- •1.1 . Стандарти оформлення креслень
- •1.2 Шрифти креслярські
- •2 Геометричні побудови
- •2.1 Побудова правильних багатокутників
- •2.2 Сполучення
- •2.3 Лекальні криві
- •2.4 Індивідуальна графічна робота 2 «Геометричні побудови»
- •3.2 Індивідуальна графічна робота «Модель»
- •3.3 Розрізи і перерізи
- •3.3.1 Прості розрізи і перерізи
- •3 Зображення
- •3.1 Вигляди
- •3.3.2 Індивідуальна графічна робота 4 «Прості розрізи
- •3.3.3 Складні розрізи і перерізи
- •3.3.4 Індивідуальна графічна робота 5 «Складні
- •4 Рознімні з’єднання
- •4.1 Різі. Нарізні деталі та з’єднання
- •4.1.1 Нарізні деталі
- •5.Зубчасті передачі.
- •5.1 Розрахунок циліндричного зубчастого колеса
- •6.Робочі креслення та ескізи
- •6.1 Послідовність виконання ескіза
- •6.2 Виконання ескізів деталей
- •6.3 Шорсткість поверхонь і позначення її на кресленні
- •6.4 Матеріали та їх умовні позначення на креслення
- •6.5 Вимоги до робочих креслень
- •7. Складальні креслення
- •7.1 Особливості виконання складальних креслень. Умовності та спрощення
3 Зображення
3.1 Вигляди
В інженерній графіці зображення предметів виконуються за методом орт гонального проекціювання. Основні площини проекцій при цьому – шість граней куба (рис. 3.1).
Зображення на кресленні поділяються на вигляди, розрізи і перерізи, означення яких відповідають ДСТУ 3321-96. Як додаткове зображення також використовують виносний елемент.
Рисунок 3.1 – Основні площини проекцій:
1-вигляд спереду (головний вигляд); 2 – вигляд згори; 3 – вигляд зліва; 4 – вигляд справа; 5 – вигляд знизу; 6 – вигляд ззаду
Виглядом називається зображення видимої спостерігачеві частини поверхні предмета (рис. 3.2).
Вигляд спереду є головним. Він повинен надавати найбільшу інформацію про форму і розміри предмета. Основні вигляди не позначаються, якщо вони мають проекційні зв’язки з головним виглядом (рис. 3.2 а).
Основний вигляд позначається (за допомогою великих літер кирилиці) лише у таких випадках:
а) він знаходиться на своєму місці;
б) не існує проекційного зв’язку з іншими виглядами;
в) вигляд розмежований з іншими виглядами іншими зображеннями;
г) зображений на іншому аркуші.
Додатковий вигляд отримують шляхом проекціювання на площину, не паралельну основним площинам проекцій. Додатковий вигляд позначається у випадку, коли він розміщений не в проекційному зв’язку з основним виглядом.
Місцевий вигляд – це зображення обмеженої частини поверхні предмета (рис. 3.2 б). Він позначається за правилом позначення додаткового вигляду.
3.2 Індивідуальна графічна робота «Модель»
Завдання ІГР 3 полягає у побудові двох моделей:
1) З аксонометричної проекції креслення моделі побудувати комплексне креслення моделі, нанести розміри. [1] с.88-97
2) Побудувати три проекції моделіі по двох заданим, нанести розміри. Варіанти завдань наведені [1] с.120-134.
Порядок виконання роботи:
1. На аркуші формату А3 слід скомпонувати креслення для двох моделей, тобто на кожне креслення виділити половину формату.
2. перекреслити в обраному масштабі дві задані проекції.
3. За допомогою основної прямий (під кутом 45°) і ліній зв'язку побудувати третю проекцію .
Якщо зображення симетрично, провести осьові лінії. Обвести наружних конту , нанести розміри, розподіливши їх на всі три проекції.
4. Виконати аксонометричні проекції (диметрий і ізометрію відповідно) . Розміри не завдавати .
5. Обвести рамку, заповнити та обвести основний напис .
Приклад оформлення індивідуальної графічної роботи наведений нижче
3.3 Розрізи і перерізи
3.3.1 Прості розрізи і перерізи
Розрізом називається ортогональна проекція предмета, який уявно розсічений однією чи декількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь (рис. 3.4).
У розрізі показують частину виробу, яка розміщена в січній площині та за нею.
П
ростий
розріз –
це розріз, який виконується однією
січною
площиною (рис. 3.4). Простий розріз може
бути
горизонтальним,
вертикальним,
похилим.
Розрізи позначаютьсялітерами кирилиці
за типом «А-А».
Рисунок 3.4 – Простий розріз
Перерізом називається ортогональна проекція фігури, одержана в одній чи декількох площинах або поверхнях при уявному розсіченні предмета, що проекцюється (рис. 3.5 а).
У перерізі показують лише те зображення, яке знаходиться в січній площині.
Перерізи поділяють на винесені й накладені (рис. 3.5 б-в).
Перерізи позначаються, як і розрізи.
З'єднання половини вигляду і половини розрізу. З'єднання половини виду і половини розрізу (рис. 192), кожен з яких - симетрична фігура, є окремим випадком попереднього.
На малюнку , а дано головний вид і вид зверху. За цим зображенням можна судити в основному про зовнішній формі деталі. Малюнок б містить розріз і вид зверху. За цим зображенням легше судити про внутрішній устрій деталі.
На малюнку 4,в дана тільки половина головного виду, а на малюнку 4,г - тільки половина розрізу тієї ж деталі. Чи зрозуміла форма відсутніх половини виду і розрізу, на місці яких стоять знаки питання? Так як вид і розріз в даному випадку - симетричні фігури, можна уявити втору половину зображення. У таких випадках на кресленні рекомендується з'єднувати половину виду і половину відповідного розрізу. По ньому можна судити як про зовнішню, так і про внутрішню форму деталі (рис. 4, д).
При виконанні зображень, що містять з'єднання половини вигляду і поло - провини відповідного розрізу , необхідно дотримуватися таких правил :
1. кордоном між видом і розрізом повинна служити вісь симетрії , тонка штрихпунктирна лінія ;
2. розріз на кресленні розташовують праворуч від осі симетрії або під нею ;
3. на половині виду штрихові лінії , що зображують контур внутрішніх обрисів, не проводять ;
Рис.4 З'єднання половины вида и 4. розмірні лінії, що відносяться
половина разріза до елементу деталі, накресленому
тільки до осі симетрії (наприклад , отвори), проводять кілька далі осі і обмежують стрілкою з одного боку . Розмір вказують повний .
Якщо з віссю симетрії збігається лінія контуру , то з'єднують частина виду та частина розрізу , розділяючи їх суцільною тонкою хвилястою лінією так , щоб контурная лінія , про яку йде мова, не зникла з креслення .
