Судова відповідальність спеціалістів ветеринарної медицини

Ветеринарна деонтологія - [від грец. deon - потрібне, необхідне + logos - вчення] - це, по-перше, вчення про етику медичних працівників, принципи поведінки персоналу ветеринарної медицини, спрямовані на максимальну ефективність лікувально-профілактичної роботи, по-друге – це розділ етики, що вивчає проблеми обов'язку, сферу обов'язкових, всі форми моральних вимог та їх співвідношення.

Ця наука про лікарський обов'язок охоплює найбільш суттєві питання практичної роботи ветеринарних спеціалістів. Вона вивчає права і обов'язки ветеринарних працівників у їх повсякденній роботі, а також знайомить з відповідальністю при виконанні всього спектру професійної роботи, вивчає лікарські недоліки, помилки і визначає запобіжні заходи.

Професійні порушення ветеринарних спеціалістів можна розділити на:

1. Професійні злочини.

2. Лікарські помилки.

3. Необережні дії.

4. Нещасні випадки.

Ці навмисні злочини ветеринарних спеціалістів передбачені Кримінальним Кодексом України.

1. До професійних злочинів відносять, ненадання допомоги хворій тварині; порушення в зберіганні, відпуску сильнодіючих речовин, які спричинили отруєння тварин, людей; недопустимі масові експерименти на тваринах, внаслідок яких відбулося поширення захворювання; зловживання владою або службовим становищем; недбалість і посадовий підлог, службове підроблення.

При ненаданні допомоги хворій тварині - причина цього може бути визначена поважною в тому випадку, якщо сам лікар був хворий в цей час або неможливо було покинути іншу тяжко хвору тварину. Питання про те, чи є причина поважною, вирішується індивідуально в кожному конкретному випадку після вивчення всіх обставин справи.

Кримінальна відповідальність за порушення правил боротьби з епізоотіями настає у тому випадку, якщо воно спричинило їх поширення заразних захворювань або виникла реальна загроза їх поширення. Порушення правил може виявлятися в приховуванні випадків гострозаразних захворювань, уникнення профілактичних щеплень, порушен­ня карантинного режиму і т.п.

Службове підроблення означає «внесення службовою особою, а також державним службовцям або службовцям місцевого самоврядування, який не є службовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей і одно внесення в зазначені документи виправлень, які спотворюють їх справжній зміст, якщо ці діяння скоєно з корисливої мети або іншої особистої зацікавленості.

Прикладами службового підроблення можуть бути видача ветеринарними працівниками неправдивих довідок, свідоцтв, сертифікатів, спотворення статистичних відомостей, неправильне оформлення спеціальної ветеринарної документації і ін.

За зловживання посадовими повноваженнями або їх перевищення, одержання хабара та службове підроблення посадові особи, а також інші ветеринарні працівники караються судовими органами штрафом, виправними роботами або позбавленням волі на строк до двох років.

2. Лікарські помилки. До лікарських помилок відносяться свідомі помилки лікаря, які базуються або на недосконалості сучасного стану ветеринарної науки і її методів дослідження, або обумовлені особливим перебігом захворювання тварини, нестачею знань, досвіду лікаря.

Лікарські помилки можуть відбуватися через:

• недостатню кваліфікацію та малий досвід ветеринарного спеціаліста;

• захворювання, що важко діагностуються і недосконалість методів дослідження;

• погані умови праці.

Класифікація лікарських помилок, запропонована в гуманітарній медицині М.І. Краковським та Ю.Я. Грицманом, яка удосконалена щодо специфіки роботи лікаря ветеринарної медицини І.С.Паньком.