- •1 Обсяг і зміст курсової роботи
- •2 Технічний опис складальної одиниці
- •3 Загальні вимоги до розробки технічних вимог до виробу (машини), його складальних одиниць та деталей
- •4 Рекомендації з призначення посадок для гладких циліндричних з’єднань
- •4.1 Розрахунок загальних характеристик посадок гцз
- •4.2 Посадки з зазором
- •4.2.1 Рекомендації з призначення посадок із зазором
- •4.2.2 Розрахунок посадок з зазором (підшипник ковзання)
- •4.3.1 Рекомендації з призначення посадок з натягом
- •4.3.2 Розрахунок посадки з натягом
- •4.3 Посадки з натягом
- •4.4 Перехідні посадки
- •4.4.1 Рекомендації з призначення перехідних посадок
- •4.4.2 Розрахунок імовірності виникнення натягу або зазору в перехідній посадці
- •5 Рекомендації з призначення посадок стандартних деталей машин
- •5.1 Рекомендації з призначення посадок підшипників кочення
- •5.2 Рекомендації з призначення посадок нарізних з'єднань
- •5.3 Рекомендації з призначення посадок шпонкових з'єднань
- •5.4 Рекомендації з призначення посадок шліцьових з'єднань
- •6 Проектування спеціальних вимірювальних засобів для контролю деталей
- •6.1 Розрахунок гладких калібрів для контролю деталей
- •6.2 Розрахунок шліцьових калібрів
- •7 Вимоги до оформлень робочих креслень деталей
- •7.1 Рекомендації з оформлення робочого креслення вала
- •7.1.1 Нормування відхилень форми циліндричної поверхні
- •7.1.2 Нормування відхилень розташування
- •7.1.3 Нормування шорсткості поверхні
- •7.1.4 Незазначені граничні відхилення
- •7.2 Рекомендації з оформлення робочих креслень зубчастих та черв'ячних коліс
- •7.2.1 Визначення чисельних значень технічних вимог
- •7.2.2 Контроль точності виготовлення циліндричних зубчастих коліс
- •7.2.3 Контроль точності виготовлення конічних зубчастих коліс
- •7.2.4 Контроль точності виготовлення черв'ячних коліс
- •7.2.5 Шорсткість поверхонь і точність обробки
- •7.3 Рекомендації з оформлення робочих креслень стаканів і кришок
- •7.3.1 Втулки і кільця
- •7.3.2 Стакани
- •7.3.3 Кришки підшипників
- •8 Призначення універсальних вимірювальних засобів для контролю деталей
- •9 Складання і розрахунок розмірних ланцюгів
- •9.1 Складання розмірного ланцюга. Умовне графічне зображення розмірного ланцюга
- •9.2 Розрахунок розмірних ланцюгів методом повної взаємозамінності
- •9.3 Розрахунок розмірних ланцюгів теоретико-імовірносним методом
- •9.4 Розрахунок розмірних ланцюгів методом регулювання
- •10 Вказівки по оформленню курсової роботи
- •11 Порядок представлення і захисту курсової роботи.
- •12 Перелік рекомендованої літератури
- •12.1 Перелік державних стандартів срср, які можуть бути використаними під час виконання курсової роботи
- •12.2 Перелік стандартів сев, які можуть бути використаними під час виконання курсової роботи
- •13 Контрольні питання
- •Перелік посилань
- •A.1 Вибір і обгрунтування посадок
- •A.2 Розрахунок і проектування гладких граничних калібрів
- •А.З Розрахунок розмірного ланцюга
- •A.5 Технічний опис конструкції, технічні умови і послідовність складання складальної одиниці
- •А.6 Обгрунтування технічних вимог до деталей
- •Висновок
5 Рекомендації з призначення посадок стандартних деталей машин
У заданій для виконання курсової роботи складальній одиниці є, як правило підшипники кочення, нарізні, шпонкові і шліцьові з'єднання, для яких необхідно вибрати і позначити на складальному кресленні стандартні посадки, що забезпечують їх функціювання, а також позначити на робочих кресленнях вала або зубчастого колеса відповідні нарізні елементи, шпонковий паз чи шліцьову ділянку вала.
