Особистісна готовність

ПРИМІТКА:

Особистісна готовність - це рівень розвитку спрямованості особистості, вираженої в мотивах, потребах, інтересах, ідеалах, а також у формуванні внутрішньої соціальної позиції школяра. Для визначення ставлення дитини до школи, до навчання, до вчителя, до самого себе, а також особливостей мотивації доцільно провести бесіду за такими питаннями:

1. Чи хотів (хочеш) ти йти до школи?

__________________________________________________________________________________________________________________

2. Як ти готувався (готуєшся) до школи?

__________________________________________________________________________________________________________________

3. Що тобі найбільше подобається у школі?

__________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи хочеш ти бути вчителем, коли виростеш?

__________________________________________________________________________________________________________________

5. Чому кожна дитина повинна вчитися?

__________________________________________________________________________________________________________________

6. Уяви собі, що є дві школи: в одній вчаться читати, писати рахувати, а в другій тільки граються, малюють, ліплять. У яку школу ти більше хотів би піти?

__________________________________________________________________________________________________________________

7. Якби тобі запропонували відкласти вступ до школи на деякий час, ти б погодився?

__________________________________________________________________________________________________________________

8. На який час ти б хотів отримати відпустку: на тиждень, на місяць, на рік і більше?

__________________________________________________________________________________________________________________

ПРИМІТКА:

Про сформованість домінуючих пізнавальних мотивів свідчать відповіді такого характеру:

1. Бажання йти (навчатися) до школи.

2. Акцентується увага на пізнавальному аспекті навчання (вчу букви, читаю "Буквар", вчуся рахувати тощо)

3. У школі подобається сам процес навчання (вчитися читати, писати, слухати розповіді вчителя).

4. Необхідність кожної дитини навчатися у школі обґрунтовується пізнавальними чи соціальними мотивами (щоб усе знати; щоб бути розумним; щоб уміти читати і писати; щоб бути льотчиком, космонавтом тощо). Професія вчителя подобається освітньою, виховною функціями.

5. Коли віддається перевага школі, де вчать читати, писати.

6. Не виявляється бажання чекати деякий час, а одразу, з першого вересня, йти до школи.

7. Дитина відмовляється від будь-якої відпустки.

Якщо ж дитину приваблюють зовнішні атрибути школи: дзвінок, портфель, шкільна форма, перерва тощо, то це показник неготовності дитини до систематичного навчання в школі.

Висновки:________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________