1. Сутність сучасної управлінської діяльності
Управління – складне, інтегроване, багатоаспектне явище, що охоплює:
вміння людини досягати поставленої мети, цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей;
функції, види діяльності, що пов’язані з управлінням людьми в навчальних закладах різних типів;
галузь людського знання, що допомагає управляти;
певну категорію людей (соціальний прошарок), які здійснюють управління.
Управлінська діяльність – вид діяльності, що забезпечує злагоджену, узгоджену взаємодію між усіма компонентами системи, оптимізуючи її функціонування та розвиток.
Керівництво, управління, менеджмент – це способи управлінської діяльності (як управлінець здійснює управлінську діяльність).
Керівництво – спосіб управлінської діяльності, який полягає в свідомому, цілеспрямованому, систематичному прямому впливі на підлеглих з метою організації та коригування їхньої діяльності, що забезпечує досягнення відповідних результатів у професійній діяльності.
Управління – спосіб управлінської діяльності, який полягає у рефлексивній взаємодії суб’єктів, що створює сприятливі умови для продуктивної праці, самореалізації, самовдосконалення, а отже для гармонійного духовного розвитку кожного її учасника.
Менеджмент – спосіб управлінської діяльності, який полягає у сприянні ефективності та продуктивності досягнення цілей навчального закладу через створення простору радісної, успішної, щасливої життєдіяльності; оптимізацію навчально-виховного процесу і стимулювання до гармонійного духовного розвитку кожного.
ОКЛ 1. Додаток 3
Сфери управління:
управління технічними системами (речами);
управління соціальними системами (людьми) – соціальне управління;
управління біологічними системами (організмами).
Три основні рівні управління в організації:
Нижчий рівень управління – до нього відносяться операційні управлінці, які відповідають за безпосереднє використання наданих їм ресурсів: сировини, обладнання, робочої сили. Вони контролюють виконання виробничих завдань, управляють бригадами, змінами, дільницями, зокрема в навчальному закладі класами, методичними об’єднаннями; завідують кабінетами тощо. До цього рівня належать 35-45% управлінського персоналу. Безпосередньо їм підпорядковуються рядові робітники і виконавці, учні, вчителі-предметники, класні керівники, зав-кабінетами, керівники методоб’єднань тощо.
Середній рівень управління – до нього відносяться 50-60% загальної чисельності управлінського персоналу організації, а саме: управлінці, які відповідають за виробничий процес у підрозділах, що мають декілька компонентів, – начальники цехів, крупних відділів, організатори, завідувачі виробництвом тощо; управлінці штабних і функціональних служб апарата управління навчальним закладом, його філіалів і відділків; управлінці допоміжних виробництв, що обслуговують навчальний заклад, цільових програм, проектів. Управлінці середнього рівня управління координують і контролюють роботу молодших управлінців нижчої ланки; являються ланкою, що зв’язує вищий і нижчий рівні управління. До них належать завідувач бібліотеки, завідувач столової, завідувач медкабінета, завгосп тощо.
Вищий рівень управління – це вище управлінство (адміністрація) навчального закладу – директор і його замісники. Вони відповідають за прийняття найважливіших рішень для всього навчального закладу чи його структур. Управлінці цього рівня займаються в основному розробкою перспективних планів, формулюванням стратегічних цілей, адаптацією навчального закладу до змін, управлінням відносинами навчального закладу із зовнішнім середовищем. До вищої ланки належать 3-7% управлінського персоналу.
ОКЛ 1. Додаток 4
Місія управлінської діяльності – забезпечення оптимального функціонування і розвитку навчального закладу та сприяння задоволенню матеріальних і духовних потреб, самореалізації кожного в організації.
Призначення управління навчальним закладом – створити освітнє середовище, яке ефективно функціонує, відповідає сучасним вимогам, привабливе для реального та потенційного споживача, може задовольнити його освітні та духовні потреби.
Управляти навчальним закладом – організовувати злагоджену взаємодію між усіма його компонентами:
ресурсами навчального закладу, що включають інформаційно-методичну базу, персонал, фінанси;
навчально-виховним процесом, технологіями навчання;
доцільним використанням продукту освіти;
кадровими питаннями, тому що освіта – це сфера міжособистісної взаємодії.
Сучасна управлінська діяльність має універсальну структуру: