1.2 Шрифти креслярські
Усі написи на кресленнях та в технічних документах виконуються за ГОСТ 2.304-81, яким визначено основні типи і параметри шрифтів (табл. 1.2).
Існують шрифти типу А і типу Б, прямі або нахилені до основного напису під кутом 75° (рис. 1.1). Номер шрифту h , який відповідає висоті великих літер у міліметрах, може бути таким: 1,8; 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. Шрифт розміром 1,8 не рекомендується до використання
а б
Рисунок 1.1 – Шрифти креслярські: а – тип А; б – тип Б
Таблиця 1.2 – Шрифти креслярські
Для виконання індивідуальних графічних робіт слід використовувати шрифти типів Б з кутом нахилу до основного напису 75°.
Для виконання індивідуальних графічних робіт слід використовувати шрифти типів Б з кутом нахилу до основного напису 75°.
Заповніть шаблон зі срочними та приписним літерами
2 Геометричні побудови
2.1 Побудова правильних багатокутників
Правильні багатокутники будуються шляхом поділу описаного кола заданого діаметра на рівні частини (рис. 2.1-2.2).
Рисунок 2.1 – Поділ кола на рівні частини:
а – трикутник; б – квадрат; в – п’ятикутник; г – шестикутник;
д – семикутник; е – восьмикутник
Для поділу кола заданого радіуса R на три рівні частини з точки А проводимо дугу радіусом R до перетину з колом (рис. 2.1 а).
Для поділу кола на чотири рівні частини необхідно побудувати хорди через точки 1 – 4 (рис. 2.1 б).
Для поділу кола радіусом R на п’ять рівних частин необхідно поділити відрізок ОА навпіл (рис. 2.1 в). З отриманої точки С проводиться дуга радіусом R1 = O1 до перетину з діаметром заданого кола. З отриманої точки D необхідно провести дугу радіусом R1=D1 до перетину із заданим колом.
Поділ кола радіусом R на шість рівних частин здійснюється шляхом проведення дуги радіусом R (рис. 2.1 г).
Сторона правильного семикутника визначається як довжина серединного перпендикуляра ВС, проведеного до радіуса ОА описаного кола (рис. 2.1 д).
Правильний восьмикутник будується шляхом знаходження бісектриси прямого кута АОВ (рис. 2.1 е).
2.2 Сполучення
С
полученням
називається
плавний перехід від однієї лінії
до
іншої, виконаний за допомогою проміжної
лінії. Основними
елементами
спряження є центр сполучення, радіус
сполучення
R
,
точки сполучення (рис. 2.3).
Рисунок 2.3 – Типи сполучень
На рис. 2.3 а-є відстані між центрами кіл є параметром l .
2.3 Лекальні криві
Лекальними кривими називаються криві, побудовані за допомогою лекал за попередньо знайденою множиною точок.
До лекальних кривих відносять криві другого порядку; спіральні, циклічні, тригонометричні криві тощо.
Приклад побудови еліпса за дванадцятьма точками за заданими осями d і D наведений на рис. 2.4. Приклади побудови параболи наведені на рис. 2.5 а-б.
Рисунок 2.4 – Побудова еліпса
Рисунок 2.5 – Побудова параболи:
а – метод дотичних; б – метод пересічних прямих
Приклад побудови синусоїди шляхом застосування допоміжного кола заданого діаметра D і поділу останнього на дванадцять рівних частин наведений на рис. 2.6. Амплітуда синусоїди дорівнює радіусу кола, період визначається як периметр кола l= D.
Рисунок 2.6 – Побудова синусоїди
Приклад побудови циклоїди наведений на рис. 2.7,
спіралі Архімеда і евольвенти кола – на рис. 2.8.
