Питання 2 Факторний аналіз показників рентабельності

До узагальнюючих показників, що характеризують ефективність функціонування підприємства, відноситься система показників рентабельності –– відносних показників, що відображають в основному відношення результату та витрат (ресурсів).

До показників рентабельності відносяться коефіцієнти рентабельності активів, власного капіталу, рентабельності діяльності, рентабельності продукції, рентабельності поточних активів; виробництва (фондів), рентабельності обсягу продажу і т. ін.

Аналіз показників рентабельності здійснюється з використанням прийомів ланцюгових підстановок.

Наприклад, показник рентабельності обсягу продажу (Рn) розраховується відношенням прибутку від реалізації продукції (Пр) до виручки від реалізації продукції (Vp):

.

Прибуток від реалізації продукції розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво і збут продукції (З):

Пр = Vp – З, тоді .

Вплив зміни обсягу реалізації на рівень рентабельності (∆рnv) розраховується за формулою:

.

В результаті зміни суми витрат рентабельність зміниться на величину (∆рnз), що визначається за формулою:

.

Індекси 0, 1 позначають показники базового періоду і періоду, що досліджується, відповідно.

Прийом розширення факторних систем можна розглянути на прикладі аналізу показника рентабельності активів.

,

де Пч –– чистий прибуток;

–– середня величина активів.

В цю формулу вводиться показник виручки від реалізації продукції:

,

де –– коефіцієнт оборотності активів;

–– коефіцієнт рентабельності діяльності.

Використовуючи метод ланцюгових підстановок, здійснюється оцінка впливу цих факторів на показник рентабельності.

Питання 3 Аналіз виконання договірних зобов'язань

У ринкових умовах характер і порядок виробничо-комерційних відносин між партнерами регламентується господарськими договорами.

Договір - це угода двох чи більш сторін про встановлення, зміну чи припинення прав і обов'язків при виконанні яких-небудь дій.

Договір визначає і регламентує “ горизонтальні ” і “ вертикальні ” взаємини підприємств. Система горизонтальних зв'язків охоплює різні сторони виробничо-господарської діяльності підприємств. Система вертикальних взаємозв'язків охоплює комерційно-збутову діяльність підприємства. Найбільш яскравим прикладом сучасних ринкових форм партнерських відносин є вертикальні маркетингові системи. Вертикально-маркетингова система (ВМС) складається з виробника, одного чи декількох оптових і роздрібних торговців, що діють як єдина система.

Існують наступні основні види ВМС:

1) корпоративні ВМС, якщо етапи виробництва і розподілу продукції знаходяться в єдиному володінні;

2) договірні, що складаються з незалежних фірм, зв'язаних договірними відносинами.

Основні етапи аналізу при висновку господарських договорів:

Аналіз виконання договірних зобов'язань ведеться працівниками відділу збуту підприємства. Він повинний бути організований у розрізі окремих договорів, видів продукції, термінів постачання. При цьому виробляється оцінка виконання договірних зобов'язань наростаючим підсумком з початку року.

Джерелами інформації для оперативного аналізу ходу постачань служать переважно дані оперативно-технічного і статистичного обліку, матеріали спостережень. Бухгалтерський облік може служити джерелом інформації, але в більш обмежених межах у зв'язку з його запізнілим характером.

Застосування ЕОМ дозволяє оперативно одержувати інформацію про відвантаження по кожнім одержувачі в асортиментному розрізі, а також по термінах постачання.

Основні етапи аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства при висновку договорів:

1) проведення маркетингових досліджень щодо вивчення попиту та пропозиції на продукцію, що випускається;

2) аналіз виконання діючих договорів по обсязі, ритмічності, комплектності, якості постачання;

3) виявлення додаткових резервів по основних елементах виробництва;

4) аналіз можливих причин (зовнішніх і внутрішніх) невиконання договірних зобов'язань;

5) визначення ступеня провини учасників договірних відносин і внутрішньозаводських підрозділів за невиконання договірних зобов'язань;

6) підготовка пропозицій щодо організації обов'язкового виконання договору.

Очевидний взаємозв'язок виконання планів виробництва, постачань і реалізації продукції, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку у процесі комплексного економічного аналізу виробництва і реалізації продукції.

Економічний аналіз в цій області пов'язаний з вивченням попиту на вироблену продукцію, аналізом виконання договорів попереднього періоду для того, щоб визначити, чи розширення продовження яких договорів при наявних ресурсах здатна принести максимальну вигоду підприємству.

При висновку додаткових чи договорів відмовленні від раніше прийнятих договорів оцінюються при необхідності рішення по заміні матеріалів, закупівлі чи напівфабрикатів комплектуючих у сторонніх організацій, зміні обсягу виробництва.

Питання 4 Методика факторного аналізу

Під факторним аналізом розуміється методика комплексного і системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Основні етапи факторного аналізу:

1Постановка мети аналізу.

2. Відбір факторів, що визначають досліджувані результативні показники.

3. Класифікація та систематизація факторів

4. Визначення форми залежності між факторами і результативним показником.

