При цьому пам’ятайте правило:

слухаючи — забуваю,

записуючи — запам’ятовую,

діючи — розумію.

Дуже корисні такі завдання, початок яких легкий і цікавий, а потім, поступово ускладнюючись, вони «витягають» з студента все більше і більше знань. Крім того, важливо, щоб у процесі виконання завдань в студента була можливість порівняти проміжні результати своєї праці з результатами такої самої праці інших, тобто здійснити процес внутрішньої самооцінки.

Дуже велике значення для правильної організації самостійної праці має діяльнісний підхід до навчальних завдань.

Для того, щоб людина засвоїла якесь поняття, вона повинна натрапити на нього не менше 7 разів, у різних видах та на різних рівнях засвоєння.

Аналіз методичних цілей викладача щодо окремих видів самостійної праці

Слід навчитися оцінювати та порівнювати різні методики викладання фінсових знань, виходячи з таких важливих для нас принципів:

– вчи менше;

– вчись на меншому більшому;

– спирайся на самостійність студентів, співпрацюй з ними;

– розвивай вміння застосовувати різні форми унаочнення;

– свідомо користуючись «поворотними повторами» у матеріалі, використовуй їх для більш глибокого запам’ятовування та засвоєння.

У процесі вивчення методики викладання фінансових дисциплін ми навчаємо наших студентів принципам укладання опорних структурно-логічних схем, якими (в різних формах) можуть користуватися і викладачі, й студенти (рис. 39).

Рис. 39. Що таке конспект-схема та форми її використання в навчальному процесі

Крім того, ми навчаємо студентів складати методичну «карту закріплення знань» за матеріалами підготовленого студентами заняття. У ній мають бути представлені:

1. основні терміни й поняття, які студент повинен знати й пригадати з попереднього матеріалу;

2. модель бази знань даного заняття;

3. план заняття;

4. резюме заняття;

5. література (для студента й викладач);

6. ілюстративний блок заняття;

7. мета заняття;

8. що повинен уміти студент за темою заняття;

9. труднощі, що на них може натрапити студент, вивчаючи тему;

10. форми закріплення матеріалу (тести, ігрові ситуації, задачі, завдання та ін.).

Завдання 1

Наступним завданням для студентів є підготовка вступного або оглядового заняття під умовною назвою: «Фінанси — це ...»

Метою проведення заняття є не «завантаження» студентів фінансовим понятійно-категоріальним апаратом, а формування в них фінансового способу бачення світу й зацікавленості у вивченні фінансів.

Форму ока було вибрано саме через її простоту, «наочність» й доступність для розуміння учнями.

Очі — дзеркало душі, яке відбиває внутрішній світ людини, а також її ставлення до оточення. Психологи також помітили, що вираз обличчя багато в чому визначає форма і позиція брів. Відтак головну проблему фінансів ми розмістили в центрі «ока» («зіниця»), а головне завдання зобразили в формі «брови». «Повіки» в нас — це теоретичні й практичні складові фінансів, оскільки без будь-якої з них обійтися неможливо.

Існує багато різних визначень економіки. Але, мабуть, усі погодяться, що фінанси — це все наше життя, зіткане із суперечностей. Тому головною проблемою фінансів є суперечність («зіниця»). На розв’язання цієї суперечності і спрямовано фінанси («брова»).

Отже, як саме ми вивчатимемо фінанси й навіщо їх взагалі вивчати? Чи потрібно це?

Фінансова наука ґрунтується на різних теоріях, концепціях, поглядах, напрямках тощо. Проте вона не існує окремо від інших наук. Фінанси тісно зв’язані з іншими науками («вії» й «нижня повіка»).

Однак самого тільки знання теорії ще недостатньо. Необхідно перетворити знання на вміння й навички для використання їх у реальному житті. Тому розглянемо практичне застосування (значення) фінансів в нашому житті («верхня повіка»). Значення фінансів можна розглядати на двох рівнях: на рівні суспільства («довгі вії») й на рівні індивіда («короткі вії»).

Фінанси — це життя, й знання фінансів необхідне кожній людині для раціональної поведінки й уміння приймати ефективні рішення.

Організація уроку. Схема «Око» (форматом А1) прикрі­пляється до дошки, основні контури «ока» діти замальовують у своїх зошитах. Учитель пояснює схему, деякі поняття записує на дошці й диктує визначення учням, а в кінці уроку задає домашнє завдання — питання для обговорення в малих групах, наприклад: взаємозв’язок економіки з іншими науками, для чого людині, зокрема конкретно Вам, потрібна економіка, якою є ваша економічна роль у суспільстві та ін.

Навички «творчого слухання»:

а) слухаючи, намагайтесь зосередитись на основній думці промовця,

б) подумки підсумовуйте сказане та запам’ятовуйте основні моменти, намагайтесь зрозуміти план промови, складений виступаючим,

в) намагайтесь одразу виявити та виокремити зі сказаного елементи нового, раніше невідомого Вам,

г) боріться зі звичкою намагатись заперечувати, коли промовець не закінчив говорити,

д) оцінюйте емоційний стан промовця виходячи не з того, як він виявляє емоції, а з того, що за ними криється,

е) не поспішайте давати поради до того, як Вас про це попросили.

Завдання 2

Намалюйте асоціативний малюнок до будь-якого фінансового поняття.

Завдання 3

Навчальна ситуація — «Рецензування занять з фінансових дисциплін».

Заняття проводиться у студентській групі. Студенти на вибір викладача або самостійно обмінюються методичними розробками тематичних занять з метою рецензування.

Учасники заняття можуть скористатись такими порадами:

а) стежте за своєю мовою, будьте чемними, уникайте надто негативних висловлювань;

б) намагайтесь знайти проблеми, але не вирішити їх;

в) уникайте дискусій з питань стилю;

г) дотримуйтесь стандартів програмування;

д) протоколюйте всі зауваження учасників обговорення;

е) пам’ятайте, що метою рецензування є навчання;

є) оцінюйте не людей, а тільки їхню працю.