5. Місце конкурентного права в системі права України

У преамбулі Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що «цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних сил». Саме в такий спосіб законодавець сформулював правову презумпцію позитивного впливу змагання між суб’єктами господарювання на економіку в цілому, а конкуренція декларується як фундаментальний чинник економічного розвитку.

З метою з’ясування місця конкурентного права в системі права України та не вдаючись до дискусії з приводу визначення поняття «конкурентне право», окреслимо предмет його регулювання. Фактично, ним виступає конкуренція та конкурентні правовідносини як результат її здійснення. Більше того, норми законодавства, спрямовані на недопущення зловживання монопольним (домінуючим) становищем в основному також мають на меті забезпечити дотримання умов конкуренції для тих суб’єктів господарювання, що такого монопольного (домінуючого) положення не займають.

О.О. Бакалінська до предмету конкурентного права відносить конкурентні відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням підприємницької діяльності в умовах конкуренції, в процесі формування і розвитку конкурентного середовища (зокрема, відносини, що регулюють процес обмеження монопольної діяльності і забезпечення добросовісної конкуренції). А тому конкурентне право займає визначальне місце серед підгалузей та інститутів господарського права.

Більш нейтральну позицію займає І.А. Шумило. Не вказуючи місця конкурентного права в системі права України, авторка робить висновок про те, що конкурентні відносини – це комплексні господарські правовідносини, що мають складну структуру, однак володіють внутрішньою єдністю, мають єдиний предмет регулювання – економічну конкуренцію. Як господарські відносини розглядає економічну конкуренцію і О.В. Безух.

У цілому конкуренцію та господарську діяльність можна розглядати як взаємообумовлюючі та взаємодоповнюючі явища. По-перше, з одного боку, процес змагальності може стати передумовою отримання бажаного кінцевого результату господарського характеру для його учасників. З іншого – господарська діяльність є безумовною передумовою здійснення конкуренції. Тому, на наш погляд, вказані поняття співвідносяться як видове (конкуренція) та родове (господарська діяльність) поняття, кожному з яких притаманні свої ознаки.

По-друге, процес реалізації конкурентних відносин характеризується органічним поєднанням організаційних та майнових елементів, публічних та приватних інтересів. Дані відносини складаються між учасниками ринкових операцій з питань господарської діяльності на товарних ринках, які можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

З огляду на зазначене є всі підстави стверджувати про те, що конкурентне право є особливим комплексним утворенням в системі господарського права України, яке в майбутньому може виокремитись в самостійну галузь права. Це пояснюється тим, що конкурентне право поєднує в собі специфічні процесуальні та матеріальні норми, які використовує держава в сфері підтримки, розвиту конкуренції (в тому числі і засобами обмеження монополізму) та захисту економічної конкуренції на товарних ринках України.

Лекцію підготовлено на основі лекції проф. Беляневич О.А., статей Н.М. Корчак «Конкурентне право в системі права України», тез доповіді Ю.В. Журика «Відносини економічної конкуренції як різновид суспільних відносин».

Конкурентне право. Конспект лекцій. © Горяєва О.С., стор. 10