Запам’ятайте!

Власні назви мають максимально наближатися до звучання в мові-джерелі (Дьяков, Юр’єв, але Дяченко), крім випадків, коли в українсь­кій мові немає фонетичних або структурних відповідників, наприклад: префікса при-; суфіксів –ик-, -ич-, -иц-, -ищ-; и після шиплячих і ц; су­фіксів -ев- або -еєв- після шиплячих, ц або р; але є залежно від твер­дості або м’якості вимови у споріднених українських словах (Приморськ; Тупиков; Чирков; Морев; Писарев, бо писати, але Бєляєв, бо білий) тощо.

Вправа 6. Передайте українською мовою подані нижче власні назви національного, регіонального й міжнародного звучання. Дотримуйтеся методики роботи з власними назвами. Порівняйте свої висновки із запропонованим нижче варіантом.

Днепропетровск, Харьков, Донецк, Николаев, Красноармейск, Горловка, Углегорск, Красный Луч, Моспино, Снежное, Константиновка, Макеевка, Комсомольское, Марьинка, Доброполье, Славянск, Андреевка, Енакиево, Ханжонково, Бердичев, Фастов, Южноукраинск, Александровка, Красное, Амвросиевка, Купянск, Светловодск, Чернигов, Черновцы, Мукачево, Львов, Рабочие Городки, Набережные Челны, Забайкалье, Миллерово, Новгород, Большая Калитва, Северск, Северский Донец, Великий Устюг, Владивосток, Нижневартовск, Североморск, Северодонецк.

Зверніть увагу!

Власні назви світового звучання з компонентами, які не втратили лексичного значення, можуть перекладатися (принцип спільної або невизначеної власності): Северный Ледовитый океан – Північний Льодовитий океан, проспект Освобождения Донбасса – проспект Визволення Донбасу, Первое Мая – Перше травня (але Сєвероморськ, Владивосток, Первомайськ). Такі власні назви, як правило, не вживаються без номенклатурних термінів (мис Доброї Надії, Перська затока) або мають при собі прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу, що виступають у складі географічних назв (Великий каньйон, Нижній Новгород, Південна Америка, Північний полюс).

1.6. Інформаційні джерела

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2002. – С. 494–495.

2. Ділова українська мова / За ред. О.Д. Горбула. – К.: Товариство «Знання», КОО, 2001. – С. 58–60.

3. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2002. – С. 160–165, 127–130.

4. Михайлюк В.О. Українська мова професійного спілкування. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – С. 56–71.

5. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 68–73.

6. Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 57–58, 61–62.

7. Український правопис. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 26–66, 74, 110–113.

8. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 58–61.

Тема 9. Документи щодо особового складу практичне заняття № 9

1.1. План практичного заняття

1. Особливості укладання документів щодо особового складу:

а) заява;

б) резюме;

в) накази щодо особового складу.

1.2. Методичні поради до вивчення теми

До типових мовних засобів, що супроводжують документацію з особового складу, належить велика кількість власних назв, тому обов’язковою вимогою до правильності їх складання є розуміння статусу власних назв у мові й суспільстві і принципів їх передачі українською мовою.

ЗАЯВА

Заява – це офіційне прохання особи чи організації, яке складається власноручно в одному примірнику. Заяви бувають від організацій, установ та особисті.

В особистій заяві реквізити рекомендується розташовувати в такій послідовності:

1. Праворуч на останній третині рядка вказується назва організації чи установи, куди подається заява.

2. Нижче у стовпчик – назва професії, місце роботи, прізвище, ім’я, по батькові, адреса заявника (якщо автор працює на тому ж підприємстві, не треба зазначати домашню адресу, а достатньо назвати посаду й місце роботи чи структурний підрозділ).

3. Ще нижче посередині рядка пишеться слово Заява з великої літери й не ставиться крапка.

4. З великої літери й з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням.

5. Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч – підпис особи, яка писала заяву.

У складній заяві також подаються відомості про те, які саме документи додані до заяви на підтвердження правомірності висловленого в ній прохання (документи перелічуються після основного тексту перед підписом).

Ректорові Донецького

національного університету

проф. Шевченку В.П.

студента Харківського національного

університету

Костенка Володимира Івановича,

який мешкає за адресою: Донецьк,

вул. Артема, 45, кв. 61

Заява

У зв’язку з переїздом моїх батьків до м. Донецька на постійне проживання прошу зарахувати мене студентом ІІ курсу математичного факультету зі спеціальності «Математика».

Додаток:

1) витяг із залікової книжки на 2 арк. в 1 пр.;

2) характеристика, видана Харківським національним університетом на 1 арк. в 1 пр.;

3) свідоцтво про народження на 1 арк. в 1 пр.;

4) довідка про місце проживання на 1 арк. в 1 пр.

27. 08. 2005 Підпис

РЕЗЮМЕ

Резюме – це поширений документ про прийом на роботу до комерційних підприємств. Особливістю резюме є виклад відомостей про освіту й трудову діяльність у зворотному хронологічному порядку. У графі «Додаткові відомості» можна вміщувати будь-яку інформацію: володіння іноземними мовами, наявність друкованих праць, професійні навички за іншим фахом та ін.

Суворих вимог до розташування реквізитів не існує, але можна запропонувати типовий формуляр-зразок, який містить такі реквізити:

- назву виду документа;

- прізвище, ім’я та по батькові особи, яка складає резюме;

- текст: мета складання резюме; досвід роботи; освіта; знання мов; контактний телефон;

- дату;

- підпис.

Основна вимога – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

Оскільки резюме кожного з претендентів на вакантну посаду первинно «оцінює» комп’ютер, надаючи йому відповідний порядковий номер, неабиякого значення набуває вдале виділення стрижневих слів (назв компаній, фірм, посад, стажу роботи, здобутої освіти) і дотримання таких правил:

- чітке формулювання мети;

- уживання якомога більшої кількості фахових слів (іменників, бо дієслова не читаються), що відповідають посаді, яку ви хочете обійняти;

- складання окремого резюме для кожного конкретного конкурсу;

- уживання на початку речення активних дієслів типу організував, створив, керував, вивчав та уникання слів я, ми;

- уникання відомостей про розмір заробітної плати й особистих відомостей;

- використання якісного паперу стандартного розміру;

- зосередження уваги на великому досвіді роботи й набутих навичках за умови, якщо ви обіймаєте не надто високу посаду.

Резюме