Вибір посадок здійснюється відповідно до стандартів на підставі рекомендацій, що приводяться нижче.
5.1 Рекомендації з призначення посадок підшипників кочення
По точності розмірів приєднувальних поверхонь і точності обертання підшипники кочення підрозділяються на класи точності, що встановлюються ГОСТ 520-71 (у порядку підвищення точності): 0, 6, 5, 4, 2. Стандарт установлює п'ять класів точності: Р0, Р6, Р5, Р4 і Р2, причому допускається позначати їх відповідно: 0, 6, 5, 4 і 2.
У загальному машинобудуванні звичайно застосовують класи 0 і 6. Підшипники класів точності 5 і 4 застосовуються як опори шпинделів, прецизійних верстатів, високообертових двигунів і т.ін, а класу точності 2-у високоточних приладах, наприклад гіроскопах.
З'єднання підшипників кочення з валами і корпусами роблять у відповідності до стандарта. У залежності від призначення підшипника і характеру діючого на нього навантаження для з'єднання внутрішнього кільця підшипника із шийкою вала і зовнішнього кільця з отвором корпуса можуть бути призначені посадки з зазором, з натягом чи перехідні. Різні посадки отримують зміною розмірів вала чи отвору корпуса. Саме тому посадки зовнішнього кільця підшипника в корпус здійснюють у системі вала, а посадки внутрішнього кільця на вал - у системі отвору.
На рис. 5.1 наведена схема розташування рекомендованих полів допусків отворів корпуса і валів для підшипників класів точності 0 і 6. З неї видно, що поле допуску діаметра отвору внутрішнього кільця підшипника розташованo гранично асиметрично, але не в „тіло” кільця, як для основного отвору, а униз, від неї. Таке розташування змінює характер посадки кільця на вал. Так, якшo шийка вала виготовлена з допуском по g6, з'єднання внутрішнього кільця з валом відбувається по перехідній посадці, а не по посадці з гарантованим зазором. Якщо шийка вала виготовлена з допуском по k6, m6 чи n6, то; з'єднання виконується не по перехідних посадках, а по посадках з невеликим натягом.
Вибір посадок кілець підшипників визначається характером їх навантаження. У залежності від того, обертається або не обертається кільце щодо діючого на нього радіального навантаження, розрізняють три виді навантаження: місцеве, циркуляційне чи коливальне. На рисунку 5.2 зображені епюри напружень при місцевому (а) та циркуляційному (б) навантаженнях кілець підшипників.
Місцевим навантаженням кільця називається таке, при якому сумарне радіальне навантаження, що діє на підшипник, постійно сприймається тією самою обмеженою ділянкою доріжки кочення цього кільця (у межах зони навантаження) і передається відповідній ділянці посадкової поверхні вала чи корпуса. Такий вид навантаження має місце, коли кільце не обертається відносно навантаження, що діє (рис.5.2, а).
Циркуляційним навантаженням кільця називають такий вид навантаження, при якому сумарне радіальне навантаження, що діє на підшипник, послідовно сприймається всією окружністю доріжки кочення і послідовно передається всій посадковій поверхні вала чи корпуса. Такий вид навантаження виникає, коли кільце обертається відносно радіального навантаження (рис.5.2, б).
Нарешті,
якщо на кільце підшипника одночасно
діють два навантаження: постійне
по напрямку Рс
і обертове Pv,
причому
Pv
Pc,
то
в цьому випадку кільце
сприймає коливальне навантаження.
Кільце сприймає сумарне навантаження
Рr
обмеженою
ділянкою окружності доріжки і передає
його обмеженій ділянці посадкової
поверхні вала чи корпуса.
