- •Міжрегіональна академія управління персоналом Українсько-російський інститут менеджменту та бізнесу ім. Б.Хмельницького Кафедра управління персоналом та медичного менеджменту
- •Конспект лекцій з дисципліни «Теорія організацій»
- •Тема 1. Сутність та еволюція теорії організації
- •1. Поняття організації. Сутність і основні риси формальної організації
- •2. Внутрішнє середовище організації, взаємозв’язок внутрішніх змінних
- •3. Зовнішнє середовище організації. Оцінка факторів зовнішнього середовища
- •4. Організаційна культура
- •Тема 2. Аналіз факторів внутрішнього та зовнішнього середовища організації
- •1. Загальне та бізнес-середовище організації
- •Привабливість галузі (згідно з переліком Харрісона) [38]
- •Привабливість галузі (згідно з переліком Дж.Томпсона)
- •Тема 3. Методологічні аспекти проектного аналізу
- •1. Поняття проекту і проектного циклу
- •2. Види інвестиційних проектів
- •3. Попередня стадія розробки і аналізу проекту
- •4. Загальна послідовність розробки і аналізу проекту
- •4.1. Аналіз комерційної здійснимості (спроможності) проекту
- •4.2. Технічний аналіз
- •4.3. Фінансовий аналіз
- •4.4.Економічний аналіз
- •Тема 4. Організаційна діяльність
- •1. Поняття і особливості організацій.
- •2. Закони функціонування і розвитку організації.
- •3. Етапи розвитку організації
- •Особливості організації на кожному етапі її розвитку
- •4. Властивості організації як системи
- •5. Рекомендації щодо застосування системного підходу в управлінні організацією.
- •6. Класифікація організацій
- •Права і обов’язки учасників господарського товариства
- •Переваги господарських товариств
- •Недоліки господарських товариств
- •Тема 5. Організаційне проектування
- •1. Сутність організаційної діяльності та її місце в системі управління.
- •1. Розподіл праці
- •2. Структуризація
- •4. Повноваження
- •5. Координація
- •2. Організаційні структури управління
- •Бюрократичні (механістичні) осу.
- •1. Бюрократичні (механістичні) осу
- •Позитивні сторони бюрократичних осу:
- •2. Адаптивні (органічні) осу
- •3. Проектування організаційних структур управління
- •Тема 6. Методи і засоби інформаційного моделювання управлінських процесів та систем
- •1. Сутність і роль організаційних комунікацій
- •2. Процес комунікації: елементи та етапи
- •3. Види комунікації в управлінні
- •4. Інформаційні канали і мережі
- •4.2. Вторинні інформаційні мережі
- •5. Ділові наради
- •Види ділових нарад
- •Проблемна
- •Інструктивна
- •6. Ділові переговори
- •6.1. Методи і стилі проведення ділових переговорів
- •6.2. Підготовка і проведення ділових переговорів
- •6.3. Тактичні прийоми проведення ділових переговорів
- •Тема 7. Організація взаємодії і побудова структури організації
- •1 Сутність і елементи виробничої структури
- •2. Типи виробничої структури.
- •Цехова виробнича структура
- •Механічний
- •Ствердлильні станки
- •3. Основні характеристики і показники виробничої структури.
- •4. Напрями удосконалення виробничої структури.
- •Тема 8. Розподіл повноважень, обов’язків і відповідальності між структурними ланками
- •1. Елементи організаційної діяльності
- •1.1. Спеціалізація робіт
- •1.2. Структуризація
- •1.4. Повноваження
- •1.5. Координація
- •2. Бюрократична модель проекту організації.
- •3. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації
- •Середовище
- •4. Головні форми проектування організацій
- •5. Нові форми структури організації
- •Навчальна організація
- •Тема 9. Утворення тимчасових структур в організації
- •2. Матрична форма організації
- •Тема 10. Технології управління організацією
- •1. Поняття функції менеджменту. Класифікація і характеристика функцій менеджменту
- •2. Процес управління як сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих функцій, методів, управлінських рішень та категорій менеджменту
- •3. Управлінський процес. Управлінський цикл.
