- •1. Методика розрахунку коефіцієнта територіальної конкурентної значимості суперника.
- •2. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показником сумарної ринкової частки фіксованої кількості найбільших підприємств
- •3. Умови оцінювання інтенсивності конкуренції за показником суми квадратів ринкових часток фіксованої кількості найбільших підприємств
- •4. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показниками варіації ринкових часток у статиці.
- •5. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показниками варіації ринкових часток у динаміці.
- •6. Визначення прогнозних характеристик інтенсивності конкуренції на ринку.
- •10. Діагностика поточної конкурентної значимості конкурентів
- •7. Визначення конкурентного статусу підприємства за методом багатомірного матричного позиціонування
- •8. Визначення інтенсивності конкуренції на ринку за показниками динаміки обсягу реалізації, кількості конкурентів, рентабельності.
- •9. Комплексна оцінка складових небезпечності конкурента
- •11. Діагностика стратегічних намірів конкурента
- •12. Методика розрахунку досягнутої конкурентоспроможності підприємства на генеричних ринках
- •13.Матричне позиціонування досягнутої кс за детермінантами, диференційованих за двома рівнями і напрямами змін
- •14.Оцінювання управління кс за ознаками збалансованості детермінантних рівнів, системності змін і спрямованості
- •15.Визначення якості управління кс
11. Діагностика стратегічних намірів конкурента
Стратегічні наміри підприємства – це цільові засоби його стратегічного розвитку, спрямовані на посилення або збереження конкурентоспроможності у стратегічній перспективі. За своїм змістом і призначенням вони мають латентний характер і тому можуть бути визначені лише за посередніми ознаками.
Висновки щодо характеру стратегічних намірів конкурентів доцільно робити на основі:
• об’єктивно виявлених ознак характеру діючої стратегії конкурента;
• оцінки потенційних стратегічних можливостей конкурентів, які ще не реалізуються в їхніх стратегіях.
Визначення характеру діючої стратегії, як основи ідентифікації стратегічних намірів конкурента, не повинно мати ретельної деталізації, оскільки це:
• нереально з причини значного підвищення ймовірності помилкових аналітичних висновків;
• недоцільно через узагальнюючий кількісний характер цільового оціночного показника – стратегічної небезпечності конкурента.
На першому етапі достатньо з’ясувати, наступальний чи оборонний характер має стратегія конкурента. Для такої оцінки можна застосувати інтегральний показник динамічності ресурсного потенціалу та обсягу діяльності підприємства (Ас):
Ас
=
де Ід – індекс обсягу діяльності підприємства;
Іп – індекс ресурсного потенціалу підприємства за відповідний
період.
Іп
=
,
де Іос, Іоб, Ітр – індекси відповідно основних засобів, оборотних засобів і трудових ресурсів підприємства.
Діючу стратегію можна вважати оборонною (Со), якщо Ас < 1, при
Ас > 1 стратегія матиме наступальний характер (Сн).
Визначення стратегічних намірів конкурентів підприємства може бути здійснено в режимі кінцевої та поетапної оцінки.
Кінцева оцінка потрібна для розподілу всіх досліджуваних конкурентів за ступенем небезпечності для підприємства.
У подальшому виникає потреба більш ретельного вивчення основних конкурентів, з’ясування складових їхньої особливої небезпечності (на основі послідовного матричного позиціонування — визначити всі можливі варіанти конфігурації ознак ринкової небезпечності конкурента і дати їм належне аналітичне тлумачення на окремих етапах формування кінцевої оцінки.)
12. Методика розрахунку досягнутої конкурентоспроможності підприємства на генеричних ринках
Досягнута конкурентоспроможність розраховується за формулою
Кдк
=
,
де Кпр — конкурентоспроможність на продукційно-виробничому рівні;
Кр — рекрутингова конкурентоспроможність;
Кі — інвестиційна конкурентоспроможність.
Оцінювання продукційно-виробничої конкурентоспроможності здійснюється на основі показника реалізованої продукції.
Кпр = Vрі/Vр,
де Vрі — обсяг реалізації продукції досліджуваного підприємства;
Vр — середній обсяг реалізації продукції на генеричному ринку.
При оцінці рекрутингової конкурентоспроможності використовують показник соціальних витрат підприємства на одиницю персоналу, розрахунок Кр відбувається аналогічно до Кпр, тобто значення досліджуваного під-ва відноситься до середнього на ринку.
При оцінці інвестиційної конкурентоспроможності використовують показник доходу на одиницю інвестованого капіталу.
