2.2.Чинники зовнішнього середовища організації непрямого впливу

ЗАКОНОДАВСТВО І ДЕРЖАВНИЙ ВПЛИВ

Взаємодія між покупцями і продавцями кожного ресурсу та кінцевого продукту діяльності підприємства підпадає під дію багатьох правових обмежень. Кожна організація має певний правовий статус і це визначає, як вона може вести свої справи і які податки повинна сплачувати. Законодавство не тільки складне, але й відзначається рухливістю, а іноді й невизначеністю. Державні органи забезпечують примусове виконання законів у відповідних сферах своєї компетенції. Місцеві органи влади та управління теж регулюють діяльність підприємства.

PUBLIC RELATION

Цей термін об’єднує у собі сили, що здатні вплинути на імідж організації чи викликати цілеспрямовані (позитивні чи негативні) зрушення в уяві про неї з боку громадськості споживачів і всіх зацікавлених сторін:

1. “масс-медіа” – засоби масової інформації (преса, періодичні видання, радіо, телебачення та ін.), як незалежні, так і контрольовані певними силами, групами, ратями, організаціями чи окремими підприємцями;

2. контактні аудиторії – підприємства та установи, діяльність яких знаходиться у прямій чи опосередкованій залежності від діяльності даної фірми, ділові партнери різних рівнів і рангів;

3. маркетингові посередники.

РІВЕНЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ

Технологічні нововведення впливають на ефективність виробництва та збут, на швидкість морального за старіння обладнання та кінцевого продукту та на те, якого роду послуги та нові продукти чекають споживачі від організації.

СТАН ЕКОНОМІКИ (ТИП РИНКУ)

Стан економіки впливає на вартість ресурсів, що використовуються і здатність покупців на придбання певних товарів чи послуг (купівельна спроможність, фінансово-кредитні відносини).

СОЦІОКУЛЬТУРН ФАКТОРИ

Під ними розуміють:

1. життєві цінності та традиції;

2. правова етика ведення бізнесу;

3. корупція;

4. фаворитизм;

5. протекціонізм замість компетентності;

6. престижність і ділова репутація.

ПОЛІТИЧНІ ФАКТОРИ:

1. пільгова сплата податків;

2. торгове мито, митні збори;

3. законодавство по захисту споживачів;

4. стандарти на безпеку, чистоту оточуючого середовища;

5. контроль цін і заробітної плати;

6. обмеження на інвестиції;

7. політична стабільність;

8. різниця в курсах валют;

9. інфляційні спекуляції;

10. економічне ембарго.

СТОСУНКИ З МІСЦЕВИМ НАСЕЛЕННЯМ

Стосунки з місцевим населенням – філантропічна, спонсорська та доброчинна діяльність з метою уникнення конфліктів та створення позитивного іміджу (особливо характерно для підприємств хімічної, гірничорудної, добувної, нафто- та газопереробної галузей, атомних електростанцій, а також підприємств, діяльність яких спричиняє підвищений рівень шуму, запиленості, вібрації, викиду шкідливих речовин в атмосферу, воду, грунт тощо).

27