- •Тема 11.Інформаційно-аналітичні технології
- •1. Функции формирования общественного мнения
- •1) Постановка задач
- •2) Выбор обращений
- •3) Выбор носителей
- •4) Реализация плана
- •5) Оценка результатов деятельности
- •2. Создание имиджа фирмы
- •3. Средства массовой информации
- •4. Отношения с журналистами
- •5. «Список двадцати»
- •3. Средства информирования
- •3.1. Пресс-релиз
- •3.2. Обзорная статья
- •3.3. Пресс-конференция
- •3.5. Интервью для прессы
- •3.4. Брифинги для прессы
- •3.6 Действия в кризисной ситуации
- •Разработка антикризисных инструкции
- •Тема 11. Проведення інформаційно-аналітичної роботи в організації
- •4. В якій аудиторії, перед якою публікою буде виголошуватися доповідь?
- •Тема 13. Правові режими ефективної діяльності персоналу
- •1 Сутність і характеристики колективу.
- •2. Вплив колективу на поведінку працівників.
- •3.Типи колективів
- •4. Фактори впливу на ефективність роботи колективу
- •5. Особливості мотивації групи.
- •6. Дії менеджерів по згуртуванню колективу.
- •7. Неформальні групи
- •8. Дії менеджерів по управлінню нелояльною неформальною групою.
- •Тема 14. Критерії ефективності діяльності організації
- •1. Організаційна ефективність: сутність, види та підходи до її визначення
- •18.2. Кількісні та якісні показники ефективності управління
- •3. Показники, що використовуються для розрахунку ефективності організації, структурних підрозділів, видів діяльності
- •4. Методи розрахунку економічної ефективності управлінської праці
- •Тема 15. Методи та засоби інформаційного моделювання управлінських процесів та систем
- •Тема 16. Інструменти сучасного офісу
- •1. Класифікація інформаційних систем
- •2. Управління інформаційною діяльністю організації: виробничі функції, типові завдання діяльності
- •3. “Віртуальна корпорація” як новий спосіб організації партнерства у веденні бізнесу
- •4. Бізнес через Internet
- •Список рекомендованої літератури Основна література
6.3. Тактичні прийоми проведення ділових переговорів
Тактика проведення переговорів безпосередньо реалізується за допомогою певних прийомів, які дозволяють досягнути бажаних цілей (Рис. 1).
Рис. 1. Класифікація прийомів проведення ділових переговорів.
Універсальні тактичні прийоми можна застосувати на будь-якій стадії комерційних переговорів. До них відносяться наступні прийоми.
Прийом ухилення від боротьби. Застосовується у випадку, коли вирішуються питання, небажані для обговорення, коли переговори зайшли в тупик, коли потрібно обдумати пропозицію ділових партнерів по переговорам, порадитися із керівництвом. У таких випадках партнерам по переговорам висувається прохання відкласти розгляд проблеми, перенести її на інший час, перейти до наступних питань, оголосити перерву.
Прийом затягування часу – полягає у витягуванні із партнера по переговорам максимальної кількості інформації для того, щоб на її основі прийняти більш обгрунтоване власне рішення.
Прийом „салямі” – це повільне, поступове відкриття власної позиції (точки зору на проблему). Мета – одержати максимально можливу інформацію від партнера, сформулювати і забезпечити прийняття вигідного для себе варіанту рішення проблеми, затягнути переговори при неготовності вирішення проблеми.
Прийом „пакетування” – полягає в тому, що для обговорення пропонується не одне питання чи пропозиція, а кілька. При цьому вирішуються два завдання:
в „пакет” поєднуються привабливі і не зовсім прийнятні для партнерів пропозиції;
забезпечується прийняття основних пропозицій шляхом поступок по незначним пропозиціям.
Прийоми демонстрації згоди та демонстрації незгоди – полягають у підкреслювання спільності, чи, навпаки, повного розходження у точках зору.
Прийоми завищення вимог. До списку проблем для обговорення включаються пункти із пропозиціями, неприйнятними для партнерів. Потім під виглядом значних поступок вони пом’якшуються чи знімаються зовсім, а від партнерів по переговорам вимагаються аналогічні кроки.
Прийом відвертання уваги партнерів полягає в тому, щоб продемонструвати партнерам крайню зацікавленість у вирішенні певного питання, яке насправді є другорядним. Це робиться для того, щоб після зняття його з обговорення одержати необхідні рішення по іншому, більш важливому питанню.
