2. Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу. Карта байдужості

Певне спрощення вибору споживача зводиться до вибору набору двох благ, кількість яких відкладено по осях системи координат X та Y. Лінії з'єднання точок на площині, що означають однакові за своєю корисністю набори благ, називаються кривими байдужості

Крива байдужості — це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той самий рівень корисності

Карта байдужості — сукупність кривих байдужості, кожна з яких пред- ставляє інший рівень корисності

Властивості кривих байдужості:

1. Криві байдужості мають негативний нахил. Якщо і Х, і Y – блага для споживача, то при споживанні більшої кількості одного з них, завжди буде зменшуватись споживання іншого.

2. Набори благ на кривих байдужості, які є більш віддаленими від початку координат, мають перевагу над набором благ на менш віддалених кривих. Більша кількість має переваги над меншою кількістю.

3. Криві байдужості не перетинаються. Якщо дві криві перетнулися в точці. А, то корисність наборів благ на цих двох кривих однакова і вони становлять одну криву байдужості. Це припущення не є правильним.

4. Криві байдужості опуклі: їх нахил зменшується у міру руху вниз і праворуч уздовж цих кривих. Споживач не просто вибирає між двома благами, а вирішує проблему заміщення певної кількості одного блага деякою кількістю іншого при постійному загальному рівні корисності.

3. Гранична норма заміщення благ

Аналіз поведінки споживача за кривими байдужості дає змогу визначити:

Гранична норма заміщення MRS_xy — це кількість товаруY, від якої споживач змушений відмовитися, щоб отримати додаткову одиницю X, залишаючись на цій самій кривій байдужості

Закон спадної граничної норми заміни благ: у міру збільшення споживання одного з благ спостерігається зменшення граничної норми заміни благ

4. Бюджетне обмеження та можливості споживача

Можливості споживача

- Кожна точка бюджетної лінії означає для споживача набір това­рів, що обходиться йому в однакову суму грошей за незмінних цін на блага.

• Бюджетна лінія є прямою, кожна точка якої показує набори благ, при спожи­ванні яких бюджет витрачається повністю.

• Вона ділить координатну площину на дві частини: праву, де набори є недосяжними, і ліву, де набори є досяжними, але такими, що не вичерпують бюджет.

5. Поняття про рівновагу споживача. Модель споживання набору благ. Другий закон Госсена

Рівновага споживача (оптимальний вибір) — це набір товарів, що максимізує корисність при обмеженому рівні бюджету (доходу) споживача. Така рівновага передбачає: як тільки споживач отримує набір товарів, у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший

У геометричній інтерпретації задачі споживчого вибору оптимальне рішення досягається у точці, де найвища з можли­вих кривих байдужості дотична до бю­джетної лінії, що й означає найбільш висо­кий з можливих рівнів добробуту