1.4.4. Стійкість кранів

Для безпечної експлуатації всі пересувні крани повинні мати достатню стійкість проти перекидання. Особливо високі вимоги ставляться до стійкості стрілових пересувних кранів, де вона забезпечується лише силою тяжіння власної маси, проекція якої на площину опори завжди повинна розміщуватися всередині опорного контуру (рис. 1.24).

Стрілові крани Рис. 1.24

Перекидними силами є: сила тяжіння вантажу, інерційні сили та вітрові навантаження.

Розрахунок кранів на стійкість слід робити як для робочого положення крана з вантажем (вантажна стійкість), так і для неробочого стану крана без вантажу (власна стійкість) при найбільш несприятливих комбінаціях навантажень. Стійкість крана характеризується коефіцієнтом стійкості.

Коефіцієнтом вантажної стійкості крана називають відношення моменту сил відносно ребра перекидання, який створюється силою тяжіння частин крана з урахуванням усіх додаткових сил (вітрових, інерційних) та сил від найбільшого допустимого при роботі уклону до моменту сил, який створюється робочим вантажем відносно того самого ребра перекидання.

Коефіцієнт власної стійкості крана визначають як відношення моменту від сили тяжіння всіх частин крана з урахуванням уклону шляху в бік перекидання відносно ребра перекидання до моменту від вітрового навантаження неробочого стану крана відносно того самого ребра перекидання.

Коефіцієнт вантажної стійкості

,

(1.72)

де – момент стримувальних сил відносно ребра перекидання ;

– сумарний момент сил інерції крана і вантажу в момент пуску (гальмування);

– момент від вітрових сил;

– момент від сили вантажу номінального відносно ребра .

Коефіцієнт власної стійкості крана

,

(1.73)

де F_в – сила вітру при неробочому стані крана;

– плече дії сили;

– кут нахилу крана;

– відстань від центра мас крана до площини, яка проходить через точку опорного контуру;

– відстань від осі обертання крана до ребра перекидання;

– відстань від площини, яка проходить через вісь повороту крана паралельно ребру перекидання до центра мас крана.

1.5 Підйомно-оглядове обладнання

При технічному обслуговуванні і ремонті автомобіля необхідно мати вільний доступ до його агрегатів, вузлів та деталей зверху, збоку та знизу. Обсяг робіт при ТО і ремонті автомобіля на різних його рівнях розподіляється приблизно так: 40-45% - знизу, 10-20% - збоку і 40-45% - зверху.

Підйомно-оглядове обладнання призначене для забезпечення зручного доступу до агрегатів, вузлів та деталей автомобіля в процесі ТО та ремонті.

1.5.1 Оглядові канави

Оглядові канави використовують при проведенні ТО, ремонті, діагностуванні та контролю якості ремонту автомобіля. Канави забезпечують одночасно фронт робіт знизу, збоку і зверху.

По ширині канави діляться на вузькі і широкі.

За способом заїзду автомобіля на канаву і з’їзду з неї – на проїзні і глухі (тупикові).

За будовою канави діляться на між колійні і бокові, з колійними мостами і виважуванням коліс, траншейні і ізольовані.

Повна класифікація оглядових канав наведена на рис. 1.25.

Класифікація оглядових канав Рис. 1.25

Будова канав залежить від конструкції автомобіля, технологічного обладнання і призначення постів.

Довжина канави повинна бути більшою за довжину автомобіля: вузької на 0,5...0,8 м, а широкої на 1,0...1,2 м. Глибина канави складає для легкових автомобілів 1,4...1,5 м, а для вантажних автомобілів і автобусів 1,2...1,3 м.

Ширина вузьких канав складає при залізобетонних ребордах 0,7...0,9 м, а при металічних – 0,9...1,1 м. Бокові канави виконуються глибиною 0,8...0,9 м, шириною не менше 0,6 м.

Канави повинні мати вхід із ступінчастими драбинами, розміщеними за межами робочої зони. Для безпечного заїзду автомобіля з боків канави встановлюють направляючі реборди, а із торця (із сторони заїзду) – відбійник, який вирівнює напрям коліс. Реборди бувають металічними або залізобетонними висотою до 150 мм. В кінці глухої канави роблять упори.

Паралельні вузькі канави з’єднуються відкритою траншеєю. Ширина траншеї 1...2 м, глибина до 2 м. Траншеї огороджують перилами висотою не менше 0,9 м, а через канави зі сторони траншеї (за межами робочої зони) встановлюють перехідні містки. Траншеї повинні мати не менше одного виходу на 2...3 канави. В нішах стін оглядових канав встановлюють освітлення.

Крім того, канави повинні вентилюватися і обігріватися теплим повітрям в зимовий час.

Будова вузьких канав показана на рис.1.26.

Вузькі канави а) б) а – між колійна; б – бокова Рис. 1.26

Переваги оглядових канав:

1. порівняно невисока вартість;

2. малі експлуатаційні витрати;

3. можливість виготовлення власними силами;

4. відсутність обмеження на вантажопідйомність;

5. менша, порівняно з підйомниками, висота приміщення;

6. широкий фронт робіт.

Будова широких канав показана на рис. 1.27.

Недоліки оглядових канав:

1. нездорові умови праці;

2. менша зручність робіт;

3. великі затрати при переплануванні приміщення;

4. неможливість розташування на поверху вище першого та при наявності підвалів.