Творчі завдання до розділу

1. Пропоную вам виконати словесне малювання картини «Моє місто (село)».

2. Що ти хотів би змінити у своєму місті (селі), а що залишив без змін??

3. Спробуй уявити своє місто через 100 років. Яким воно буде?

4. Де ти вже встиг побувати подорожуючи Україною? Що тобі запам’яталося найбільше?

5. Куди ти мрієш поїхати на екскурсію по Україні?

Розділ ііі україна - єдина країна

Споконвічна – рідна земля,

Незалежна – держава моя,

Вічна і завжди єдина

Ненька моя – Україна

Микола Бук

Історія нашої країни сягає глибини віків. Це держава із цікавим минулим, багатою культурною спадщиною, давніми народними традиціями. Тут живуть працьовиті і волелюбні люди. Безмежна боротьба мого народу за незалежність, величний порив волі, вічна сутичка з людьми, котрі бажали розділити землю, на якій жили наші предки, і житимуть наші діти, гартували сильний український характер, патріотизм, волелюбність, повагу до своєї нації.

В історії існування кожної держави бувають дуже складні моменти, коли від сили і духу народу залежить дуже багато. Щось подібне трапляється і зараз , і мова йде про рідну для всіх нас країну – про Україну. Від всього цього безпосередньо залежить і можливість збереження цілісності і єдності нашої країни. Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. На долю нашого народу випало багато трагічних. Споконвіку наші природні багатства були ласим шматком для сусідів. Вижити, вистояти в боротьбі проти їхніх зазіхань – було найголовніше для українців. Наш народ споконвіку відзначався своєю волелюбністю, прагненням до створення незалежної держави. Україна - це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність.

Двадцять перше століття - надзвичайно бурхливий час. Нещадне колесо історії крутиться з особливою жорстокістю. Головне - щоб людина у цій круговерті не втратила себе, своєї честі і сумління, відчуття справедливості. Найдорожче для кожного - любов до рідних, до своєї землі. Нашу землю, Україну, що здобула незалежність, ми повинні берегти й любити, бути гідними славних предків.

Зараз український народ будує вільну незалежну державу. І якою буде Україна, багато в чому залежить від нас. Я вважаю, що патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а той, хто своєю щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину.

Я щиро вірю в невмирущість української нації і завжди обстоюватиму свою віру, як робили це тисячі моїх предків і як роблять це тисячі моїх сучасників, Україна вічна, бо вічний її народ. А головним підтвердженням цьому є її давня і героїчна історія, що довела: попри лагідну вдачу українці надзвичайно сильний і витривалий народ, який здатен захищати себе й боронити свою країну. Допоки буде мій народ вірити в себе, у свої сили, допоки буде шануватися, доти буде існувати й розвиватися незалежна українська держава, про неї знатиме, її поважатиме світ. Я — часточка великого народу, і цим я по-справжньому пишаюся.

Тільки бажання гордо заявити: «Я — українець» — може об’єднати громадян нашої величезної країни в одне ціле. Тому кожен з нас мусить дбати не про те, на кого рівнятися і до якої культури долучатися, а насамперед про свою єдину країну, про порозуміння й злагоду на всіх її землях.