Прийом „висування вимог в останню хвилину” полягає в тому, щоб в кінці переговорів, коли залишається тільки підписати угоду, один із партнерів висуває нові вимоги. Якщо інша сторона зацікавлена в угоді, вона прийме ці вимоги. Але інколи буває, що підписання угоди переноситься по цій причині чи взагалі зривається.
Прийом поступового підвищення складності питань. Переговори починаються з найбільш легких, незначних питань, вирішення яких демонструє можливість досягнення домовленостей, що позитивно впливає на психологічний стан партнерів. Далі пропонується для обговорення більш складні питання
На етапах обговорення, уточнення і узгодження пропозицій сторін застосовуються наступні прийоми.
Прийом „прямого відкриття позицій” – добровільне і повне розкриття своїх потреб, інтересів і пропозицій з подальшим обгрунтуванням необхідності та важливості їх задоволення.
Прийом прийняття першої пропозиції партнера – застосовується, коли ця пропозиція цілком прийнятна, але існує загроза, що в подальшому друга сторона не піде на поступки.
Прийом заперечення партнеру – звернення уваги на слабку аргументація і непідготовленість пропозицій іншої сторони.
Прийом „ультиматуму”. Ультиматум, чи останнє слово, висувається зразу: чи приймаєте наші пропозиції, чи ми йдемо із переговорів. Вважається ризикованим, але інколи ефектним прийомом.
Прийом подвійного тлумачення. В змісті розробленого в ході обговорення документу одна із сторін вкладає подвійне тлумачення, яке не помічається партнерами, щоб у майбутньому використати його у власних інтересах, формально не порушуючи текст угоди.
„Сюрприз” полягає у прийнятті пропозицій, які за розрахунками іншої сторони не могли бути прийняті вами. Мета застосування прийому – перехватити ініціативу, викликати розгубленість у партнерів.
Пошук спільної зони рішення – вислухати точку зору партнерів по переговорам, порівняти із власними пропозиціями, спробувати знайти спільні моменти, інтереси, використати це в переговорах.
Нерідко при проведенні комерційних переговорів необхідно реагувати на неетичну, маніпулятивну лінію поведінки ділових партнерів. Для цього пропонуються наступні прийоми.
Реакція на обман. Партнери по переговорам ідуть на обман, наводять дані, які не відповідають дійсності. Якщо ви показуєте сумніви у їх доводах, вони зображують образу і навіть обурення.
Переговори можуть продовжуватися, але уже без довіри іншій стороні. Непотрібно старатися одразу ловити партнерів на брехні. Необхідно в коректній формі з відповідними вибаченнями заявити партнерам, що ви ведете переговори незалежно від того, довіряєте ви їм, чи ні, а також збираєтесь перевірити всі фактичні заяви, оскільки це ваша принципова позиція на переговорах.
Реакція на сумнівні наміри. Якщо наміри іншої сторони виконати угоду сумнівні, необхідно внести в договір пункти, що забезпечують виконання зобов’язань і містять жорсткі санкції при недотриманні умов угоди. Для дотримання пристойності необхідно при цьому виразити впевненість у порядності, чесності іншої сторони, малій вірогідності порушень нею умов договору.
Реакція на неясні повноваження. У той момент, коли ви вважаєте, що досягнута домовленість, інша сторона починає розповідати вам про відсутність у неї повноважень на прийняття остаточних рішень і про необхідність одержання схвалення власного керівництва.
В такому випадку рекомендують наступне. Перед початком переговорів необхідно вияснити рівень повноважень іншої сторони. При одержанні неконкретної ухильної відповіді залишайте за собою право перегляду будь-якого пункту переговорів, чи вимагайте зустрічі із особами з повноваженнями.
Реакція на вибір незручного місця проведення переговорів. Якщо ви відчуваєте, що незручне приміщення вибране спеціально для того, щоб ви прагли швидше закінчити переговори і були готові йти на поступки, необхідно обговорити ваші неприємні відчуття з іншою стороною. Скажіть, що вам незручно, запропонуйте зробити перерву і перейти в інше, більш зручне приміщення чи домовитися про перенесення зустрічі на інший час.