Вибір посадок внутрішнього кільця підшипника класів точності Р0 і Р6 у залежності від виду навантаження і режиму роботи приведений у табл. 5.1.
Таблиця 5.1 - Поля допусків, що рекомендовані для встановлення кулькових підшипників класу точності Р0 й Р6 на вал
Вид наван-таження |
Режим роботи |
Діапазон діаметрів отвору підшипника, мм |
Переважні поля допусків |
Приклади машин і підшипникових вузлів |
Місцеве навантаження
|
Легкий і нормальний |
Усі діапазони |
g6 |
Ролики стрічкових транспортерів конвеєрів, підвісних доріг, барабан самописів. |
Важкий і нормальний |
jS6, h6, g6, f6 |
Передні і задні колеса автомобілів тракторів, літаків, вагонеток. |
||
h6 |
Блоки вантажно-підйомних маши ролики рольгангів, валки прокатні станів. |
|||
Циркуляційне навантаження (обертовий вал). |
Легкий чи нормальний |
Понад 18 до 100 |
k6, js6 |
Коробки швидкостей верстатів тощо. |
Понад 100 до 140 |
k6, h6, js6 |
|
||
Понад 140 до 250 |
m6 |
|||
Циркуляційне чи коливальне навантаження (обертовий вал). |
Нормальний чи важкий |
Понад 100 до 140 |
k6, js6 |
Деревообробні машини, кривошипно-шатунні механізми коробки передач тракторів та автомобілів, шпинделі верстатів електродвигуни до 100 кВт, великі редуктори, вентилятори, турбокомпресори. |
Понад 140 до 200 |
m6, n6
|
|||
Понад 200 до 250 |
n6, p6 |
Призначення посадок зовнішнього кільця підшипників тих же класів точності здійснюється за табл. 5.2.
Таблиці складені для найбільш розповсюджених варіантів використання кулькових радіальних і радіально-упорних підшипників.
Таблиця 5.2 - Поля допусків, що рекомендуються для установки радіальних підшипників кочення класів точності Р0 і Р6 в отвір корпуса
Вид навантаження
|
Режим роботи |
Рекомендовані поля допусків |
Приклади машин і підшипникових вузлів |
Циркуляційн навантаження зовнішнього кільця (обертовий корпус) |
Важкий, конструкція тонкостінна |
Р7 |
Колеса літаків, основні барабани гусеничних машин, колеса баштових піднімальних кранів. |
Нормальний чи важкий. |
N7 |
Передні колеса автомашин, колінчаті вали, канатні і натяжні шківи. |
|
Нормальний. |
М7 |
Ролики стрічкових транспортерів, колеса мостових піднімальних кранів. |
|
Коливальне (обертовий корпус чи випадок комбінованого обертання) |
Важкий, навантаження динамічне. |
М7 |
Електродвигуни, тягові електродвигуни. |
Нормальний чи важкий. |
К7 |
Електродвигуни, насоси, коробки передач, задні мости автомобілів. |
|
Місцеве навантаження (обертовий вал) |
Важкий чи нормальний |
Js7 |
Електродвигуни, насоси, шпинделі металорізальних верстатів. |
Навантаження динамічне. |
Js7,H7 |
Колісні пари залізн. транспорту і трамваїв, більшість підшипникових вузлів загального машинобудування. |
|
Нормальний чи легкий |
G7 |
Сушильні циліндри папіроробних машин. |
|
|
Н8 |
Трансмісійні вали, сільськогосподарські машини. |
Умовне позначення посадок зовнішнього і внутрішнього кілець підшипників кочення приведене на рис. 5.3, а.
На рис 5.3 б, показаний приклад позначення розмірів посадкових поверхонь - шийки вала і розточення корпуса. До точності форми цих поверхонь ставляться підвищені вимоги. Для підшипників кочення класів точності 0 і 6 погрішність форми посадкових поверхонь не повинна перевищувати половини допуску розміру: Тф=0,5ТD(d).