5. Моделювання взаємозв'язків між результативним і факторними показниками.

6. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них в зміні величини результативного показника.

7. Робота з факторної моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами).

Залежно від типу факторної моделі розрізняють два основних види факторного аналізу - детермінований і стохастичний.

Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником носить функціональний характер, тобто коли результативний показник факторної моделі представлений у вигляді твору, приватного або алгебраїчної суми факторів. Даний вид факторного аналізу найбільш поширений

Стохастичний аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником на відміну від функціональної є неповною, ймовірнісної (кореляційної). Наприклад, продуктивність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, що впливають на цей показник.

Стохастичне моделювання є певною мірою доповненням і поглибленням детермінованого факторного аналізу.

Крім розподілу на детермінований і стохастичний, розрізняють такі типи факторного аналізу: прямий і зворотний; одноступінчатий і багатоступінчастий; статичний і динамічний; ретроспективний і перспективний (прогнозний).

При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом - від загального до приватного. Зворотній факторний аналіз здійснює дослідження причинно-наслідкових зв'язків способом логічною індукції - від приватних, окремих факторів до узагальнюючих. Факторний аналіз може бути одноступінчастим і багатоступеневим. Перший тип використовується для дослідження факторів тільки одного рівня (одного ступеня) підпорядкування без їх деталізації на складові частини. Наприклад,. При багатоступеневому факторному аналізі проводиться деталізація факторів a і b на складові елементи з метою вивчення їх поведінки. Деталізація факторів може бути продовжена і далі. У цьому випадку вивчається вплив факторів різних рівнів співпідпорядкованості.

Необхідно також розрізняти статичний і динамічний факторний аналіз. Перший вид застосовується при вивченні впливу факторів на результативні показники на відповідну дату. Інший вид представляє собою методику дослідження причинно-наслідкових зв'язків у динаміці. І, нарешті, факторний аналіз може бути ретроспективним, який вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, і перспективним, який досліджує поведінку факторів і результативних показників в перспективі.

Питання 5 Інформаційна база та організація економічного аналізу

Основою економічного аналізу є система економічної інформації, яка є базою прийняття оптимальних управлінських рішень. Створення раціонального потоку інформації повинно опиратися на певні принципи. Такими принципами є:

• виявлення інформаційних потреб;

• виявлення способів найбільш ефективного задоволення потреб в інформації;

• об'єктивність інформації;

• єдність інформації із різних джерел;

• усунення дублювання в первинній інформації;

• своєчасність одержання, обробки інформації для забезпечення прийняття управлінських рішень в оперативному управлінні;

• широке використання ЕОМ для обробки первинної інформації для одержання систематизованих даних;

• можливе обмеження обсягу первинної інформації і підвищення коефіцієнту її використання.

Джерела інформації економічного аналізу підрозділяються на облікові і позаоблікові. До облікових джерел відносяться:

• бухгалтерський облік і звітність;

• статистичний облік і звітність;

• оперативний облік і звітність;

• вибіркові облікові дані.

У бухгалтерському обліку і звітності знаходять найбільш повне відображення й узагальнення господарські засоби і господарські операції.

Статистичний облік і звітність, які відображають сукупність масових явищ і процесів, що виявляють певні економічні закономірності, служать важливим джерелом аналізу.

Оперативний облік і звітність забезпечують швидке одержання відповідної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо регулювання господарської діяльності.

Вибіркові облікові дані необхідні для поглибленого вивчення певних питань діяльності підприємства.

До позаоблікових джерел відносяться наступні:

• матеріали внутрішнього і зовнішнього аудита;

• матеріали лабораторного контролю;

• матеріали перевірок податковою службою;

• матеріали виробничих нарад;

• матеріали зборів трудових колективів;

• матеріали засобів масової інформації;

• матеріали, отримані в результаті особистих контактів з виконавцями;

• інформація, одержана від споживачів продукції.

Необхідність підвищення наукового рівня економічного аналізу в сучасних умовах передбачає широке застосування нормативів, які розподіляються на:

• нормативи використання матеріальних ресурсів;

• нормативи витрат праці, що дозволяють визначити чисельність працівників, кількість робочих місць і т.ін. Це норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності;

• нормативи організації виробництва, наприклад, нормативи тривалості виробничого циклу, запасів;

• нормативи формування і використання фінансових ресурсів. До них можна віднести податки, що визначають взаємовідношення підприємства з бюджетом, тарифи відрахувань на соціальні цілі, норми амортизації, нормативи оборотних засобів;

• соціальні нормативи.

Науково-обґрунтовані нормативи необхідні для оцінки виконання бізнес-плану, обґрунтування і вибору оптимальних планових рішень.

Для більш глибокої оцінки діяльності підприємства використовуються джерела внутрішньогалузевої інформації –– дані інших підприємств. Їхнє використання дає можливість здійснити міжгосподарський аналіз, оцінити конкурентоспроможність підприємства і продукції.

Аналіз роботи промислових підприємств базується на вивченні показників виробничого циклу продукції, який передбачає наступні етапи: