1.4. Навчальний час студента

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі "пара").

Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).

Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.

Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом.

2. Сутність поняття «Організація виробництва» та професійно-кваліфікаційні вимоги до молодшого спеціаліста «Організатор виробництва».

Організація виробництва – наукова дисципліна про організацію виробництва на підприємствах хімічної промисловості, яка поглиблює та розвиває стосовно до підприємства раціональне поєднання у часі та просторі всіх основних (технологічних), допоміжних та обслуговуючих процесів.

3. Структура навчального плану спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва»

3 Тема 1 підприємство як соціально-економічне явище

План вивчення теми:

1 Сутність поняття «Організація виробництва». Поняття організації та її види.

2 Напрямки діяльності підприємства.

3 Класифікація підприємств.

1 Сутність поняття «Організація виробництва». Поняття організації та її види

Організація виробництва – наукова дисципліна про організацію виробництва на підприємствах хімічної промисловості, яка поглиблює та розвиває стосовно до підприємства раціональне поєднання у часі та просторі всіх основних (технологічних), допоміжних та обслуговуючих процесів.

Організація – це група людей, діяльність яких координується (свідомо або спонтанно) для досягнення певної мети.

За метою існування всі організації можна поділити на дві групи:

• Підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, метою існування яких є отримання прибутку ;

• Непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави, метою діяльності яких не є отримання прибутку.

Організації з підприємницьким характером діяльності являють собою підприємства.

Підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботи або надає послуги).

Підприємства здійснюють господарську діяльність в галузях промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, торгівлі тощо.

Кожне підприємство або фірма є юридичною особою, має закінчену систему обліку та звітності, самостійний баланс, рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак (марку) у вигляді певного терміну, символу малюнка або їх комбінації.