück|führen vt 1. вести назад, відвóдити назад (на попереднє місце); 2. (auf A.) зводити до (чого); пояснювати (чим-н.); worauf ist das zurückzuführen? чим це пояснюєть-ся?

zurück|gehen (i, a) vi (s) 1. іти назад; повертáтися (на попереднє місце); 2. спадати (про воду, про пухлини); 3. знижуватися, падати (про ціни)

zurück|kehren vi (s) повертáтися

zurück|schließen 1. vt руйнувáти; знищувати; 2. vi (s) зрóщуватися (про кристали)

Zusámmenfassung f -, -en висновки, резюмé

zusámmen|fügen 1. vt з’єднувати, зв’язувати; 2. sich ~ з’єднуватися, зв’язуватися

zusámmengesetzt 1. adj склáдний; 2. part II склáдений

Zusámmenhaften n -s зчіплення; злипання

Zusámmenhalt m -(e)s 1. мíцність; тісний зв’язок; зчéплення; 2. згуртó-ваність, солідáрність; єдність

zusámmen|halten (ie, a) 1. vt 1) тримáти один біля óдного; утримува-ти разом; не давати розпадáтися (роз-ділятися); 2) прикладáти один до óдного; наближувати; порíвнювати один з óдним; 2. vi тримáтися пóруч; бути один за óдного

Zusámmenhang m-(e)s, ..hänge зв’я-зок; залежність; зв’язність; кореля-ція; співвіднóшення

zusámmen|setzen, sich (aus D.) складáтись (з чого-н.)

Zusámmensetzung f - , -en 1. склад; структура; 2. композиція; 3. складан-ня; упорядкування

Zusammenstoß m -(e)s 1. зіткнення; 2. стикання; стик

zusammen|stoßen (ie, o) 1. vt зштов-хувати; 2. vi (s) зштовхуватися; стикатися

Zúsatz m -es, ..sätze 1. дóмішка; 2. додáток; допóвнення; 3. напóвнювач; 4. присадка (до палива, олій)

zúsätzlich adj додаткóвий

Zústand m -(e)s, -e стан; рівень

zustánde: ~ bringen здійснювати; ~ kommen здійснюватися

Zweck m -(e)s, -e 1. ціль, мета; zu welchem ~ ? з якою метою?; для чого?; 2. розм. сенс

zwécklos 1. adj безцíльний; 2. adv мáрно, дарéмно

zwéckmäßig adj доцíльний

Zwíschenprodunkt n -es, -e проміж-ний продукт

Zwíschenraum m -(e)s, ..räumе 1. прóміжок, вíдстань; 2. прогáлина, прóпуск; 3. щілина, шпáра

Zwíschenzústand m -(e)s, -e про-міжний стан; проміжний рівень

A N H A N G (Д О Д А Т О К)