4. Переддипломна навчально-науково-дослідна практика

1. Переддипломна практика є заключною ланкою практичної підготовки і проводиться перед виконанням дипломної роботи за ОКР "Спеціаліст" у продовж 12 тижнів.

2. Завдання переддипломної практики:

- поглиблення та закріплення теоретичних знань з усіх дисциплін навчального плану;

- збір фактичного матеріалу для виконання дипломної роботи.

3. Зміст і послідовність практики визначаються програмою, яка розробляється на випускаючих кафедрах згідно з навчальним планом.

4. Керівник переддипломної практики - керівник дипломної роботи:

• бере участь у виборі об'єкта практики;

• забезпечує високу якість проходження практики;

• перевіряє звіт студента з практики;

• у складі комісії приймає залік з практики;

• подає завідувачу кафедри письмовий звіт про проведення переддипломної практики із зауваженнями і пропозиціями щодо її поліпшення.

5. При тривалості переддипломної практики понад 30 календарних днів студенти можуть призначатись на вакантні посади працівників об'єкта практики.

6. Для студентів, які навчаються без відриву від вироб­ництва, у навчальних планах може бути передбачена переддипломна практика тривалістю до одного місяця.

7. Під час переддипломної практики кожний студент має зібрати матеріал відповідно до отриманого індивідуального завдання.

Програма навчально-науково-дослідної практики студентів

Окр „Спеціаліст”

Мета практики: набути вміння проводити основні спостереження в агроландшафтах для агрономічної оцінки екологічних умов на полях та збору інформації для дипломної роботи спеціаліста.

Завдання: залежить від теми дипломної роботи, забезпечити досягнення вказаної мети.

1. Спостереження за ростом і розвитком польових культур у період вегетації.

Методика виконання

Фенологічні спостереження проводять за описом етапів органогенезу та фенологічних фаз росту і розвитку рослин, які встановлені Ф.М.Куперман (1968) та Є.В.Бочкарьовою (1979). Відмічають основні фази росту і розвитку рослин: за початок фази приймалась наявність її не менш як у 10% рослин, за повну – 75%.

Ріст рослин від проростання насіння до утворення нового складається з окремих періодів або фаз, які характеризуються морфологічними змінами рослин і їхньої маси за рахунок росту стебел у висоту і товщину, з'явлення нових гілок (у хлібів другої групи, гречки), листків та збільшення їхніх розмірів, утворення квіток, суцвіть, зерна.

Фази росту і розвитку зернових культур, цукрових буряків і картоплі такі:

злакові хліба - проростання, сходи, кущіння, вихід у трубку або викидання волоті, колосіння, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість;

кукурудза - проростання, сходи, утворення листків (З, 5-7-го і т. д.), утворення та викидання волоті, цвітіння волоті, цвітіння початку, молочна, воскова і повна стиглість;

гречка - сходи, з'явлення суцвіть (бутонізація), цвітіння, достигання;

зернові бобові культури - проростання, сходи, утворення примордіальних листків (квасоля, соя), утворення справжніх листків, утворення суцвіть (бутонізація), цвітіння, кінець цві­тіння, утворення бобів, достигання;

льон - проростання, сходи, "ялинка", інтенсивний ріст стебла, утворення суцвіть, цвітіння, зелена, рання і жовта стиглість;

соняшник - проростання, сходи, друга - третя, четверта - п'ята, дев'ята пари листків, цвітіння, жовто-зелені кошики, достигання (жовто-бурі кошики);

цукрові буряки першого року - проростання, "вилочка" з'явлення сім'ядольних листочків), перша, друга, третя, четверта, п'ята пари листочків, змикання листків у міжряддях, технічна стиглість;

цукрові буряки другого року - відростання листків, утво­рення стебел і бутонізація, цвітіння, формування й наливання насіння, достигання насіння;

картопля - проростання вічок материнських бульб, сходи (з'явлення перших зелених листків), утворення 5-7-го і 8-9-го листків, утворення суцвіть і бутонізація, цвітіння, достигання бульб.

Періодичні спостереження за особливостями росту рослин у період вегетації дають можливість встановити їх загальний стан та відхилення у рості й розвитку рослин і прийняти відповідні заходи по догляду за ними у наступні фази, визна­чити оптимальні строки та способи збирання. Такі спостере­ження за рослинами називають фенологічними.

Проводячи фенологічні спостереження, необхідно відмі­чати дату спостереження, назву культури та сорту (гібрида), фазу росту (початок, повну) та відхилення у розвитку культу­ри (відставання у рості, пожовтіння рослин, запізнення всту­пу рослин у фазу тощо). За початок фази відмічають день, коли вона настала у 5-10% рослин, за повну (масову), якщо її досягли понад 50% рослин. Щоб не пропустити час настан­ня фази, потрібно вести спостереження за ростом рослин систематично, краще через день, наприклад у парні або не­парні дати.

Для визначення фази росту у посівах зернових культур звичайного рядкового способу сівби (пшениця, жито та ін.) оглядають 40 рослин - по 10 у чотирьох різних місцях поля. Рекомендується проводити спостереження за ростом постій­но фіксованих рослин, для чого визначені місця з рослинами позначають кілочками або самі рослини - яскравими черво­ними, фіолетовими чи чорними стрічками.

У посівах просапних культур (кукурудза, соняшник) спо­стерігають за ростом 20 рослин, для чого у чотирьох місцях площі фіксують кольоровими стрічками по п'ять рослин у двох суміжних рядках.

Якщо з певних причин рослини на фіксованих місцях загинули, спостереження проводять на сусідніх рослинах.

Спостереження ведуть за кожною рослиною окремо і при­пиняють, коли фаза настала у 75% рослин. За підрахунками кількості та відсотку рослин, які на чотирьох фіксованих місцях посіву перебувають у даній фазі, встановлюють поча­ток та повну фазу.

Записи ведуть за формою, наведеною у таблиці 1.

Таблиця 1

Фенологічні спостереження за особливостями росту рослин у період вегетації

Фенологічна фаза	Дата настання фази		Тривалість періоду від дати, днів			Глибина проникнення кореневої системи
	початок	повна	сівби	сходів	відновлення весняної вегетації
Сівба
1. Сходи
2. .....
Збирання врожаю